Побудова зоряної галактики йшла повільно. Мо Фань мусив визнати, що ще не зовсім опанував цей процес, але він знав, що встигне завершити його, перш ніж Багряні Летючі Демони доберуться до них!
Час спливав. Нарешті, сім палаючих зоряних візерунків сплелися воєдино. Яскраві, таємничі лінії вогню з’єднали зоряні візерунки, роблячи Мо Фаня схожого на божевільного, що стояв посеред палаючої галактики...
Зоряна Галактика!
Вона складалася з семи зоряних візерунків, сполучених сорока дев’ятьма зоряними орбітами, освітлених трьомастами сорока трьома зорями стихії Вогню!
Зорі тісно змикалися одна з одною, сяючи, немов дорогоцінні самоцвіти полум’я.
Зоряні Орбіти перепліталися одна з одною, поєднуючи Зоряні Візерунки дивовижним чином.
Нарешті, Зоряна Галактика було сформована, несучи у собі грізну ауру, що містила колосальну силу, заховану десь у глибинах людської душі.
— Небесне Вогняне Поховання! — промовив Мо Фань.
Його очі палахкотіли, немов два шматки чистого полум’я. Він повільно підняв Зоряну Галактику вгору. ЇЇ світло зібралося в потужне полум’я, що загорілося в долонях Мо Фана.
Величезний вогняний вихор піднявся разом із долонями вверх, перш ніж почав поступово підніматися у небо!
Мо Фань із усієї сили штовхнув його — і палаюче сяйво здійнялося вгору, розриваючи повітря. Здалеку це могло б здатися святковим феєрверком...
Та на відміну від святкових феєрверків на фестивалі, це був кошмарний похорон його ворогів.
На певній висоті полум’я раптом вибухнуло, розгорнувшись у небі гігантською палаючою хмарою, що підпалила самі небеса!
— Падай! — пролунала команда.
Мо Фань задер голову, поглянув на палаючу хмару і, сконцентрувавши волю, змусив її вогняні потоки зірватися вниз.
Величезна куля полум’я впала й розбилася просто перед одним із Багряних Летючих Демонів. Створіння встигло відскочити, уникаючи удару, й уже хотіло скривити губи в глузливій посмішці — коли підняло голову й побачило над собою сотні таких самих вогняних куль!
Вогонь почав спадати безупинно. Спершу тихо, мов післяобраз феєрверку... але потім — з оглушливими вибухами, густо й невпинно!
Полум’я вмить охопило землю, розростаючись хвилею, що поглинала все довкола.
Небо палало, земля перетворилася на океан вогню.
Це було справжнє поховання вогнем із небес.
Посеред палаючого пекла стояв Мо Фань. Його руки продовжували здіймати нові хвилі полум’я в небо, а палаюча хмара не зникала — навпаки, злива вогню ставала дедалі густішою.
«Небесне Вогняне Поховання» охопило колосальну територію. Багряні Летючі Демони, що атакували з усіх боків, опинилися просто у самому центрі полум’я. Вони металися, виючи, намагаючись утекти, але дарма — вогняні кулі падали всюди, і кожна, що торкалася землі, спалахувала ще дужче. А ті, що падали прямо на чудовиськ, — спалювали їх заживо!
Полум’яне море залило весь берег.
Інші маги, які стояли осторонь, роззявили роти від шоку. Вони були переконані, що лише Ай Цзяньту здатен вільно творити закляття Просунутого рівня — але, як з’ясувалося, той, кого вважали запасним гравцем команди, теж був магом Просунутого рівня!
«Небесне Вогняне Поховання» — закляття вогняної стихії просунутого рівня, що має величезну зону ураження й спустошувальну силу!
Битва тривала. Багряні Летючі Демони були істотами рівня Воїна, тож могли певний час витримати цей пекельний жар. Але їхні союзники — Морські Мавп'ячі Монстри — не мали такої стійкості.
І коли полум’я спало, понад дві сотні Морських Мавп'ячих Монстрів серед Багряних Летючих Демонів вже лежали мертвими, згорівши дотла.
Крики болю без кінця роздирали повітря. Морські Мавп'ячі Монстри оберталися на попіл під вогняним дощем — жодній не вдалося врятуватися.
Після цього Багряні Летючі Демони, обпалені полум’ям, заметушилися й почали тікати в усі боки. Ті, що були якнайдалі від полум'я, встигли втекти, а от ті, хто знаходився всередині, навіть не змогли виповзти зі Смертельного Небесного Вогняного Поховання. Їхні тіла стали чорними від опіків, після того, як вони потрапили в це море вогню!
Лише центр лишався не охопленим полум’ям. Му Нінсюе стояла там, приголомшено дивлячись на Мо Фаня — він здавався їй палаючим безумцем.
Вона ніяк не могла зрозуміти, як Мо Фань так швидко став сильнішим, не маючи за спиною жодної впливової організації. Невже Підземне Святе Джерело й справді принесло йому безмежну удачу?
Просунутий Рівень!
Він не просто піднявся до Просунутого Рівня — він пробудив усі триста сорок три Зірки! Неймовірно!
— Цей хлопець… він справді лише запасний? — Цзу Цзімін відкрив рота так широко, що, здавалось, ось-ось і випустить щелепу просто на кригу.
Він ніколи не бачив настільки потужного запасного мага!
У команді лише кілька магів досягли Просунутого Рівня, і ще менше могли накласти закляття такого рангу.
Ніхто б і подумати не міг, що цей хлопець, який поводився як клоун, — Високорівневий Маг, подібно до Ай Цзянту. Його приголомшливе Закляття Вогню Просунутого Рівня завдало серйозних втрат Багряним Летючим Демонам!
— Ну що, я був гарним, так? — нарешті зупинившись, Мо Фань перестав вивергати вогонь у небо. Він глянув на палаючий дощ, що ще сипався на землю, потім — на Му Нінсюе, чиє обличчя було осяяне відблисками полум’я, і не втримався від запитання.
— Ти розтопив кригу, — холодно відповіла Му Нінсюе.
Мо Фань оторопів. Він швидко озирнувся — і справді: як і сказала дівчина, палюче полум’я розвіяло мороз у небі, лід на землі розтанув і навіть крижана кірка над поверхнею океану почала танути.
— Нічого, нічого, — ніяково всміхнувся Мо Фань. — Я ж убив понад десяток Багряних Летючих Демонів, решта вже не становлять для нас загрози.
Озирнувшись уважніше, Мо Фань усвідомив, яку руйнівну силу мало його Небесне Вогняне Поховання. Закляття було лише першого рівня, та воно вже знищило понад десяток створінь рівня Воїна й налякало решту настільки, що вони більше не наважувалися наближатися до цього скаженого мага!
Мо Фань чітко пам’ятав, як уперше зіткнувся з істотою рівня Воїна в місті Бо — тоді та тварюка ледь не злякала їх усіх до смерті. Вони не сміли ворухнутися, доки вона не пішла. А тепер — одне його закляття знищило більше десяти таких самих! Це було неймовірне відчуття.
За ці роки Мо Фань чітко відчував, як зростає його сила...
І він знав, що це ще далеко не межа. Щойно інші його елементи теж досягнуть Просунутого Рівня — його бойова міць злетить до небес.
А якщо йому вдасться опанувати ще й таємничий Елемент Простору — це буде справжній шок. Він зможе просто втоптати обличчям у землю всіх, хто колись стояв у нього на шляху!