Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 474 - Історія Туслам.

0% of chapter read

- Ти нарешті прийшов?

Це був досить дивний вибір слів.

"Ти чекав на когось із нас?" — запитав Кан О.

"Хтось із вас може перемогти Демона Таластруму". — посміхнувся Чемпіон Туслам.

Кан О насупився. — "Демон Таластруму?"

"Ти не знаєш, що це? Тоді чому ти сказав, що хочеш кинути мені виклик?" — схилив голову Чемпіон Туслам.

"Якщо я переможу тебе, я отримаю зіркоподібний жетон?" — запитав Кан О.

"Бачиш, ти таки знаєш. Це головний ключ, який відмикає печатку Демона Таластруму", — сказав він.

- Схоже, саме цей демон відповідальний за той лякаючий рик.

Кан О мав багато запитань, які його цікавили.

"Буду відвертим. Я мало знаю про демона. Я просто хотів битися з тобою".

І заодно отримати зіркоподібний жетон.

Він зможе вирішити, чи перемагати демона, пізніше.

"Це мене теж влаштовує. Але минуло багато часу відтоді, як сюди доходив претендент. Згідно зі словами попереднього чемпіона, минуло понад 100 років. Тож чи міг би ти спочатку вислухати мою історію?"

Кан О, Сефіро та Едер швидко перезирнулися.

- Давай почуємо, що він скаже.

- Давай послухаємо.

Схоже, це сказали Сефіро та Едер. Кан О злегка кивнув головою.

"Ми можемо сісти й послухати?" — запитав Сефіро.

"Звісно".

Загін Кан О поклав під себе м'яке ведмеже хутро, сів і почав уважно слухати.

"Давним-давно..."

Він не був впевнений, коли саме це було. Проте він знав, що це було дуже, дуже давно.

Плем'я з прекрасними крилами повстало проти богів, і Бог Руйнування покарав їх.

Однак Бог Руйнування був настільки могутнім, що пробив діру в стіні, яка відділяла цей світ від іншого.

У той момент...

Істоти з цього іншого світу прийшли в цей світ. Істота, яку пізніше назвуть Демоном Таластруму, була однією з таких.

Ці монстри лютували, але боги та їхні послідовники швидко з ними розправилися. Однак Демон Таластруму сховався глибоко у Великому Лісі.

Час йшов, світ заспокоївся, і Первісні боги занурилися в глибокий сон. Саме в цей час демон почав діяти.

Демон усвідомив, наскільки він могутній! Злісні монстри та звірі Великого Лісу не могли зрівнятися з ним.

У той час ельфи процвітали у Великому Лісі. Зрештою, прадавній ліс був ідеальним місцем для життя ельфів.

Існувало навіть велике ельфійське місто під назвою Таластрум. Попри величезні сили, якими вони володіли, ельфи Таластруму не змогли зупинити демона.

Гордість і радість ельфів, їхні Елементалісти та лучники, були розірвані голими руками демона, а незліченні села були або зруйновані, або спалені дотла.

Зрештою, ельфи звернулися по допомогу до Туслам. Однак навіть Туслам не змогли протистояти демону.

Одного дня демон напав на Таластрум, що стало фінальною битвою.

Незліченна кількість ельфів і Туслам загинула в конфлікті. Натомість Чемпіон Туслам зміг запечатати демона у своєму тілі. Однак печатка не могла триматися надто довго.

Тоді таємничий мудрець зі сходу сказав: "Ви можете використати це місто, щоб запечатати демона на вічні часи".

Не маючи іншого вибору, ельфи та Туслам запечатали демона всередині Таластруму. Зрештою, вони ніколи не знали, коли печатка буде знята.

Вони послухалися поради мудреця і створили гігантський храм усередині Таластруму. Потім вони запечатали в ньому Чемпіона Туслам.

"Цей храм постійно виснажуватиме силу демона. Це займе багато часу, але... Настане день, коли демона буде вбито назавжди".

Того дня ельфи та Туслам дали обіцянку і почали охороняти Таластрум. Однак з невідомих причин ельфи залишили місто, покинувши Туслам.

І з плином часу ельфійське місто Таластрум перетворилося на руїни.

"Ви вже чули рики демона, чи не так? Він видає ці звуки щоразу, коли його сила виснажується. Хай там як, це була цікава історія, чи не так?" — посміхнувся Чемпіон Туслам.

"Так". — Загін Кан О кивнув.

"Але чому ви самі не вбили його за весь цей час?" — запитав Кан О.

Минуло багато часу відтоді, як його запечатали. Демон мав значно ослабнути.

Якщо це так, то Чемпіон Туслам мав би легко впоратися з ним самотужки.

"Демон володіє дратівливою здатністю".

"Якою?"

"Він поглинає життєву силу кожного, кого вбиває. Наскільки я чув, вбивство лише одного ельфа відновить його повну силу. Ось чому мої предки не змогли вбити його, незалежно від того, скільки хвороб або проклять вони на нього накладали".

У минулому Кан О володів Пером Фенікса. Використання його відновлювало HP, MP та Витривалість до максимуму!

Зі слів Чемпіона Туслам здавалося, що Демон Таластруму володіє такою ж здатністю. Йому просто потрібно було споживати ельфів.

"Чи стосується це і Туслам?"

"Так. Ось чому мудрець сказав нам, що ні ельфи, ні Туслам не можуть увійти до храму. Якщо демон поглине будь-кого з нас, то поверне собі повну силу і зруйнує печатку".

Ось чому чемпіон та решта Туслам лише охороняли храм.

"Тоді ми теж не можемо ввійти?" — запитав Сефіро.

"Ні, ви можете", — сухо відповів Чемпіон Туслам.

"Перепрошую? Ви щойно сказали..." — схилив голову Сефіро.

- Ти щойно сказав, що ми не можемо ввійти.

"Демон Таластруму не може їсти людей".

"Тож він не може поглинати людей?" — запитав Кан О.

"Якщо точніше, він може, але це відновить лише крихітну частинку його сили. Це не поверне його до повної сили".

"Ось чому ви чекали, поки людина його вб'є?" — запитав Едер.

"Ага. Ми чекали так довго. 100 років тому претендент не повернувся. Я не знаю, чи цього разу буде інакше".

Кан О згадав свою першу зустріч із Чемпіоном Туслам. Він сказав: 'Ти нарешті прийшов'. Тепер він зрозумів, чому той це сказав.

"Ми обов'язково маємо кинути йому виклик? Ми можемо вирішити не робити цього?" — перевірив, як він відреагує Сефіро. Він не любив ризикувати, тому не хотів цього робити.

"Я не буду вас змушувати".

"Яке полегшення!

"Що ти мені даси, якщо я його переможу?" — запитав Кан О.

У Кан О був прямо протилежний характер. Він зробить що завгодно, якщо йому пообіцяють величезну винагороду!

Чемпіон Туслам погладив підборіддя і сказав: "Хм, не впевнений. Я не думав про це. Здається, претендент 100 років тому хотів наш секретний прийом".

"Бомбардування зброєю!" — Очі Кан О заблищали.

Хоча здавалося, що вони просто кидають свою зброю, Бомбардування зброєю дозволяло Туслам вільно керувати своєю зброєю і кидати її з неймовірною силою.

"Ага, той самий".

"Щось ще?"

Кан О був жадібним виродком. Він завжди вимагав більшого.

"Я також можу навчити тебе навичок нашого племені".

"Мені вони не потрібні", — пробурмотів Кан О.

Чемпіон Туслам насупився. — "Це навички, якими користуються наймогутніші воїни".

"Щось ще!?"

"Хм. Спочатку мені потрібно побачити, чи достатньо ти сильний, щоб битися з демоном".

"Як завгодно".

Кан О мав абсолютну впевненість у своїх силах. Тому в нього не було причин почуватися заляканим.

"Я можу триматися осторонь?" — відступив Сефіро.

"Ого!" — Кан О широко розплющив очі.

- Навіть не думай про це, містере!

"Робіть, що хочете. Зрештою, увійти може лише один із вас", — сказав Чемпіон Туслам.

"Лише один із нас?"

"Тільки одна людина може пройти крізь печатку. Так усе влаштовано".

Сефіро посміхнувся: "О, ось як? Я такий розчарований. Я б дуже хотів піти, але... мені доведеться залишити це тобі, пане Кан О".

"Мені теж", — швидко сказав Едер.

"Кхе-кхе".— витріщився на них Кан О.

- Чого це я маю...!

Сефіро та Едер розвернулися, уникаючи пекучого погляду Кан О.

"Подивимося, чи є в тебе те, що потрібно. Ходімо за мною".

Чемпіон Туслам зняв зброю зі стенда і вийшов із намету.

Загін Кан О послідував за ним.

***

Там була велетенська кругла арена, побудована з твердих скель і дерев.

Коли вони увійшли на арену, солдати Туслам, які йшли за ними, сіли на трибунах.

Сефіро та Едер сіли на місця в першому ряду.

Г'яа!

Ніздрі Варьона роздулися, і він почав озиратися. Він не виглядав наляканим, але, здавалося, йому не подобалися сусідні солдати Туслам.

Хай там як, Кан О і Чемпіон Туслам пильно дивилися один на одного.

"Тепер, коли я згадав про це, я не представився. Я Чемпіон великого племені Туслам, Кухарап".

Як для людини, що очолює таке могутнє плем'я, він не здавався старим. Щонайбільше йому було за тридцять.

У нього була гостра щелепа, яскраві очі та мужнє обличчя. Його плечі були вкриті м'яким ведмежим хутром, а частини ніг, які можна було розгледіти, були вкриті м'язами.

Кухарап був понад 2 метри на зріст. У порівнянні з іншими Туслам він не був ні низьким, ні високим.

Загалом він володів трьома видами зброї. Кухарап носив меч; дволезова сокира була закріплена у нього за спиною, а булава висіла на поясі.

Плем'я Туслам виготовляло свою зброю з кісток монстрів Великого Лісу, але зброя Кухарапа була зроблена з металу.

"Кан О".

Кан О коротко представився і витягнув два свої демонічні мечі.

Демонічний меч Блад і Демонічний меч Сарахоф!

Він вибрав Блад через Фестиваль Крові та Танець червоного метелика. А Сарахоф він вибрав за його Абсолютне Руйнування та Домену Крижаного Демона.

Кан О не знав, наскільки сильний Чемпіон Кухарап, але ця комбінація дозволила б йому відреагувати на будь-яку ситуацію.

"Давай", — зарозуміло крикнув Чемпіон Кухарап.

Кан О не збирався йому відмовляти.

- Почнемо з потужного!

Кан О відштовхнувся від підлоги і скоротив дистанцію. Потім він з силою змахнув Сарахофом.

Трансцендентний Клинок!

Вжух.

Його фіолетовий довгий меч летів, як смуга блискавки.

Бам!

Тіло Кухарапа вибухнуло іскрами світла. Він виглядав трохи здивованим, але лише «трохи».

Він негайно контратакував.

Вжух!

Кухарап змахнув лезом, яке видало «вжух», розрізаючи повітря. Це було чітким свідченням того, наскільки потужним був його удар.

- Це ніщо.

Кан О знав, звідки прийде атака завдяки своїй Гіперінтуїції, тому зробив крок назад. Він ухилився на волосину.

Кінчик його леза майже торкнувся його, але зрештою промахнувся. Але одразу після цього він випустив свій меч із рук.

Свіш!

Сталося щось химерне. Лезо Кухарапа закрутилося в повітрі. Воно злетіло вгору, а потім впало на землю, летячи до голови Кан О, наче орел, що пікірує на свою здобич.

Це був секретний прийом Туслам — Бомбардування зброєю.

Кан О міцно стиснув Блад і з силою змахнув ним, відбиваючи лезо, що наближалося.

Дзень!

Пролунав різкий металевий «дзень».

Руки Кан О заніміли. Як і очікувалося від Бомбардування зброєю! Сила за цим була колосальною.

Однак...!

Це було ще не все.

Кухарап витяг дволезову сокиру з-за спини.

Бомбардування зброєю!

"Тц!"

Кан О вистрибнув з-під сокири. Потім меч Кухарапа знову полетів на нього.

Кухарап був достатньо вправним, щоб одночасно маніпулювати двома видами зброї за допомогою Бомбардування зброєю.

Серце Кан О калатало, коли меч і сокира, що цілили в його сліпі зони з неймовірною силою, летіли на нього.

Танець червоного метелика!

Завдяки подвоєному ухиленню Кан О зміг уникнути сокири та меча.

У той момент...

Кухарап зняв булаву зі свого пояса.

Він був на досить великій відстані від Кан О, тому, якби він хотів вдарити його, йому довелося б підійти ближче. Попри це, Кухарап змахнув булавою в повітрі. Вона очевидно не могла влучити в Кан О.

Кан О на мить подумав: 'Що він робить?', але невдовзі широко розплющив очі.

"Я-якого біса!? Це що, магічний посох!?"

Булава раптово подовжилася і попрямувала прямо до Кан О.

Бам!

"Угх!"

Кан О впав на підлогу, і меч та сокира, що шалено оберталися, впали зверху.

Бам! Бам!

Previous chapterNext chapter