Му Нуцзяо уважно слухала їхню розмову, але невдовзі зрозуміла, що гадки не має, про що вони взагалі говорять.
Велика Піраміда Гізи?
Хіба піраміди не в Єгипті? З їхніх слів виглядало так, ніби Велика Піраміда Гізи раптом з'явилася в їхній країні!
Інцидент із Великою Пірамідою Гізи не розголошувався громадськості. Евакуацію жителів Північної Долини представили як масштабну операцію з переселення людей до міст-штабів.
Після всього, що сталося, люди й так були неабияк налякані. Якби вони дізналися, що північний захід їхньої країни також не є безпечним, країну б охопила справжня паніка. Велику Піраміду Гізи вже відкинули, тож Північна Долина тепер була в безпеці. Проте влада побоювалася, що зловмисники можуть почати поширювати чутки, щоб посіяти хаос у суспільстві. Забезпечувати безпеку стало б набагато складніше, якби люди відмовилися співпрацювати.
Саме тому Голова Шао Чжен приїхав особисто, щоб висловити свою подяку Мо Фаню.
Він і так ледве справлявся з небезпекою на східному узбережжі. Якби всередині країни вибухнула масштабна катастрофа, куди б він міг евакyювати людей?
— Хоча ситуація наразі під контролем завдяки тому, що ми приховали новини, боюся, що люди втратять будь-яку надію, якщо правда про вторгнення армії Потойбіччя випливе назовні. Можеш пробачити мене за те, що я поки що приховую це від громадськості? — голос Голови Шао Чжена звучав благально.
— Це ваше рішення, мене воно зовсім не турбує, — зверхньо відповів Мо Фань.
Хань Цзі розкрив правду про Катастрофу в Стародавній Столиці під час Світового студентського турніру, і попри це люди досі не впізнавали Мо Фаня на вулицях. Він уже давно був ними глибоко розчарований!
Король Нежиті контролював мерців Стародавньої Столиці. Армія Потойбіччя навряд чи повернеться. Мо Фань більше хвилювався за людей, які пережили Катастрофу в Стародавній Столиці — вони б просто з'їхали з глузду, якби дізналися про битву в Північній Долині. У них би точно стався нервовий зрив від однієї думки про те, що дві армії нежиті зійшлися в битві на їхній землі, байдуже, звідки вони взялися!
— Ми розкриємо правду про Велику Піраміду Гізи разом з урядом Єгипту, щойно завершимо створення міст-штабів, — пообіцяв Голова Шао Чжен.
— Добре, — кивнув Мо Фань.
— До речі, це ж ти захопив Холодного Принца живим. Хочеш його допитати? Завтра ми передамо його Міжнародному Суду Правосуддя. Священний Суд буде судити його за всіма правилами, — сказав Голова.
— Навіщо мені витрачати час на допит такого покидька? Нехай Священний Суд потримає його в себе і зачитає йому весь список його злочинів. Використаймо його, щоб надіслати послання Чорній Церкві, і стратимо його в ясний день перед усім світом, — відповів Мо Фань.
Потрібно було покарати одну особу, щоб це стало попередженням для інших. Члени Чорної Церкви сліпо йшли за Червоними Кардиналами. Вони навіть поклонялися їм, оскільки їхні спроби скинути світовий порядок завжди залишалися безкарними. Тому настав час показати всьому сміттю з Чорної Церкви, яка доля чекає на їхніх обожнюваних Червоних Кардиналів, коли справедливість бере гору!
— То ти погоджуєшся передати його Священному Суду? — уточнив Голова Шао Чжен.
— Думаю, так. Зрештою, вони ж професіонали в таких справах? — знизав плечима Мо Фань.
— А я думав, ти затаїв на них образу. Я передам їм, що ти особисто погодився віддати Холодного Принца, щоб вони були перед тобою в боргу. Тоді вони більше не створюватимуть тобі проблем, — сказав Голова.
Священний Суд та Суд у Справах Єресі постійно тримали Мо Фаня під наглядом, оскільки боялися сили Елемента Демонізації. Суд у Справах Єресі давно хотів притягнути його до відповідальності. Вони цілком могли заборонити Елемент Демонізації. Зрештою, хтось же мусив понести відповідальність за трагедію в Храмі Парфенону!
До того ж, Мо Фань і Чорний Тотемний Змій тоді теж позбавили життя чимало людей. Хоча інцидент і вважався вичерпаним після того, як було доведено змову Меллаури та Клірика, з яким вона співпрацювала, Мо Фань усе одно був винен у своїх вчинках.
Після того, як Мо Фань захопив Холодного Принца живим, Голова Шао Чжен вирішив, що передати його Священному Суду буде наймудрішим кроком, знаючи, що над Мо Фанем досі висить загроза суду. Священний Суд міг би використати його, щоб стримати Чорну Церкву, а заразом і розвіяти сумніви світової спільноти щодо власних можливостей. І найголовніше — в обмін на це Священний Суд заплющить очі на те, що Мо Фань накоїв у Храмі Парфенону. Магічні Асоціації п'яти континентів теж більше не будуть притягувати Чорного Тотемного Змія до відповідальності за ту трагедію.
Мо Фань не боявся Священного Суду, але існування Чорного Тотемного Змія щойно було визнано світом. Було б дуже прикро, якби Храм Парфенону або Магічні Асоціації вирішили його забрати. Зрештою, Магічні Асоціації п'яти континентів мали в своєму розпорядженні магів Забороненого Прокляття!
— І ще одне, — сказав Голова Шао Чжен.
— Голово, чому б вам просто не призначити мене Радником? Я ж усього-на-всього представник національної збірної... — пробурчав Мо Фань.
— ХА-ХА-ХА, насправді це непогана ідея, якщо ти справді хочеш бути Радником. Ти вже заслужив підтримку багатьох людей. До того ж, не думаю, що в тебе виникнуть проблеми з досягненням рівня верховного мага. Якщо ти зможеш керувати містом, ти відповідатимеш усім критеріям. Може, мені дійсно висунути твою кандидатуру... — Голова Шао Чжен відверто розреготався.
— Благаю, не треба. Я вже звик бути вільною пташкою. До того ж, хіба ви не доручили мені важливу місію з пошуку стародавніх Тотемних Звірів? — Мо Фань поспішно замахав руками.
Він ніколи не хотів бути Радником. Він просто хотів бути магом, який може приходити і йти, коли заманеться. Але він ніколи не відмовлявся допомогти в межах своїх можливостей, коли країна цього потребувала.
— Я дійсно вважаю, що ти майже відповідаєш усім вимогам. Ти хоч уявляєш, наскільки зараз цінна твоя гора Фаньсюе? — Голова Шао Чжен усміхнувся, хитро примружившись, наче лисиця.
Призначити Мо Фаня Радником було б зовсім не поганою ідеєю. Багато Радників мали набагато скромніші досягнення. Можливо, він нічого не тямив у політиці чи управлінні територією, але міг би легко делегувати ці обов'язки іншим чиновникам. Посада Радника — це лише символ. Кожен Радник міг відповідати за різні напрямки.
— А що там із горою Фаньсюе? — здивовано запитав Мо Фань.
Горою Фаньсюе завжди керувала Му Нінсюе, тож Мо Фань узагалі не мав жодного уявлення про поточний стан справ.
— Я так розумію, ти вже чув дещо про міста-штаби? — запитав Шао Чжен.
— Трохи. Хіба це не просто об'єднання міст другого і третього рівня, а також усіх містечок і сіл навколо, з подальшим підпорядкуванням їх більшим містам? — відповів Мо Фань.
— Загалом, суть саме в цьому. Територія, на якій можуть діяти морські монстри, значно розширилася. Безпечна зона вздовж берегової лінії стрімко скоротилася. Місто-штаб — це нова структура, яку ми впроваджуємо для прибережних міст. Політика, економіка, транспорт та оборона цих міст зазнають колосальних змін, але водночас це збільшить вартість нерухомості в цих містах-штабах у сотні, а то й тисячі разів!
— Твоя гора Фаньсюе є частиною міста-штабу Фейняо. Землі там просторі, з вигідним для оборони ландшафтом. Я впевнений, що багато людей з міст другого і третього рівня, а також із сусідніх містечок і сіл переїдуть до Земель Нового Місяця на твоїй горі Фаньсюе, — пояснив Голова Шао Чжен.
— Виходить, я скоро стану казково багатим? — очі Мо Фаня заблищали.
— Якщо ти зможеш добре керувати горою Фаньсюе, враховуючи твою репутацію в Стародавній Столиці, твій внесок у перемогу на Світовому студентському турнірі та шкоду, яку ти завдав Чорній Церкві, ти безумовно матимеш величезні шанси стати Радником, — усміхнувся Голова Шао Чжен.