Мо Фань щиро дивувався, як Чжао Ман'яню вдається так легко знаходити заклади з вродливими дівчатами в кожному новому місті. Шопінг чоловіків не цікавив — їм більше було до вподоби послуги вищого ґатунку!
— Му Баю, ти не йдеш? — здивувався Мо Фань.
— Еге ж, щось я недобре почуваюся. — Му Бай похитав головою.
— От і чудово, місце, куди ми йдемо, саме для того, щоб підняти тобі настрій. Ходімо, як ти можеш таке пропустити? Я пригощаю! — наполягав Чжао Ман'янь.
— Я пас, — прямо відмовив Му Бай і, не приховуючи тривоги на обличчі, попрямував до готелю.
— То ти прийдеш на аукціон пізніше? — гукнув йому навздогін Чжао Ман'янь.
— Звичайно.
Вони не стали більше вмовляти Му Бая й вирушили до рефлексологічного центру. Сумнівні заклади їх не цікавили — вони ж не були якимись там хуліганами, це було чисте, солідне місце. Прийнявши приємну ванну, вони піднялися в сад на даху понiжитися на сонці, потягуючи напої в компанії вродливих дівчат...
— Ти впевнений, що тут не надають тих самих послуг? — перепитав Мо Фань, просто щоб переконатися.
— Не хвилюйся, це пристойний рекреаційний центр. Максимум, що ти тут можеш, — це випити чогось міцного і поїсти смаженої каракатиці. Ну, хіба що ти достатньо вправний, щоб підчепити когось із них власноруч. Інакше ці леді ніколи не погодяться на щось більше! — запевнив Чжао Ман'янь.
— І звідки ти знаєш про такі місця? — спантеличено спитав Мо Фань.
— Це відомий клуб у моїх колах. Сам подумай: заможним чоловікам зазвичай не складає труднощів закохати в себе жінку, але тут, де діють суворі правила, це стає для них справжнім викликом. Вони певні, що зможуть підкорити місцевих красунь, та навіть не здогадуються, що ці дівчата вже надивилися на заможних клієнтів донесхочу. Навіть такий чарівний і духовно багатий хлопець, як я, ще жодну з них не підчепив! — зізнався Чжао Ман'янь.
— Тож ти тут виключно для того, щоб задовольнити потреби своєї нижньої половини, — підсумував Мо Фань.
— Ти не можеш звинувачувати мене, якщо я зумію їх підкорити своїми власними талантами! Я намагаюся триматися подалі від повій, але якщо я не можу мати зв'язки на одну ніч або просто клеїти дівчат, то який взагалі сенс мого життя? — не без пафосу заявив Чжао Ман'янь.
Мо Фаню аж мову відібрало, але він чудово знав, що цей тип потурає своїм бажанням ще з часів університету.
Варто було визнати: Чжао Ман'янь привів його в чудове місце. Лежати в гарячому джерелі, наповненому унікальними трав'яними пахощами, було неймовірно заспокійливо.
Відкинувши голову на гарячий рушник, він відчував, як цілющі трав'яні есенції повільно проникають крізь шкіру в м'язи, знімаючи напругу з нервів. Мо Фань заплющив очі, поки масажистка ніжно розминала йому голову, а аромат гарячого джерела лоскотав ніздрі, створюючи ілюзію, ніби він лежить на грудях розкішної жінки.
Невдовзі Мо Фань провалився в сон.
Це був приємний сон, і він зовсім втратив лік часу. Прокинувшись, він усвідомив, що спав лише півгодини, але почувався таким бадьорим, ніби проспав кілька днів!
— Давай, вип'ємо чогось! — усміхнувся Чжао Ман'янь, побачивши, що Мо Фань прокинувся.
— Непогано, чудове місце! — похвалив Мо Фань. Цього разу Чжао Ман'янь і справді привів його куди треба.
— Ці трави очищають імениті травники. Гаряче джерело також має цілющі властивості, здатні лікувати внутрішні поранення. Ми так довго стирчали в Піраміді, що могли отримати дрібні травми, про які навіть не підозрюємо. Коротка ванна тут може швидко з ними впоратися, — пояснив Чжао Ман'янь.
— Он воно що, — кивнув Мо Фань.
— Ти теж маєш відчувати неабияке розслаблення. Це поєднання Елементу Благословення та Ментального Елементу. Храм Парфенону — справжній експерт в обох сферах. Мені казали, що власник цього рефлексологічного центру насправді пов'язаний із Парфеноном. У них є філії в кожному великому місті, — вів далі Чжао Ман'янь.
— О, від Храму Парфенону іншого й не чекав — гроші їм завжди даються легко. Подібне місце, вочевидь, має неабиякий попит серед Мисливців: у дикій місцевості вони постійно зазнають моральних тортур, тож зазвичай їм потрібно чимало часу на відновлення, — припустив Мо Фань.
— Мо Фаню, тобі не варто зациклюватися лише на своїй культивації. Іноді дійсно потрібно насолоджуватися життям. Якщо ти раптом здохнеш, то шкодуватимеш, що так і не встиг ним натішитися, — повчав його Чжао Ман'янь.
— У цьому ти правий.
Вони потягували коктейлі під теплим сонячним промінням, що лилося крізь скляний дах. Це й справді був день, сповнений приємного спокою.
Час сплив непомітно. Мо Фань, Чжао Ман'янь і Му Бай домовилися зустрітися на аукціоні ввечері.
Вони щойно вибралися з Піраміди, тож, звісно, мали з собою цінні трофеї. Продавати їх у Єгипті було б ризиковано, тому вони вирішили збути їх в Афінах.
Вони повернулися до готелю й постукали у двері Му Бая.
Му Бай відчинив не одразу. На його обличчі застиг той самий стурбований вираз, із яким він покинув їх удень.
Мо Фань відчув: щось тут не так. Він запитав серйозним тоном:
— Му Баю, тебе щось турбує?! Просто скажи нам, невже ти досі нам не довіряєш?!
Чжао Ман'янь теж помітив, що з Му Баєм щось не так. Він бовкнув:
— На тебе що, наклали Прокляття чи щось таке? Тебе переслідує привид Мумії з Піраміди?
Мо Фань миттю зиркнув на Чжао Ман'яня, змусивши того стулити пельку.
— Дещо відбувається, — зізнався Му Бай після їхніх розпитувань. Він продовжив: — Це стосується моєї культивації. Я вже доволі довго застряг на піку Просунутого рівня.
— Як і всі ми, — зітхнув Мо Фань. — А я вже злякався, що сталося щось серйозне. Подумай сам: ми всі в одному човні. На жаль, досягти Верховного рівня не так просто, хоча деяким людям це і вдавалося, просто спостерігаючи за квітами на озері чи слухаючи шурхіт осіннього листя. Тут усе залежить від накопичення бази. Якщо хочеш перетворити річку на море, доведеться зібрати сотню річок... не поспішай, — порадив Мо Фань. Він чудово розумів, чому Му Бай так переймався.
Мо Фань знав, наскільки старанним був Му Бай. Іноді йому навіть здавалося, що Му Бай працює наполегливіше за нього. Він досяг таких висот лише завдяки своїй тяжкій праці та невпинному пошуку можливостей.
Проте Верховного рівня неможливо було досягти однією лише старанністю. Мо Фань і Чжао Ман'янь також шукали свій шлях нагору. На жаль, у Піраміді не виявилося того, що їм було потрібно. Їм не залишалося нічого іншого, як покластися на долю.
Гайді опинилася в схожій ситуації. Її база була значно міцнішою, але вона також ніяк не могла намацати шлях до Верховного рівня.
— Мо Фань має рацію, тобі не варто цим перейматися. Прорватися на Верховний рівень нелегко. Не кожен може стати Верховним магом. Просто насолоджуйся теперішнім, не забивай цим голову, — спробував заспокоїти його Чжао Ман'янь.
Вислухавши їхні слова втіхи, Му Бай похитав головою.
Трохи повагавшись, він промовив:
— Що ж... здається, я знайшов свій наступний крок.
— О, хіба це не чуд... якого біса?!
— Трясця, що ти, блін, щойно сказав?
Очі Мо Фаня та Чжао Ман'яня округлилися, коли вони втупилися на Му Бая.
— Кажу, я, схоже, намацав шлях до Верховного рівня. Мої Галактики змінюються, Зірки теж намагаються розширитися. Я читав про це в книгах. Кажуть, це ознака того, що я за крок від прориву на Верховний рівень. Думаю, мені варто знайти безпечне місце з високим магічним фоном, щоб спробувати завершити перехід, — серйозно сказав Му Бай.
— І як це сталося? — запитав Чжао Ман'янь.
— Випадково. Я знайшов Плід Крижаного Царства в горах Ціньлін. За нього билися дві істоти рівня Великого Правителя. Я випадково впав у долину, де вони зійшлися в бою, і зламав понад двадцять кісток. Пів місяця я ховався біля гірського струмка. Зрештою Правитель тієї долини здолав звіра з гір Ціньлін. Я помітив, що він їв плоди з дерева з промерзлим листям поблизу струмка, тож я використав Магію Рослин, щоб перетворити деякі трави зі снодійним ефектом на сік, і змусив коріння того дерева ввібрати його. Насправді я ховався прямо під корінням дерева. Знадобилося пів місяця, але плоди, що виросли на дереві, набули снодійного ефекту. Правитель зрештою впав у глибоку сплячку. Я зірвав Плід Крижаного Царства і втік, — розповів Му Бай.
— Ця штука справді була такою цінною? — поцікавився Мо Фань.
Мо Фань міг легко уявити всю небезпеку ситуації, хоч Му Бай і розповідав про це так буденно. Він би точно здох, якби щось пішло не так!
— Еге ж, але була одна проблема. Плід Крижаного Царства дозріває лише під впливом унікальної отрути, яка вважалася вимерлою. Я не був певен, що отрута Павука-Мисливця з Піраміди підійде, але коли я спробував, усе вдалося... — пояснив Му Бай.
— Це... це неймовірно! То ти хочеш сказати, що намацав шлях до Верховного рівня завдяки Плоду Крижаного Царства? — вигукнув Чжао Ман'янь.
— Гадаю, що так. Мабуть, річ у тім, що мій Головний Елемент — Лід, а Другорядний — Рослини. Цей плід ідеально їм підходить. До того ж, він дозрів за допомогою отрути, а мій Третій Елемент — Отрута... хай навіть зараз він і доволі слабкий, — сказав Му Бай.
Мо Фань і Чжао Ман'янь перезирнулися.
Це що, жарт такий? Вони просто пішли поніжитися в гарячій ванні, а Му Бай тим часом уже випередив їх, намацавши шлях до Верховного рівня!
Чи могло статися щось іще гірше?!