Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Стати зіркою.

Розділ 13

0% of chapter read

Розділ 13
Уджін намагався нормально спілкуватися з усією знімальною групою. У кіно ти не сам по собі — це командна робота.
Але з головними акторами було складно. Надто активно лізти в дружбу або фамільярничати з відомими обличчями — прямий шлях до кривих чуток. Для новачка на кшталт Уджіна існувало негласне правило: не підходь першим.
А тепер, коли стало очевидно, що Квон Сон-Мін його не терпить, навіть формально поговорити було проблемою.
— Важко… — пробурмотів Уджін.
Волосся щойно уклали, тож він не міг нервово його скуйовдити. Замість цього він стиснув і розтиснув пальці, намагаючись упорядкувати думки.
І тут, як на зло, накрили спогади.
Колись, ще трейні, він жив у гуртожитку разом із майбутніми мемберами групи. Спочатку все було нормально. Вони дружили.
А потім лідер почав цькування.
Спершу — колкі слова. Потім — систематично.
А далі — побиття гуртом. Били так, щоб не лишати слідів на обличчі.
Альбом вони записали разом.
Але дебютував гурт без нього.
Коли це сталося, Уджін не відчув ані злості, ані образи. Лише полегшення.
І досі він не мав ні краплі ностальгії ні за гуртом, ні за агентством. Жалю — нуль.
Мабуть, саме тому нинішня напружена атмосфера не ламала його.
Коли тебе зраджували близькі, холод від чужих людей — дрібниця.
За кілька хвилин він заспокоївся.
Відкинувся на спинку стільця, заплющив очі.
Можливо, така дистанція — навіть на краще.
У ситуації одностороннього кохання було б дивно, якби два чоловіки, що крутяться навколо однієї жінки, ставились одне до одного тепло.
А ще він поки не вмів повністю відділяти власні емоції від ролі.
Так що ця напруга могла навіть допомогти.


Чхве Іґон, відтягнувши Сон-Міна вбік, одразу ж закурив — не питаючи дозволу. Він знав, що той курить багато, і машинально простягнув сигарету.
Сон-Мін відмовився і дістав свою пачку.
— Пак Чі-Хьок не той тип, який ревнує Ча Хьон-Сина, — сказав Чхве прямо. — То чого ти зараз поводишся саме так?
Сьогодні знімали сцену: Мі-Йон захворіла, не ходила на пари.
Хьон-Син не витримав і прийшов до її місця проживання.
Там Чі-Хьок дізнався про почуття Хьон-Сина.
Але Пак Чі-Хьок — дурний і самовпевнений.
Він не знав, що таке ревнощі.
Він не вважав Хьон-Сина суперником.
— Ти закохався в Мі-Йон? Ну, нічого дивного. Вона мила, —
ця репліка мала звучати як пиха переможця, трохи поблажливого співчуття й питання без відповіді:
«Навіщо любити те, що тобі все одно не належить?»
Але сьогодні Сон-Мін проговорив її із заздрістю й зневагою.
— Який нормальний мужик залишить поруч типка, що поклав око на його дівчину? — огризнувся Сон-Мін.
— Саме такий і є Пак Чі-Хьок, — холодно відповів Чхве. —
Для нього звичайні квіти — бур’ян поруч із садовими.
Хіба садові квіти ревнують бур’яни?
— Це не квіти, а мужики, — буркнув Сон-Мін. — Тут логіка інша.
Він був явно злий через нескінченні повтори сцени.
— Ви самі сказали: грайте так, як бачите персонажа.
То чому Уджіну можна, а мені — ні?
Хьон-Син уже зовсім інший, він задає тон сцені.
Чому ви чіпляєтесь тільки до мене?!
— Бо ти мав грати так від самого початку! — вибухнув Чхве.
— Ти взагалі розумієш, що робиш?
Твій персонаж ламається.
Хто зрозуміє, чому Чі-Хьок раптом зірвався на Хьон-Сина?
Я ж чітко сказав: розбери персонажа перед зйомками!
І ти знаєш, що ця сцена — ідеальний момент, щоб показати, ким є Пак Чі-Хьок!
Чі-Хьок — не злий.
Він жорстокий несвідомо.
Він ранить, не помічаючи цього.
Ось у чому суть.
— Я знаю! Але якщо я так гратиму далі, я стану мудаком!
Я що, нічого не маю з цим робити?!
— Бо ти погано граєш, — сухо відповів Чхве.
— Перепрошую? — Сон-Мін засміявся, не вірячи почутому.
— Учора ти подивився сцену на моніторі.
Тобі ж самому захотілося вдарити Чі-Хьока, так?
Він виглядав дрібним і огидним.
Сон-Мін мовчав.
— Я намагався зупинити це раніше.
Показував, пояснював. Ти не слухав.
Тепер пізно.
Ми що, перезніматимемо весь фільм через тебе?
Я цього не робитиму.
Чхве говорив спокійно, але різав по живому.
— Чі-Хьок має бути чистим, імпульсивним, закоханим.
Якщо ти це зіграєш — він не стане антагоністом.
Але ти постійно тягнеш Хьон-Сина в центр історії!
Він — спостерігач, не учасник!
Сон-Мін просто застряг у чужих емоціях.
— Якщо головний герой не приваблює — це проблема актора.
Якщо ж персонаж поводиться нелогічно — це кінець.
Актори, які провалилися в G&C-романсах, — це ті, хто погано грав.
Фільм може провалитися — це вже моя проблема.
А от якщо актор грає хріново — ти сам знаєш, що з ним буде.
Чхве загасив сигарету й підвівся.
— Охолонь. Потім повертайся.
— Ні. Я готовий, — відповів Сон-Мін і теж піднявся.
В його очах з’явився спокій.
Чхве кивнув і дав йому ще трохи часу — «підправити грим».
Він вірив: якщо Сон-Мін зрозуміє помилку, то витягне.
І тоді Чхве подивився на Уджіна.
Той уже був Ча Хьон-Сином.
Напівзаплющені очі, зосередженість, чиста тиша.
Красивий. Надто.
Чхве не знав, чи це благо, чи пастка для молодого актора.
Але одне було ясно:
усе, ким стане Чхве Уджін далі,
залежить тільки від нього самого.
Режисер підійшов ближче.
Уджін повільно підняв голову.
Чхве нічого не сказав.
Просто кивнув.

Previous chapterNext chapter