Висока кругла споруда височіла біля дамб Східної Морської Фортеці. Хоч вона стояла за кілька вулиць, масивна кам’яна будівля нависала над усією фортецею.
Національна команда прибула до місця призначення, аби зустрітися з тим, хто мав їх прийняти.
Це був працівник Асоціації магів. Він провів команду до апартаментів площею понад чотириста квадратних метрів. Там було більше десяти кімнат, з яких члени команди могли обрати собі будь-яку.
Поранені одразу пішли відпочивати, решта зібралася в залі в центрі апартаментів.
Тридцятирічний чоловік із загостреними вилицями мав дрібні, хитруваті очі, якими час від часу ковзав по дівчатах команди. Здавалось, він мав слабкість до довгих ніг: його погляд постійно ковзав униз, і він скидався на хтивого щура.
Сам він виглядав непримітно, але значок на грудях свідчив, що його посада в Асоціації магів була доволі високою.
— Тут проживання платне. Якщо ж грошей нема — можете розрахуватися жовчними міхурами морських чудовиськ. Більшість магів, які прибувають до Східної Морської Фортеці, ризикують життям, аби підзаробити. Але мушу сказати, вам не пощастило: тільки приїхали — й одразу наштовхнулися на морських тварюк… хоча це ще нічого. Здається, у дев’ятнадцятому чи тринадцятому районі з'явились аж дві істоти рівня Командира. То вам пощастило, що ви не туди потрапили. О! Я ж не представився. Я Лай Генбао! Відповідаю тут за китайських Мисливців! — сказав він і скоса глянув на Нань Юй.
У Нань Юй були найдовші ноги, і його очі від них не відривалися.
— Хвилинку, ми ж… — почав Цзян Юй, відчувши щось дивне в реакції цього чоловіка.
— Твоє ім’я Цзян Юй? — спитав Лай Хенбао, звіряючись із листком.
Цзян Юй кивнув.
— А ти Нань Юй? — нарешті знайшов він привід глянути просто на неї.
— Так.
— Ну от. Тільки не починайте мені казати, що ви якась найкраща Мисливська група в країні, чи які ви там талановиті, чи які досягнення маєте, чи яких чудовиськ валили. Усі китайські маги тут, у Східній Морській Фортеці, проходять через мене. Якщо ваша група планує взяти район під нагляд, раджу виконувати мої вказівки. Інакше Японська Асоціація магів буде ще прискіпливішою при відборі команд. Вони можуть вирішити, що ви заслабкі, й відправити вас назад у Китай, — нетерпляче промовив Лай Генбао.
— Під нагляд?.. — члени команди переглянулися.
Що це за жарти від радників? Хіба їх посилали сюди не на тренування? Чому ж тоді прислали людину, яка навіть не знає, хто вони такі?
— Та ви знущаєтесь, скажіть чесно — ви сюди туристами приїхали? Не хочу повторювати… Східна Морська Фортеця поділена на тридцять два райони, і в кожному — понад тридцять провулків, шість вулиць і одна головна артерія. Кожним районом опікується одна команда. Вони щомісяця отримують фінансування від уряду Японії та Всесвітньої Магічної Асоціації. Команда сама вирішує — брати всі гроші собі чи вкладати їх у розширення штату, наймати нових Мисливців і магів. Головне, щоб вони могли захистити район і вибити морських тварюк, коли починається приплив. І от я рекомендую людей у ті команди — особливо китайців… хіба у вашому агентстві вам не пояснили, як тут усе влаштовано? — пояснив Лай Генбао.
Після цих слів команда мала такий вигляд, ніби їх сюди заманили й продали як робочу силу.
— Чи можуть наші радники бути ще ненадійнішими? — вирвалося в Цзян Шаосюй.
— Агентство… ніби ми справді сюди приїхали заробляти, — пробурмотів Цзян Юй з похмурим обличчям.
— Б’юсь об заклад, радники спеціально так усе влаштували, щоб наше тренування було «практичнішим»…
Усі швидко зрозуміли, що до чого.
Справді, той чоловік зустрічав їх — але не тому, що вони національна команда, відряджена на тренування. Радники просто підписали їх на якусь чорну роботу!
Цзян Юй, розуміючи, що марно розкривати їхню справжню ідентичність, адже радники все підготували заздалегідь, криво всміхнувся й спитав Лай Генбао:
— А як щодо нашої оплати?
— Ти що, з глузду з’їхав? Ми ж уже заплатили твоєму начальству! Ти взагалі знаєш, як важко протягнути таких недокваліфікованих людей без резюме й без визнання до Східної Морської Фортеці? — очі Лай Генбао ледь не вилізли, щойно зайшла мова про гроші. Він навіть перестав витріщатися на жіночі ноги й глянув просто Цзян Юю в очі.
— Ох, він мав на увазі: кому належать жовчні міхури морських тварюк, яких ми добудемо? — Нань Юй миттєво підхопила свою роль.
— Господарю району! Він збирає жовчні міхури й продає їх уряду. Господар району забирає частину прибутку собі, а решту розподіляє між командами відповідно до їхнього внеску. І раджу вам не ховати жовчні міхури потайки. Усі трупи морських істот у Фортеці — власність громади. Якщо ж будете їх приховувати — покарання гарантоване! — попередив Лай Генбао.
— Я реально починаю думати, що нас сюди продали. Скільки ж ті радники вхопили? Чому нам навіть єни не дали?! — вилаявся Чжао Ман’янь.
Усіх схопив головний біль після слів Лай Генбао.
Тренування якимось дивом обернулося на каторжну роботу…
— О, і ваші начальники просили щось передати. Казали: “поспішайте й ставайте чотиризірковою командою, інакше ваші ресурси приберуть до рук інші країни”, чи щось таке… Я думав, сюди приїде досвідчена команда магів, а тут лише купа дітлахів. Чотири зірки? Та хіба не буде диво, якщо ви переживете хоча б перший приплив? — Лай Генбао зареготав. Його очі були повні зневаги.
Лай Генбао й гадки не мав, що саме означає це повідомлення, але команда розуміла все прекрасно.
Щоб отримати доступ до ресурсів, які роздають іншим національним командам, їм доведеться досягти рівня чотиризіркової команди саме тут, у Фортеці.
— Як нам піднятися до чотирьох зірок? — спитав Ай Цзянту.
— Оборона фортеці, знищення морських тварюк, рятувальні операції, лобові штурми, спеціальні завдання — за вами спостерігатимуть. Це схоже на оцінювання Мисливців в їхній Спілці. Кількість знищених чудовиськ і виконаних завдань переводиться в бали, і коли назбираєте потрібну кількість — команда отримує наступну зірку. Щоби дійти до чотирьох зірок… ну, зазвичай це займає щонайменше чотири роки, — сказав Лай Генбао.