Основна армія рушила вперед. Якби Вартові Смерті Лютого Меча не билися з Мо Фанем, вони б знищили чимало солдатів авангарду, завдавши великого удару по основній армії. Однак, коли Мо Фань об'єднався з Бойовими Магами, битва миттєво стала односторонньою!
Група з понад сорока Вартових Смерті Лютого Меча була досить загрозливим супротивником. Вона була такою ж сильною, як зграя нежиті чисельністю в тисячі. Проте основна армія все ж спромоглася знищити Вартових.
Захопивши височину, відповідні маги почали встановлювати захисний бар'єр.
Бар'єр міг запобігти проникненню нежиті на їхню територію. Коли вони закінчили встановлювати бар'єр, це означало, що вони виграли невелику сутичку у війні проти нежиті.
— Доповідаю: Отруйні Золоті Мумії знищені. Капітан Ванкос перегрупувався з армією, їхні втрати... — підійшов маг-розвідник і доповів генералу Фенні.
— Позбавте Ванкоса звання, він більше не капітан, — холодно сказала генерал Фенна.
Капітан Ванкос завів купу поранених солдатів усередину бар'єра. Він був укритий гнійними ранами і, здавалося, перебував у досить поганому стані.
— Я не маю заперечень проти вашого рішення. Я готовий бути солдатом без звання, — сказав капітан Ванкос, опустившись на коліно.
— Ти був занадто впертим, твої дії могли коштувати життя всій армії. Тобі має полегшати від того, що студенти, яких ти недооцінив, прийшли нам на допомогу. Без них ми б зазнали величезних втрат лише для того, щоб захопити пагорб, — дорікнула йому генерал Фенна.
— Так, без них мої люди теж опинилися б у пастці навколишніх Отруйних Золотих Мумій. Я вдячний, що вони погодилися простягнути нам руку допомоги і допомогли знищити Отруйних Золотих Мумій. Я не повинен був бути таким гордим і впертим, — сказав Ванкос.
— Я не це мала на увазі! — сказала генерал Фенна з ноткою гніву.
Ванкос був спантеличений. Що ще вона могла мати на увазі?
Капітан Ловар негайно прошепотів на вухо Ванкосу, розповівши йому, як Мо Фань сам бився з Вартовими Смерті Лютого Меча.
Обличчя Ванкоса сповнилося недовірою, коли він почув це.
-Одна людина? Він пішов на пагорб сам і вбив сімох Вартових Смерті Лютого Меча?-
-Молодий студент досяг того, чого навіть увесь його загін не зміг би досягти?-
Насправді Ванкос ніколи не сприймав серйозно купу студентів, які лише мирно сиділи у своїх школах, але тепер він зрозумів, як помилялся. Ці студенти були такими ж сильними, як елітний загін солдатів!
— Залишайся в армії; це війна, будь-який егоїстичний мотив призведе лише до загибелі армії. Пам'ятай про це! — гаркнула генерал Фенна.
Ванкос опустив голову. Він не наважувався промовити й слова.
— Нова партія солдатів уже в дорозі, і маги Храму Парфенону прибудуть разом з ними. Ванкосе, ти і твої люди будете захищати їх будь-якою ціною, навіть якщо це означатиме пожертвувати власним життям. Ви не дозволите, щоб з ними щось сталося, зрозуміло?!
— Слухаюсь! — суворо відповів Ванкос.
Маги Храму Парфенону були схожі на фей Елементу Зцілення. Вони були життєвою силою армії, адже з їхньою допомогою кількість жертв значно зменшувалася, а життя багатьох солдатів зберігалося...
Окрім перемоги, яку вони мусили здобути, що ще було важливішим у цьому світі, ніж залишитися живим?
Після розбиття табору унікальний бар'єр зміг певною мірою стримувати агресію нежиті.
З піднятим бар'єром нежить удалині теж менш імовірно рухалася б у їхньому напрямку, що дозволило основній армії незабаром влаштуватися у другому таборі.
Усі відпочивали протягом дня, щоб маги могли поповнити свою енергію. Тим часом вони також могли лікувати тих, хто був тяжко поранений, або супроводжувати їх назад у місто.
Наступного ранку прибуло підкріплення, включно з купою важливих людей — магес Храму Парфенону.
Ці маги опанували найсильніші цілющі закляття у світі. Вони були могутніми, але надзвичайно вразливими, тому потребували багато людей для супроводу в безпечне місце.
Коли прибули магеси Храму Парфенону, Мо Фань здивувався, побачивши серед них і Є Сінся.
Зрештою, Є Сінся мала проблеми з пересуванням через свої ноги. Хаотична битва була просто надто смертельною для неї. Мо Фань не розумів, чому Храм Парфенону дозволив їй приєднатися до битви!
Після перегрупування з основною армією підкріплення незабаром вирушило до третього пункту призначення. Він знаходився в межах десяти кілометрів від піраміди.
Вони змогли захопити третє місце призначення досить плавно. Однак, коли бар'єр було встановлено і людям наказали зібратися на пагорбі, тривожне передчуття вразило їхні серця.
Підхід повільного просування вперед, наче приплив, підходив лише для першої половини шляху, оскільки вони були не надто далеко від міста і раніше не заходили надто глибоко на територію нежиті. Однак друга половина шляху була фактично дорогою в один кінець, і армія могла вижити лише в разі перемоги в битві!
Таким чином, решта шляху була найнебезпечнішою, оскільки вони час від часу опинялися б в оточенні нежиті!
— Я насправді не хочу згадувати, як це було, коли ми востаннє ходили в рейд, щоб знищити міраж піраміди. Ми фактично йшли по трупах наших братів, щоб дістатися піраміди, і все ж нас майже знищили в кінці. На щастя, генерал Фенна вчасно активувала пекуче світло і зруйнувала піраміду. Це було схоже на пекло, коли ми тонули в океані нежиті! — зітхнув старий маг.
— Друга половина шляху справді така жахлива? — серйозно запитав Чжао Ман’янь, простягаючи чоловікові цигарку.
— «Жахлива» — це недостатньо сильне слово, щоб описати це. Однак розмір нинішньої піраміди не такий величезний, як тієї, з якою ми стикалися раніше. Армія нежиті цього разу теж не така приголомшлива, тож у нас мають бути великі шанси на перемогу в битві! — сказав старий маг, мружачись від сигаретного диму. Дим клубочився навколо його блідого обличчя.
— Тобто нам просто потрібно, щоб хтось дістався піраміди? — запитав Мо Фань.
— Так, коли настане час, армія дасть тим, у кого більше шансів дістатися піраміди, пристрій, що випромінює пекуче світло. Якщо помістити його під пірамідою, світло, яке він випромінює, зітре міраж, і ця нежить миттєво втратить свою віру!
— Поблизу піраміди має бути могутня нежить? — запитав Цзян Юй.
— Звісно, але це лише міраж. Справді могутня нежить існує лише у справжній піраміді, тому надзвичайно сильні мумії не з'являться. Втім, нам все одно треба остерігатися одного виду нежиті, — сказав старий маг Мудін.
— Якого виду нежиті?
— Вартових Смерті Лютого Меча! — похмуро вимовив назву нежиті старий маг.
— Хіба це не ті, з якими я зіткнулся на пагорбі нашого другого табору? — запитав Мо Фань.
— Саме так!
Мо Фань підсвідомо насупився. Вартові Смерті Лютого Меча справді були дуже сильними. Навіть він зміг знищити лише сімох із них!
— Вартові Смерті Лютого Меча були найвідданішими слугами піраміди. Їхня кількість велика, і вони дуже добре навчені. Оскільки піраміда, спроєктована міражем, не є справжньою, найстрашніша нежить не з'явиться, але з Вартовими Смерті Лютого Меча набагато складніше впоратися, ніж зі звичайною нежиттю. За нашими оцінками, цю піраміду охороняють близько п'ятисот Вартових Смерті Лютого Меча. Їхні мечі фактично утворюють барикаду смерті, яку нам буде важко перетнути. Багато людей загине, коли ми спробуємо подолати армію Вартових, щоб дістатися міражу, — зітхнув старий солдат Мудін.
— П'ятсот? — серце Мо Фаня впало.
Це було вдесятеро більше, ніж з'явилося на вершині пагорба. Навіть Верховний Маг не зміг би битися з такою кількістю одночасно!
— Якщо простий міраж може викликати навколо себе стільки нежиті, хіба справжня піраміда не набагато гірша? Хтось зміг потрапити всередину піраміди? — з цікавістю запитав Цзян Юй.
— Потрапити всередину піраміди? — старий маг Мудін похитав головою зі смертельною посмішкою. Він глянув у бік генерала Фенни і сказав: — Здається, генерал увійшла у величезну піраміду з кількома дивовижними магами. Генерал не багато розповідала про те, що було всередині, вона лише описала це як Потойбічний Світ!
— Кажуть, що ті фараони насправді досі живі... це правда?
— Фараони? Я вважаю, що кожен, хто зустрічав фараонів, фактично став частиною Потойбічного Світу, тому навіть зараз ми точно не знаємо, чи живі фараони всередині пірамід. Нам уже важко впоратися із солдатами фараонів, — сказав Мудін.
Солдатами фараонів, про яких він згадував, були не хто інші, як Вартові Смерті Лютого Меча!
Якщо всередині піраміди був справжній фараон, його сила мала бути абсолютно приголомшливою, особливо тих, хто жив у давнину. Вони вже опанували магію, здатну керувати нацією, коли ще були живі, і вона ставала лише сильнішою після їхньої смерті.
— До речі, три найбільші піраміди в Каїрі... Закладаюся, всередині має бути якась нежить, здатна перевернути світ? — Цзян Юй, здавалося, був неабияк схвильований.
Піраміди славилися своєю таємничістю і могутністю, і серед них сумнозвісних Пірамід Ґізи було достатньо, щоб налякати навіть Магів Забороненого Прокляття.
— Я гадки не маю, що всередині Пірамід Ґізи, але Сфінкс уже непереможний. Якщо цей хлопець захоче, він може фактично ввергнути жителів Каїра в біду і страждання. — Старий маг Мудін був балакучим чоловіком.
— Сфінкс? Що це таке, в біса? — запитав Мо Фань.
— Істота з головою людини і тілом лева. Це звір-захисник пірамід, найсильніша жива істота в усьому Єгипті. Причина, чому піраміди досі залишаються таємницею, полягає в тому, що їх захищає Сфінкс. Ходять чутки, що коли Сфінкс реве, навіть небо може впасти! — проголосив старий маг Мудін.
Мо Фань роззявив рота.
Сфінкс... Коли він подумав про це, то повірив, що істота має бути чимось на рівні Чорного Тотемного Змія!
Він не знав, що Сфінкс був живою істотою в цьому світі. Сама лише уява про величезну істоту, що лежить біля гігантської піраміди, була достатньо приголомшливою!