РОЗДІЛ 61
Підозри, втім, прожили недовго. Їх швидко розтрощили контраргументи з доказами, які сипались у реальному часі.
По-перше, Do You Know Us? виходило на MBS, тоді як драма Чхе Уджіна мала транслюватися на SBC. Ба більше, MBS якраз запускала власну нову драму в середу й четвер — у ті самі дні, що й «Місто тіней».
Просувати чужу драму перед прем’єрою своєї — повний ідіотизм. Цей аргумент одразу прикрив версію про піар-трюк.
По-друге, біля павільйону зйомок була лише одна крамниця і один мінімаркет. Супермаркет зачинявся опівночі, тож лишався тільки мінімаркет. Тому нічого дивного, що Уджін туди зайшов.
І найголовніше: CEO Чан з DS люто ненавидів участь своїх артистів у розважальних шоу і різав її на корені. Ідея, що він раптом дозволив Чхе Уджіну з’явитися в пілоті шоу заради реклами драми, виглядала просто абсурдною.
Фани DS це знали. Якби Уджін не наткнувся на того діда, який сам розкрив історію «Хлопця в капцях», цей фрагмент просто вирізали б з ефіру.
Але світ повний людей, яким завжди мало.
Коли версію з піаром прибили, поповзли чутки, що агентство взагалі сфабрикувало історію з Хлопцем у капцях.
Цього разу фотограф вийшов особисто й послав усіх під три чорти. На момент зйомки він навіть не знав, хто такий Чхе Уджін, і заявив, що йому гидко від спроб обмазати лайном фото, зроблене з нормальним людським наміром.
Коли шум трохи вщух, раптово сплив старий пост з фанкафе Чхе Уджіна.
Фани вже давно, чисто для себе, зібрали купу доказів, що Хлопець у капцях — це він. І тепер ця детективна робота стала окремим шоу.
• Фото зі спини — ідеально збігаються
• Та сама футболка — зйомки фільму, after-party в Бусані, фото з Хлопцем у капцях
• Темно-синя пляма фарби на лівому рукаві — однакова
• Та сама зачіска
• Ті самі кросівки
• Малюнок кота на валізі — підозріло схожий на У Са
Докази були настільки скрупульозні, що виглядали маніакально.
І саме тому більшість дійшла висновку: ані Уджін, ані агентство не збирались це розкручувати. Якби хотіли — зробили б це ще тоді, коли історія була на піку. А теперішній «збіг збігів» виглядав навіть надто неприродним.
Парадоксально, але саме ця неприродність і стала доказом його невинності.
Бо якби це був сценарій — його б рознесли як дешевий, дитячий і криво зліплений.
Уджін нічого поганого не зробив. Бути героєм теплої історії — для актора це плюс. А тих, хто все одно хотів перекрутити це в лайно, просто послали.
— Як він може не знати Berry Rose?!
— А зобов’язаний? — байдуже відрізали.
На кампусі думки розійшлись.
Хлопці, які знали обличчя кожної з Berry Rose, були шоковані.
— Вони що, в реалі гірші?
— Та ні! Ара в житті ще красивіша!
— Її там узагалі не було. Чого ти завелась?
— То й Blue Fit можна не знати?!
— Ти з глузду з’їхала? Три роки після дебюту!
Одна з дівчат швидко кинула їм телефон.
— Дивіться.
Відео: Чхе Уджін співає пісню жіночого гурту і танцює.
Підпис:
«Для Чхе Уджіна жіночі гурти діляться на “до дембеля” і “після”. Про тих, хто дебютував пізніше, він просто не в курсі.»
— Він уже відслужив?! — здивувався хлопець.
— Так.
— Чорт… мені він починає подобатись.
— Та він, мабуть, служив у концертному підрозділі, пісеньки співав.
— Він пішов у армію до дебюту. І був у передовому підрозділі, — тихо сказала дівчина.
Після цього всі хлопці синхронно кивнули.
— Ну тоді ок. Хай хоч узагалі нікого не знає. Він служив.
Дівчата розреготались.
— Але ж він пригостив іншого актора морозивом! Як його…
— Лі Дан У.
— Там же вже фанфік пишуть!
— Та він уже виходить серіями. Дуже милий.
— Де? — різко спитала дівчина.
Записала адресу.
І через кілька днів автор фанфіку виклав довжелезне вибачення.
Бо будь-які вторинні роботи, що псують образ Чхе Уджіна, заборонені правилами Wish Baragi.
Фани тут працювали швидко й безжально.
Зйомки «Міста тіней» йшли рівно.
Ззовні — статей про Чхе Уджіна ставало дедалі більше.
Зсередини — кількість поганих дублів зменшувалась, екшн-сцени він відпрацьовував чисто, без травм.
Єдине, що виснажувало — постійні відмови Пака на старті.
Зате інше було складніше.
Пак Чон Хьок вимагав:
від Кан Мін Хо — палаючу жорстокість холодного розрахунку,
від Пак Йон А — егоїзм під шаром впертої невинності,
а від Уджіна — пташеня, що вирвалося з порожньої могили емоцій.
— Яке ще, бляха, пташеня? — спитав Мін Хо.
— Це актор має зрозуміти сам.
Класика.
Уджін пішов до сценаристки Ю Су Мін.
— Як він мене розуміє, — захоплено сказала вона. — Просто роби, як сказано.
— А що це означає?
— Не вигадуй зайвого.
На цьому всі й здались.
— Гей, пташеня!
Прізвисько дратувало.
— Який милий погляд!
— Так класно його тролити!
— У вас така хімія, почніть зустрічатись.
— Ми й так зустрічаємось. Як друзі.
Уджіну було не до сміху.
Навчання + зйомки = повний пиздець.
Темні кола під очима стали настільки очевидні, що Хван І Йон жартувала:
— Макіяж не потрібен.
— Ми йдемо на Huntsman.
— Що?! Навіщо?! Я й так на нулі!
— Просування драми. Це шоу SBC.
— Я не зірка, а пашу, як проклятий…
— Наше пташеня вигоріло.
— Йому 23. Перехідний вік.
І Уджін, не обертаючись, пішов геть.