Е'ло Цзюе ще не встиг договорити, як гостре лезо меча Сусінь уже опинилося перед ним.
Коли йшлося про життя чи смерть Су Яна, Гу Фейді не мав часу зважати на власні рани. Він силоміць активував свої бойові техніки і кинувся на короля.
«Хм!» — Е'ло Цзюе примружився, підняв кістяний жезл і заблокував випад Гу Фейді. Різким зворотним рухом він змусив жезл здригнутися, миттєво розсіявши всю силу удару меча.
Однак раніше він отримав неочікуваний удар долонею від Су Яна, і його внутрішні пошкодження були досить серйозними. Після цього зіткнення він мимоволі глухо кашлянув, і з кутика його рота знову потекла кров.
Гу Фейді не відступав. Він перехопив меч і знову атакував Е'ло Цзюе.
Король, однією рукою утримуючи Су Яна, а іншою вправно орудуючи жезлом, примудрявся битися з Гу Фейді нарівні.
Проте під подвійним тиском крижаної сутності та "Напівзів'ялої Червоної Квітки" свідомість Су Яна вже почала згасати. Він не міг більше чекати...
Очі Гу Фейді почервоніли від розпачу, але він ніяк не міг вирвати коханого з рук Е'ло Цзюе.
Саме в цей момент двоє людей у формі Табору Тіней армії Чорного Пір'я увійшли до Вежі Білих Шаманів, тягнучи за собою тіло в сірому одязі.
Погляд Е'ло Цзюе впав на закривавлений труп, і він раптом розсміявся.
«Е'ло Інь, мій любий племіннику», — він відбив атаку Гу Фейді й підняв брову. — «Чи не хочеш озирнутися? Ваш товариш із Малого Нефритового Павільйону наважився вбити мене, щоб захопити владу... І ось результат.»
Горло Гу Фейді здригнулося — ця новина стала для нього важким ударом.
Але в цей момент він не міг дозволити собі відволікатися на Ло Іня. Су Ян був на межі смерті. Він мусив, просто зобов'язаний був зосередитися на битві з Е'ло Цзюе і якнайшвидше забрати Су Яна!
Поступово прийоми меча Гу Фейді ставали дедалі лютішими. Звичні техніки тепер сповнювалися зовсім іншою міццю.
Тільки вперед, жодного кроку назад.
Біль не мав значення; смерть не лякала. Порівняно з видовищем того, як Су Ян у руках ворога втрачає свідомість, а його дихання слабшає, ніщо в цьому світі більше не могло викликати в нього страху.
Проте Е'ло Цзюе був надто сильним. Навіть під таким шаленим натиском він захищався з неприхованою легкістю.
Що довше тривав бій, то гірше було для Су Яна. Тривога в серці Гу Фейді зростала, його атаки ставали дедалі хаотичнішими.
Е'ло Цзюе легким рухом відбив черговий удар і глузливо кинув: «...Все скінчено.»
Щойно пролунав останній склад цієї фрази, як із його грудей раптом висунулося гостре лезо вигнутої шаблі.
Навіть Гу Фейді застиг на місці від несподіванки.
Обличчя Е'ло Цзюе спотворилося від невіри. Він похитнувся і, спотикаючись, обернувся назад.
Укритий ранами та кров'ю Ло Інь — той самий, що щойно здавався «трупом», — зараз міцно тримав руків'я шаблі. Його очі були холодними, коли він дивився на дядька.
Він тихо промовив: «Дядьку.»
А потім із силою вирвав лезо з його тіла.
Гу Фейді одним ударом меча відсік зап'ястя Е'ло Цзюе, яким той тримав Су Яна, миттєво підхопив юнака і міцно притис до себе.
Один із вбивць у формі Табору Тіней, що був поруч із Ло Інем, негайно зірвав маску. Це був Ло Юй. Він вигукнув:
«Чи залишилися ще "Пігулки, що зігрівають серце"? Дай йому одну під язик! Йому негайно потрібне голковколювання, не можна зволікати!»
Гу Фейді на мить завагався, підняв погляд на Ло Юя, що прибув вчасно, і розгублено кивнув. Оговтавшись, він миттєво відкрив мішечок на поясі Су Яна і дістав порцелянову пляшечку з пігулками.
Раптом знову пролунав дзвін зброї.
Ло Юй здивовано озирнувся і побачив, що смертельно поранений Е'ло Цзюе все ще має сили для відсічі. Він люто бився з Ло Інем та іншим солдатом.
Гу Фейді поклав пігулку в рот Су Яну, зціпив зуби і, міцно стиснувши меч Сусінь, став між Ло Юєм та Е'ло Цзюе, щоб дати лікарю можливість діяти.
Король Е'ло зараз був схожий на божевільного.
Його обличчя вкрилося блідими візерунками, навіть очні яблука затягнуло шаром білих ниток. Він виглядав як справжній демон.
Проте рана на його грудях, залишена шаблею, більше не кровоточила. Клубок білих ниток-щупалець виривався з рани, допомагаючи йому стримувати смертельне ушкодження. Навіть відсічене зап'ястя було щільно закрите цими відростками.
Е'ло Цзюе бився як загнаний звір. Його шалена енергія змушувала Ло Іня відступати. Удвох із солдатом вони почали втрачати ініціативу.
Гу Фейді на мить відвів погляд від Су Яна, тіло якого вже було вкрите срібними голками, і подивився на поле бою. Рука, що тримала меч, злегка тремтіла.
Нарешті він не витримав і вже збирався кинутися на допомогу, як раптом у двері Вежі Білих Шаманів увірвався порив крижаного вітру.
Су Хуайчжу з'явився ніби з нізвідки. Його обличчя було блідим, як сніг, але очі сяяли, наче яскраві зорі.
Е'ло Цзюе прохрипів у люті: «Це ти! Ти все ще живий! Це ти! Ти вкрав мою Цзінь-ер!»
Він миттєво покинув Ло Іня і спрямував свій кістяний жезл на Су Хуайчжу.
Незліченні білі нитки прорвали його шкіру і поповзли вздовж жезла вперед, досягнувши точки зіткнення з тонким мечем Глави Демонічної Секти.
Су Хуайчжу застосував "Напівзів'ялу Червону Квітку". Крижана внутрішня сила зосередилася на кінчику леза, розтинаючи сплетіння ниток.
Як тільки ці нитки відокремлювалися від тіла, вони миттєво спалахували білим вогнем і згорали без залишку.
Поки Е'ло Цзюе був зайнятий Су Хуайчжу, Ло Інь вибрав момент і замахнувся шаблею, цілячись королю в шию.
Але Су Хуайчжу відбив його зброю своїм мечем.
«Він уже активував Вогняну Ґу», — сказав Су Хуайчжу, повертаючи голову до Гу Фейді. — «Останній удар маєш завдати ти!»
Почувши це, Е'ло Цзюе заревів і кинувся на Гу Фейді.
Су Хуайчжу одним рухом меча відтяв його єдину вцілілу руку і крикнув юнакові: «Обезголов його!»
Меч Сусінь злетів угору. Один удар — і горло було перерізане.
Су Хуайчжу схопив Ло Іня за плече і різко відступив.
Тіло Е'ло Цзюе хитнулося кілька разів і нарешті важко впало на землю.
Тієї ж миті з його тіла вирвалася хвиля нестерпного жару.
Слідом за цим із рани виповзла сріблясто-біла комаха розміром не більше нігтя мізинця. Вона раптово розправила крила і з неймовірною швидкістю врізалася в груди Гу Фейді.
Одяг на грудях юнака миттєво прогорів, утворивши чорну діру. Комаха силоміць пробилася крізь шкіру, пройшла крізь м'язи до самої кістки і дісталася серцевого меридіана.
«Мгх!» — Гу Фейді не втримав стогону болю. Він міцно схопився за комір, і його обличчя миттєво вкрилося рясним потом.
Меч Сусінь із дзвоном упав на підлогу.
Юнак опустився на коліна, спрямовуючи всю свою внутрішню силу на те, щоб протистояти болю, який відчувався так, ніби в його жилах тече розпечена лава.
Прохолодні руки торкнулися шиї Гу Фейді. Внутрішня сила "Напівзів'ялої Червоної Квітки" почала повільно вливатися в його тіло, повертаючи йому краплю розсудливості.
Су Хуайчжу глухо кашлянув, проковтнувши кров, і з тривогою запитав Ло Юя: «Що з Су Яном? Коли він прийде до тями?»
Ло Юй обережно провертав голки і через мить зітхнув: «Він втратив захист Нефритової Підвіски Фенікса і силоміць використовував техніку... Я зробив усе, щоб його серце не замерзло, але коли він прокинеться...»
Су Хуайчжу насупився: «Але без його допомоги Фейді загине.»
Ситуація зайшла в глухий кут. Ніхто не знав, як зарадити цій біді.
Нарешті Ло Інь першим порушив тишу: «Я залишу загін гвардії охороняти вас... Мені треба навести лад у королівському дворі. Повернуся пізніше.»
Проводячи Ло Іня поглядом, Ло Юй зціпив зуби: «У нас залишився лише один вихід, хоч він і ризикований.»
Су Хуайчжу запитав: «Який?»
Лікар подивився на Гу Фейді і серйозно мовив: «Зараз ти мусиш бути жорстоким. Спрямуй палку силу Ґу Білого Полум'я в тіло Су Яна. Тільки так ви обоє зможете вижити.»
Шкіра Гу Фейді вже стала яскраво-червоною від жару, на руках з'явилися дрібні тріщини, з яких почала сочитися кров.
Він боровся з пекельним болем, ледь підняв очі на Ло Юя і прохрипів: «Він... витримає... це?»
Ло Юй відповів: «Це єдиний спосіб.»
З цими словами він підніс Су Яна до Гу Фейді, притиснувши їх один до одного. Потім він вколов палець Су Яна голкою до крові і підніс до губ Гу Фейді.
«Щоб контролювати Ґу, ти маєш випити трохи його крові», — сказав Ло Юй.
Бачачи опір на обличчі юнака, він додав: «Думай про майбутнє. Ти мусиш терпіти, зараз не час для зайвих емоцій.»
Гу Фейді заплющив очі, скрегочучи зубами. Нарешті він відкрив рот, притиснувся до пальця Су Яна і почав потроху пити його майже холодну кров.
Сталося диво: щойно кров Су Яна потрапила в його організм, Ґу Білого Полум'я всередині заспокоїлася.
«Спрямуй внутрішню силу в його точку Чан-цян*», — інструктував Ло Юй. — «Проведи її вздовж меридіана Ду до самої точки Мін-мень...»
Гу Фейді обійняв Су Яна, виконуючи вказівки лікаря.
Відчувши цей потік палкої енергії, Крижана Сутність всередині Су Яна миттєво кинулася в контратаку, зіткнувшись із силою Гу Фейді. Ґу Білого Полум'я сприйняла це як виклик, зібрала весь жар, розсіяний по тілу Гу Фейді, в одну точку і почала запеклу боротьбу з холодом.
Тіла юнаків стали полем битви двох могутніх стихій. Нестерпний біль спалахнув у обох.
Гу Фейді не втримав стогону і несвідомо міцніше стиснув обійми. Су Ян, перебуваючи без свідомості, почав сильно тремтіти.
«Тримайся!» — Ло Юй більше нічим не міг допомогти. — «Ти не маєш права знепритомніти. Якщо ти згаснеш зараз — ви обоє приречені!»
Свідомість Гу Фейді почала туманитися, але ці слова стали для нього тим світлом, за яке він тримався з останніх сил.
Вир болю ставав дедалі сильнішим. Гу Фейді мимоволі кричав від страждання. Цівка крові з'явилася на губах Су Яна, його брови зсунулися, і він видав слабкий звук.
«Боляче...» — Су Ян повільно розплющив очі. Його погляд був розсіяним, а з очей котилися великі сльози.
Він вхопився за комір Гу Фейді, що був під рукою, і гірко заплакав: «Так боляче... Що ти... робиш...»
Почувши плач Су Яна, Гу Фейді інстинктивно хотів припинити вливання сили, але Ґу Білого Полум'я, що раптово збунтувалася, змусила його кашлянути кров'ю.
Погляд Су Яна став чіткішим. Побачивши стан друга, він вигукнув: «Фейді! Що з тобою?!»
«Ти маєш допомогти йому приборкати Ґу Білого Полум'я!» — Ло Юй притиснув Су Яна за плече. — «Інакше за чверть години його тіло просто вибухне!»
«Я...» — серце Су Яна стиснулося від жаху. «...Що мені робити?»
«Направ силу "Напівзів'ялої Червоної Квітки" в його тіло. Допоможи йому стримати жар.»
Су Ян кивнув, проковтнув клубок у горлі й почав циркулювати свою енергію, зливаючи її з силою Гу Фейді.
Цей процес приборкання Ґу Білого Полум'я дуже відрізнявся від того, як колись Су Ян підкоряв Крижану Сутність.
Крижана Сутність не мала господаря і власної волі, але навіть тоді Су Ян ледь не загинув. Ґу Білого Полум'я ж роками вирощувалася в тілі Великої Відьми і звикла до королівської крові. Вона люто відкидала будь-кого чужого. Тому ситуація Гу Фейді була значно небезпечнішою.
На щастя, Су Ян мав королівську кров і володів потрібною технікою. Тільки з його допомогою Гу Фейді мав шанс вижити.
Процес був болісним і довгим.
Ло Юй сидів поруч, уважно стежачи за станом обох юнаків.
Су Хуайчжу виніс тіло Е'ло Цзюе з вежі і залишився на варті біля входу, охороняючи спокій трьох людей усередині.
Вдалині дві сили армії Чорного Пір'я билися між собою. Ло Інь підняв бойовий прапор принца і вів війська на штурм палацу.
На крижаній рівнині Гу Жохай разом із Пу Ліньюнь та Фань Сі на чолі елітних загонів Павільйону Парячих Хмар та Вілли Тисячі Кленів стримували вільних воїнів Клану Привидів Е'ло.
На південному кордоні Цінь Цзяньюе та Чі Тонг на чолі імператорської армії вели бій із лівою гвардією Чорного Пір'я.
...
Малий Нефритовий Павільйон, Зала у Павільйоні Схованих Перлин.
За напівзачиненим вікном почувся тихий сміх.
~~~~~
Точка Чан-цян* Вона знаходиться в самому низу хребта, на середині відстані між кінчиком куприка та анусом.
Знаходиться на меридіані Ду-май (Керуючий меридіан) на рівні попереку, безпосередньо в заглибленні під остистим відростком другого поперекового хребця (приблизно навпроти пупка).
Точка Мін-мень - «Брама Життя» або «Ворота Долі»
Вона піднімається вертикально вгору вздовж хребта. Меридіан Ду вважається морем усіх «янських» каналів, тому такий рух символізує потужний приплив активної, гарячої сили.
Коли сила досягає Брами Життя, вона «запечатується» або трансформується. Ця точка вважається місцем зберігання істинної енергії, яка живить нирки та зміцнює волю.