Блискавки освітили бліде обличчя Шао Жу. Вона вражено дивилася на чоловіка, який щойно з’явився нізвідки.
— Ти... — Шао Жу відчула спалах гніву. Вона не хотіла, щоб хтось знову віддав за неї своє життя!
Проте, коли блискавки спалахнули ще яскравіше, Шао Жу забула всі слова. Вона побачила, як два сяючі промені перетнулися просто перед Гірською Людиною з Мідними Іклами. Темний розряд здійнявся в небо, немов дракон, перш ніж вибухнути з неймовірною силою. Цей нищівний удар миттю розніс міцну броню потвори!
Уламки каміння і плоті розлетілися навсібіч. Навіть видатний захист Гірської Людини з Мідними Іклами не зміг урятувати її від вибуху блискавки. Нездоланна сила відкинула монстра далеко назад, аж поки той із гуркотом не врізався у високу траву неподалік. Електрична хвиля зрівняла хащі з землею, розчистивши величезну територію.
Електричні дуги все ще танцювали по тілу Гірської Людини. Потвора ледве трималася на ногах, намагаючись підвестися. Було очевидно, що атака завдала їй серйозної шкоди.
Шао Жу з недовірою подивилася на монстра, а потім повільно перевела погляд на Мо Фаня!
Мо Фань помітив, що в цієї жінки надзвичайно привабливі очі. Навіть зараз, сповнені шоку, вони мали зовсім інший шарм порівняно з її звичним крижаним поглядом.
— Ти хотіла сказати, що я надто наївний? — усміхнувся Мо Фань.
Шао Жу була настільки вражена, що навіть забула закрити рота. Найбільше її здивувало те, наскільки молодо він виглядав. Вона й уявити не могла, що хтось у його віці може володіти такою колосальною силою!
Хто б міг подумати, що такий звичайний на вигляд юнак здатний завдати серйозних поранень істоті рівня Командира одним-єдиним закляттям блискавки?
— Піднімаймося на дерево. Скоро їх тут збереться цілий натовп, — сказав Мо Фань.
Оговтавшись, Шао Жу лише мовчки кивнула.
— Дозволь допомогти, — Мо Фань обхопив жінку за талію, побачивши, що їй важко пересуватися самостійно. Її талія виявилася неймовірно тонкою. Рідко можна було зустріти жінку з такою витонченою фігурою і водночас такими розкішними формами. Її пропорції були просто ідеальними. Мо Фань міг закластися, що в нього б точно виникли певні фізіологічні реакції, якби не вся та кількість крові й жорстокості, яку йому довелося побачити останнім часом...
Мо Фань перетворився на тіньового птаха і поніс Шао Жу вгору по стовбуру.
Як Мо Фань і очікував, Гірська Людина з Мідними Іклами почала кликати своїх підлеглих, щоб влаштувати на них полювання.
Мо Фань повністю відновився після поранень і міг вільно використовувати свій елемент тіні. До того ж, зараз вони не були оточені монстрами. Хай би як швидко Гірські Люди не вміли лазити по деревах, знайти його в темряві їм буде вкрай складно.
На горизонті з'явилися перші промені світла, забарвлюючи хмари в палючо-червоний колір. Виглядало це трохи моторошно.
Мо Фань знайшов безпечне місце і поклав Шао Жу, щоб вона могла відпочити. Зрештою, її поранення були серйозними. Якщо вона багато рухатиметься, її стан лише погіршиться.
— Тоді в мене не було часу. Давай, я оброблю твої рани, — Мо Фань зірвав кілька листків і розстелив їх, щоб Шао Жу могла лягти.
Листя було величезним. Поклавши кілька штук одне на одне, він легко змайстрував з них імпровізований матрац. Мо Фань опустився на коліно біля її пораненої ноги і розірвав штани, від яких і так залишилися лише шматки тканини, щоб відкрити рану.
Він уперше робив щось подібне так грубо. Тканина розірвалася набагато легше, ніж він думав. Він розірвав її аж до самої талії Шао Жу. У прорізі ледь виднілася чорна мереживна білизна. Непошкоджена частина її стегна виявилася напрочуд білосніжною і ніжною.
Це був не перший раз, коли Мо Фань піддавався своїй внутрішній натурі. Він удавав, ніби просто зосереджено обробляє рану, навіть не відводячи погляду. Наносячи мазь, він ще й паралельно розповідав про її особливі властивості. Він просто не дав Шао Жу жодного шансу відчути незручність!
Коли чоловік повністю зосереджений на своїй роботі і поводиться з холоднокровністю лікаря, його набагато важче запідозрити у хтивих думках. Навіть якщо він і користується моментом, дівчина, швидше за все, просто прийме це як належне. Мо Фань був справжнім майстром у таких справах. Він побачив усе, що хотів, так і не змусивши дівчину почуватися некомфортно!
— Я сама, — зупинила його Шао Жу, коли він потягнувся до її грудей, щоб обробити іншу рану.
Мо Фаню було дуже цікаво подивитися, як її тонка талія взагалі витримує такі розкішні форми. На жаль, жінка не збиралася давати йому такого шансу.
— Ти теж мисливиця? — запитав Мо Фань.
Шао Жу коротко розповіла йому свою історію. Почуте неабияк його здивувало. Виявилося, що вона була елітною магесою звуку, яку уряд покликав на допомогу, але її команду заманили в пастку Гірські Люди!
— Цих потвор тут набагато більше, ніж ми думали, — зізналася Шао Жу.
— Я вже попереджав уряд, щоб були вкрай обережними! — зітхнув Мо Фань. Він лише сподівався, що інші команди не спіткала та сама доля. Інакше тут поляжуть усі представники уряду, армії, Магічної Асоціації та мисливців!
— Ти Мо Фань? Найсильніший учасник Світового студентського турніру? — Шао Жу пильно подивилася на нього.
— Ага, — кивнув Мо Фань.
Людей з іменем Мо Фань було занадто багато. Тому більшість тих, кого він зустрічав, зазвичай не звертали особливої уваги, коли він називав своє ім'я.
— Не дивно... давай колись влаштуємо дуель, — сказала Шао Жу.
«...»
Мо Фаню відібрало мову. Про що вона взагалі думає?!
— Вважаєш, я негідна бути твоєю суперницею? — насупилася Шао Жу. Вона опустила погляд і обурено додала: — Я б нізащо не опинилася в такому стані, якби на мене не напали зі спини.
— Просто відпочивай поки що, — безпорадно відповів Мо Фань.
Травми Шао Жу не були смертельними, але вона втратила забагато крові. Ліки Мо Фаня виявилися дуже дієвими. Жінка відновлювалася напрочуд швидко.
Мо Фань підняв її вище по дереву, щоб об'єднатися з іншими.
Очі Чжао Ман'яня розширилися, коли він побачив, що Мо Фань повертається з іще однією красунею. Оговтавшись від шоку при вигляді Шао Жу, він гірко всміхнувся і запитав:
— Мо Фаню, скількох жінок ти ще збираєшся притягти?
Мо Фань і сам зрозумів, що це виглядає трохи божевільно, коли Шао Жу приєдналася до решти дівчат.
Чень Ї, Лінлін, Гуань Сісі, Лань Луо, Лю Сяоцзя, Шао Жу... На двох хлопців припадало аж шість дівчат. Який "жах"!
— Я спускався вниз на розвідку. У напрямку, де сходило сонце, Гірських Людей найменше. Усі інші боки просто кишать ними. Їх там має бути близько трьох-чотирьох тисяч. За словами Шао Жу, у Трав'яному морі теж було кілька тисяч, а це означає, що загальна кількість перевищує п'ять тисяч! — доповів Мо Фань.
— П'ять тисяч... це ж повноцінна орда! — вигукнула Лінлін.
Гірські Люди були створіннями рівня Воїна. Сумарна міць п'яти тисяч таких монстрів була очевидно набагато більшою, ніж в орди рядових потвор. Урядовий план явно тріщав по швах.
— Нам треба знищити їхніх ватажків, щоб послабити їх. Тоді уряд та армія зможуть перебити їх усіх разом, — сказала Шао Жу.
З власного досвіду вона знала: що вищий рівень у Гірської Людини, то вона розумніша. Тому знищення лідерів було найкращим способом зруйнувати їхню командну роботу. Якщо потвори залишатимуться згуртованими, люди все одно зазнають колосальних втрат, навіть якщо зрештою і здобудуть перемогу!
— Є ще дещо. Гірські Люди з Мідними Іклами дуже хитрі! Вони воліють жертвувати життями своїх підлеглих. Вони не вступають у прямий бій без крайньої потреби. Ватажки дуже цінують власні життя. Вони чудово розуміють, що серед нас є могутні маги! — додала Лінлін.
Мо Фань був абсолютно згоден зі словами Лінлін. Саме так і діяла та підступна Гірська Людина з Мідними Іклами, що влаштувала на нього засідку!
— То може спробуємо нацькувати на них інші види, що живуть на цьому дереві? Я певен, що серед них є доволі могутні створіння, — запропонував Чжао Ман'янь.
— Це не спрацює. Якщо Гірські Люди змогли зайняти коріння, значить, Священна Гігантська Фіолетова Липа дозволила їм тут залишитися. Хіба ви не бачили, що Саламандро-Тигр Чотирьох Життів не чіпає істот поза межами своєї території? Схоже, у них є якісь домовленості щодо кордонів, — пояснила Лінлін.
Змусити два види битися між собою вкрай важко, якщо тільки вони не є природними ворогами.
— Як дивно! Я чула від старих людей, що Гігантська Фіолетова Липа дозволяє жити біля себе лише миролюбним істотам. Якщо ця Священна Гігантська Фіолетова Липа стоїть тут уже так довго, просто немає сенсу в тому, щоб вона дозволила такому агресивному виду, як Гірські Люди, облаштувати тут свою територію, — здивовано зауважила Чень Ї.
— А ти знаєш, хто раніше був володарем зовнішньої сторони гори Куньюй? — запитала Лінлін.
Чень Ї похитала головою:
— Я знаю лише, що це був менш агресивний вид. Він не становив загрози для Яньтай. Моя бабуся навіть казала, що володар гори насправді захищав місто...
— Хіба це не те, що роблять лише Тотемні Звірі? — припустив Чжао Ман'янь.
— То той володар, що помер, був Тотемним Звіром?
— Не можу сказати напевно, але це можливо... — відповіла Лінлін.
— До речі, це нагадало мені про дещо. Коли за мною гналася Гірська Людина з Мідними Іклами, і я вже думала, що мені кінець, раптом з'явилася зграйка птахів із барвистими хвостами. Вони на якийсь час відволікли потвору, і завдяки цьому я змогла врятуватися, — згадала Шао Жу.
— Птахи з барвистими хвостами... ми таких не бачили. Нам траплялися лише дуже недружні й безсоромні демонічні горобці, — сказала Лю Сяоцзя.
— Чому вони тобі допомогли?
— Гадки не маю, я думала, що вони просто ворогують із Гірськими Людьми...
— Так і є. Подивіться на дерева вдалині! — Лінлін вказала в бік сонця, що сходило, щось помітивши.
Сонячне світло залило верхівки густих дерев, і почувся пташиний спів та щебетання. Невдовзі птахи з різнобарвними хвостами почали випурхувати і снувати між гілками, що знаходилися вище за ярус, який займав Саламандро-Тигр Чотирьох Життів.
— Схоже, вони шикуються, щоб спікірувати з дерева... — придивився Чжао Ман'янь.
— Це пояснює, чому в тому напрямку так мало Гірських Людей. Найімовірніше, вони — вороги! — із захопленням зробив висновок Мо Фань.