Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Ван Піс: Кривава зірка

Розділ 75

0% of chapter read

Підійшовши до Санджі з фруктами, я запитав:

- Який вибір?

Кік спочатку подивився на фрукти потім на мене, а тоді проговорив:

- Це ж... Диявольські фрукти?

Я кивнув:

- Так, сірий — це фрукт невидимості, а той білий є логікою блискавки.

- Ты... Ти серйозно? - Вигукнув Санджі.

Я хмикнув:

- Не буває серйозно, я привіз один тобі, а інший Намі. Інші вже мають силу фрукта, тому для них вони нічого не варті. Ну а Зоро, він вже давно мені говорив, що фрукти є не збирається.

Санджі нахмурився і сказав:

- Тоді, який мені вибрати?

Я потиснув плечима:

- Мені треба знати, сам вибирай.

Тоді Санджі задумався, подивився на Суке Сукхе і його очі забили, і він усміхнувся непристойно. Але потім перевернув погляд на Горо Ґоро але Мі і його погляд став серйозним.

Через хвилину він видихнув і сказав:

- Гаразд, я вибрав. - Кивнув у бік логіки блискавки і сказав: - Його.

Я посміхнувся:

- Да? А хіба парамеція невидимості не твоя мрія?

- Так, але... - Санджі подивився на Намі і зітхнув:

- Якщо логію з'їдить Намі, їй доведеться битися, а я не люблю коли жінки боряться. Тому, пускай візьме фрукт невидимості, їй він більше підійде.

- А може вона теж хоче стати сильнішою? - З усмішкою запитав я.

Санджі хмикнув:

- Тоді б ти запитав її першою, я правий?

Я посміхнувся, але нічого не відповів. Після цього Санджі взяв білий фрукт і зробив глибокий вдих, потім почав його їсти.

Хрум* *Чавк*

- Пхха... Ну і гидота... - Скрився Кок.

- Як я тебе розумію... - Зітхнув почервоний Норт.

Я подивився на нього і запитав:

- Ну як випивка?

- Ха-ха, кеп, це найкраще вино що я пив! - Вигукнув злегка п'яний пірат.

Потім я подивився на Санджі, який вже дістав фрукт і запитав:

- Ну як? Щось відчуваєш?

Він помахав руками і проговорив:

- Так, начебто щось...

*Б-з-за* ***

З руки Санджі вирвався оранжевий промінь і вдарив землю. Ми з Нортом швидко відскочили, тому нас не зачепило.

Коли пил усміхнувся, перед нами з’явився Санджі, що стояв в ямі і посміхався.

- Ха-ха, а цей фрукт непогано! - Вигукнув Кок.

Я посміхнувся:

- Ще б, дивись... - Я миттєво перемістився і вдарив Санджі ногою.

*Вшу-ух*

Нога пройшла крізь тіло Санджі і він здивовано проговорив:

- Ого, так це і є сила логіки...

Я кивнув:

- Так, але тобі все одно не варто сильно на неї покладатися, воля озброєння і кайросеки твої вороги, будь з ними поакуратней. Вирощуйте не тільки фрукт, але й сам це розумієте.

Санджі кивнув і почав кудись йти.

- Ти куди це? - Запитав я.

- Змахнуся з хриновим мечником, тепер подивимося хто кого.

*Бз-З* ***Вшу-ух*

Відразу після цього спалахнула пожежа, і Санджі негайно перемістився в ліс.

- Та вже, схоже Соро серйозно доведеться. - Усміхнувся Норт.

Я кивнув, потім спитав:

- Хочеш подивитися?

- Ха-ха, ще б! - Засміявся рудий.

- Добре тоді передай йому це... - Я витягнув руки і притягнув чорну катану, потім передав її Норту.

- Ого, хороший клинок... - Проговорив рудий.

- Передай його Зоро, скажи, що це подарунок від його щедрого капітана. - Сказав я з посмішкою.

Норт засміявся:

- Ха-ха-Ха, ти сама скромність кеп, впевнений Зоро оцінить такий подарунок.

Я хмикнув:

- Йди вже, дивись щоб тебе звірі не спали.

- Так точно капітан! - Віддав честь рудий і рвав у бік лісу.

Я подивився йому слідом і посміхнувся, потім повернувся в сторону Намі, а після перевернув погляд на позосталий диявольський фрукт. Настав час передати їй його, Санджі зробив очікуваний вибір. Хоч він і хотів з'їсти парамецію для своїх вигідних цілей, але бажання захистити інших перемогла. Я теж не хотів, щоб Намі їла логіку, це не тільки змусить її битися, але також буде незручно. Вона просто не зможе показати всю силу цього фрукта. На жаль, слід визнати, що ця дівчина не була створена для боїв. Тому параметия невидимості буде для неї найкращим вибором. Вона у будь-який момент зможе втекти і бігти, в майбутньому це може їй не раз знадобиться.

З цими думками я пішов до Намі підкидав фрукт. Вона сиділа поряд з золотим обличчям і щось записувала.

Коли я підійшов ближче, то запитав:

- Що пишеш?

- Вважаю свої... Е-е, тобто наші гроші. - Усміхнувся дівчина.

- Лови. - Сказав я, кидай їй сірий фрукт.

Намакувала його і здивовано проговорила:

- Це ж...

Я кивнув:

- Дияволський фрукт. Я привіз цих два, один вже з'їв Санджі.

- Ти хочеш, щоб я його з'їла? - Запитала Намі, розглядаючи фрукт.

- Ну так, не хочеш?

Дівчина подумала, а потім запитала:

- Нуу, дивлячись що у нього за сила, ти знаєш?

- Невидимість.

- Тобто як це? - Здивована дівчина з блиском в очах.

Я посміхнувся:

- Ти правильно зрозуміла, цей фрукт дозволить тобі ставати невидимою. Більше того, все до чого ти доторкнешся так само стане невидимим, в розумних межах звичайно.

Після моїх слів дівчина розлилася в усмішку і швидкими рухами почала відкусувати фрукт.

*** Хрусть*

Дівчина швидко з'їла фрукт і навіть не стверджувалася потім встали й запитала:

- Ну що? Що далі?

Я посміхнувся і запитав:

- Як на смак?

Намалювали:

- Так собі, але якщо я зможу бути невидимою, то це взагалі не проблема. Цей фрукт, просто мрія кожного злодія, та він дорожче будь-якого золота!

- Гаразд, я зрозумів, спробуй що-небудь, зазвичай ти повинна зрозуміти як він працює після того як з'їси його.

Нами кивнула і зосередилась, а потім...

*х-у-У*

Просто зникла...

- Ого, працює! Я невидима! Ха-ха-хо! - Почувся щасливий голос десь спереду.

Я кивнув:

- Добре, вчися його використовувати, у тебе повно часу.

Намі з'явилася переді мною і запитала:

- А ти куди? Знову кудись зібрався?

- Так, я теж вирушаю тренуватися, але цей острів мені не підходить, тому ... Я подивився вдалечінь і з усмішкою сказав: - Я вибрав інше місце.

- Інше? Що, є місце гірше цього? - Сказала дівчина, напружено дивлячись в сторону лісу.

Я похитав головою і сказав:

- Ні, мені потрібно не страшне місце, а віддалене, там, де мене не будуть відволікати і турбувати. Але також, це місце повинно бути населеним, щоб я міг стежити за новинами у світі.

Нам зітхнула:

- Зрозуміло... Тоді, куди ти підеш?

Я дістав Етернал-пос на якому було видряпано кілька букв, потім подивився в напрямку яке вела стрілка, і сказав:

- Амазон Лілі...

https://literna.net/uk/books/148-van-pis-krivava-zirka

Previous chapterNext chapter