Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
10 років у підрозділі Питок Конохі (Завершено)

Розділ 96

0% of chapter read

Геніальний син Білого Клика

Мікото впала в ступор від заяви Аби, у неї просто не було слів.

Та що з ним не так!

Де хоробрості набрався сказати таку безглуздість?

Чи воно здирається над нею?

Вона вже хотіла розізлити гнівну тираду, але інтуїтивно відчула дивність подій.

Стоп...

Вона закрила рота і почала аналізувати все, що сталося з нею після її приходу.

До цих пір хлопець був не особливо захищений, та й емоцій своїх теж хизувався не виставляв.

Але зараз.

Ні з того ні з сього.

Повів себе зовсім інакше.

Аж ніяк!

Дуже підозріло!

Мікото ще більше підкріпилася в думці, що хлопчина може бути ворожим шпигуном, про якого недавно згадували старійшини клана.

Навіть сама дівчина не розуміла, звідки взялася така сильна підозра до хлопця, який з часом тільки виріс.

Схоже на реверсивну психологію.

Як...

Чим нормальніше виглядав, тим підозрілішим їй здавався Аоб!

– Нет... - Я хотіла пояснити Мікото, що я не думала про таке, але обірвалася на півслові і розраховувала таку поведінку надто м'якою.

Тоді їй на думку прийшли старші солоновці з військової поліції, як вони жорстко і завзято беруть нитки розмови в свої руки.

— Ха, невже ти думаєш, що дівчина на зразок мене може запасти на першого зустрічного? - Нахмурила кивки дівчини, намагаючись дотримуватися жорсткої лінії поведінки.

- М? - Усмішка зараз зійшла з обличчя Аби, він став серйозним.

- Якщо не запала на мене, тоді на кій фіг поставила всі ці безглузді питання? Або ти маєш приховані плани на Ічираку Рамен, а? - Він різко перекинув усе з ніг на голову, тепер вже допитав.

- Ти що зовсім, які у мене можуть бути приховані плани? - Здивована, випучила очі Мікото, несвідоме з приводу Аоби.

- Тоді приховані плани на Коноху... - погляд хлопця різко став пронизливим і важким. - Невже ти шпигун ворожого села?

- Ти... що ти щойно сказав? - Не вірила своїм вухам Мікото.

Це ж як...

Злодій кричить: « Доріжте злодія!»

- Я вже представилася, Мікото Учиха! Хіба майбутня співробітниця військової Поліції може бути шпигуном? Тільки ти - підозрий! Я вперше бачу тебе! - Молода недосвідчена дівчина таки здригнулася і почала панікувати під напором хлопця.

- Дак я теж представився, Аоба Яманака з, як ти вже і сама здогадалася, Клана Яманко, ну а щодо твого matura вперше бачу Себе, може все тому, що ти досі не пробудила Шаринган? – отмахнувся Аоба.

- Звідки ти знаєш, що я не пробудила Шарінган? - Ще більш підозріло запитала Мікото, тривога її не відпускала.

— Проїхали, — безтурботно сказав Аоба і відвернувся, перевівши погляд на табличку з меню Ічіраку Рамен.

- Знаєш, деякі люди втрачають весь клан раз і провокують лише одне томое, так що не дивно бути без Шалінгана в такому віці, — глибоко зрозуміло сказав Мікото слова.

- Що ти несеш? - Розгнівавшись, вона запитала.

- Ой, весело дивлюся тут у вас, про що базікаєте? — Поцікавився Теучі, обійшовши прилавок з пляшкою вина і свіжим раменом в руках.

- Мікото, у тебе вже вся лапша розмокла, та й бульйон охолонув, що, зовсім немає апетиту? - Він мимовільно насупився, побачивши стиснений рамен дівчини.

- Ах! - Замерла Мікото від усвідомлення фатальної помилки.

За розпитами, вона зовсім забула про рамена!

Озираючись назад, дівчина відразу взялася за рамен і більше не ставила запитань.

Але її підозри нікуди не ділися!

- Мікото, чи не пора тобі повертатися додому? - Невзнай поцікавився Теучі, акуратно наливши вино і простягнувши одну склянку Аобе.

- Старший брат, звичайно ні, я ж теж шінобі! - Похмульнулася Мікото, вона звичайно розуміла, що так Теучі виражає турботу, але ніяк не могла уникнути відчуття, ніби її просто недооцінюють.

- Ха-ха-хо, все, зрозумів, більше не турбую. - Розсміявся Теучі і поглянувши на Аобу, перейшов прямо до справи. - Аоба, я вирішив реалізувати ідею членських карт, але треба прояснити кілька моментів.

- Питай, — взяв склянку і зробив ковток вина хлопець.

Тим часом Мікото, почувши з розмови двох незнайомих слів, зацікавилась качкою і продовжувала їсти рамен.

- Коноха — це приховане село шінобі, а чим займаються шинаби, правильно, виконують місії, часто дуже небезпечні місії. Тоді як я можу полагодити свій ресторан, коли власник членської картки помре? - Він серйозно запитав Теучі і зробив ковток вина.

— Все, власник має право дати дозвіл на використання карти своїм родичам або конкретній людині, — відповів Егуд.

- Як ти дозволив Мінато використовувати свою, так? – уточнив Теучи.

Мінато?

Мікото нахмурила брови, почувши знайоме ім'я.

Це ж про дівчину її найліпшої подруги?

Аоба друг Минато?

Аж ось вона зрозуміла, що багато чого надумала на рівному місці.

Адже друг Мінато... не може бути шпигуном!

— Так, саме, - кивнув Аоба.

- Він може скористатися твоєю картою, якщо захоче покуштувати у мене? - Він продовжував ставити запитання Теучі.

- Звичайно, може ще раз кивнув Аоба.

- Але ж тоді виходить, потенційно всі мають доступ до знижки по карті однієї людини, а всілякі пройдохи можуть отримати максимальні знижку і організувати ресторан всередині ресторану! - Розчарувався Теучі.

- А ось це вже цікаве питання! - Він дуже серйозно поставився до Аоба, як старший брат думав про багато речей за час його відсутності, навіть перекупників і спекулянтів.

- Ем, дай подумати, — він погладив підборіддя і після недовгого мовчання продовжив, - так, давайте зробимо це.

- Треба переробити знижки.

- Не варто давати постійні знижки за накопичення коштів на рахунку.

- Замість них видаватимуть бонусні купони на безкоштовну їжу за трату або вносять певну суму.

- Звичайно, тільки сам отримувач може використовувати купон.

- Тоді вплив перекупників і спекулятивних агентів не зупиняться! - Швидко знайшов рішення Аоба з мисленням сучасної людини.

— Думаю, що все це буде добре. Я багато усміхнувся Теучі і зробив великий ковток вина в чудовому місці, щоб закласти частини через три місяці, саме до набору дітей в Академії Шинобі, думаю, чимало батьків хочуть мати карти на карті.

- Ха, старший брате, а непогано придумано, — посміхнувся Аоба, згадавши свої шкільні роки в сучасному світі під час згадування академії шинобі, чому мимовільно зітхнув, - великий притік клієнтів буде, так?

- Ага, люди кажуть, цей набір один з найумілніших за останні роки, начебто геніальний син Білого Клика йде в цьому році, чекаю не чекаючи! - Власник Ічіраку Рамен продемонстрував відносну інформацію і запропонував Аобе. - До речі, може сам займешся членськими картами, а то я можу і не поспівати за всім при такому напливі клієнтів.

Геніальний син Білого Клика?

Хто як не Какаші?

Займально!

Но...

Аобу більше цікавився його батьком — Білим Кліком!

Важко навіть уявити, яку нагороду видасть система загладжування по голові того самого Білого Клека Конохі...

https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno

Previous chapterNext chapter