Імперський університет...
— Шкіра, мов сніг, кістки — мов крига, три тисячі срібних шовків волосся, краса, здатна зруйнувати державу... Та зустріч із вами, панно Му Нінсюе, перевершує будь-які чутки про вас. Моє ім’я Гун Юй — честь для мене бачити вас особисто, — ввічливо промовив вихований чоловік, елегантно підійшовши ближче.
Му Нінсюе пройшла повз, навіть не глянувши на нього.
Її вуха вже втомилися від подібних слів — одне й те саме раз по раз. У неї не було жодного інтересу до цього чоловіка, якого звали Гун Юй.
Та Гун Юй виявився напрочуд терплячим і галантним. Крижана байдужість дівчини його не збентежила. Він лише усміхнувся з легкою самоіронією й швидко пішов за нею.
— Як би ви до мене не ставилися, але ми все одно будемо товаришами по команді протягом наступного року... Ах так, мало не забув — мене офіційно обрали кандидатом, що представлятиме китайську команду на Світовому Турнірі Коледжів, — додав Гун Юй, усе ще з тією впевненою усмішкою, наче був певен, що ця новина зламає крижаний панцир байдужості перед ним.
І справді, Му Нінсюе підняла погляд і повернулася до нього...
На обличчі Гун Юя розквітла усмішка.
Зазвичай він не любив вихвалятися, хоча отримати це місце йому коштувало великих зусиль. Та він чудово розумів: перед такою жінкою, як Му Нінсюе, не варто марнуватися на красномовство — її увагу могла привернути лише сила.
Проте усмішка на його обличчі швидко зів’яла — Му Нінсюе дивилася не на нього, а на чоловіка середніх років, який саме наближався до них.
— Сяо Сюе, ходи зі мною, — суворо сказав Му Чжуоюнь, цілковито ігноруючи присутність Гун Юя.
Му Нінсюе мовчки кивнула й пішла слідом за батьком до сусідньої аудиторії.
Му Чжуоюнь обережно озирнувся, чи немає нікого поблизу, і тільки тоді тяжко зітхнув.
— Що сталося? — спитала Му Нінсюе, здивована його станом.
Останні роки були нелегкими для її батька, та навіть тоді рідко можна було побачити його таким. Отже, він зіткнувся з чимось справді серйозним.
— Твій дядько Му Хе... цей покидьок із молодих літ належав до Чорної Церкви. Більше того, він дослужився до одного з їхніх ватажків! Ця мерзота — ганьба нашого роду! — Му Чжуоюнь гримнув кулаком у стіну, важко дихаючи.
Му Нінсюе завмерла. Такого вона не очікувала!
— Нещодавно патріархи багатьох впливових родин зібралися на нараду в будівлі Цзіньфень. Розкриття участі Му Хе в Чорній Церкві спричинило справжню паніку серед старійшин. Вони дійшли згоди викреслити наш рід зі списку знатних сімей. Тепер усі кланові роди дивляться на нас, як на прокажених... Я навіть не знаю... — голос Му Чжуоюня захрип, слова плуталися між гнівом і безсиллям.
Він так реагував не лише від злості, а й від відчаю — адже злочини Му Хе завдали непоправної шкоди всій родині!
— І чого ж вони тепер від нас хочуть? — спокійно запитала Му Нінсюе. Її холоднокровність навіть перевершила очікування батька.
— Вони вимагають, щоб ти віддала своє місце на Світовому Турнірі Коледжів Му Тін’їн — зітхнув Му Чжуоюнь.
— І вони після цього ще мають нахабство щось вимагати? — холодно промовила Му Нінсюе.
— Тут уже нічого не вдієш. На жаль, цей виродок Му Хе — мій брат і твій дядько. Ми й так ледве тримаємося після лиха в місті Бо, а тепер цей удар може нас добити... Союз Примусу збирається перевірити кожного з нашої родини. Мені байдуже, як нас цькуватиме клан, але я боюся, що члени Ради, які керують Світовим Турніром Коледжів, не заплющать очі на «заплямовану» репутацію. Вони можуть викреслити твоє ім’я зі списку учасників. Якщо це станеться — усі наші зусилля за останні роки підуть нанівець, — сказав Му Чжуоюнь.
Му Чжуоюнь обійшов майже всі родини клану, аби вибити якомога більше ресурсів для своєї доньки й забезпечити їй це місце.
Ніхто не знав талантів Му Нінсюе краще, ніж він сам. За достатньої підтримки вона безперечно мала стати найсильнішою магесою льоду у країні.
І Му Нінсюе не підвела — зуміла здобути право представляти Китай на Світовому Турнірі Коледжів. Але звістка про те, що Му Хе був Великим Дияконом Чорної Церкви, обрушилася на них громом серед ясного неба, знищивши всі здобутки стількох років.
Через нього їхня родина втратила будь-яку репутацію!
Тепер ніхто не насмілиться вести справи з Му Чжуоюнем. Ніхто не наважиться йому допомогти. Те, що його брат — Великий Диякон Чорної Церкви, розійдеться між усіма знайомими вмить.
Му Чжуоюнь уже відчував це на собі: ті, з ким він нарешті налагодив стосунки, почали уникати його; бізнес, який лише почав відновлюватися, знову занепав. Після трагедії в місті Бо він уже й так зазнав досить болю, принижень і втрат, а тепер на нього чекало ще гірше випробування!
— Якщо вони вже все вирішили — ми нічого не змінимо — спокійно сказала Му Нінсюе.
— Але ж ти заслужила це місце своєю працею... — з відчаєм заперечив Му Чжуоюнь.
— Якщо Му Тін’їн хоче мене замінити, подивимося, чи справді вона того варта, — холодно відповіла Му Нінсюе.
Середина осені. Над Імперським університетом гуляли крижані вітри.
У центрі кампусу стояв величний дуельний майданчик. Його форма нагадувала пентаграму, а над нею вигиналися чотири чорні арки, утворюючи розсувний дах. Глядацькі трибуни могли вмістити до п’ятдесяти тисяч людей!
Майданчик відкривали далеко не щодня — лише для поєдинків найвищого рівня.
Сьогодні трибуни були порожні, а посередині стояло десятеро молодих магів, вишикуваних у ряд. Вони були вдягнені у витончені магічні мантії, плащі та накидки.
— Я пишаюся тим, що стою перед вами — тими, хто вирізнився серед учнів своїх університетів. Незабаром ви представлятимете нашу країну на міжнародній арені, змагатиметеся з найталановитішими магами світу. Якби міг, я влаштував би урочисту церемонію, щоб провести вас на навчання за кордон. Але ще більше я хочу влаштувати церемонію в день, коли ви повернетеся, сповнені слави, яку здобудете для нашої держави! Вона буде в сто, у тисячу разів величнішою, ніж ви собі уявляєте зараз, бо саме ви — гордість нашої країни! — голос декана Сун Хе лунав у вухах молодих магів.
Декан Сун Хе був призначений керівником національної збірної. Навесні мали завершитися відбори до команд усіх країн. Після цього національні команди вирушать на тренування за кордон, а вже між весною та літом наступного року відбудеться сам Світовий Турнір Коледжів — у Місті Каналів, Венеції!
Хоча ці студенти вже були елітою серед еліти, річна підготовка мала вирішальне значення. Саме вона мала допомогти кожному з них досягти справжнього зростання!