Кан О впорався з усім, що відкладав на потім.
Його Підземелля душі були на першому місці.
Як тільки його визнали найсильнішим, дуже мало гравців кидали йому виклик за право володіння його підземеллями. Таким чином, вони були в порядку і без нього, навіть якщо він ігнорував їх протягом двох місяців.
"Майстре, минуло так багато часу. Чому ви не приходили в гості?" — невдоволено скиглив Тейнос.
"Вибач, вибач. Я їздив у дуже далеке місце. Ти не міг би дати мені камінь душі?"
Кан О обійшов усі свої Підземелля душі, починаючи з Печери Моху. Він отримав свої давно очікувані нагороди за підземелля і використав очки відсічі, щоб розширити підземелля, додати більше вартових або посилити головного Охоронця.
Кан О володів п'ятдесятьма Підземеллями душі в цілому.
Плюс до того, «Група Кан Ма» керувала і продала понад 100 підземель. Ось чому до його прізвиська додали слово «підземелля», в результаті чого багато людей почали називати його Хижаком підземель.
У будь-якому разі Кан О прийшов до Підземних руїн Мелмота. Це підземелля мало тридцять підземних поверхів і містило різних монстрів від 200 до 400 рівня.
Тут було багато рідкісних матеріалів, які можна було знайти тільки тут. Крім того, монстри не тільки давали тонни досвіду і майстерності, але й відроджувалися надзвичайно швидко.
Більше того, кожен поверх містив різних іменованих монстрів, а на кожному 10-му поверсі був польовий бос(бос який бродить на цьому рівні).
Підземелля також було легкодоступним. Воно розташовувалося на схід від великого міста Алкрама, приблизно за десять хвилин ходьби.
Незліченна кількість гравців приходила в це підземелля.
Воно було настільки популярним, що якби ви обирали десять найкращих підземель у грі, це точно було б у списку. Ось наскільки воно було популярним.
Підземелля спочатку належало «Темному Місяцю» (великій гільдії), але Кан О захопив його, перемігши їхнього майстра гільдії в Священній Дуелі.
"Дай мені камінь душі".
"Зрозумів".
Охоронець підземелля був Монстр-Слон Індра, який відіграв величезну роль у битві на рівнинах Назрак.
Індра витягнув камінь душі своїм довгим хоботом. Кан О негайно відкрив Вікно управління підземеллям.
[Очки відсічі: 324,210]
[Плата за обслуговування: 100,000]
[Наступне розширення підземелля: 500,000]
Вартість розширення підземелля зростала з кожним кроком.
[100 > 1,000 > 5,000 > 10,000 > 50,000 > 100,000 > 500,000]
Кан О вже розширював Підземні руїни Мелмота шість разів. Нагороди підземелля, очевидно, були дивовижними.
[Нагороди за підземелля (щомісячний платіж)]
[150,000 золотих.]
[1,500 Хутра Червоноіклого вовка.]
[1,200 Сухожиль Конголи.]
[900 Язиків Вогняного бика.]
...
[6 Золотих скринь.]
[1 Сувій призову Індри.]
Золото постійно знецінювалося, тому тепер 1 золото було еквівалентне 1,000 вон.
Незважаючи на це, 150,000 золотих все одно коштували 150 мільйонів вон.
Плюс до того, матеріали коштували приблизно 200 мільйонів вон.
Золота скриня була по суті лутбоксом. Усередині були випадкові предмети. Відкривати їх було досить весело.
Була причина, чому люди казали, що майстри підземель стоять вище за орендодавців.
Звичайно, це підземелля було винятком; більшість інших підземель не давали йому стільки нагород.
Він розширив його шість разів, і воно було достатньо популярним, щоб він міг платити плату за обслуговування.
У всій грі було не більше десяти таких підземель, як це.
Підтримка цих підземель, очевидно, вимагала сили. З Кан О на чолі ніхто не міг протистояти «Групі Кан Ма».
"Хум-хуум-хум".
Кан О мугикав. Чим більше у тебе грошей, тим краще, чи не так?
Він вклав очки відсічі у вартових, які в майбутньому принесуть йому ще більше, а також встановив кілька пасток.
Кан О оптимізував шлях через підземелля і додав світло в темних місцях. Плюс до того, він додав зони відпочинку тут і там для гравців.
Він також додав кілька стимулів, які б приваблювали людей.
Наприклад, Кан О збільшив досвід монстрів, швидкість їхнього відродження та ймовірність випадіння предметів. Він також збільшив ймовірність появи рідкісних матеріалів!
Зрештою, майбутнє підземелля визначали гравці.
Якщо гравці не приходили в Підземелля душі, то було б важко отримувати з них прибуток.
"Спробуємо увійти до трійки лідерів рейтингу підземель".
Нещодавно ігрова мережа VG додала новий куточок до Шоу Рейтенгів.
Він називався Рейтинг підземель!
Шоу ранжувало підземелля на основі кількості гравців, які їх відвідували.
Підземні руїни Мелмота посідали 7-ме місце.
Спочатку вони були на 5-му, але опустилися на дві позиції, оскільки Кан О був зайнятий у потойбіччі.
Кан О вклав майже всі свої очки відсічі, залишивши лише мінімум для плати за обслуговування.
"Ось".
Кан О повернув камінь душі Індрі. Потім він зібрав усі свої нагороди і вийшов з підземелля.
Його наступним і останнім підземеллям був Цвинтар Саул. Саме там мешкав Кістяний дракон Акіте.
***
Минуло вже чимало часу з того моменту, як Земля Богині стала місцем полювання для еліти гри. Було багато гравців, які приходили в такі дорогоцінні місця, як Цвинтар Саул.
Іменований Лицар Хаосу мав низький шанс випадіння «Леза Хаосу, викуваного в пекельному вогні». Щоб дістати це лезо, кілька гравців приходили в це підземелля.
Хоча це була зброя тільки для нежиті, її можна було переробити, перетворивши на клинок S-рангу 500 рівня.
Новина про те, що це Підземелля душі, вже розлетілася далеко і широко. Плюс до того, гравці знали, що Охоронцем Підземелля душі був Кістяний дракон Акіте, а також той факт, що вони стануть новими власниками, якщо витратять 1 мільйон золотих.
Однак гравці пам'ятали Кістяного дракона Акіте з облоги фортеці Розпильна Скеля, і ніхто в здоровому глузді не витратив би 1 мільйон золотих на камінь душі.
Зрештою, їм все одно довелося б перемогти Кан О у Священній Дуелі, а ніхто в грі зараз не міг його перемогти.
"Чудово!"
Кан О взяв камінь душі, відкрив вікно управління підземеллям і посміхнувся.
[Очки відсічі: 2,743]
[Плата за обслуговування: 100]
[Наступне розширення підземелля: 1,000]
Кан О негайно розширив підземелля.
[Ви розширили Цвинтар Саул.]
[Ви використали 1,000 очок відсічі.]
[Плата за обслуговування збільшилася до 1,000 очок відсічі. Якщо ви не сплатите щомісячну плату за обслуговування, то не отримаєте свої збільшені нагороди.]
Тррр!
Цвинтар Саул затрусився.
Кан О відстежував розширення підземелля через вікно управління підземеллям.
Десять 3-поверхових кістяних веж з'явилися по всьому цвинтарю. Вони були заповнені нежиттю до країв.
Кан О додав вартових типу нежиті на їхніх вершинах і використав решту своїх очок відсічі на стимули, щоб привабити сюди більше гравців.
Нарешті, він поглянув на свої нові покращені нагороди за підземелля.
[Нагороди за підземелля (щомісячний платіж)]
[40 Лусок дракона.]
[20 Кісток дракона.]
[20 Шкур дракона.]
[9 Кігтів дракона.]
[4 Пляшки Драконячої крові.]
[1 Осколок серця дракона.]
[1 Сувій призову Акіте.]
Кількість шкури дракона зросла з 30 до 40, а кількість кісток збільшилася з 15 до 20. Усе інше також збільшилося.
"Дай мені мої нагороди".
"Добре".
Кан О сховав купу драконячих матеріалів (за 2 місяці) у свій інвентар.
***
В Альтейні було незліченна кількість визначних місць. Наприклад, Холізей, Вежа Магів, Палац Альтейна тощо.
Однак Пагорб Митців, Арнезія та універмаг Золотого дракона були найпопулярнішими місцями останнім часом.
Через Великі Зміни річка і кілька струмків протікали через східний район Альтейна, а на заході з'явилося багато пагорбів.
Арнезія була містом води, розташованим біля річки у східному районі, і була змодельована за зразком Венеції. Це було красиве місце, яке було популярним як місце для побачень, і Кан О та Асу вже бували там раніше.
На заході, якщо ви піднімалися вгору по дорозі, то опинялися перед фресками, картинами, статуями тощо. Це місце було відоме роботами кількох художників і називалося Вулицею Митців.
Нарешті, був універмаг Золотого дракона.
Це була найбільша будівля в Альтейні, окрім палацу, Вежі Магів і Холізея.
Зовні будівлі висів банер, на якому було написано...
⟪Універмаг Золотого дракона! Усе, що ви хочете, у нас є!⟫
Кілька людей входили і виходили через широко відчинені двері.
Кан О, який замаскувався в одяг новачка і маску, увійшов всередину.
З обох боків від входу продавали квіти, а посередині стояв гід.
"Хм".
Як тільки він відчув солодкий аромат квітів, йому стало набагато краще.
Кан О негайно попрямував на верхній поверх, де був офіс Ман Бока. Верхній поверх був забороненою зоною, тому там були охоронці, але вони дозволяли Кан О пройти, якщо він показував їм своє обличчя.
"О, пане Кан О".
Ман Бок, який став ще товстішим, ніж раніше, широко розкинув руки. Його обличчя і загальна аура були як зручна ковдра. Він змушував людей відчувати себе спокійно.
"Як пройшла ваша поїздка до потойбіччя?"
"Це було весело".
"Ви привезли звідти що-небудь?"
- Було б ще краще, якби це було щось цінне.
"На жаль, з потойбіччя нічого не можна принести назад".
- Крім того, з чим ви туди прийшли, і вашого тіла.
"Я б теж хотів туди поїхати".
"Я впевнений, що у вас буде шанс. У будь-якому разі, я припускаю, що «Група Кан Ма» працює нормально?"
"Гюмсан, ні, «Золоте Серце», мабуть, знайшли спосіб дістати драконячі матеріали".
"Це так?"
"Це ніщо порівняно з тим, з чим нам доводиться працювати, але вони почали виставляти напоказ продукти, зроблені з них".
Не було жодної гарантії, що Цвинтар Саул — єдине місце, де можна було отримати драконячі матеріали.
"Тоді?"
"Настав час використати нашу секретну зброю".
Майстер-коваль Гоффман створив безліч продуктів із драконячих матеріалів. Серед них були надзвичайно цінні екземпляри.
Ман Бок продав лише частину цих товарів, щоб мати козир у рукаві на випадок такого часу.
Як тільки він розкриє ці товари, слава і популярність «Золотого дракона» знову стрімко зростуть.
Що стосується драконячого спорядження, це виявиться непереборним розривом між ними і магазином «Гюмсан».
"Якщо я буду вам потрібен, просто дайте знати".
"Зрозумів. Ви принаймні можете бути впевнені, що Ван Со Рім не порушить жодних правил".
Ці правила диктували, що бізнесмени борються зі стратегією, а не кулаками. Ван Со Рім ніколи не порушувала це залізне правило.
Це було зрозуміло з того факту, що вони об'єднали зусилля з виробничо-орієнтованою гільдією, а не з гільдією, відомою своєю силою, як «Брейкер» або «Шторм». Ван Со Рім мала намір перемогти «Групу Кан Ма», контролюючи виробництво і розподіл.
Справді, Ван Со Рім була торговцем у душі.
Ман Бок також не мав наміру використовувати силу Кан О, щоб змусити їх капітулювати. Він хотів перемогти Ван Со Рім своїми здібностями як торговець, а не користуватися силою Кан О.
"Чому ви прийшли сьогодні?" — сказав Ман Бок.
"У мене є багато товарів, яких мені потрібно позбутися. Я віднесу їх на склад, як минулого разу. Там занадто багато предметів, щоб я міг позбутися їх тут".
"Зрозумів".
"І я збираюся знову кинути виклик дракону".
"Хо, це так?" — очі Ман Бока засяяли.
"Я впевнений цього разу", — твердо сказав Кан О.
"Я допоможу вам у міру своїх можливостей".
Було небагато способів, якими торговець міг допомогти. Вони могли добути інформацію і надати клієнту будь-які товари, які йому можуть знадобитися.
"Я зв'яжуся з вами знову після того, як зберу свою команду".
"Добре".
"Тоді, якщо дозволите".
Кан О попрямував униз на підземний склад «Золотого дракона» і скинув там майже всі свої нагороди за підземелля.
- Ах, тепер я почуваюся набагато краще.
Він жваво вийшов із «Золотого дракона».
***
Кан О знову поговорив із Богинею Смерті за допомогою Сінді.
Він попросив її дозволу на вхід Валана до потойбіччя. Звичайно, він не просив її зробити це безкоштовно.
Кан О підлещувався до неї, пропонуючи найдорожчу/найціннішу робочу силу у світі: Валана.
"Використовуйте його, як вважаєте за потрібне. Ви могли б використовувати його для знищення Пожирачів Душ або попросити його виконати інше завдання. Якщо ви дозволите йому вхід до потойбіччя, то він не відмовить, що б ви його не попросили".
"Добре", — погодилася богиня.
- Чудово!
Кан О стиснув кулак.
З цим було визначено одного члена його команди з винищення драконів. Подумати тільки, він отримає Валана у свою команду! Отримати його було найкращим рішенням.