Перевод: Bad3mus
Розділ 78: Приготування
Під тьмяним ліхтарем було видно тінь круглого стола з червоного дерева.
Чотири ніжки столового посуду відкидали довгу тінь на стіну, яка подібна до лапи зловісної звірини.
Лейлін стояв перед столом, і його тінь теж була подовженою.
На столі з червоного дерева лежали кілька чорних сувоїв. На кожному з них була зображена ворона, і тепер вона виглядала живою, постійно каркою та страшною шум.
« Я все одно повинен поглянути на зміст!»
Лейлін зважився.
"Навіть якщо це пастка, в якій міститься якесь відслідковування заклинання, я все одно встигну втекти!"
Але навіть Лейлін міцно тримав у руках Зельє, що обертається Щіта Тревора, яке щойно зварив.
Потім він урочисто вимовив на Байронській мові:
- Відкрийся, ім'ям Лейліна Фельера!
*Кар-кар!*
Крила чорного ворона лунали, і її фігура з'явилася. Багато чорних ліній злились разом, сформувавши зображення чорного черепа.
Лейлін витягнув зі своїх ковдр червоний кристал і кинув його в рот черепа.
Хрум-хрум!*
Чорний череп злетів із паперу і спалював червоний кристал.
*Пшш!*
Після обіду чорний череп вибухнув, і сувій сильно задрижав. Він запалився знизу, де було видно зелене полум'я.
Потім зеленоватий вогонь зачерпнув у повітрі безліч літер.
Лейлін змінив свій погляд. Ці зелені літери були різновидом секретного коду, незрозумілого для сторонніх, але сам він вивчив відповідності для його розшифровки і шифрування ще в Лісовій Академії Кості Бездні.
Під зеленими літерами була яскраво-червона друк, а під печаткою Байронською було чітко написане ім'я. Друк мала на увазі череп, з якого виповзала чорна змія.
« Здається, що навіть друк ректора не є фальшивкою! »
Вираз обличчя Лейліна змінювався під час читання зелених слів.
Через деякий час, коли полум'я погало, зелені літери розчинилися в повітрі, залишивши кучку сірої золи.
Лейлін зітхнув і насупився.
« Вони дійсно послали найвищий наказ — просять послухників, які виконують завдання за межами Академії, негайно повернутися!»
« Більше того, вони отримали суворе покарання. Тих, хто не повернеться в академію протягом трьох місяців негайно оголосять зрадниками і відправлять каральний загін академії за їхніми головами!»
- Боюся, цього разу мені доведеться повернутися. — Пробурмотів Лейлін.
А от Лейлін зовсім не турбувався про пастку, яка могла б стати його ворогом.
По - перше, Лейлін був лише низькораного послушника. Ворог не пішов би на такі труднощі заради нього. Крім того, ректор лісної академії Кості Бездні був легендарною фігурою. Він був Магом, принаймні 2 рівні. Навіть якщо Акадея Кості Бездні зазнала поразки, його особиста печатка ні за що б не потрапила до ворога.
- Лісова академія Кості Бездні...
Лейлін зітхнув і подумав про Крофте, Бікі, Ніссе та інших. Цікаво, як у них справи?
Коли Лейлін у минулому вквапливо вирішив піти, це дійсно було досить егоїстично. Але, порівняно з двома академіями, він не був навіть мурашкою і тому не міг придумати нічого кращого.
"Ніколи б не подумав, що повернуся після трьох років!"
Лейлін раптово наказав:
« І.І. Чіп, виведи мої характеристики!"
[Біп! Лейлін Фельер, послушник 3 рівня, Рицар. Сила: 3,1; спритність, 3,3; живучість: 3.7; духовна сила: 13, 1; магічна сила — 13 (магична сила синхронізована з духовною силою). Стан: здоровий]
Через рік Лазурове зілля стало дуже сприятливим, навіть для послушника 3 рівня.
Але тепер його тіло стало стійким до ліків. Подальший прийом лазурного зілля більше не буде діяти.
Лейлін не зможе підвищувати свою духовну силу протягом наступних кількох років, якщо не буде нового виду ліків духовної сили.
- Після послушника 3 рівня буде царство офіційного Маґа! - Пробурмотів Лейлін.
- При просування з послушника 3 рівня до офіційного Маґа зустрінеться важка перешкода. Долати її важче, ніж при прослушнику 2 рівня до 3.
Здавалося, що всі групи у світі Магів свідомо контролюють інформацію про офіційного Маґа. Навіть якби Лейлін виклав безліч магічних кристалів, багато він би не отримав.
Несподівано в його розумі виспалися попередні болісні події при просування до послушника 3 рівня.
« У світі Маґів, що виступає в дію, суворо охороняють конфіденційність інформації про поширення Мага. Яким би не був мандрівний маг, він ніколи не матиме знань про успіхи поки не приєднається до будь-якої групи. Це робиться для того, щоб утримати найнижчий рівень опору і запобігти організації повстання, а також щоб утримувати владу."
Лейлін також зазнав похмурих наслідків просування в повітря. Якби не І.І. Чіп, він би загинув і від нього не залишилося б навіть трупа.
« Чудова Академія Кості Бездні! Мені доведеться повернутися і отримати знання про поступ до офіційного Маґа».
Це було єдине місце, де, згідно з міркуванням Лейліна буде простіше отримати інформацію. Що до ринків тощо, про них і зовсім не слід було думати.
Шлях Мага вкритий шипами. Один хибний крок міг призвести до довготривалих наслідків.
Минулого разу Лейлін ризикнув і просунувся до послушника 3 рівня, але без вказівок академії та його наставника він міг покладатися тільки на симуляції І.І. Чипа. Зрештою він зіткнувся з двома непередбаченими ситуаціями. Якби не величезні можливості І.І. Чіпа і толика удачі, Лейліну ніколи б не вдалося просунутися так легко і без будь-яких побічних ефектів.
« Це тільки... Мені доведеться заново обміркувати приготування для моїх слуг! "
Лейлін погладив підборіддя.
"Може бути, підготувати запасний план все ж буде непоганою ідеєю."
Після того як Лейлін вийшла з секретної лабораторії, він сказав Анні:
- Повідом усім, що я хочу приєднатися до слуг на сьогоднішній вечері.
- Так, Юний Майстер!
Лейлін був одиноким працівником і зазвичай залишав хатню роботу по домі Анни, Гріма та інших. Він також рідко виходив з дому, і несподіваний наказ занепокоїв Анну. Але вона була розумною жінкою, тому не запитала. Зробивши реверенс, вона усунулась і показала Лейліну свої чудові вигини.
Звичайно, в маєтку були достатньо великі зали, щоб господар міг обідати разом зі слугами.
Зал було збудовано з червоних кам’яних брил. Вікна були менші, і сонце лише тьмяно освітлювало це місце. Але в центрі була срібна підставка з сотнями палаючих свічок, що повністю вирішило проблему.
Посередині великого залу стояв довгий червоний стіл. Служби і працівники скрипу, які працювали на кухні, рухали великі стільці зі спинками. Також вони накрили стіл товстою білою тканиною і розклали срібні виделки та ложки, тарілки та інші столові прилади.
Коли прийшов час їсти, стіл вже був переповнений безліччю делікатесів. У центрі стояв смажений ягняток. Навколо золотисто-жовтого м'яса, засмаженого на вугіллях, було багато пурпурних і червоних плодів, які чудово поєдналися та виглядали звабливо.
Лейлін відразу ж сів на місце, де стояв.
Поряд з ним, справа і ліворуч, сиділи Фрейзер та Грім. Звичайно, вони були найвидатнішими у Рицарів і слуг, які першими пішли за Лейліном. За ними були директори Старого Велкера і лідер групи найманців Роранські Соколи, Файн.
Що до Анни, то вона мовчала після Лейліна, як прилегла служниця. Проте ніхто з присутніх не вагався думати, що вона служниця.
Усі знали, що цей юний Майстер дуже зрадів Анні. Вона не тільки могла регулярно бачити Лейліна, але й зберігала ключ від казни! У старого Велкера це викликало деякі незадоволення, але Лейлін не мав справи до нього.
Після того як Лейлін сюди прибув, Файн перевіз цілу сім'ю і став справжнім вірним слугою Ляйлина.
Далі йшла група найманців Роранські Соколи. Недавно вони домовилися про домовленість, але половина найманців вирішили залишитися на щедрій території Лейліна.
За довгим столом сиділи й багато інших, але Лейлін був знайомий лише з невеликою їх частиною. Інші просто здавалися знайомими, а Лейлін знав їхні обличчя і імена, які зміг запам'ятати завдяки І.І. Чіпу.
Лейлін ніколи не втомлювався дріб’язковими дрібниці. Шлях до формування Магом вже віднімав велику частину його концентрації, так що він абсолютно не міг виділити час на якісь інші справи.
Звичайно, з боку Лейліна було схоже на повадки інших магів. Воно також вкладалося в сподівання звичайних людей.
У глибині душі всі мешканці південного узбережжя вважали магів групою людей, які володіють таємничими силами, але надзвичайно відокремлених. Вони часто жили в темних лісах або прихованих болотах. Вони залишали свої домівки тільки тоді, коли їм потрібні складники та інші предмети.
- Юний Майстер!
Люди, які зібралися біля довгого столу, встали і поклонилися.
*Дзинь!*
Срібною ложкою Лейлін стукнув по склянці перед собою, видавши дзвін.
- Все! Я скликав вас сюди сьогодні, бо у мене є що оголосити!
Погляд Лейліна пройшовся по натовпу. Тепер його духовна сила вже досягла 13,1, і таємничий погляд на нього викликав благоговіння; вони наче були вирізані з коштовних каменів найвищого сорту. Кожен, на кого він дивився, відчував гострий біль у очах і в них мимовільно починали ридати сльози.
Навіть Грім або Фрейзер зараз могли тільки низько схилити голови.
- Будь ласка, приказуйте, Юний Майстер!
Лейлін подивився на натовп людей перед собою і повільно вимовив:
- Я поїду на якийсь час, точної дати повернення не буде. У мене немає лавки ліків і повсякденних справ помеття будуть управляти Анна, Грім та Фрейзер.
- Що?
І раптом члени групи почали з жаром перешіптуватись між собою, кидаючи дивні погляди на Анну, Гріма та Фрейзера.
Грим і Фрейзер змогли перенести увагу багатьох очей. Однак Анна, як жінка, трохи соромилася і хапалася за свою сукню.
- Тиша!
Лейлін знову вдарив по срібній склянці, і натовп замокла.
- З сьогоднішнього дня слова цих трьох будуть як мої. Ви повинні повністю підкорятися і виконувати будь-який їх наказ.
- Ми слухаємося!
Хоча Лейлін зазвичай не втомлювався такими промовами, але його велична аура була надзвичайно владною. Ходили чутки, що він був частиною Таїнстичної Сущності, і це ще більше зміцнило повагу його слуг до нього.
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv