РОЗДІЛ 157
Цікаво, але погляд публіки до однієї людини був теплим і доброзичливим, а до іншої — крижаним і безжальним.
Оскільки Чхе У-Ра була лише на три місяці молодшою за рідну сестру Чхе Уджіна — Чхе У-ХІ, люди легко склали картину сімейних обставин із уривчастих фактів. Ба більше, давні чутки про те, що Чхе У-Ра є онукою CEO Rome Law Firm Пак Хьонмана, лише зміцнили ці здогадки.
Усе це виглядало як типовий сімейний серіал із позашлюбними дітьми та спадковими інтригами. Люди, звісно, з азартом стежили за розвитком подій, але водночас відчутна частина публіки відверто зневажала одну конкретну особу.
Роль лиходійки історія автоматично відвела Чхе У-Ра. Вона завжди хизувалася багатим походженням і жила зовсім інакше, ніж її зведений брат. Уджіна ж колись переслідували за надмірний талант і майже змусили погодитися на «спонсорство» через його нібито посереднє походження.
На тлі Чхе У-Ри, яка виросла в достатку й жила безтурботно, шлях Чхе Уджіна був сповнений перешкод. Навіть якщо не хотіти їх порівнювати, різниця була надто очевидною.
Особливо добила публіку історія з котом Чхе У-Ри на ім’я «Пінат», який, за її словами, помер після дванадцяти років життя з нею. Насправді ж це виявився кіт Уджіна — У-са. Вона вже розповідала про «смерть» кота і на телебаченні, і в соцмережах, тож доказів було надто багато, аби щось заперечувати.
— У-ХІ нормально це переживає? — спитав Хьонмін.
Хоч обидві формально були «сестрами» його друга, Хьонмін не приховував, що переживає саме за У-ХІ.
— Дивно, але здається, їй це навіть подобається, — відповів Уджін.
У-ХІ з дитинства тримала образу на біологічного батька. Хоч і казала, що їй байдуже, всередині накопичилося надто багато невисловленого. І її суперництво з Чхе У-Рою зовсім не було безневинним.
— Вона спрямовує весь запал у навчання, а стрес знімає, слухаючи плітки й реакції людей про той дім. Каже, що світ прекрасний… бо… пф-ф… карма існує…
Уджін не витримав і розсміявся, а потім глибоко зітхнув.
Мрією У-ХІ було стати чесним і справедливим прокурором. Схоже, вона безжально карала б навіть кровних родичів, не вагаючись. А в цій ситуації — тим паче, адже сама була жертвою.
Уджін щиро здивувався, дізнавшись, що сестра стільки років носила в собі гнів. Він був упевнений, що вона цілковито байдужа до батьківської родини.
— Мабуть, добре, що її злість вирвалася зараз, а не залишилася всередині ще надовго, — сказав він.
Краще вже виплеснути емоції, ніж накопичувати їх до вибуху. Та попри це, він усе ж хвилювався за У-ХІ.
— Це справді добре. Це питання все одно довелося б пережити хоча б раз. Вона має випустити справжні почуття й іти далі. Я хвилювався, бо ситуація неідеальна, але радий, що вона перетворює емоції на позитивну силу, — погодився Хьонмін.
— Завдяки батькам. Вони добре про неї дбають.
Зрештою, гнів — це все одно негатив. Тому родина уважно стежила, щоб У-ХІ не зламалася й не спорожніла всередині. На щастя, вона виросла в любові й уміла ділитися нею з іншими. А батьки пильнували, щоб її емоції не пішли хибним шляхом.
— Але…
— Є «але»? — перепитав Хьонмін.
— Схоже, зйомки післязавтра все ускладнять.
Навіть якщо сестрою опікувалися батьки, за Life Depicted відповідав сам Уджін.
До зйомок лишалося два дні, а він не мав жодної ідеї, що робити перед камерою. Лише крутив ручку, марно напружуючи мозок.
— Ти питав інших, як вони знімали? — порадив Хьонмін.
Перший епізод мав вийти вже наступної п’ятниці, тож відкладати не було куди.
— Питав. Сонбе Юн Сонхван робить ставку на кар’єру — акторство й життєву філософію. А сонбе Пак Міхьон показує, як акторка без роботи весело проводить час удома.
— Вони зовсім не схожі на тебе.
— То й що? Від цього в мене не з’явиться, що показувати! — вибухнув Уджін.
— Тоді просто чисть і їж мандарини перед камерою.
— Мандарини зараз дорогі.
Хьонмін пирснув. Замість того щоб обуритися, Уджін зауважив про ціну — отже, ідея йому вже спадала на думку.
— Та годі прикидатися бідним, — зітхнув Хьонмін.
— Хтось сьогодні нервовий.
— Бо я вирішив відмовитися від акцій TM.
— Вони знову не впали?
— Ні. Хтось активно скуповує. Думаю, CEO скоро зміниться.
— І все ж… ти хоч колись заробляв на акціях?
— …
— Тобто ні.
Уджін лише поплескав друга по спині, вирішивши більше не слухати його «біржові поради».
— Я б заробив, якби купив акції Garam і Bareunjeong Foods!
— Про що ти?
— Ти знаєш, як вони зросли після новини, що ти син CEO?
— Я до них не маю стосунку.
— Це ти так думаєш.
Хьонмін пояснив, що для інших ім’я «Чхе Уджін» уже стало гарантією.
— Так само підскочили й акції Brisingamen.
— Якщо ще раз буде така нагода — купуй. Дозволяю, — відмахнувся Уджін.
— Я не настільки відчайдушний.
— Справді? А чого ж ти так чіплявся за акції TM?
— Бо мій наставник цікавиться шоу-бізнесом… До речі, чому ти перестав ходити на концерти улюбленого співака?
— Зараз йому краще без мене.
— Хіба не навпаки? Після твоєї пресконференції про Лі Хьонджина говорять краще.
— Кому краще — мені чи йому?
— …
— Моя роль завершена. Далі він має йти сам. Тільки так його побачать як Лі Хьонджина, а не «того, кого підтримує Уджін».
— Ти й справді його цінуєш.
— Бо він мій улюблений співак.
Уджін не хотів бути рятівником. Він лише посіяв сумнів — і відійшов убік. Тепер Хьонджин мав стати головним героєм власної історії.
— Ти звучиш пихато.
— Ти ж сам сказав: тепер на мене дивляться з жадібністю. Згадай слова Сохьон.
Уджін не змінився. Але ставлення до нього — так.
— Діаманти теж спершу були просто блискучим камінням.
Він не вважав себе діамантом. Але хотів показати: ніхто не знає, чим стане камінь згодом.
Раптом Уджін подивився на Хьонміна інакше. Він усвідомив, наскільки ця дружба цінна.
— Чого ти так дивишся?
— Просто… дякую.
— Купити тобі мандаринів?
Уджін щиро розсміявся.
— Здається, я знаю, як знімати Life Depicted.
Він просто покаже себе таким, яким є.
Таким, яким Хьонмін вірив у нього ще тоді, коли він був лише камінцем у бруді.