— Найкращі ліки від тяжкості на душі — це натовкти комусь пику, — пробурмотів Мо Фань, підводячись на ноги.
Чжао Ман'янь усміхнувся. Він неквапливо припалив нову цигарку, хтиво роздивляючись доволі симпатичну дівчину в задніх рядах групи. Йому було цікаво, що така дівчина з нетутешньою аурою забула серед цих дрібних хуліганів.
Мо Фань не став використовувати магію. Це була звичайна вулична бійка. Він угатив чоловікові в бандані кулаком в обличчя, наступив на ногу хлопцю з хімічною завивкою і дав ляпаса типу в окулярах...
Мо Фань розібрався з ними всіма за кілька хвилин. Йому справді стало набагато краще.
Він мусив визнати: якби вони не з'явилися, він би ще довго почувався пригніченим і розгубленим. Ця сутичка допомогла Мо Фаню тимчасово забути про підвищення рівня моря. Він був їм щиро вдячний. Вони нагадали йому, що, хоч як би змінився світ, у ньому завжди знайдуться ідіоти, які так і напрошуються, щоб їх розтоптали. У світі досі повно сміття, яке треба прибирати, і безліч дівчат, які чекають, щоб їх підкорили... Ж ття ще ніколи не було таким прекрасним.
— Ти смієш бити мене? Ти взагалі знаєш, хто я? Знаєш, що я можу зараз подзвонити своїм людям, і вони скинуть твою тачку в море?! — горлав хлопак в Бандані. Він явно не збирався заспокоюватися. Він навіть погрожував викликати підмогу, щоб розібратися з Мо Фанем і Чжао Ман'янем.
Мо Фань підійшов до краю дамби і викинув кулак у бік морської води.
Вогняний Кулак стрімко збільшувався і з лютим ревом мчав уперед. Він залишив гігантську діру на поверхні океану, миттєво випарувавши воду. Полум'я розійшлося ще на кілька сотень метрів, забарвивши море в яскраво-червоний колір!
Вуличні гонщики стояли з відвислими щелепами. Удар Мо Фаня міг легко знищити танк, не кажучи вже про них — звичайних людей без краплі магії!
— Е-е-е, брате, вийшло непорозуміння. Це я був не правий. Усі в Баошані знають мене як Брата Хайсяня (Морепродукт). Я засновник Вулиці Морепродуктів. Дозвольте пригостити вас найдорожчими морепродуктами на знак вибачення... — тон чоловіка миттєво змінився.
— Звучить непогано. Я ще нічого не їв після перельоту, — кивнув Мо Фань. Він не став відмовлятися.
— Для мене велика честь пригостити такого могутнього мага, як ви. Велика честь... — Брат Хайсянь вичавив із себе фальшиву посмішку.
Чжао Ман'янь і Мо Фань були в цілком розслабленому настрої. Вони не стали відмовлятися від пропозиції Брата Хайсяня. Насправді це був найкращий спосіб для вуличних гонщиків залагодити конфлікт. До того ж, друзі якраз роздумували, куди б піти перекусити. Пропозиція чоловіка вирішила їхню проблему.
Власне, їм не було сенсу надто перейматися ситуацією у світі, адже єдине, що вони могли зробити — це прийняти її. А щодо долі людства... нехай про це думають маги Забороненого Прокляття та керівництво країни.
Після кількох келихів спиртного Брат Хайсянь, справжнє ім'я якого було Лу Кай, уже намагався здружитися з Мо Фанем і Чжао Ман'янем. Лу Кай був типовим представником тих, хто знущається зі слабких і плазує перед сильними. Мо Фань не надто переймався його минулими вчинками. Він був цілком задоволений вечерею, якою їх пригостив Лу Кай.
Коли Мо Фань наївся від пуза, на його телефон надійшло повідомлення. Воно було від секретарки Голови Шао Чжена. Голова, мабуть, уже дізнався про його повернення до країни.
Він обіцяв Голові Шао Чжену знайти Тотемних Звірів, щоб усунути загрозy на береговій лінії. На його подив, небезпека настала так стрімко — ще до того, як він устиг виконати обіцянку. Навіть Голова Шао Чжен був заскочений зненацька.
Слава небесам, що в країни був такий надійний лідер. Інакше страшно навіть уявити, наскільки б гіршою була ситуація!
(ПП: +1000 соціальних балів автору)
— Я закінчив. Голова Шао Чжен чекає на зустріч. Мені треба йти, — Мо Фань підвівся, відхиливши пропозицію Лу Кая випити ще.
Чжао Ман'янь, як і очікувалося, у цей час мило бесідував із симпатичною дівчиною. У нього не було вибору, окрім як піти разом із Мо Фанем.
— Ти серйозно зібрався сідати за кермо п'яним? Ходімо зі мною, — дорікнув йому Мо Фань.
— А де зараз Голова?
— В Університеті Перлини.
Двоє осідлали Снігового Вовка Летючого Струмка і зникли в одну мить. Вуличні гонщики не бачили, як Мо Фань викликав вовка. Вони лише здивувалися, що Чжао Ман'янь залишив свою розкішну машину.
Симпатична дівчина теж стояла в шоці. У її руці були ключі від авто. Перед тим як піти, Чжао Ман'янь попросив її відігнати машину і навіть не став чекати на відповідь. Вона не знала, що робити. Її серце шалено калатало, коли вона дивилася на цей елітний спорткар.
— Брате Кай, сьогодні я справді дізнався багато нового, — промовив хлопець в окулярах.
— Я теж. Ще ніколи не бачив когось настільки майстерного в блефі! Битися з гігантським деревом-демоном, захопити живим Червоного Кардинала... вони навіть сказали, що їх чекає Голова Шао Чжен? Ми, може, й не маги, але це не означає, що ми ідіоти!
Мо Фань прибув до Університету Перлини. Він був неабияк здивований, дізнавшись, що Голова Шао Чжен вирішив зустрітися з ним прямо в нього вдома!
Відчинивши двері і знявши взуття, Мо Фань одразу ж побачив Му Нуцзяо. Вона сиділа на дивані з ідеально рівною спиною. Зазвичай вона випромінювала елегантність і шляхетність, але зараз явно дуже нервувала!
Не маючи сил готувати, вона замовила доставку їжі. Відчинивши двері, вона ледь не втратила свідомість від здивування, побачивши на порозі Голову Шао Чжена з її замовленням у руках. Він пояснив, що зустрів кур'єра дорогою і вирішив захопити пакунок...
Му Нуцзяо на якийсь час просто відключилася. Вона не знала, як реагувати. Отямившись, вона поспішно запросила Голову досередини і заварила для нього чай.
Увійшовши, Мо Фань помітив, що Голова Шао Чжен прийшов сам, без секретарки.
— Знаєш, я теж тут навчався, — усміхнувся Голова Шао Чжен, ніби прочитавши думки Мо Фаня.
— То виходить, ви наш старший випускник? — Мо Фань сів навпроти нього. Відчуваючи спрагу, він одним ковтком випив чашку дорогого чаю, який щойно заварила Му Нуцзяо.
Му Нуцзяо лише безпорадно подивилася на нього.
— Ти вже бачив? — запитав Шао Чжен.
— Угу, щойно! Чесно кажучи, я в шоці, — зізнався Мо Фань.
— І все ж я прорахувався... — зітхнув Шао Чжен.
— Ви й так зробили неймовірну роботу, мінімізувавши втрати. Сумніваюся, що хтось із Магічної Асоціації Азії знову наважиться сумніватися у ваших рішеннях. Б'юся об заклад, ваш політичний опонент Су Лу зараз у великій халепі! — зауважив Мо Фань.
Якби не превентивні заходи Шао Чжена, Мо Фань, мабуть, не зустрів би сьогодні тих вуличних гонщиків і не зміг би спокійно насолоджуватися їжею у власній затишній домівці. Коли життя всіх опиняється під загрозою, люди стирають усі відмінності між собою, об'єднані єдиною метою — вижити!
— Ми могли б запобігти багатьом речам, якби не втручання Су Лу... цей покидьок... — Шао Чжен одразу спалахнув гнівом при згадці про Су Лу. У нього виникло бажання розірвати цього виродка на шматки!
— Усе сталося так швидко, я не встиг знайти Тотемних Звірів, — зітхнув Мо Фань.
— Ти й так зробив дуже багато. Пророк розповів мені про Велику Піраміду Гізи. Навіть не знаю, як я зможу віддячити тобі за це! — відповів Голова Шао Чжен.