Синій Кажан і Фіолетовий Привид були вражені, але останній швидко опанував себе і суворим голосом запитав:
— Звідки ти знаєш?
— Я вбив його напарницю і змусив його з'їсти її серце. Я саме насолоджувався процесом, але він примудрився втекти, поки я відволікся, — розсміявся Мо Фань. Чорні Жерці довкола аж здригнулися від жаху, побачивши його моторошну усмішку.
Цей Північний Олень був справжнім психопатом!
Фіолетовий Привид повірив Мо Фаню. Він люто зиркнув на своїх людей.
— Як Союз Примусу вистежив нас?! — прошипів Фіолетовий Привид.
Він навіть не запідозрив Мо Фаня. По-перше, коли вони знайшли Мо Фаня, той був без свідомості і напівмертвий, тож він ніяк не міг привести сюди Карателів. По-друге, якби він і був тим, хто їх привів, навіщо йому було б зараз про це розповідати, ризикуючи розкрити себе лише заради довіри? Це не мало жодного сенсу.
— Я розберуся з ним. Раз я приєднався до вас, мушу довести свою корисність, — звернувся Мо Фань до Фіолетового Привида.
— Добре, але не лізь на рожен без крайньої потреби. Спочатку з'ясуємо, скільки їх там, — обережно сказав Фіолетовий Привид.
Якщо Союз Примусу вже був у курсі їхнього місцезнаходження, залишатися тут було небезпечно. Фіолетовий Привид миттєво зупинив процес відкриття Брами Потойбіччя і наказав своїм людям перенести магічну формацію в інше місце.
Чорні Жерці залишилися прикривати магів, відповідальних за формацію, а самі рушили за Фіолетовим Привидом.
Група почала відступати, але Синій Кажан залишилася поруч із Мо Фанем.
— Я піду з тобою, — сказала вона.
— Будь ласка, якщо зможеш за мною встигнути, — байдуже посміхнувся Мо Фань.
Не встигла Синій Кажан зреагувати, як усмішка Мо Фаня повільно перетворилася на чорну хмаринку диму. Коли вона придивилася, у повітрі лише кружляв чорний туман, а від Мо Фаня не залишилося й сліду.
Вона хотіла кинутися за ним, але він виявився занадто швидким для неї. Не маючи іншого вибору, їй довелося наздоганяти Фіолетового Привида та решту.
Відкрити Браму Потойбіччя було нелегким завданням, тому будь-які перешкоди були неприпустимими. Оскільки тут з'явилися люди із Союзу Примусу, Фіолетовий Привид нізащо б не залишився на тому самому місці.
Хоча Фіолетовий Привид і не довіряв Мо Фаню на всі сто відсотків, але коли інформатор, якого він підіслав до Союзу Примусу, повідомив, що група Карателів справді прямує до їхніх координат, його сумніви розвіялися. Тепер він був повністю впевнений, що Мо Фань — це Північний Олень. І він був радий, що вирішив його врятувати, адже цим він урятував і власне життя!
Мо Фань мав Диявольську Ніч. Навіть верховному магу було б важко сховатися від його відстеження, не кажучи вже про звичайного Карателя.
Ранг Карателя був вищим, ніж у звичайного рядового Союзу Примусу. Зазвичай це були досвідченіші й сильніші маги, яким доручали особливі завдання.
Мо Фань уже бачився з цим Карателем. Він був одним із підлеглих Хе Фейкуня — того самого, що прийшов забрати психічно травмованого старого пастуха.
Мо Фань чудово оцінював бойову міць загону Хе Фейкуня. Якщо вони думали самотужки впоратися з цим угрупованням Чорної Церкви під проводом Фіолетового Привида, то швидше їх самих би тут вирізали!
Тому Мо Фань викрив їх зовсім не для того, щоб підставити. Він рятував їхні життя! Фіолетовий Привид не поступався йому в силі, а з ним було ще четверо Синіх Дияконів, включно з Синім Кажаном, чия сила залишалася невідомою, не кажучи вже про сотню Чорних Жерців. У Хе Фейкуня був би шанс лише в тому разі, якби він привів із собою заступника Старійшини Союзу Примусу. Інакше він би просто повів своїх людей на бійню!
— Що ти шукаєш? — моторошний голос пролунав просто за спиною Цзян Ліня. Він різко обернувся, вкрившись холодним потом.
Перед ним стояв чоловік у синьому вбранні з понівеченим шрамами обличчям. Але найстрашніше — він відчув, як щось міцно його схопило. Дві руки затиснули йому рота, не даючи навіть пискнути й покликати на допомогу...
Коли Цзян Лінь трохи оговтався від паніки, він із жахом усвідомив, що його тримає його власна тінь!
«Що це за здібність така?!» — Цзян Лінь ніколи не бачив нічого подібного. Він виряченими очима дивився на Синього Диякона, відчуваючи, як до нього підступає смерть.
— Не панікуй, вислухай мене уважно, — усміхнувся Мо Фань. Він знав, що усмішка на його теперішньому обличчі навряд чи здаватиметься привітною чи викликатиме довіру, але тут у гру вступала його аура. Він вірив, що зможе пояснити ситуацію максимально швидко. — Ти з Хе Фейкунем, так? Я — Дерево Клятви.
— Дерево Клятви? — Цзян Лінь остовпів, почувши цю назву.
Дерево Клятви було таємним паролем Союзу Примусу. І хоча існував ризик, що Чорна Церква могла його якось вивідати, ці слова все одно дещо розрядили обстановку.
— Ти ж розумієш, що я можу вбити тебе в будь-яку мить, — спокійно продовжив Мо Фань.
Цзян Лінь кивнув. Він довіряв своїм інстинктам. Якщо тінь зараз встромить у нього свої пазурі, він навіть не зможе чинити опір. Він був магом просунутого рівня, але нутром відчував: цей чоловік міг убити його одним помахом руки!
— Скільки вас? — запитав Мо Фань.
— Хе Фейкунь за головного; з нами ще троє Карателів, включно зі мною, і десятеро рядових членів Союзу Примусу, — чесно відповів Цзян Лінь.
— Цього мало. У них чисельна перевага, та ще й Фіолетовий Привид із ними. Забирай своїх людей і йдіть звідси. Я залишуся і стежитиму за ними, — сказав Мо Фань.
Мо Фань мав два варіанти. Якби у Союзу Примусу було достатньо людей, він би одразу повів їх на Фіолетового Привида і знищив цей осередок Чорної Церкви. Потім розіграв би виставу, "врятувавши" Фіолетового Привида і Синього Кажана, щоб ті вивели його на Головного Екстрадитора та Унас, які були найближче до Холодного Принца.
Але оскільки сил було замало, Мо Фань радив їм відступити. По-перше, якби вони вв'язалися в бій — усі б загинули. По-друге, він уже здобув довіру Фіолетового Привида. Ця група Чорної Церкви була лише гвинтиком у великій змові. Їхнє знищення зараз могло б узагалі зірвати його власний план!
— Що мені сказати Хе Фейкуню? Він дуже нетерплячий, — запитав Цзян Лінь.
— Він ідіот. Він тільки все зіпсує. Скажи йому, що Чорної Церкви тут немає. Що вони відступили ще до вашого прибуття, — порадив Мо Фань.
Цзян Лінь кивнув. Якби він розповів Хе Фейкуню правду, той би ніколи не повірив словам Мо Фаня. Він би відразу ж повів своїх людей сюди. Цзян Лінь давно працював із Хе Фейкунем і чудово знав його характер. Мо Фань теж зустрічався з ним у лікарні. Він бачив, наскільки впертим і зарозумілим був цей чоловік — він точно не з тих, хто здатен на великі справи.
— Дозвольте запитати, хто ви... ви, напевно, один із поважних старших магів, якщо змогли проникнути в Чорну Церкву як Синій Диякон? — поцікавився Цзян Лінь.
Мо Фань похитав головою з кривою усмішкою.
Мо Фань був просто ніким. Можливість привласнити особистість Північного Оленя дісталася ціною незліченних життів. Навіть Лен Цін, старійшина Союзу Примусу, "загинула", щоб зберегти цю таємницю. Мо Фань просто опинився останнім, хто перейняв естафетну паличку. Люди можуть радіти за того, хто фінішує першим, але абсолютно забудуть про тих, хто, важко дихаючи, впав на дистанції, передавши естафету далі.
— Що відбувається на сході? — запитав Мо Фань, згадавши щось важливе.
— Ми й самі не знаємо. Керівництво наказало нам об'єднатися з Превентивним Комітетом і розібратися з членами Чорної Церкви, які тут ховаються. Але при цьому багато фортець відправляють свої війська на схід. Старший, що взагалі коїться? — запитав Цзян Лінь.
— Нам удалося з'ясувати лише те, що Чорна Церква викликає істот із Потойбіччя для вторгнення на нашу землю... але більшість військ перекидають на схід, де збирається справжня буря, що ще більше послаблює нашу оборону. Оце так — біда ніколи не приходить одна! — зітхнув Мо Фань.
Мо Фань теж був розлючений. Зібраної ним інформації було достатньо, щоб довести: Холодний Принц готує щось жахливе. Але обіцяне підкріплення так і не прибуло. Тієї кількості людей із Союзу Примусу, яких сюди відправили, було явно недостатньо!
Це нагадувало наближення щурячої епідемії. Вулиці вже кишіли щурами, а уряд не лише відмовлявся діяти, але й зосередив свою увагу на чомусь іншому. Як тут було не розчаруватися?
Але хіба Мо Фань міг відступити, дізнавшись про те, що відбувається?
Його обличчя залишалося спокійним, але гнів усередині клекотав, мов вулкан, коли він дізнався, як жорстоко Чорна Церква вирізала плем'я Ціціге. Не кажучи вже про ту криваву баню, яку вони планували влаштувати в містах, захищених фортецею Північної Варти!
Підтримки від влади не було. Якщо він здасться, уся ця земля перетвориться на Пекло. Людей, яких евакуюють до міста Фейхуан, просто розтопчуть потойбічні створіння!
Мо Фань міг бути розчарованим, але в нього не залишалося іншого вибору, окрім як стиснути зуби і продовжувати йти по сліду. Коли він покінчить із цим, він заприсягся натовкти пики всім цим безсердечним чиновникам!
— Нікому не кажи, що бачив мене, — наказав Мо Фань.
Цзян Лінь кивнув. Він знав, що далеко не всім у Союзі Примусу можна довіряти.
— Будь ласка, передай повідомлення Командиру Чжан Сяохоу в Стародавній Столиці. Скажи йому, щоб переконав армію, яка залишилася в Північній Долині, тримати лінію оборони за будь-яку ціну, — попросив Мо Фань.
— Даю слово, старший... Старший, ситуація справді настільки критична? — серйозно запитав Цзян Лінь.
Лінія оборони в Північній Долині...
Масштаби битви здавалися йому чимось немислимим, з чим він ніколи не стикався. Він мимоволі засумнівався, чи Чорна Церква справді здатна влаштувати щось настільки масштабне.
— Я просто не хочу знову бачити, як ціле місто завалюють трупами, — відповів Мо Фань.
— Старший — один із тих, хто пережив Катастрофу в Стародавній Столиці? Старший, не хвилюйтеся, ми не дозволимо Чорній Церкві досягти свого, клянуся життям! — пообіцяв Цзян Лінь.
Мо Фань відчув легке полегшення, побачивши рішучість Цзян Ліня. Виявилося, що він б'ється не сам!
— Мені час, — сказав Мо Фань.
— Бережіть себе, старший, — відповів Цзян Лінь.
— Ти теж.
Що темнішим був шлях попереду, то ціннішим було знайти хоча б одного однодумця. Мо Фань не знав, чи зустрінеться йому цей Каратель колись знову.
На зворотному шляху Мо Фань натрапив на Синього Кажана.
Вона подивилася на нього і запитала:
— Де той тип?
— Там, змішався з брудом. Хочеш подивитися? — відповів Мо Фань.
— Фіолетовий Привид наказав тобі не висовуватися! — Синій Кажан була явно невдоволена його легковажністю.
— О, можливо, я б ще прислухався, якби цей наказ пролунав від тебе, — відповів Мо Фань.
Синій Кажан на мить розгубилася. Опанувавши себе, вона відвела погляд і змінила тему:
— Ходімо; цей хлопець, швидше за все, був розвідником Союзу Примусу. Коли вони зрозуміють, що він мертвий, почнуться неприємності!
— Та нічого страшного, я переб'ю їх усіх, коли вони прийдуть, — байдуже відповів Мо Фань.
— Пхе, ти що, забув, як тебе ледь не зжерли стерв'ятники? — пирхнула Синій Кажан.
— Визнаю, тоді я не зміг би з ним упоратися. Але одного дня я підвішу його на скелі й змушу стерв'ятників повільно клювати його живцем, поки він буде в повній свідомості! — пообіцяв Мо Фань.
Синій Кажан уже звикла до того, наскільки пихатим і балакучим був Мо Фань. Вона просто проігнорувала його слова і, навіть не перевіривши "останки" Карателя, швидко попрямувала геть разом із Мо Фанем.
Сам же Мо Фань теж почувався трохи дивно. Б'юся об заклад, мало хто у світі міг проклинати себе з такою жорстокістю і відвертістю, як він!