Каз був найстаршим з трьох, але, говорячи про життя після закінчення експерименту, він був найбільшим мрійником.
- Я не збираюся покидати Башню. Все-таки я вже звик тут жити. Але можна буде взяти довгу відпустку, поїздити по світу. Кажуть, що Каулгрі, біля Блакитного Бухта, Академія Байдун перетворила на щось дивовижне. Навіть звичайні люди можуть використовувати там магічні речі. Я б дуже хотів на це подивитися.
- Користуватися магічними предметами? — усміхнулась Юла. — А ці звичайні люди не бояться зараження? Або магам з Академії Байдун наплювати, скільки проживають звичайні люди?
Рама теж зацікавилась цією темою.
— Не можна, щоб звичайні люди дозволили користуватися магічними предметами. Навіть якщо і є щось подібне, то напевно з обмеженнями для певних груп. Врешті-решт, якщо Академія Байдун хоче набирати нових учнів, їй потрібно піклуватися про населення. А вони мають лише одне місто.
— Ось тому й кажу, що хочу подивитися, — погладив бороду Каз. Він все ще виглядав дуже цікавим.
— Та киньте, — знову охолола Юл. - Навіть якщо цей експеримент закінчиться, Горса може ще щось придумає. Ця людина... Обожнює приймати рішення за інших, не питаючи їхньої згоди.
Каз і Рам також знали про тиранію Горси.
Каз розумів, що слова Юли можуть бути правдивими і що коли він погладив бороду, то нічого не міг заперечити.
Раптом у кімнаті запанувала тиша.
І тут пролунав кілька недоречний стук у двері.
Стук-тук!
- Наставник Рам, це Сол. Мене послав наставник Горса.
Троє в кімнаті переглянулися. Щось їм згадався нещодавній візит Байрона.
Нарешті, через складок жиру висунулася голова Рама.
— Входи!
Через мить через важкі завіси вийшов Сол. З ввічливою усмішкою він привітався з трьома особами.
— Наставник Каз, наставник Рам, добрий ранок!
Він подивився на чорний силует, який сидів на лабораторному столі, і його усмішка стала ще більшою.
— Пані Юла, и ви тут.
Юла пишалася тим, що вдягнула підборіддя і зимувала.
- Хмф, трохи через тебе не загинула.
- Що таке? — Слеван.
Він вже не раз спілкувався з Юлою і не злякався її раптової різкості.
Юла стрибнула зі столу, підійшла до Солу і змірила його поглядом з ніг до голови.
- Чому ти стирчав ментальну мітку, яку я залишила на ляльці?
Соул з досадою розводив руками.
- Це не я, пані Юла, це ельфи. Хіба у мене вистачило б сил стерти вашу мітку? До того ж, це їх проробки, адже наставник вам говорив.
Він легко жартував з Юлою. Хоч він і не міг бачити її міміки, але по тому, як вона на нього дивилася, він відчував, що вона теж трохи розслабилася.
З уст вчителів видно, що Елфійська долина теж цікавилась ними. Але, чи то через страх зараження, то за наказом Горси вони не стали питати подробиці.
Вчитель Каз, склавши руки за спину, підійшов до Солу.
— Недавно Байрон представив зілля із сірої речовини. Соул, ти ж близький з Байроном, знаєш що-небудь про це зілля?
Соул повернувся до Казу і слухняно кивнув.
— Я знаю, що старший учень Байрон досліджував це зілля. Кажуть, воно може посилювати душу, але я тоді якраз поїхав і не встиг вивчити його детально. Але коли я повернувся, то почув від наставника Горса, що зілля зі сірої речовини за своєю дією і походження схоже на зеленувато - лазуриту, яку ви розробили разом із вчителем Рамом.
Соул повернувся до наставника Раму, який ставав все більше і більше. Цікаво, чи настане день, коли він займе всю кімнату?
- Але я ще не знаю точної дії лазуриту і сірої речовини. Наставник Горса послав мене сюди, щоб я все вивчив.
Рам недавно був у гарному настрої.
— Твої здібності вже дозволяють тобі досліджувати і обговорювати на рівні з нами. Це вже не навчання. Ми чули від Господаря Вежі, що тепер тебе зватимуть у лабораторії.
Соул ще трохи посмикав.
Вчитель Каз був трохи нетерплячий.
- Взагалі-то, я хотів, щоб і Байрон приєднався до експерименту з лазуритом. Адже він сам створив зілля, яке майже не поступається нашому. Але він кілька днів тому раптом подав заявку на виїзд... Соул, ти не знаєш чому він так поспішає? Я ж хотів представити його Господареві Вежі.
І знову відчув, як Юли на нього дивився.
Але він не подав вигляду і, все так само дивлячись на вчителя Каза, з гіркою усмішкою відповів:
- Я теж не знаю. У день свого повернення з Ельфійської долини я саме бачив, як виїхав старший учень Байрон. Але він мені нічого не сказав, ми тільки привіталися. У мене, взагалі-то, теж до нього було справа, чекаю його повернення.
Каз знав, що учні третього рангу іноді можуть затримуватися на завданнях по кілька місяців. Але Господар Вежі вже визначив крайній термін для експерименту. Якщо Байрон повернеться через кілька місяців, він точно не зможе приєднатися.