Приготування до поїздки до маркеру Вернера йшли постійно.
Щодо герцога, то слугам було легко зібрати його речі, тому що він часто брав участь у війнах. Але з герцогинею все було зовсім по - іншому.
Повідомляючи, що герцогиня на кілька днів поїде в холодні краї, поставила все герцогство у надзвичайний стан.
Було очевидно, що довга подорож буде важкою для їх слабкої мадам. І ще був сильний вітер. Слуги дуже турбувалися.
- Що ж приготувати в першу чергу?
- А що, якщо ви замерзнете?
- А якщо ви взагалі постанете, поки будете їхати в дрейфуючий кареті?
- Мах! Я потребую найтепліше пальто, яке можна покласти в карету!
- А що щодо їжі? Що ще? Нам потрібно приготувати багато корисних страв, щоб не зашкодити вашому здоров’ю. Найважче подорожувати на далекі відстані.
Як тільки слуги почали непокоїтися, їм вже було важко впадати у відчай. Герцог міг вижити, навіть якщо б його закинули на далекий острів, але з його дружиною все було зовсім інакше.
Вона була тендітна. Вона була з тих людей, які можуть почати кашляти від легкого холодного вітру, що пробрався всередину.
Якби слабкий холодок торкнувся її усміхненої обличчя - від одного цього кінчики їх пальців поступово починали замерзати, синя.
Під наглядом слуги Моллі давали дедалі більше багажу. Кількість екіпажів поступово зросла, і в результаті до того, де мала їхати пара, додано п’ять вже готових возок.
Одна з них була повна речей, які покладені особисто герцогом. Звичайно, не слід і згадувати, що більшість була приготована спеціально для герцогині.
Нарешті прийшов довгоочікуваний день від'їзду. І Моллі мала бути неймовірно збентежена.
- Мені дійсно потрібно одягатися там тепліше?
- Звичайно, мадам. Землі марказа Вернера відомі тим, як на них морозно. Впевнена, ви будете тремтіти від холоду.
- Як би не... - Моллі вигукнула, що служниця домовилася.
Тим не менш, це вже був перебір. Її вже повністю закутали. Крім того, її домашнє одяг вже давно не було видно під численними пальтом.
Відверто кажучи, вона виглядала як дитина, закуплений в мішок. Крім того, вона не могла повірити в те, що на неї надіються більше.
Було очевидно, що коли це зробити, то її і так не згинуючі руки взагалі не зможуть поворухнутися.
- Мадам, будь ласка, чи не можете вдягнути ще одне? Просто я так хвилююся.
Моллі було важко ігнорувати їхні стривожені погляди. Зрештою, їм вдалося вийти тільки після того як служниця видала купу зітхання на Моллі інший одяг.
Карета пари плавно прийшла в рух. Це була досить велика процесія в оточенні багатьох супроводжуючих, тому вона, природно, привертала увагу.
- Моллі, не соромся говорити мені, якщо замерзнеш і навіть якщо тобі буде погано.
- Ну...
Моллі повільно перевела на нього погляд. Завдяки купці одягу вона навіть не відчувала холоду і взагалі, чи рухається карета.
І справа була не тільки в її одязі. Карета була зовсім іншою, ніж раніше. Стул, спинка і навіть саму підставку для ніг покривав товстий тваринний хутро.
Здавалося, що колеса карети стали товстішими. Салон був настільки важким, що колеса теж мали зміцнитися.
- Хоча цього може і не трапиться.
Невдовзі слова Моллі справдилися. Їй довелося скинути частину одягу, яка була на ній. Уся справа полягала в тому, що вона не могла виносити жару у кареті.
Крім того, з огляду на стан її здоров’я карета робила регулярні зупинки. Паре дозволялося входити тільки в встановлені як покладено на мерзлій землі намети, ретельно прогріті.
Усі ці дії виявилися уважними до Моллі, яка часами була досить вразлива.
Рідко коли Моллі звикала до твердої землі, як бізнесіто починала просуватися далі.
Коли небо почало темніти, карета вже прибула в маєток графа.
Знявши готель, щоб інші могли спокійно відпочити, пара попрямувала до особняка лорда.
https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache