Мо Фань і Му Нінсюе продовжили опитувати місцевих. Схожі інциденти траплялися не лише на мілководному пляжі, а й у кількох інших місцях поблизу водойм.
Якби це були вбивства, скоєні серійним маніяком, між смертями мала б бути певна схожість, що дозволила б визначити стать, рід занять або навіть групу людей, на яку полював убивця.
Прокляття Утоплення могло вражати випадкових людей, що живуть біля пляжу, але це не обов'язково означало, що жертви не були якось пов'язані. Мо Фань і Му Нінсюе хотіли знайти ключову схожість між усіма жертвами. Інакше у них не було жодних зачіпок, окрім знання того, що всіх убило дивне прокляття.
Спершу вони пішли до старого. Якщо він досі був свідком восьми смертей, ймовірно, він мав якусь корисну інформацію.
Старий розповів Мо Фаню та Му Нінсюе легенду про принесення жертв океану. Мовляв, Бог Моря захищатиме людей міста лише тоді, коли вони дадуть йому жертви.
Для Мо Фаня ця легенда звучала як цілковита маячня.
Будь-що про принесення жертв було нісенітницею, і той, хто вимагав від людей жертвувати своїм життям, теж не заслуговував зватися богом. Зараз двадцять перше століття, наука — основа кожного вірування. Чому хтось досі вірить у забобони?
— Я розпитав сім'ї. Три жертви, що померли цього місяця, не знали одне одного. Потім я подивився на їхні фото і зрозумів, що вони були досить засмаглі. Сім'ї сказали мені, що вони любили плавати, — сказав Мо Фань.
— Вони любили плавати? — Му Нінсюе була спантеличена.
— Хе-хе, я теж не думаю, що це корисно, — знизав плечима Мо Фань.
Вивчивши магію, Мо Фань зрозумів, що йому більше подобається вирішувати суперечки насильством. Він більше не вмів добре розв'язувати проблеми мізками.
Коли вони йшли провулком, повним живих квітів, Мо Фань побачив чоловіка, що йшов їм назустріч. Він тримав пляшку пива і, здавалося, насолоджувався життям.
Незабаром чоловік з пивом помітив Му Нінсюе, що йшла до нього. Його губи розтягнулися в посмішці, і він присвиснув їй. Його очі витріщилися на ключиці Му Нінсюе, намагаючись зазирнути глибше.
— Ти серйозно ігноруєш мою присутність? — Мо Фань зиркнув на чоловіка і гаркнув непривітно.
Чоловік теж мав кепський характер і огризнувся у відповідь:
— А ти хто такий, по-твоєму?
— Вали звідси! — Мо Фань махнув рукою і відштовхнув чоловіка Елементом Простору.
Мо Фань не бив на повну силу, лише намагаючись провчити його.
На його подив, чоловік не був звичайною людиною. Він миттєво викликав Водяну Завісу для захисту.
— Елемент Простору? Ти Просунутий маг? — чоловік підняв брови. Він миттєво виявив зовсім інший рівень поваги до Мо Фаня.
— Ти ще не пішов? — запитав Мо Фань.
— Це всього лише Просунутий рівень...
Мо Фань знову махнув рукою. Він був не в настрої слухати балачки цього придурка!
Дізнавшись, що цей тип теж маг, Мо Фань більше не стримувався. Сила врізалася в чоловіка, який цього разу не втримався на ногах. Він миттєво полетів через провулок.
Він упав на землю. Пляшка пива в його руці теж розбилася на друзки, залишивши піну на землі. Чоловік не сильно постраждав і люто підвівся на ноги. Розуміючи, що він не рівня Мо Фаню, він тицьнув пальцем у його бік і сказав:
— Малий, це моя територія! Тільки почекай, я змушу тебе стати на коліна і вибачитися переді мною!
Сказавши це, він розвернувся і пішов. Провулки були досить заплутаними, тож Мо Фань швидко загубив його з поля зору, хоча й хотів провчити його.
— Боягуз! — Мо Фаню цей тип здався доволі кумедним.
— Просто ігноруй його, немає сенсу витрачати час на таку людину! — Му Нінсюе не погоджувалася з підходом Мо Фаня.
— Ти гарна, тому це нормально — привертати увагу, але він наважився поводитися як покидьок і свистіти! Він не лише не виявив поваги до тебе, а й cпровокував мене! Я й так був дуже милосердним, оскільки не вибив йому всі зуби, — твердо заявив Мо Фань.
У Мо Фаня завжди були свої причини. Му Нінсюе було лінь сперечатися з ним. Насправді, якщо порівняти Мо Фаня з тим чоловіком, він теж поводився з нею як покидьок!
Мо Фань і Му Нінсюе прийшли до житлового району. Це була сьома сім'я, яку вони відвідували.
Якщо єдиною схожістю між жертвами було те, що вони любили плавати, Мо Фань раптом відчув, що краще повернутися до готелю і подрімати...
Коли вони прибули на місце і пройшли повз маленький сад, повний гліциній, Мо Фань раптом відчув сморід.
Му Нінсюе теж відчула його і негайно затулила носа. Вона не розуміла, чому в такому гарному саду такий неприємний запах...
— Є хто вдома? — Мо Фань увійшов до будинку і штовхнув дерев'яні двері.
— Агов? Тут усюди смердить! — гукнув Мо Фань.
Відповіді все ще не було. Мо Фань і Му Нінсюе перезирнулися.
Мо Фань пришвидшив крок і увійшов до вітальні.
— Гей, що ви двоє робите? Виродок, ти посмів прийти до мене додому! Клянуся, я тебе прикінчу! — пролунав знайомий голос ззовні будинку.
Мо Фань і Му Нінсюе обернулися і побачили того самого мага води, на якого натрапили раніше.
Це його дім? Мо Фань і Му Нінсюе втратили дар мови. Наскільки тісний цей світ?
— Це твій дім? — запитав Мо Фань.
— Звісно, не будь смішним! Навіть якщо ти Просунутий маг, ти не можеш просто так прокрадатися до мого будинку тільки тому, що я кілька разів глянув на твою дівчину! — закричав маг води.
— У твоєму будинку нестерпно смердить, ти хіба не відчуваєш? — запитав Мо Фань.
Маг води глибоко вдихнув і одразу почав кашляти. Він був настільки зосереджений на Мо Фані та Му Нінсюе, що просто ігнорував запах.
— Чому так сильно смердить? — запитав маг води.
— Тобі краще знати. Думаю, це з тієї великої кімнати, — Мо Фань вказав на замкнену кімнату.
Кімната була замкнена ззовні. Навіть щілини були забиті цвяхами. Мо Фаню це здалося ненормальним, адже двері забивають лише для того, щоб утримати когось усередині.
Чоловік здригнувся, і його обличчя миттєво зблідло.
Він швидко дістав ключ і відімкнув кімнату.
Щойно двері відчинилися, звідти вирвався огидний сморід. Усі троє миттєво затримали подих!
— Норке, Норке! — закричав чоловік, вриваючись до кімнати.
Мо Фань пішов за ним, але був приголомшений, щойно огидне видовище постало перед його очима!
Чоловік теж був ошелешений. Він безсило впав на землю...
Му Нінсюе швидко відвернулася, оскільки не наважилася дивитися далі.
Мо Фань бачив жахливі речі раніше, але навіть йому стало не по собі після побаченого в кімнаті.
У кімнаті був чоловік. Він був зв'язаний, найімовірніше, тим самим магом води, на якого вони натрапили.
Однак чоловік у кімнаті був мертвий!
Його зап'ястя було розрізане, і багато крові натекло в залізний казан. Чоловік засунув обличчя в казан і втопився в крові.
Важко було сказати, чи помер чоловік від втрати крові, чи від утоплення. У будь-якому разі, його тіло було блідим і висохлим — ті самі симптоми, що й у жертв Прокляття Утоплення!
Чоловік довго плакав. Здається, померлий на ім'я Норке був його молодшим братом!
Що ще гірше, людина, яка померла від Прокляття Утоплення три місяці тому в цьому ж домі, була його старшим братом...
Іншими словами, двоє членів його сім'ї померли від Прокляття Утоплення!
— Розкажи нам, що знаєш. Я вірю, що ти більше за будь-кого хочеш знайти справжню причину їхньої смерті, — Мо Фань приніс чоловікові кілька пляшок пива, щоб допомогти йому заспокоїтися.
Чоловік миттєво спорожнив дві пляшки. Було очевидно, що йому важко прийняти правду.
— Норке любив серфінг. Я не відпускав його, тож він хапав і дряпав мене, наче збожеволів. Я думав, що він втратив розум, тому замкнув його в кімнаті. Я не ночував удома, планував потримати його під замком день, сподіваючись, що він отямиться. Я не очікував, що він утопиться у власній крові. Що я зробив не так? — плакав Боббі.
— Не думаю, що це має якийсь стосунок до мене, але це справді дивно, що двоє членів вашої сім'ї померли від Прокляття Утоплення. Хоча люди по всьому світу помирали від нього, я не можу повірити, що це збіг, що це сталося в одній сім'ї двічі. Твій старший брат і Норке ходили кудись разом? Або вони нещодавно робили щось разом чи їли те саме? — серйозно запитав Мо Фань.
— Вони завжди були разом. Я маг, тому рідко буваю вдома. Більшість часу я проводжу в Магічній Асоціації. Мій старший брат завжди брав Норке з собою, але я не впевнений, куди саме вони ходили, — сказав Боббі.
Боббі був у скорботі, йому було важко говорити. Мо Фань теж не хотів ставити йому більше запитань. У нього не було вибору, окрім як почекати, поки чоловік заспокоїться, щоб спробувати отримати від нього якусь корисну інформацію.
Мо Фань і Му Нінсюе відійшли вбік. Вони бачили шок і тривогу в очах одне одного.
— Це справді страшно, — тихо сказала Му Нінсюе.
— Так, думаю, цей Норке теж був під впливом Прокляття Утоплення. Зазвичай він би побіг до океану і втопився, але Боббі замкнув його в кімнаті, унеможлививши пошук будь-якої водойми. Зрештою йому вдалося завершити ритуал утоплення власною кров'ю. Це не просто хвороба, це схоже на якесь ментальне катування або промивання мізків, — сказав Мо Фань.
— Але що це може бути, що змушує людину втопитися у власній крові? — сказала Му Нінсюе.
— Я вже повідомив Лінлін. Залишмо все як є. Я вірю, що ми зможемо знайти тут корисні зачіпки! — серйозно сказав Мо Фань.
Мо Фань спочатку зацікавився Прокляттям Утоплення через призовий фонд, але ставши свідком жахливої смерті, він більше не був спокійним!
Звідки, в біса, взялося це прокляття? Це було абсолютно жахливо!