Щойно Мо Фань уловив страх у погляді Апас, він миттю скинув з себе Гігантський Тіньовий Шип за допомогою Темної Матерії.
На долю Мо Фаня випало чимало випробувань, щоб вірити, ніби особистість, статус чи форма визначають, хто перед тобою — друг чи ворог. Тож навіть натрапивши на загін солдатів, спокою він не відчув.
Єдине, що справді давало йому відчуття безпеки, — власна сила. Тому свій розум він не запечатав. Коли солдат наклав Гігантський Тіньовий Шип на всю групу, Мо Фань непомітно підставив замість себе Повсталу Тінь, щоб вона прийняла yдaр на себе.
Недбалий вояк не потурбувався перевірити його як слід, тож обман удався.
Почувши слова Апас, Мо Фань відразу зрозумів: цей загін тут не випадково.
— Це не друзі, тікаємо! — Мо Фань довіряв власному чуттю. Він повірив страху в очах Апас.
Луна від його голосу ще не встигла стихнути, як у небо шугнули крижані ланцюги — наче зграя білих гадюк, що кидаються на смачну здобич. Розпечений пісок за мить скував потужний подих Магії Льоду...
Вані та студенти Європейського Університету витріщились на це видовище, не вірячи власним очам. Тіло рвонулося захищатись інстинктивно, та спершу треба було здолати Печать на власному розумі!
— Миттєвий Стрибок! — Мо Фань негайно розгорнув Просунуте Просторове Закляття, щойно відчув, що справи кепські.
Він стояв на відстані від решти, тож радіус закляття не дотягнувся до Чжао Ман'яня й Му Бая.
— Миттєвий Стрибок! — вигукнула Гайді трохи далі попереду. Вона виявилась прудкішою за Мо Фаня — завершила закляття тієї самої миті, коли він лише скінчив формування!
Гайді стояла ближче до Му Бая, чий розум теж запечатали не до кінця. Побачивши, як вона зводить срібну Зоряну Галактику, він рвонув до неї не роздумуючи!
— Старий Чжао, ворушись! — гаркнув Мо Фань.
— Чорт, мою магію заблокували! — крикнув у відповідь Чжао Ман'янь.
Спалахнуло срібне сяйво — і Мо Фань, Му Бай, Гайді та Апас розсипались срібним пилом, розчинившись у повітрі.
Стрибок закинув Мо Фаня на двісті метрів уперед, та навіть цього виявилось замало, щоб вирватися з обіймів крижаної магії. Скільки ж магів льоду ховається серед цього загону, мимоволі майнуло у нього в голові...
Притискаючи до себе Апас, Мо Фань миттю обернувся тінню й ковзнув над самим піском, віддаляючись усе далі й далі.
Гайді з Му Баєм не відставали ні на крок. А от хто здивував Мо Фаня — так це ще одна постать позаду: Вані, наставник з Європейського Університету. Виявляється, Гігантський Тіньовий Шип не зумів запечатати його розум цілком. Відчувши недобре, він одразу підняв Земну Хвилю й дав драла!
Тим часом крижані ланцюги зімкнулись у величезну сітку довкола решти групи. Могутня Магія Льоду блискавично розповзлася по тілах і за лічені секунди скувала всіх крижаною бронею.
— От же ідіот! — вилаявся Мо Фань, зиркнувши на Чжао Ман'яня.
Невже той серйозно дав себе запечатати лише тому, що йому наказали? Чудово, могли б утекти без жодних проблем — а тепер доводиться повертатися й витягати його з халепи!
— Капітане, ми з Європейського Університету! Чи вас не лякає перспектива опинитися перед Міжнародним судом ООН?! — прогримів розлючений Вані. Він стояв на узвишші, і його аура верховного рівня давила на солдатів усією своєю потугою!
— Взяти живим! — капітану в піщано-білій формі, вочевидь, було цілком байдуже, хто такий Вані. Він незворушно віддав наказ своїм людям.
Понад двісті бойових магів рвонули вперед єдиною хвилею. Найспритнішими виявилися маги землі та тіні — вони блискавично взяли Мо Фаня, Вані та решту в кліщі з обох боків, тоді як власники Вітряних Крил і крилатих артефактів заходили з неба, притискаючи втікачів до підступних піщаних ям.
— Що тут коїться? Чому ці солдати женуться саме за нами? — розгублено спитав Му Бай.
— Тепер зрозуміло, чому демони-змії відстали. Ці солдати чекали в засідці, щоб перехопити нас на шляху до міста, — крижаним тоном відповів Мо Фань.
Покидьки трапляються скрізь, хоч би куди подався. Мо Фань не вперше мав справу з продажними вояками. Було ясно як день: вони прагнуть повернути собі молоду Медузу!
Апас казала про якихось магів, що годували ту тварюку. Вони й гадки не мали, що замість купки бандитів за цим стоятиме сама єгипетська армія!
— Що тепер робити? — розгубилась Гайді. Такого їй іще не траплялося.
А втім, вона могла тримати в полі зору відразу три речі. Навіть коли третину її розуму запечатали, дві третини лишалися при ній. Не обережність тому виною — просто такий вже унікальний Природжений Талант.
— А що тут думати? Наївні бовдури — вирішили, що зможуть здолати нас числом! — пирхнув Мо Фань.
— Ну ж бо, провчімо цих виродків! — розлючений не менше, Вані розправив плечі. Проти демонів-змій він, може, й не мав переваги, зате цим солдатам залюбки покаже, яким жахливим буває його Верховний Елемент Землі!
Магія вже накопичувалась у ньому. Незліченні Зоряні Візерунки складались у сузір'я, а ті переплітались одне з одним, вибудовуючи сяючий, загадковий Зоряний Палац!
Вані досяг верховного рівня зовсім недавно, тож формування Верховного Закляття все ще потребувало часу. Му Бай розважливо тримався поруч, прикриваючи наставника.
— Я візьму на себе лівий фланг, а ти — правий, — озвалась Гайді, помітивши, як з обох боків насуваються маги землі та тіні.
Мо Фань лише хитнув головою:
— Просто подбай, щоб з Апас нічого не сталося.
Байдуже, чому саме ці бойові маги піклуються молодою Медузою. Головне — вони розлютили Мо Фаня...
А розлючений Мо Фань був страшнішим за цілий загін солдатів!
— Брама Виклику: Звірина Навала!
Спершу він планував приберегти це закляття для демонічних звірів, та цей загін під чиїмось невідомим командуванням скуштує його першим!
Його зграя лютих звірів давно рвалася вбивати досхочу і нарешті їм випав цей шанс!
Перед Мо Фанем розкрилася місячно-біла просторова брама, наче велетенське дзеркало, що з'єднує зі шаленим, лютим світом!
З брами вихлюпнулась грізна аура, а слідом — приголомшлива хвиля могутніх звірів. Сорок три Гігантські Білі Вовки вирвалися назовні, кожен завбільшки з будинок. Земля здригалась під їхньою ходою.
За ними ринули ще сімдесят Біломіткових Вовків. Не такі величезні, як їхні старші родичі, зате значно прудкіші. Вони розділились на дві хвилі, обхоплюючи щільний клин посередині, і разом ударили по ворогу!