Перевод: Bad3mus
Розділ 72: Просування до послушника 3 рівня
Зуд!
Нестерпний зуд!
Лейлін відчував, що його кістки розкололися і всередині них виповзло безліч мурах. На даний момент його тіло пронизувало відчуття надзвичайного зуда.
« Проклятье! І в цьому стані мені дійсно потрібно увійти у глибоку медитацію і реконструювати руни розуму."
Обличчя Лейліна почервоніло. Він стиснув зуби і опирався бажанню почетати своє тіло, заплющивши очі.
Через поганий, але інтенсивний вплив на тіло Лейліна йому потрібно було декілька спроб, щоб увійти в стан медитації.
У медитації Лейлін ніби опинився в якомусь місці.
Довкола була сіруватий туман. У повітрі над ним було безліч вогнів, наче зірок, які освітлювали це місце.
Лейлін підняв голову. У повітрі було 24 таємничих рун, які створювали коло і сяяли флуоресцентним світлом.
Це були руни розуму, які він методично конструював протягом декількох минулих років.
Хоча ці руни розуму були розроблені різними способами, кожне конструювання вимагало величезних затрат часу і зусиль. Раніше Лейлін витратив більше року, поки зміг спроектувати їх у своєму розумі.
« Рони розуму послухника 2 рівня не можна вважати повністю закріпленими. Послухувач 3 рівня повинен інтегрувати руни розуму воєдино, спираючись на фундамент закладений на 2 рівні послушника. Більше того, має бути зростання моря свідомості!»
До того ж Лейлін дуже зацікавився цим станом.
Зараз він був у цілком « поінформованому» стані. Море свідомості не з’являлося в жодній частині його тіла. Принаймні, І.І. Чіп вже провів мікроскопічне сканування на атомному рівні його тіла, але все ж нічого не зміг знайти.
« Духовна сила Магів могла перейти до аспекту душ!»
Лейлін зітхнув у голові, і в цей момент у морі свідомості виникло явище.
Слой мандарино-жовтого кольору пронизав розмитий сіруватий туман. Незабаром все море свідомості стало яскравим мандаріново-жовтом.
« Це ефект еліксиру Вдійства! Просто зілля, яким можна вимазати тіло, і я знаю інгредієнти, які воно зроблено, але дійсно загадка, що це може впливати на моє море свідомості ... "
Перед тим як Лейлін зміг знову вдихнути, мандаріно-жовний світло відразу попрямувало до неба, ніби бажаючи прикрасити цим кольором і 24 руни розуму.
ББам!
Руни розуму спалахнули і відкидали осквернення сторонніх об’єктів. Чудовий імпульс пішов до нього. Зір Лейліна потемніло, і він майже знепритомнів.
« Почав це! »
Лейлін завзято запозичив силу своєї духовної сили, щоб придушити опір руну розуму.
Блощиці!
Лейлін мав велику владу над їхніми розумовими рунами. Через кілька секунд всі 24 руни перестали чинити опір і помазалися мандаріново-жовтим.
Під дією світла на поверхні руну розуму з’явилося безліч таємничих візерунків.
Ці візерунки продовжували рости, аж поки повністю не покрили поверхню руну розуму.
ББам!
24 Руки розуму, нарешті, з'єдналися разом і формували ще більшу руну.
У морі свідомості Лейліна також з’явилися багато візерунків. У присутності цих візерунків море свідомості стало ще більш сяючим і прозорим, наче отримавши посилення.
Після підсилення, ніби слухаючись наказу, мандаріново-жорстке світло швидко відступив, миттєво розтанувши в море свідомості.
Велика таємнича руна спалахнула і відштовхувала від себе свідомість Лейліну.
« Де це місце? »
Лейлін був приголомшений, коли усвідомив, що є в таємничому місці. Навколо було зовсім темно, без будь-яких джерел світла.
Він хотів простягнути руку, але ідеї "рук" не існувало, наче він ніколи їх не мав.
Таким чином, він ширяв в повітрі, не відчуваючи часу, але і не міг поворухнутися.
Для Лейліна в цьому просторі кожна хвилина була як дюжина років.
Такий досвід міг звести з розуму розсудливу людину.
Лейлін був трохи роздратований.
« Я вже просунувся до послушника 3 рівня? Чому я опинився в цьому місці? Скільки часу пройшло?»
Раптом серце Лейліна підскочила.
« І.І. Чіп!"
[Біп!]
Перед Лейліном з’явився яскравий блакитний екран. Він не міг освітлити темряву, але від цього Лейлін відчув себе набагато краще.
[Сканування виявило, що духовна сила Носителя є в незвичному стані. За таких обставин Носник провалить прорив до послушника 3 рівня за 5 хвилин 23 секунди! Через 13 годин 45 хвилин наступить смерть через відмову усіх органів! Використовувати магічну силу, щоб позбутися цього стану? Да/Ні?]
"Так!"
Прямо зараз Лейлін ніяк не відчував, що в його тілі залишилася якась магічна сила, але він був радий тому, Що І.І. Чіп ще міг пересувати її.
[Підтвердження Носителя отримане, перенесення магічної сили. У процесі порятунку від незвичайного стану...]
Разом з голосовим повідомленням І.І. У чорному просторі, Чіпа несподівано відбулася дивна рух.
Очі Лейлін відчинилися. Він зрозумів, що все ще знаходиться в таємній лабораторії, і що минуло не так вже багато часу з тих пір як він почав свій процес.
« Протягом 3-го етапу просування до послушника насправді відбуваються такі дивні сценарії!»
Обличчя Лейліна було серйозним. Він просувався занадто швидко, більша частина його знань була отримана з бібліотеки, а також із симуляції та гіпотез І.І. Чипа.
Він не мав інформації про деякі сценарії прогресування до послушника 3 рівня.
« Якщо багато послухників мають 2 рівні, то вони всі матимуть професора, який пояснює їм деталі... але мені не пощастило! Навіть професор Крофт не очікував би, що я зіткнуся з проривом так швидко! "
Лейлін мав багато секретів і ніколи б не розповів правди. У очах Крофта він був простим послушником, який нещодавно просунувся до 2 рівня. Чому б Крофт почав говорити Лейліну про те, щоб звернути увагу на деякі нотатки стосовно підвищення до послушника 3 рівня?
Крім того, книжки в бібліотеці були доступні. Багато речей у них були невиразні. Навіть при тому, що Лейлін мав І.І. Чіп і міг стерти фальшиву інформацію, а також експериментувати з нею. Він не досяг би ідеальних результатів.
Через це Лейлін зіткнувся з феноменом під час свого просування, опинившись в повній розгубленості.
« Мені пощастило, що цього разу в мене був І.І. Чіп, без нього мені б прийшов кінець! Справді, дорога до створення Магом дуже ризикована!»
У серці Лейліна ще залишався страх.
Але це також підтвердило його ув’язнення. И.И. Чіп був з Лейліном, коли той перенісся, і з якоїсь невідомої причини слився з його душею.
Отже, коли його душа зіткнулась з боєм, була ізольована і безпорадна, він все ж зміг активувати І.І. Чіп, щоб усунути внутрішні впливи шляхом втручання зовні.
"Так значить, проблема просування до послушника 3 рівня не в поєднанні руну розуму або зміцнення моря свідомості, а у просторі темряви, яке приходить слідом!"
Раптом Лейлін зрозумів багато нового. Все це, як правило, було дорогоцінним таємним даних про які не оголошували професора або академія. Багато послухників, які не вступають у угруповання, зазвичай гинули на цьому етапі.
[Біп! Духовна сила Носителя змінюється, активність зростає. Носій просунувся до послушника 3 рівня! Духовна сила росте... - Повідомив голос І.І. Чипа.
Після цього Лейлін відчув запаморочення, і його духовна сила почала швидко зростати.
7,2
7,3
7,5
...
9,7
10,1
Духовна сила постійно зростала, наче її несла ракета. Підстрибнувши, фінальне число перетворилось на 10,1 і нарешті стабілізувалося.
"Голова болить!"
Духовна сила збільшилася раптово, і зараз тіло Лейліна ще не могло адаптуватися до змін. У нього щось потекло з носа, він торкнувся його і зрозумів, що з його ніздрей йде кров!
"Духова сила збільшилася занадто швидко, тіло не може цього прийняти!"
Лейлін усміхнувся, але невдовзі змінився в обличчі, і зсередини його тіла почувся тріск. У цей же час сильний біль пронизала всі частини його тіла.
М’язи обличчя Лейліна зменшилися, і він впав на ліжко як сключений креветка.
« Проклятье! Прокляття! Дія еліксиру Вдійства закінчилася, і почалася віддача від зілля!»
Лейлін звил:
- И.И. Чіп! Почни координацію з магічною силою і позбудься залишків еліксиру!
З'явився шар сіро-чорного ореолі світла і окутав все його тіло. При мереї оріола з пор шкіри Лейліна вийшло багато жовтувато-чорного гній, який сильно вийняв.
Через дюжину хвилин Лейлін доклав усіх зусиль, щоб піднятися. Він дістав червоне зілля із мішка, що лежав поруч, і пив його до тих пір, поки його обличчя не змінилося на краще.
Тепер тіло Лейліна було покрите потім і гнійом, який сильно вимкнув, наче його щойно дістали з каналізації.
Лейлін намагався піднятися. Його обличчя було блідим, а ноги не тримали. Очі впали, як ніби він багато місяців пролежав хворим у ліжку.
Розкинувши двері секретної лабораторії, Лейлін подзвонив у дзвіночок, що знаходився поруч з нею.
Далеко рознісся сильний ясний дзвін.
- Юний майстер! Вы...
Через кілька хвилин Анна з двома служницями підспала. Поглянувши на Лейліна, вона прикрила рот руками.
- В порядке! Відведи мене до ванни! Я хочу прийняти душ!
- Ви хочете, щоб я викликала травника або лікаря?
- Не потрібно!
...
Через півгодини Лейлін лежав у мармуровому басейні. Тепла вода обмивала його тіло, уносячи бруд.
Абсолютно гола Анна приступила до Лейліну. Вона тримала його тіло білим рушником.
- Мі... Милорд! Ваш суп з кров'ю оленя і стейк!
На іншому боці Тріксі була повністю оголена, і її прекрасні вигини були цілком відкриті очам Лейліну. Вона почервоніла, несучи з їжею.
Піднос був дерев’яний і тримався на поверхні води в басейні. Лейлін взяв столові прилади і став жадібно їсти.
Через деякий час Лейлін одягнув вільний банан і розтягнувся в кріслі неподалік. Його спина спиралася на груди Анни, і йому було приємно це відчувати.
Збудувавши збоку, Тріксі і ще одна фарба робили Лейліну масаж.
Одяг на них було менше, ніж зачинила б долоню. Інтімні місця не були прикриті, але лише непомітні. Вони почали соромитися, і це додавало їм привабливості.
Тріксі та інша служниця були лише фермерськими доньками і працювали на фермах ще з юності. На їхніх руках був навіть шар мозолів. Але вони були дуже молоді, і їхні стрункі фігури виглядали гарно. Їхні тіла випромінювали енергію молодості. У порівнянні з Ханною вони були наче дикими квітами.
Але Лейлін зовсім не цікавився ними. Замість цього він відчував, що нинішній просування було кілька травмуючих.
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv