Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Дюку, будь ласка, зупиніться, мені боляче!

Розділ 17.

0% of chapter read

     Така раптова прихоті герцога стисила графа.  

- Тоді чому ти вирішив виїхати? Якщо скажеш, в чому проблема, я постараюся її вирішити. - відповів батько дівчини.

- Її ноги всі в окрівлених мозолях. Не можу думати про те, щоб дозволити їй стояти.

     Граф втупився на Моллі, і природно дівчині не сподобався цей погляд. Він завжди так на неї дивився, коли вона щось викидала. І взагалі, батьки не дивляться так на постраждалих дочок.

     Увагу графу ковзнув до ніг Моллі. Але побачив лише акуратну пов’язку на одній нозі і синці з мозолі до іншої. І через таких дрібниць вона хоче зірвати весілля? Знайшла проблему на їх голови, і чого герцог з нею так возиться? Вона вже не маленька дитина, може потерпати.

- Але ж вилікували і забинтувалися, як бачу. Цього повинно бути достатньо. Якщо тобі не хочеться, щоб вона робила собі боляче, можу запропонувати стілець, тоді їй не доведеться стояти.

- Ні, мабуть ми поїдемо додому. - Так, герцог Лінерйо відповів.

     Моллі дивилась на нього з вдячністю. Прокинути решту вечора на стільці, в той час як інші будуть розважатися і танцювати їй не хотілося.

     Незважаючи на компроміси, герцог стояв на своєму, а граф все ще не розумів у чому справа. Хоча ні, дещо він зрозумів.

- Тобто проблема не в її ногах?

     Це весілля було чудовим способом спростувати чутки про сім'ю Клеменса і герцога Лінеріо. Графа дратувала те, що про них шепочуть через Моллі і в цей день він хотів все виправити. Але все літали в тартарари через якийсь туфель. Невже сам герцог не хоче розвіяти чутки? Адже про нього так говорять, що й ворогу не побажаєш.

     Крім того, граф Клеменс хотів поширити свій вплив на герцога Лінерйо як сім'ю, в яку віддав свою « кохану» дочку. Але тепер родичі мають допомагати одні одним. А з огляду на те, що граф набагато старший герцога, то чоловік чекав, щоб він заглядав йому в рот і чекав порад.

     Але якщо герцог відмовиться від співпраці зараз, граф не зможе домогтися бажаного. Чоловік нахмурився.

- І що будуть робити гості? Ми зібралися тут, щоб відсвяткувати перший день вашого сімейного життя. Залишіться ще хоча б ненадовго.

- Я вже з'явився, і Моллі все уже бачили. Правила пристойності виконано, - стояв на своєму новоспеченому чоловік.

- Але ви ще не зустріли важливих людей.

- Ви думаєте, що вони не знають, як я виглядаю? Упевнений, вони будуть раді не бачити мене зовсім, - Саркастично посміхнувся герцог.    

     Його вже порядок дістав розмову з тестем. Він ледве стримувався, щоб не висловити йому все, що про нього думає. І єдиним його бажанням було піти.    

     Моллі, яку взагалі ігнорували, більше притискала до чоловіка, яка відчувалась так само як вона скликає й вчепилася у його плечі. Чоловік підвів дівчину, відчувши, як вона починає побалювати руки. Вона, звичайно, пушка, але не коли тримаєш її довго.

     Граф, на якого в упор продовжував дивитися герцог, кілька побілів, зрозумівши сенс його слів.

- Нет... Це не так. 

- Можеш приходити в мій будинок будь-коли. Якщо тебе не влаштує наш від'їзд, я укладу грандіозний прийом пізніше. Коли у Моллі заживуть ноги.

     Хто знав, що слово "грандіозний" може так напружувати?

     Граф з усіх сил намагався впоратися з ознаменом, що сильно обвозив його. Кажуть, що герцог дуже багатий і має немірну силу та вагу в політиці. І він бачив, що це не брехня. Він вірив, що прийом буде справді « грандіозним » і граф був готовий схилитися перед подібним багатством.

     Герцог, подумавши, що розмова закінчений вже розгорнувся до виходу, як раптом його зупинив голос тесті.

- Але хто ж буде блидіти, коли головна пара піде? - Не відступав той.

- Хіба тебе недостатньо?

     Після цих слів граф ніби « здувся » і в очах стала втомлена.

- Я вірю в твої здібності, і, покидаючи це місце, знаю, що ти зможеш. Тому, будь ласка, виправдай очікування, - герцог сильніший обняв Моллі, і тихенько просунувши руку їй під попу, погладив.

     Дівчина, яка відчула дотик, почервоніла і заривалася носом кудись між його шиями та плечем. Герцог знову безсоромно посміхнувся.

- Я більше не хочу бачити, як моя дружина шкодить собі, тому прощаюсь.

     Герцог поспішив втекти з коридору, в якому приголомшено застиг граф. Він мабуть не міг повірити, що вийшло все зовсім не так, як він очікував. Серце Моллі, яке пильно вдивлялось у батька через плече чоловіка, сильно тряслося. Чи не вийде потім це боком?

     Вони вийшли на ґанку. За цей час майже стемніло, і тепер вулицю освітлював тільки світло з вікон будівлі та заходового сонця. Герцог покликав слугу і попросив сказати кучері, що вони звільнилися. А в цей час спробував якось розмити руки, і Моллі зрозумів, що він втомився, стрибнула сама. Холодний камінь з насолодою охолодив шкіру стоп. Чоловік насмілювався підтримати її, але вона відмахнулась і сказала, що все гаразд.

     Вони стояли і дихали свіжим повітрям, поки герцогська карета не під’їхала до входу. Чоловік попрямував до неї, але обернувся. Дівчина спокійно стояла з заплющеними очима і вдихала запах вечора.

- Чому стоїш? Дуже болить? - З тривогою запитав він, і Моллі зрозуміла, як їй подобається це.

 - Ні, все добре.

- Тоді що?.

- Я вперше не слухалася батька...

     Хоч у розмові брав участь тільки її чоловік, але дівчина могла і повинна була щось сказати на захист батька, проте вона мовчала.

     Її серце все ще заходило в рваному ритмі і здавалося, що ось-ось вискочить. Моллі ніколи в житті не виступала проти графа. Було кілька маленьких повстань, але зрештою все закінчувалося очікуваннями батька.

     Його слова були правдою, в яку треба було вірити й підкорятися. Інакше вона буде покарана за те, що пішла проти нього. Голодувати або сидіти в холодній кімнаті було звичайною справою, хоча й бачила вона свого батька рідко. Багато з них переходили в хронічні хвороби і ставали більшими.

     Коли вона кілька днів просиджувала без їжі, то б’ючи з нею спит і сліпо підкоряючись йому. Бажання графа було важливішим, і завжди стояли на першому місці...

     Для неї була важливою подією піти проти нього. Серце обливалося слізьми, чи то з радості, а також сумом, що вона сама не могла поставити його на місце. Тільки герцог Лінеріо був її чоловіком. Вона подивилася в небо і часто-часто заморгувала, щоб сльози не полилися і чоловік не побачив цього. 

https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache

Previous chapterNext chapter