Рівень культивації капітана Фена був не таким уже й низьким. Му Нінсюе хотіла, щоб Мо Фань тримався подалі, але вона одразу відчула чиєсь наближення.
Му Нінсюе не мала жодної здібності приховувати себе. На щастя, Мо Фань вчасно підійшов ближче і стер їхню присутність за допомогою Елементу Тіні. Інакше капітан Міського загону мисливців міг би їх помітити.
Однак, щоб Елемент Тіні спрацював, їм довелося притиснутися одне до одного впритул. Мо Фань фактично обіймав її ззаду. Му Нінсюе вже й так червоніла від споглядання цієї огидної сцени, але Мо Фань, цей засранець, придурок, збоченець, продовжував соватися...
— Будь ласка, не злись, я не навмисне, є речі, які чоловіки не можуть контролювати, хе-хе! — Мо Фань не виказав і натяку на каяття. Він поводився як злодій, якому вдалася крадіжка.
Му Нінсюе була безпорадна проти такої безсоромної людини. Вона відрізала з холодним обличчям:
— Наступного разу не буде!
Хвиля морозу пройшла повз Мо Фаня, і він побачив, як маленька гілочка перетворилася на льодяну паличку. Побачивши це, він відчув, як певна частина його тіла миттю захолола. Перш ніж він встиг зреагувати, подув вітер і розбив зледенілу гілку на друзки. Він мимоволі ахнув.
— Будьмо серйозними, серйозними... — Мо Фань почувався вкрай ніяково. Він швидко спробував виправити ситуацію: — Здається, тут щось сталося раніше. Карлі дуже хоче це приховати; я повинен попросити Лінлін з'ясувати, що саме вона намагається приховати.
— Угу, — кивнула Му Нінсюе.
— Тобі теж здалося, що Карлі поводилася підозріло? — запитав Мо Фань.
— Так, — впевнено відповіла Му Нінсюе.
— Чому? Ти ж не можеш вважати її підозрілою лише тому, що вона жертвує собою заради репутації маєтку? — здивувався Мо Фань.
— У твоїй голові лише її голе тіло? — холодно пирхнула Му Нінсюе.
— Зовсім ні, як ти могла про мене таке подумати? Коли ти поруч, у моїй голові немає місця для інших жінок... — сказав Мо Фань із цілковитою серйозністю, упустивши останню частину: «хіба що вони голі».
Чи повірить Му Нінсюе в ці нісенітниці?
— Це не капітан помітив нас першим. Це була Карлі. Вона маг, інакше неможливо, щоб її чуття було гострішим, ніж у капітана. Це так очевидно, невже ти не зрозумів? — Му Нінсюе миттєво зруйнувала брехню Мо Фаня.
— Ох... моя Сюесюе справді надзвичайно розумна! — похвалив Мо Фань.
На розлюченому обличчі Му Нінсюе чітко читалося: «Відвали!»
Повернувшись до головної будівлі, Мо Фань передав Лінлін зразок ґрунту.
Лінлін одразу пішла до своєї кімнати й використала базове обладнання, щоб визначити його склад. Вони мали дізнатися правду вже зовсім скоро.
Му Нінсюе повернулася до себе. Їй було байдуже, що вона натрапила на людей, які займалися сексом у гаю, але їй довелося викинути у смітник свої улюблені чорні панчохи, які вона купила зовсім недавно. Вона більше не могла їх носити після того, як об них терся якийсь збоченець!
Як він міг бути таким безсоромним? Як хтось взагалі може бути таким безсоромним?!
Му Нінсюе вже збиралася роздягнутися, щоб прийняти душ, коли у двері постукали.
Вона відчинила і побачила Чжао Піньліня. Му Нінсюе вже помітила, що цей хлопець намагається залицятися до неї. Чого, в біса, він стукає до неї пізно ввечері? Вона була неймовірно роздратована після домагань Мо Фаня. Тож, побачивши цього покидька, вона точно не була в гуморі.
Чому вона назвала Чжао Піньліня покидьком?
Дуже просто: було очевидно, що Чжао Піньлінь організував цю поїздку, щоб завоювати прихильність дівчини на ім’я Ван Сюйсу. Однак цей тип шукав будь-якого приводу, щоб підкотити до неї самої. Він навіть прийшов стукати в її двері... покидьок, такий самий, як і той засранець Мо Фань!
— Чого тобі? — нетерпляче запитала Му Нінсюе.
— О, нічого, я просто хотів запитати, чи любиш ти спостерігати за зірками. Я щойно бачив оглядову вежу на найвищому поверсі. Вид звідти просто неймовірний. Було б шкода пропустити таке, але милуватися цим наодинці якось безглуздо, — сказав Чжао Піньлінь.
Му Нінсюе поклала руку на двері. Вона обернулася й подивилася у вікно.
Чжао Піньлінь теж глянув туди й побачив суцільні хмари — не було видно навіть натяку на зорі.
Брехня розсипалася миттєво. Му Нінсюе прямо сказала:
— Я лягаю спати.
І зачинила двері.
Двері ледь не вдарили Чжао Піньліня по носу. Він дивився на щільно зачинені двері, і його горде серце миттю наповнилося люттю.
Він розвернувся й попрямував до бару в поганому настрої.
— Пане Чжао, вам щось потрібно? — запитала офіціантка з червоним метеликом.
— Просто налий мені випити, — гаркнув Чжао Піньлінь.
Зробивши кілька ковтків, Чжао Піньлінь занудьгував. Він покликав офіціантку і сказав:
— Піднімися на другий поверх і поклич дівчину на ім'я Ван Сюйсу. Скажи їй, що я чекаю на неї тут.
— О, звичайно.
Офіціантка вже збиралася йти, коли Чжао Піньлінь підвівся і сказав:
— Забудь, я піду сам. Просто підготуй місце, зроби так, щоб виглядало романтичніше.
— Без проблем, сер.
Чжао Піньлінь піднявся на другий поверх.
Він витратив трохи часу, щоб привести себе до ладу, аби інші не бачили його злим і роздратованим.
Він силувано всміхнулся і простягнув руку, щоб постукати у двері Ван Сюйсу...
Його рука завмерла в повітрі, бо двері саме відчинялися. Він одразу побачив знайоме чоловіче обличчя!
— Чжао Піньлінь? Ти шукаєш Ван Сюйсу? — Жун Шен мав щиру усмішку.
— Ти... чому ти в її кімнаті? Вона тебе впустила? — Чжао Піньлінь отетерів.
Чжао Піньлінь одразу помітив розстебнутий ґудзик на комірі Жун Шена. До того ж цей чоловік щойно вийшов із кімнати Ван Сюйсу в такий час. Хоч яким дурним був Чжао Піньлінь, йому не треба було гадати, що щойно відбувалося в кімнаті!
Чжао Піньлінь був у нестямі від люті. Він ніколи не думав, що його старання зіграють на руку цьому тупому Жун Шену, і що цей дурень навіть наважиться покласти око на його головну ціль, Ван Сюйсу!
На думку Чжао Піньліня, такий хлопець, як Жун Шен, міг чіпляти лише таких дівиць, як Ґо Веньї!
Шок ледь не звів Чжао Піньліня з розуму.
Він із силою відштовхнув Жун Шена й попрямував назад до бару!
— Покидьок, покидьок, покидьок! — Чжао Піньлінь втрачав розум.
Він не зміг дістатися до приголомшливої Му Нінсюе і втратив шанс із красунею на кшталт Ван Сюйсу. Він витратив купу грошей і задіяв зв'язки, щоб організувати цю зустріч, а все обернулося ось так!
Чжао Піньлінь швидко перехиляв чарки одну за одною.
У барі він залишився сам. Будь-хто міг легко помітити, в якій він люті.
Офіціантка з червоним метеликом хитро всміхнулася, побачивши реакцію чоловіка. Вона повільно підійшла до нього і сказала:
— Чому б мені не скласти вам компанію?
Офіціантка розпустила волосся і зняла метелика. Її напівкучеряве каштанове волосся спадало на плечі. Вона раптом стала виглядати набагато гарнішою. До того ж верхні три ґудзики на її грудях були розстебнуті, натякаючи на декольте. Вона не виглядала зовсім розпусною, але й скромницею її назвати було важко!
Чжао Піньлінь почувався досить роздратованим. Він не був настільки у відчаї, щоб чіпляти офіціантку, але її перевтілення його приголомшило.
— Я бачила вас раніше, ви тут частий гість. Ви непоганий чоловік, але, схоже, у вас проблеми з тим, щоб отримати бажане. Чому б нам не побалакати? Можливо, я зможу виконати ваші мрії... Гадаю, ви чули тут деякі чутки... про здійснення мрій, — на обличчі офіціантки грала чарівна, але дещо зловісна усмішка.