Смертна кара була доволі складним видом покарання. Вона не зводилася просто до того, щоб відібрати життя у тих, хто скоїв тяжкі злочини.
Для когось, хто чинив невиправні злодіяння, смерть була не найкращою відплатою. Біль, що вони спричинили іншим, тягнувся роками, а то й десятиліттями. Якщо такого злочинця просто посадити на електричний стілець або розстріляти — це означало б подарувати йому звільнення!
Справді страшне покарання полягало не в кулі, адже вона дарувала лише короткий біль і кінець. Справжній жах — залишити людину живою, але забрати в неї свободу. Замкнути її на все життя в темній, холодній клітці, де вона більше ніколи не побачить сонця чи іншої людини.
Союз Примусу Японії вже давно скасував смертну кару. Тих, хто скоїв надтяжкі злочини, тепер ув’язнювали на все життя.
Але оскільки більшість таких злочинців мали колосальні сили й високу культивацію, звичайні в’язниці були безсилі стримати подібних злих Магів. Саме тому й збудували Східну Вартову Вежу — спеціально для ув’язнення таких Магів.
По суті, найгірші злочинці, яких будь-коли мала Японія, були замкнуті саме тут. Маги, достатньо могутні, щоб стерти місто з лиця землі; чорні Маги, що загрузли в темних заборонених практиках…
Звичайні злі Маги взагалі не були достойні цього місця — тобто ті, хто сидить тут, і є справжні демони!
Рід Мочідзукі вже давно наглядав за цією в’язницею найвищого класу. Конструкція Подвійних Вартових Веж робила втечу абсолютно неможливою. Єдиний вихід — підвісний міст на інший бік, та й той був фактично військовою фортецею!
Мо Фань мимоволі здригнувся, почувши правду.
Західна Вартова Вежа виглядала як дивне поєднання фортеці, академії та тренувального центру — але вежа навпроти виявилася тюрмою, що тримала найзапекліших убивць людства. Та як узагалі жінка може спати щоночі поруч із таким місцем?
— Злі Маги з інших країн теж утримуються тут. Ця Вежа вважається найкращою тюрмою для Магів в Азії, — додала Мочідзукі Чіхая.
— Якщо тут утримуються всі ці демонічні Маги, ви що, не боїтеся, що вони об’єднаються й знесуть цю Східну Вартову Вежу? Не повірю, що злочинці такого масштабу не змогли б знищити цю маленьку вежу, — сказав Мо Фань.
— Поки формації активні, вони — звичайні люди. Їхні душі позначені кримінальними печатками. Якщо вони спробують застосувати магію, формації негайно вдарять по них… крім того, Східна Вартова Вежа вже дуже давно перебуває під дією Прокляття. Той, хто пробуде тут довго, повільно втрачатиме енергію й душу. Культивація верховних магів деградує до Базової приблизно за десять років, — пояснила Мочідзукі Чіхая.
— То виходить, ми теж під дією цього прокляття? — вирвалося в Мо Фаня.
— Невеликий час нічого нам не зробить. Ходімо, не відставай. Місцевість тут теж побудована на Тіньовій Формації. Уся структура — як лабіринт. Розібратися тут без певної хитрості неможливо… — нагадала Мочідзукі Чіхая. Вона зробила лише кілька кроків — і Мо Фань одразу врізався їй у спину. Вона кинула на нього гнівний погляд: — Не треба так близько лізти до мене!
— Давай повернемось, це місце дуже дивне! — Мо Фаню раптом захотілося тікати.
— Ти наляканий?
— Я переживаю за твою безпеку. Подумай сама: в'язні тут роками не бачили жінки, а враховуючи твою фігуру… е-е, забудь, що я щойно сказав.
Коридори всередині Східної Вартової Вежі були надзвичайно вузькими. Мо Фань зовсім не розумів планування будівлі. Здавалось, що вісімдесят відсотків простору займали стіни, а проходи, сходи та коридорчики — лише вузенькі щілини між ними.
— Маю тобі дещо сказати… як дружнє попередження. Поєдинки між вашою командою та захисниками Вежі всі записувалися. Гадаю, що ці записи вже збираються надіслати до національної збірної, — мовила Мочідзукі Чіхая. Вона була занадто принциповою, і, схоже, деякі їхні вчинки їй ніяк не вкладалися в голову.
Було б правильно хоча б попросити в китайської команди дозволу, якщо вже вони хотіли знімати поєдинки.
— Та пусте, — Мо Фань не надто переймався. Зрештою, він навіть не показав усієї своєї сили. Хвилюватися через японські хитрощі не було сенсу.
Навколо панувала мертва тиша. Мо Фаню вона зовсім не подобалася. Він пригадав попередню тривогу й запитав:
— Що то було за велетенське створіння? Воно якось пов’язане з тим, що сталося у Східній Вартовій Вежі?
— Я не маю жодного уявлення… але не думаю, що створіння такого рівня можна так легко контролювати, — Мочідзукі Чіхая замислилась.
— І ти досі не сказала, хто той чоловік, який користується таким самим Насінням Душо, як і ти. Чому він убив охоронців? — запитав Мо Фань.
— У мене є зведений брат. Ми виросли разом… але торік він раптово зник. І ми досі не змогли його знайти, — Чіхая вагалася, але все ж наважилася розповісти.
— То ти прийшла сюди, щоб його відшукати? — здивувався Мо Фань.
— Так. Наші Насіння Душі рослинного елементу називаються Стеблами. На одному стеблі виростають дві квітки. Тож одна дісталася мені, а друга братові, — пояснила Мочідзукі Чіхая.
— Отже, ти хочеш сказати, що той, хто вбив охоронців, найімовірніше саме твій старший брат, Івата? Тепер зрозуміло, чому його Насіння Душі було так схоже на твоє — сіро-блакитний китайський дзвіночок. Але… ця в’язниця ж наповнена суцільними злочинцями. Якого дідька твій брат Івата робить тут? — не вгамовувався Мо Фань.
— Це я теж намагаюся з’ясувати. Командир Такаґі відповідає за всіх злочинців тут. Якщо мого брата таємно утримують у цій вежі — він напевне щось знає. Мій брат може й не носить прізвища Мочідзукі, але він так само відданий Західній Вартовій Вежі. Він ніколи не вчинив би злочину… я повинна дізнатися правду! — твердо промовила Чіхая.
— Але ж він убив трьох охоронців! — не витримав Мо Фань.
Мочідзукі Чіхая зиркнула на нього і різко відповіла:
— У нього не було вибору!
— Гаразд, спершу знайдемо його. Ти знаєш, де його можуть тримати?
— Якщо це він здійняв тутешній безлад… його точно відведуть саме туди, — з упевненістю сказала Мочідзукі Чіхая.