Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Стати зіркою.

Розділ 59

0% of chapter read

РОЗДІЛ 59

Кан Хо Су на мить зам’явся, обдумуючи, як відповісти на запитання Хван І Йон. Історія родини Уджіна тягнула на повноцінну макджанґ-драму, і говорити про таке за відсутності самого Уджіна йому не дуже хотілося. Але він вирішив, що І Йон усе ж має знати бодай частину внутрішньої кухні.

— Були. Але тепер — ні.

— Що ти маєш на увазі?

Батьківська родина Уджіна не була класичним чебольним конгломератом, але грошей у них було з головою. Бізнес, який передавався з покоління в покоління, стояв міцно. Біологічний батько Уджіна, що успадкував справу, був здібним підприємцем: за нього родинний бізнес лише розрісся, а нові проєкти приносили ще більше прибутку.

Але ідеальних людей не існує — приклад батька Уджіна це прекрасно доводив. Після розлучення він майже одразу одружився вдруге. Друга дружина була тихою, з пристойної родини. Наступного року вона народила сина, але за п’ять років подала на розлучення, не витримавши постійних зрад чоловіка з тією ж самою коханкою.

— Тобто його третя дружина — це біологічна мати зведеної сестри Уджіна?

— Можна й так сказати. Але проблема в іншому. Молодший брат Уджіна… загинув торік у нещасному випадку під час кінної прогулянки.

Усі подальші проблеми почалися саме після смерті молодшого брата.

— Тоді виходить, що тепер Уджін — єдиний син у родині. Тільки не кажи мені, що батько раптом вирішив загравати до нього з репліками типу «ти мій єдиний син». Це ж не так, правда?

Хван І Йон говорила з серйозним виразом обличчя, явно згадавши купу подібних сюжетів із дорам.

— Навіть гірше, ніж у дорамах. До того ж, я чув, що в тій родині панує жорсткий патріархат: син — усе, донька — ніщо. Але, чесно кажучи, ніхто не знає. Коли батьки Уджіна розлучалися, його батько не лише відмовився від опіки, а й повністю зрікся батьківських прав.

Коли Пак Ин Су вимагала розлучення, єдине, від чого вона не могла відмовитися, — це опіка над Уджіном і У Хі. Навіть якщо з юридичного боку Уджін уже був повнолітнім, з моральної точки зору його батько просто не мав права називатися батьком.

— Та це ж повний абсурд. Йому байдуже на дітей, коли він по вуха втюрився в бабу.

— Хван І Йон! — Кан Хо Су тихо зупинив її.

Зрозумівши натяк, вона прикрила рота долонями й кивнула.

— Зараз вони з дружиною проходять лікування від безпліддя. Якщо в них вийде — Чхе Уджін знову зникне з їхнього життя, як і раніше. Але якщо ні… — Кан Хо Су лише зітхнув. — Навіть думати не хочу.

Очевидно, що сам Уджін не похитнеться. Питання лише в тому, як поводитиметься інша сторона. Якщо батько почне грати роль «турботливого татка» не з любові, а з потреби — це вдарить по Уджіну болючіше за будь-що.

— Нам варто бути готовими, — сказав Кан Хо Су.

— Згодна.

— Знаєш, а мені його зведену сестру навіть трохи шкода. Для мачухи вона, напевно, була небажаною — «позашлюбна дитина». Може, через це в неї й травми з підліткового віку.

Почувши це, Кан Хо Су не витримав і зареготав. Вони сиділи далеко від знімального майданчика, тож нікому не завадили, але він усе ж поспіхом прикрив рота.

— Шкода? Її?

Можливо, це лише здогадки або упередження, але після перегляду її соцмереж Кан Хо Су чітко відчув: ця дівчина так само використала смерть зведеного брата, як і Ву Са — для створення образу «бідної жертви». Можливо, акторське минуле її матері тут зіграло роль — грати на публіку вона вміла блискуче.

— Ти ж знаєш, що вона ровесниця У Хі? — спитав він.

Коли І Йон кивнула, Кан Хо Су розповів їй про «скромне» життя цієї вісімнадцятирічної дівчини.

Дні народження У Хі та тієї дівчини різнилися лише на три місяці. Тож після розлучення, без жодних пояснень, люди автоматично вирішили, що це і є У Хі. За віком і обставинами це виглядало логічно.

Після розлучення батько жив із донькою, а мати — із сином. Зазвичай буває навпаки, але ніхто не ліз у чуже життя. Родина батька Уджіна теж не поспішала виправляти помилки.

Минали роки, і дівчину остаточно почали вважати дочкою першої дружини. А після третього шлюбу батька її біологічна мати стала «законною матір’ю» — і ніхто не знав, що вони й так були кровними родичками. Для репутації родини це було набагато краще, ніж пляма від позашлюбної дитини.

— Якщо спеціально не копати, як це зробив CEO Чан, тій дитині нічого не загрожує. Так, їй буде важче вийти заміж у сім’ю, де перевіряють родовід під мікроскопом, але з мільйонами доларів на рахунку в її віці… Ми взагалі не в тій позиції, щоб називати її нещасною.

Кан Хо Су щиро вважав, що людина з таким статком навряд чи сильно переймається ярликом «незаконнонароджена».

— Мільйони… доларів… — пробурмотіла І Йон з порожньою усмішкою.

— Він справді був поїхавший на бабі… повний довбень.

Хоч вона й не знала всіх деталей минулого Уджіна, але добре пам’ятала, як тяжко йому жилося фінансово. Навіть якщо він так зневажав дружину, навіщо було так ламати життя дітям? — думала вона. Їй навіть закралася упереджена думка, що, може, всі «виховані багатії» такі самі.

Але зараз Уджін був щасливий — і цього було достатньо.

— У Са!

Кіт поглянув на І Йон — і тут же відвернувся. Пихатий У Са визнавав лише Уджіна.

— У всіх є коти… а в мене — ні…

Це й називається трагедією.


Після зйомок Уджін провів коротку перерву з У Са. Старий кіт із артритом ледве рухався, але обожнював, коли Уджін його гладив. Вони могли просто сидіти й дивитися одне одному в очі — і цього було досить.

Хван І Йон, у якої кота не було, компенсувала це фотками, знімаючи їх без упину.

«Координатор Хван» у реальному часі виклала пост у Wish Baragi, додавши фото й відео про возз’єднання Уджіна та У Са після 12 років. Там був кадр, як У Са дивиться на Уджіна під час зйомок, як спить у нього на руках, і відео, де кіт торкає лапкою його ногу на запитання: «У Са, де Уджін?»

— Минуло 12 років, а він його пам’ятає. Тварини кращі за людей.

— Судячи з фото, кіт уже дуже старий… І як би це не звучало гірко, але не дивно, що він кілька днів блукав вулицями. Люди — жахливі істоти.

— Я після цього поста згадав допис співробітника Glooming Day місяць тому. Він писав, що Джіні побачив бездомного кота й згадав свого з дитинства. Сподівався, що той ще живий… Піду витру сльози.

└ До речі, це ж британський короткошерстий, правда? Як на малюнку на валізі «Хлопця в капцях».

└ Так! Ми ж уже вирішили, що Уджін і є «Хлопець у капцях». Питання в іншому: як це продати публіці, щоб не виглядало божевільно?

— Доля завжди зводить тих, кому судилося. Наш Джіні, улюбленець долі, точно буде в порядку!

└ Ти й раніше казав, що він потрапив у Glooming Day завдяки долі. Ти реально фанат долі, хаха.

└ Але ж це правда. У фільму було понад 5 мільйонів глядачів, а дебютний — взагалі 10 мільйонів. Проєкт, який вважали провальним, став шедевром. Це доля.

Коментарі сипалися один за одним. Фанати раділи успіху Glooming Day і з нетерпінням чекали нову драму. Навіть попри конкуренцію з The Blue Castle’s Master, усі погоджувалися: важлива якість, а не рейтинги.

Завдяки Glooming Day Уджін здобув не лише молоду, а й зрілу аудиторію. Фільм торкав ностальгії, першого кохання, подружньої вдячності — і саме це зробило його таким успішним.

Фанати вже тягнули на серіал і своїх батьків. А мами, як відомо, вирішують, що дивитимуться по телевізору.

Тим часом у Wish Baragi з’явилася ще одна тема:

<Привіт! Сьогодні моя бабуся пішла до лікарні й випадково зустріла знаменитість. Зробила фото й надіслала мені — це виявився Джіні! Він навіть дав їй автограф, травмованою рукою. Бабуся сказала: «Як людина може бути такою гарною і доброю?» Усі старенькі навколо теж з ним фотографувалися.

Я зранку плакала, коли дізналася, що Джіні травмувався, але, побачивши фото з бабусею, мені стало тепло. Мама заздрить — сьогодні мала піти з бабусею, але не змогла. Видно, добра карма працює, якщо ти шануєш старших.

Єдине, бабуся сказала дурницю: мовляв, Джіні схожий на мого старшого брата… а брат у мене як жаба. Пробач, Джіні.>

— Уджін, звісно, неймовірний, але твоя бабуся теж дуже красива. Хочу бачити фото з іншими бабусями!

— Як і очікувалось, Джіні оппа такий добрий до літніх людей!

— За словами координаторки Хван, рука трохи опухла, але я все одно хвилююся. Він же працює з режисером Паком Чон Хьоком… Молюся щовечора перед чашею чонхвасу.

└ Я вже молюся.

└ Я теж.

— Він зніматиме екшен ще до завтра. Сподіваюся, без нових травм.

— Режисере Пак! Якщо змусиш нашого Джіні робити щось стрьомне — я використаю весь досвід антифана і знищу тебе!

Перечитавши коментарі, Хван І Йон зітхнула. Уджін уже зробив купу «стрьомних» речей, просто працюючи з режисером Паком. І чомусь їй самій захотілося сьогодні ввечері поставити чашу з чонхвасу й помолитися.

Previous chapterNext chapter