РОЗДІЛ 126
Дві години промайнули миттєво. Окрім кількох покупців, які поставили його в незручне становище, загалом Чхе Уджінові все навіть сподобалося. Він потис кожному, хто ще залишався в черзі, руку і роздав автографи, хоч якось згладжуючи їхнє розчарування.
— О, кава, яку я пив, зникла.
Уджін озирнувся за прилавком після завершення івенту. Стакан із кавою, з якого він час від часу відпивав між обслуговуванням клієнтів, безслідно зник. Причому це була кава з бренду, який він сам рекламував — контракт він підписав буквально кілька днів тому, тож приніс її навмисне. Наскільки він пам’ятав, у стакані ще залишалося кілька ковтків, тож зникнення виглядало дивно.
— Думаю, хтось із покупців забрав.
— Але ж там ще була кава. Може, хтось вирішив, що це сміття, і просто викинув?
Почувши наївне зауваження Чхе Уджіна, менеджер магазину криво всміхнувся й сказав, що таке цілком можливо. Уджін відмовився від запрошення на вечерю з керівництвом торгового центру, прикрившись щільним графіком. Він був страшенно втомлений і виснажений.
— Фанзайн-івенти, мабуть, ще виснажливіші, ніж це? — пробурмотів Уджін.
Він жодного разу не був на офіційному фанзайні. Від однієї лише думки про це йому перехоплювало подих. Поки що в нього був лише фанкафе, але наступного року планували створити повноцінний фан-клуб, тож перший фанзайн був лише питанням часу.
— Фізично — так, — відповів Кан Хо-Су. — Але морально буде легше. Сьогоднішній івент був рекламним, тому тут було багато звичайних людей.
— А фанати — не звичайні люди?
— Абсолютно ні. Це зовсім інше.
Люди, яким просто подобався Чхе Уджін, і фанати, які гуртувалися в спільноту, були зовсім різними. Особливо Wish Baragi — вони точно не витворяли б того, що дозволяли собі деякі нахабні відвідувачі сьогодні. Повіривши в це, Кан Хо-Су заспокоїв Уджіна.
Останній фільм, у якому знімався Уджін, уже вийшов у прокат. Попри те що це було лише камео, він затьмарив головного героя. А сьогоднішній сюрприз-івент у Gaon спричинив справжній вибух у Wish Baragi. Для барагів це була посуха майже на пів року — і раптом злива.
<Як ви вже знаєте, сьогодні в універмазі XX відбувся сюрприз-івент Gaon. Багато хто не встиг, тому я вирішила описати свій досвід. Якби я запізнилася хоча б на кілька хвилин, я б не побачила Джіні.
Я вже збиралася виходити з універмагу після роботи, але завдяки крику якоїсь пані побачила Джіні наживо. Опам’ятавшись, я вже стояла в черзі перед касою… ;; Купила сережки, і Джіні власноруч надів їх мені. Я б носила їх усе життя, якби могла, але, на жаль… T_T
Він ще й сам провів оплату карткою. Я чомусь не хотіла виглядати бідною перед ним, тож тремтячим голосом сказала, що плачу одразу. Але Джіні вибачився й сказав, що випадково натиснув оплату в три місяці. Він не став скасовувати транзакцію, просто віддав чек. Ааа, він такий уважний і турботливий!
Усі інші бутики за ці дві години були порожні — тільки Gaon кипів. Персонал був дуже організований, без жодного хаосу.
Нова зачіска Джіні — просто вогонь. Біла сорочка, чорні штани — просто, але до біса сексуально. А його обличчя… я, як збоченка, палила очима його талію й ноги. Пробач мені, Джіні, T_T
Але я — свята порівняно з тими, хто ліз обійматися, попри його відмови. А та скажена сучка, що виставила груди (і без ліфчика!) й попросила приколоти туди брошку? Джіні став надто сексуальним, і ці паразити просто кидаються на нього. Я занадто різко думаю?>
Після кількох таких постів з фото фанкафе вибухнуло — люди були водночас щасливі й люті.
— Ми були там одночасно. Я теж бачила ту божевільну. Вона стояла за мною. Я думала, що вона просто без ліфчика через спеку, але вона реально намагалася змусити Джіні торкнутися її грудей. Це ж не бараг, правда?
└ Ні за що. А та, що попросила заспівати Im Tae-Kyung – Mark, випадково не бараг?
└ Це була я. Він співав, поки надівав мені шпильку. Я більше ніколи не митиму волосся.
Сором’язлива покупчиня виявилася життєрадісною бараг.
— Я дізналася наприкінці й прибігла, але не встигла. Gaon мав попередити заздалегідь.
└ Якби попередили, універмаг би розірвало. Навіть так людей було страшенно багато.
└ Компанія виклала відео на сайті Gaon. Швидкість, з якою люди збігалися, — лячна. Наш Джіні тепер зірка. Я така горда!
…
Хван І-Йон зітхнула, читаючи коментарі.
— Вони «близькі»? Та ну… вони ж як Том і Джеррі.
— Скоріше, жіноча версія Пак Кван-Хона і Лі Чхе-Рьон, — пирхнув Кан Хо-Су. — Хіба що Квон Ин-Мі не божевільна, як він.
І-Йон розсміялася.
Їхні стосунки були тонкими й напруженими. О Ха-На залишалася на майданчику навіть після завершення своїх сцен, чіпляючись до гри Квон Ин-Мі й намагаючись її тиснути. Але та реагувала холодно — і це тільки дратувало О Ха-Ну ще більше.
Зрештою О Ха-На мусила визнати її гру. Після сцени танцю ґьонму з принцом Мьон-Хваном вона зрозуміла, що не здатна так зіграти. Вона не могла передати глибину хан — її життя було надто легким.
— Ти була непогана. Але не тому, що я гірше граю. Я просто молода й недосвідчена. Не думай, що я тобі програла!
Квон Ин-Мі лише посміхнулася.
— Ти така мила.
Так О Ха-На й застрягла поруч із Квон Ин-Мі.
— На щастя, це дало Уджіну спокій.
Завдяки Квон Ин-Мі плани CEO агентства О Ха-На пішли шкереберть.