Ті здалися натужним скрипом, обсипаючи непроханого гостя густою пилюкою, що копалася тут протягом багатьох століть. Він коротко різким рухом розігнав сіру хмарку перед обличчям і обережно переступає поріг, входячи у двір.
На його здивування, земля під ногами виявилася бездоганно чистою, наче слуги тільки що закінчили прибирання.
Генрі швидко розпізнав роботу вбудованої Магічної структури з функцією автоматичного очищення: стародавні чари все ще підтримували порядок всередині периметра.
Пил і тлен вкривали лише ззовні, тоді як за поріг камінців не зберегли на собі жодного соринки.
Перейшовши передній двір, він проник у головний будинок. Замок нараховував три поверхи, кожен з яких мав лабіринт із безлічі кімнат. Генрі почав обстежувати з першого ярусу, методично перевіряючи кожне приміщення в надії наткнутися на цінні свідчення минулого.
У головному залі він зустрів хаос: на підлозі в безладі були висічені блокноти, книжки з загнутими сторінками і навіть клочіку жіночого одягу. Картина була красномовною, адже мешканці залишали місце у паніці і шукали тільки найнеобхідніше.
З цього видно, що господар замку дізнався про наближення Великого забруднення і втік.
Це тільки зміцнило підозри Генрі про те, що все дійсно цінне давно вивелено.
Подальші пошуки підтвердили догадку: кімнати були заставлені потемнілою меблями та предметами повсякденного обходу. Замок, позбавлений своїх господарів, виглядав як звичайне помешкання, яке втратило життя.
Генрі обережно зібрав усі знайдені книжки, причудаючи в’язь їх листу була йому зовсім незнайома, а язик не піддавав миттєвій розшифровці.
Не витрачаючи часу на читання, він спакував тому в сумку для подальшого вивчення у спокійному оточенні.
Після першого поверху Генрі піднявся сходами на другий. Тут його увагу привернула кімната під оранжею для алхімічних потреб.
У глиняних горщиках все ще стирчали стебла рослин, але всі вони перетворилися в ламкий гербарій.
Він уважно ознайомився з залишками флори й фауни і дізнався про рідкісні компоненти для складних еліксирів.
Досада кивнула його: живі зразки коштували б ціле багатство, але час перетворив їх на непотрібне сміття. Крім тих же незрозумілих книг, другий поверх не приніс жодної здобичі.
На третьому ярусі планування змінилося: приміщення стало меншими, але їх розміри і відділок вказували на те, що тут лежали особисті покої власника.
У схованках і на полицях блищать витончені прикраси, розсипи коштовні камені та старовинні різьблені вироби з кістки. Генрі прикинув їхні ціни — такі речі вважалися рідкісними антикваріатами в Землях Свитання.
Навіть без точної експертизи було ясно, що сума вийде пристойною. Він холоднокровно згріб знахідки в обручку, вирішивши розібратися з ціною пізніше.
Однак його справжня мета була набагато більшою, ніж золоті побройки. Збережені будинками вказувала на епоху розквіту Плана Чарівників — час, коли чарівне мистецтво досягало неймовірних висот.
Генрі прагнув знайти артефакт цієї зорі людства, адже сучасні чаклуни Земель Свесвіта виглядали лише блідими тінями в порівнянні з титанами минулого.
Він прорахував кожен дюйм третього поверху, запрацювавши скануючі сенсори глибокої Синеви, але пошуки не дали результату.
Потайних ніш не було. У грудях з’являється глухий гнів: чи, може, після стількох трудів на пошуки стародавніх руїн він піде лише із гір антикваріату?
Коли Генрі зупиняється біля вікна і дивиться на порожній двір, він раптом нахмурився. Його погляд впав на структуру фундаменту. Думка про підвальні приміщення миттєво отримала підтвердження від чіпа: Глибока Сіньова зафіксувала плоти глибоко під полом першого поверху. Він відразу розгорнувся і попрямував вниз.
Вхід виявився зовні будівлі, старанно прихований від сторонніх очей. Тільки коли Генрі зрізав щільний шар дерни і викорчував врослі чагарники, перед ним відкрилася важка плита.
Відпочинивши її, він ступив у холодну темряву. Тут він чекав сюрприз: прохід охороняла Магічна структура, складність і щільність магічних ниток у рази переважали ту, що стояла біля воріт. Це була правильна ознака — приховування чогось дійсно важливого за дверима.
— « Глибока Сінева, аналізуй і зламай цю Магічну структуру» — наказав Генрі, оцінюючи масштаби перешкод.
- Завдання зареєстроване. Йде аналіз і обчислення. Підраховують, що час — двадцять три хвилини.
Цей період майже потроївся. Генрі замер у тіні коридору, не зводячи очей із індикаторів стану. Він постійно моніторив зовнішні датчики, розуміючи, що довге перебування на одному місці робить його вразливим, але бажання відкриття перевішувало ризик.
Пташині мини тягнулися повільно, аж поки Синева не дала готового вирішення.
Генрі регулярно перевірив схему пасток і почав ламати. Через п’ять хвилин його долоню торкалася холодної металевої ручки. Роздався клацання, і двері відчинилися з полегшенням.
https://literna.net/uk/books/92-velikii-charivnik-pochinayuchi-z-prostoho-nyukhu