— Старша сестро, я знайшов ту, яку ти шукаєш. Вона з іншою жінкою, — прошепотів власник очей у пристрій зв’язку.
— Знайди спосіб виманити її.
— Звісно! Але ти впевнена, що не підеш на загальні збори? Не думаю, що майстер Кассо буде задоволений цим, — відповів власник очей.
— Це зустріч верхівки, у мене там не буде навіть шансу сказати жодного слова. Наш пріоритет зараз — спіймати тих трьох виродків, які втрутилися в нашу роботу в селі Запашної Трави. Я здеру з них шкіру живцем і повішу на флагштоках. Інакше моя репутація в Карибському морі буде зруйнована! — різко відповіла Оні.
— Ти маєш рацію; можливо, цього разу майстер Кассо дасть нам більшу територію? — з надією запитав власник очей.
— Це не те, на що я сподіваюся. Якщо наша гільдія намагається легалізуватися, це означає, що ми матимемо купу обмежень. Ми не зможемо вбивати, не зможемо грабувати, наше життя втратить сенс. Те, чим я насолоджуюся, — це не сидіння на купі золота, а гострі відчуття від убивств і втечі! — відповіла Оні.
— Але дрібні сошки більше не хочуть жити в страху. Зрештою, Священний Зал Свободи пильно стежить за нами, — сказав власник очей.
— Це теж правда...
— Якщо майстер Кассо при владі, хіба це не означає, що Старша Сестра може робити все, що заманеться? Ти можеш катувати кого завгодно, аби тільки не потрапила до рук людей з Магічних Асоціацій... — розмірковував уголос власник очей.
— О, це нагадало мені: жителі села Запашної Трави теж купка ідіотів. Вони справді втекли, щоб знайти притулок у місці, яке скоро стане нашою територією. ХА-ХА-ХА, коли вони зрозуміють, що я стала новим мером міста, а охоронців замінили людьми, яких вони спіймали, вирази їхніх облич будуть дуже кумедними! — Оні вибухнула сміхом.
У заїжджому дворі в містечку Ланьші Мо Фань і Чжао Ман’янь повернулися з кислими обличчями.
— Гівнюк, ти можеш вивчити місцеву мову, перш ніж робити якісь дзвінки? Це був гей-бар, а не стриптиз-клуб! — вилаявся Мо Фань.
Маленький човник дружби миттєво перекинувся. Мо Фань дедалі більше вражався тривожним інтелектом Чжао Ман’яня.
Коли Мо Фань згадав, як місцевий багатий хлопчина підійшов до нього і кокетливо посміхнувся на танцполі, він не міг знайти слів, щоб описати свої почуття.
— Я теж цього не очікував... забудь, ходімо назад тренуватися, — безпорадно сказав Чжао Ман’янь.
Краще було повернутися і помедитувати. У них ще були справи цієї ночі. Після повного розчарування вони більше не мали настрою розважатися.
Час пролетів досить швидко, поки вони медитували. За той короткий час, що в нього був, Мо Фань зміг з’єднати ще одну Зоряну Орбіту елементу Тіні.
Побудова Зоряної Галактики з трьохсот сорока трьох Зірок була величезним проєктом, тому навіть найменший прогрес був полегшенням для Мо Фаня. Він мав подякувати Чжао Ман’яню за те, що той дістав йому каблучку, а також він був вдячний за те, що цей ідіот привів його не в те місце вдень. Інакше він би змарнував увесь день!
Після вечері група зібралася в Саду Морської Чайки.
Нань Юй перерахувала учасників і одразу помітила, що Цзян Шаосюй немає. Вона негайно скористалася пристроєм зв’язку, щоб зв’язатися з Цзян Шаосюй, сподіваючись, що та швидко приєднається до команди.
Однак відповіді не було.
— Му Тін’їн, хіба ти не з Цзян Шаосюй? Де вона? — запитала Нань Юй.
— Ми розділилися на вулиці. Що, вона ще не повернулася? — запитала Му Тін’їн.
— Я не можу зв’язатися з нею через пристрій зв’язку.
Тим часом прибули індійська та японська команди. Шоу Ватані, очолюючи команду, нетерпляче сказав:
— Чому ваш член команди такий недисциплінований? Ми не можемо дозволити собі відставати від графіка!
— Я вважаю, що вона, мабуть, потрапила в якусь халепу, — сказала Нань Юй.
Хоча Цзян Шаосюй здебільшого поводилася байдужо і неуважно, вона все ж знала, коли треба ставитися до речей серйозно. Операція зі знищення Гільдії Червоних Прикрас була не дитячою забавкою, малоймовірно, що вона б запізнилася. Найбільше непокоїло те, що її пристрій зв’язку не працював.
— У нас немає часу чекати тут. Це зруйнує наш план, — сказав Акіра Мацукі.
У Мо Фаня та Чжао Ман’яня виникло погане передчуття. Вони перезирнулися, відчуваючи, що Цзян Шаосюй може бути в біді.
— Нань Юй, іди з ними першою, ми знайдемо Цзян Шаосюй, — сказав Мо Фань.
— Угу, будьте обережні.
Мо Фань і Чжао Ман’янь не пішли за командою. Вони більше хвилювалися за безпеку Цзян Шаосюй.
Дозволити людям Гільдії Червоних Прикрас втекти було найбільшою помилкою. Ці люди були мстивими і мали очі в багатьох місцях. Якщо Цзян Шаосюй не приєдналася до команди, Чжао Ман’янь і Мо Фань відчували, що вона, мабуть, стала мішенню для людей Гільдії Червоних Прикрас.
Цзян Шаосюй була менталістом. У команді вона виконувала здебільшого роль підтримки. Однак, якби вона потрапила в засідку наодинці, їй було б важко втекти.
На щастя, містечко Ланьші було не надто великим. За словами Му Тін’їн, вони розділилися не так давно. Вони ще могли встигнути.
— Ти йди в цей бік, а я — туди, — Мо Фань розділився з Чжао Ман’янем і почав пошуки вздовж головної вулиці містечка Ланьші.
— Коні, ти ідіот? Я просив тебе намалювати логотип на наших шинах, чому ти малюєш стрілки на кожному білборді? Просто скажи, якщо хочеш звільнитися! Тобі не здається, що так мститися компанії — це по-дитячому?! — лаяв вуличного художника чоловік у костюмі.
Було досить гучно. Хоча Мо Фань не розумів місцевої мови, він не міг не глянути в той бік.
— Стрілки? — Мо Фань зацікавився. Він придивився до художника.
Художник ніяк не реагував на лайку чоловіка в костюмі. Він продовжував малювати величезні стрілки на білбордах, наче передавав повідомлення.
— Порожні очі, дивна поведінка... і присутність магії від нього... Зрозумів! Молодець, Цзян Шаосюй, який розумний хід! — зрозумів Мо Фань.
Під стрілками було число дев’яносто п’ять. Очевидно, китайською це означало «врятуй мене»!
(ПП: Китайською 9 — «цзю», а 5 — «у». Разом «цзю у» звучить як «цзю во», що означає «врятуй мене»!)
(ПП: бл... оце так співпадіння)
Цзян Шаосюй, мабуть, зрозуміла, що їй загрожує небезпека. Вона негайно застосувала Ментальне закляття, щоб контролювати розум художника поблизу, змушуючи його малювати сигнали SOS уздовж головної вулиці.
Це було абсолютно геніально. Мо Фань був вражений спокоєм Цзян Шаосюй та її натхненним використанням ментального елементу.
Слідуючи за стрілками, Мо Фань невдовзі виявив, що на деяких стінах теж були намальовані такі ж стрілки. Фарба ще не висохла, що значно полегшувало пошуки Цзян Шаосюй.
Наближаючись до околиць міста, Мо Фань увійшов у зону, завалену сміттям, оточену технікою та парканами. Звичайній людині було б важко туди потрапити, але Мо Фань відчував присутність магії в цьому місці.
Мо Фань перестрибнув через техніку й одразу побачив просторий майданчик із землею. Понад десять магів у червоному вбранні та прикрасах стояли колом, атакуючи Трикутне Водяне Дзеркало закляттями різних елементів!
Цзян Шаосюй стояла всередині Трикутного Водяного Дзеркала в подертому одязі. Її обличчя було блідо-білим, і вона кусала губи.
Її енергія була майже вичерпана. Якби не Трикутне Водяне Дзеркало, здатне перетворювати будь-який елемент на захист, вона б загинула в засідці!
— Гм, мені цікаво подивитися, як довго ти протримаєшся... уявляєш, що я зроблю з тобою, коли твоя енергія вичерпається? — Оні стояла за межами кола зі злісною посмішкою на обличчі.
Багато її людей загинуло, і вона також була сильно принижена! Як Оні могла їх пробачити? Останні кілька днів вона постійно думала про те, як буде катувати тих трьох магів.
Цзян Шаосюй мовчала. Навіть зайве слово витратило б її енергію.
Вона трохи підняла голову, щоб подивитися, чи не прибуло підкріплення. Вона випадково побачила чорну тінь, що промайнула повз і безшумно наблизилася до Оні зі спини.
Цзян Шаосюй не надала цьому великого значення, але коли побачила моторошну фігуру, що виходить із тіні поруч з Оні, її очі заблищали.
— Мо Фаню! — Цзян Шаосюй була в нестямі від радості. Цей гівнюк нарешті прийшов! На щастя, він не такий тупий, як той Чжао Ман’янь, і зміг розпізнати сигнали SOS, які вона залишила.
— Ти все ще сподіваєшся, що той хлопчисько прийде і врятує тебе? Навіть якщо він тут, ці маги все одно зможуть вбити тебе! — засміялася Оні.
Посеред сміху Оні раптом відчула, як моторошна темна присутність пронизує її тіло жахливим холодом.
Оні здригнулася. Її обличчя зблідло, і вона миттєво спробувала ухилитися від атаки.
Однак Мо Фань був швидшим. Гігантські Тіньові Шипи оточили Оні з усіх боків і встромилися в її тінь, швидко знерухомивши її.
Оні застигла на місці. Вона навіть не могла викликати своє Магічне Спорядження. Її тіло безпорадно заціпеніло.
— Накажи своїм людям відпустити її, і я відпущу тебе. Гадаю, угода звучить справедливо? — куточки губ Мо Фаня піднялися вгору. Він наблизив своє обличчя до Оні, мов привид.
— Ти... ти маг Тіні! — сказала Оні.
— Тобі не треба перейматися тим, який я маг. Знаєш, що я роблю з такими, як ти? — запитав Мо Фань.
Оні була неймовірно розчарована. Їй треба було бути обережнішою. Хоча вона теж була магом Просунутого рівня, рухи мага Тіні були просто занадто непередбачуваними. Втім, вона б помітила його, якби він був у радіусі п’ятдесяти метрів...
Помилка, велика помилка, вона потрапила до їхніх рук удруге!
— А що, як я її не відпущу? Я не проти обміняти своє життя на її, адже мої товариші вб’ють і тебе теж! — відрізала Оні, намагаючись залякати Мо Фаня своєю зухвалістю, набутою за роки розбою.
— Хай буде так, тоді можеш померти, — зневажливо пирхнув Мо Фань.
Мо Фань зробив пропозицію лише тому, що поспішав. Він не хотів витрачати тут занадто багато часу. Його дуже цікавила Мантія Темного Аристократа.
Він намагався уникнути бійки з дрібними капітанами Гільдії Червоних Прикрас, запропонувавши обміняти жінку, яку тримав у заручниках, на Цзян Шаосюй. На його подив, жінка обрала важкий шлях.
Вона справді змушує Мо Фаня вбити їх усіх? Якщо таким було їхнє бажання, Мо Фань не проти його виконати!