Прохід виявився доволі довгим. Подолавши п'ятдесят метрів, вогняний дракон вичерпав свою міць і більше не міг відтісняти Воїнів Потойбіччя далі.
На відкритому просторі групу оточували з усіх боків, і відбиватися від ворогів там було вкрай важко. Але щойно вони опинилися в проході, обмежений простір разом із захистом Чжао Ман'яня суттєво ускладнили атаки Воїнів Потойбіччя — ситуація стала значно сприятливішою для всієї команди.
Семеро магів швидко просувались уперед. З обох боків тягнулись стіни, а над головами нависала міцна стеля. Лишалось відбиватися тільки від обмеженої кількості ворогів спереду та ззаду — тягар неабияк полегшав!
— Я прикрию тил! — заявив Му Бай.
Убивати нікого не було потреби. Досить було заморозити Воїнів Потойбіччя й перетворити їх на крижану барикаду проти решти тварюк — самотужки Му Бай легко захищав їхні спини.
— Розчищатимемо шлях по черзі, прохід навряд чи короткий. Глядіть не спаліть тут усю свою енергію, — нагадав Шрів.
Мо Фань ішов першим, майже не звертаючи уваги на його слова, — погляд прикипів до ласих Есенцій Душі попереду.
— Маленька Полум'яна Белль, розчистимо шлях разом! — Мо Фань викликав свою вогняну улюбленицю.
Спрямування заклять забирало час, а скільки саме піде на те, щоб винищити таку хмару Воїнів Потойбіччя в цьому довгому тунелі, він і сам не знав. Тож вирішив пустити Маленьку Полум'яну Белль битися самотужки, а сам натомість покладався на Елементи Блискавки, Тіні та Простору — удвох косити нежить виходило значно швидше.
Воїни Потойбіччя були пересічними істотами рівня Воїна. Розділившись, вони діяли ефективніше!
Маленька Полум'яна Белль давно не мала нагоди як слід порозважатись у бою. Пригадавши Вогняний Ривок, яким Мо Фань колись розправився з наставником Вані, вона скопіювала його рухи й огорнула себе бурхливим полум'ям.
Жар її вогню заповнив увесь тунель. З радісним вигуком Маленька Полум'яна Белль рвонула вперед, спалюючи всіх Воїнів Потойбіччя на кілька десятків метрів попереду, наче вогонь, що пожирає сухі чагарники!
Обривки Душі та Есенції з тих, кого вбивала Маленька Полум'яна Белль, Мо Фань теж міг збирати. Ще одна хвиля світлячків-Обривків потяглась до Потойбічної Річки всередині Маленького Кулона-Вугра.
Наздогнавши свою улюбленицю, Мо Фань помітив нову хвилю Воїнів Потойбіччя, що насувалась назустріч. Ці потвори пересувались не лише землею — багато повзло стінами й стелею.
З пальців Мо Фаня вирвались електричні дуги, стрімко полинувши вперед. Струм був не надто потужний — убивати істот рівня Воїна базовим Ударом Блискавки він і не збирався. Проте завдяки особливим властивостям Тирана Блискавки кожен Воїн Потойбіччя, зачеплений розрядом, отримував Шрам Тирана Блискавки!
Блискавки металися між ними туди-сюди. Паралізувати нежить вони не могли — плоті в тих не залишалось, — зате Шрами Тирана Блискавки на тілах ставали дедалі яскравішими.
— Поклик Тирана!
Дочекавшись слушної миті, Мо Фань активував закляття. У тісному просторі вибухнули товсті розряди блискавок, люто переплітаючись між собою.
Один-єдиний Шрам Тирана Блискавки міг породити розряд, що за потужністю дорівнював цілому Громовому Удару!
Громовий Удар Мо Фаня досяг уже п'ятого рівня. Він не лише миттєво вбивав істоту рівня Воїна, а й лишав по собі величезну електричну павутину на землі та інших поверхнях, куди влучав. Коли сотня таких розрядів били в одну зону, електричні сітки накладались одна на одну, дозволяючи блискавкам безперервно проводити смертоносний струм!
Вибухи від блискавок та електричний шок за лічені секунди розірвали Воїнів Потойбіччя на друзки. Лиховісна аура попереду зникла безслідно. Важко було повірити, як раптово спорожнів увесь прохід!
— Швидше, не відставайте! — гукнув Мо Фань решті.
— Та він справжній монстр! — не стрималась від захопленої лайки Міос.
Вона помітила: сила Мо Фаня стала набагато жахливішою, ніж раніше, хоч з їхньої останньої зустрічі минуло не так уже й багато часу. Ці Воїни Потойбіччя, істоти рівня Воїна, перед вогнем Маленької Полум'яної Белль та блискавками Мо Фаня здавались слабшими за звичайних рядових!
Не дивно, що тактика з нежиттю проти нього на турнірі провалилась. Дай йому лиш волю застосувати свою магію — він викосить скільки завгодно мерців!
Решта швидко наздогнала Мо Фаня. Той випалив шлях завдовжки понад сто метрів. Зазвичай група магів пробивала хіба невеликий пролом, а тоді організовувала потужний ривок, аби розчистити дорогу далі. Але з Мо Фанем на чолі команда навіть не збавляла кроку — істоти рівня Воїна в цьому проході взагалі не становили для нього серйозної загрози...
Прохід виявився довшим, ніж будь-хто міг собі уявити. Подолавши цілий кілометр, вони й досі йшли ідеально прямим тунелем. З протилежного кінця на них невпинно перли Воїни Потойбіччя, наче вилазили просто з бездонної прірви.
— Мо Фаню, перепочинь, не витрачай стільки сил, — порадила Гайді, бачачи, що він і далі беззупинно пробиває шлях попереду.
— Гаразд, твоя черга! — погодився Мо Фань, помітивши, що вичерпав уже майже половину своєї енергії.
Безперервне використання магії неабияк виснажувало, прискорюючи витрату сил. Зараз він нагадував перегрітий двигун, якому саме час трохи охолонути.
— Гей, а чого це йому можна відпочивати? А я? — обурився Чжао Ман'янь.
Воїни Потойбіччя не стояли в черзі, покірно чекаючи на смерть. Вони безупинно атакували групу вітряними лезами, і Чжао Ман'янь прийняв на себе добрих дев'яносто відсотків усіх ударів. Він теж людина, і йому теж потрібен був перепочинок!
— Зараз викличу нежить на роль живого щита, — Міос активувала закляття магії нежиті, визнаючи подумки: Чжао Ман'янь і справді захищав усіх задовго.
— Пф, та ти заледве міцніший за моїх мумій! — насмішкувато кинув Саєд у бік Чжао Ман'яня.
Міос і Саєд викликали однакових Залізних Мумій — тіла тих обмотував сірий саван. Розмірами вони не вражали, зате твердістю не поступались литому металу!
— З тилом вони впораються, перекриють прохід. А що попереду, там усе гаразд? — запитала Міос.
— Вона впорається, — відповів Мо Фань замість Гайді, яка вже вирвалась далеко вперед. Швидкістю знищення ворогів вона поступалась йому, зате завдяки вмінню тримати в голові три справи одночасно легко тримала ситуацію під повним контролем!
Скориставшись нагодою перевести подих, Мо Фань хутко перевірив Маленький Кулон-Вугор — точнісінько як купець, що щойно зірвав великий куш. Очі його аж заблищали в передчутті підрахунку свіжого прибутку!