Генрі уважно слухав, коли почув і лише час від часу дозволяв собі уточнення. Він знав, що його поточний статус не дозволяє диктувати умови або вносити зміни у плани такого високого рівня.
Під час обговорення було згадано, що План Вольшебників і Межмірія — назва яких викликає у Прародичів глибоке занепокоєння. Саме ці сили зковували План Бездні, не даючи йому ні можливості для маневру, ані шанса на повномасштабну експансію.
У старі часи захоплення Зоряного світу не було б такою складністю: достатньо зблизити орбіти планів у просторі, і перемога стала би питанням часу.
Однак у поточних реаліях потрібно було вибудувати просторові тунелі на величезній відстані. Це вимагало неймовірних витрат енергії і часу. Найлогішим і прямим розв’язанням проблеми було цілковите знищення Плану Чарівників та Межмірія.
З технічної точки зору, План Вошобників був тільки світом середнього рангу, а Межміре — лише з великою напругою міг претендувати на становище вищого. Об’єктивні підрахунки Межмірю показують, що в ньому бракувало критичної концентрації високорівневих сил і він відчутно поступився Планові Бездни у чистій могутності. Здавалося б, остаточне розв’язання проблеми з цими світом мало стати для Бездонної легкої прогулянки.
Прародники спочатку дотримувалися такого ж погляду, але їхня ревність швидко охолола. Чарівники Межмірія мали незвичайний арсенал методів виявлення.
Будь-яке, навіть найзавуальоване дія Бездні негайно сформувалося і перекреслювалось в зародку. Але методи, які використовувалися для експансії самих Прародників за десятки тисяч років, стали надто консервативними: вони звикли знаходити стабільні координати, пробивати прохід і нападати на ворога всієї маси.
У випадку з Планом Чарівників ця перевірена століттями тактика дала осичку. Навіть ті координати, яких було викуплено від зрадників з - поміж місцевих жителів, виявилися марними.
Працьовита групам почала стабілізацію каналу, як маги Межмірія відразу виявили обурення і дестабілізували структуру. Сценарій повторювався раз у раз, ставши Прародительом в глухий кут.
Саме тому Фейґал у свій час зробив ставку на ритуал заклику, усвідомивши марність спроби пробитися силою. Він помилково вважав, що Межмірьє встановив глобальну систему моніторингу над усім Планом Волшебників і шукав дороги.
Насправді Фейгал помилявся. У Межмірія не було стільки технологічних технологій, як колись: вони покладалися на щільну сітку патрулів, де обов’язково залишалися колоди. Якби не вчасне втручання Генрі у минуле, один з таємних проходів міг би залишитися непоміченим, що привело б до реалізації того похмурого фрагменту майбутнього, який він споглядав у своїх видіннях.
Прародитель не міг знайти швидкого розв’язання проблеми з чарівниками, а вирішив тимчасово змінити пріоритети. Вони відклали плани по захопленням Межміра, зосередившись на видобутку ресурсів із Зоряного світу.
Підготовча робота тут вже принесла плоди: просторовий канал був стабілізований, а передовий загін демонів-розвідників успішно впроваджується у тил ворога. Ці майстри вже затаювались у ключових точках, збираючи дані про ландшафт і потенційні загрози висадки.
Фінальні перевірки підтвердили, що зорі й Титани — корінні мешканці цього світу — були в безпеці. Це стало сигналом до початку повноцінного вторгнення. З огляду на вищесказане, Прародительи вирішили не ризикувати з аватарами та проекціями, а піти туди особисто. Навіть з огляду на неминуче ослаблення аури через чужі закони всесвіту, їх особиста присутність була в безлічі разів ефективніше за будь-яку проекції.
Цього разу стратегія була розроблена на хірургічній точності та прихованості. Їм не потрібна була війна на виснаження з усіма мешканцями Зоряного світу. Мета була конкретною і дотиковою — Зоряний Колодець. Прародитель реалістично оцінював свої можливості: на чужій території, в умовах енергетичного голоду, повномасштабне зіткнення могло закінчитися катастрофою.
План Бездні передбачав блисконосний кидок до цілі відразу після уточнення координат. Прародитель вже мав точні дані про розташування одного з Колодців, і тепер вони шліфували деталі операції за його завоювання.
Зоряний світ багато в чому відрізнявся від більшості інших світу.
Життя і цивілізація зазвичай спрямовувалися на одній матерій планеті.
Саме це і зробив План Волшебників такою складною мішенню: перед тим як висадити загарбників, розстелялася бездонна всесвіт, а потім з'їсти координат у цьому хаосі потрібно було точку титанічної складності.
Протягом багатьох століть це вдавалося лише кілька разів.
В одних країнах цивілізації колонізували сусідні системи, коли вони досягли певного рівня розвитку.
Багато залежало від вектора прогресу: технологічно розвинені, але слабкі раси захоплювали величезні простори, тоді як сильні індивідуали воліли залишатися в межах свого світу і навіть мати здатність перетинати міжзоряну порожнечу.
https://literna.net/uk/books/92-velikii-charivnik-pochinayuchi-z-prostoho-nyukhu