"Майстре, що сталося!?" — вигукнув Буркан. Він був шокований, побачивши його в такому тяжкому стані.
"Просто сталося", — твердо відповів Валан.
"Я покличу святу Таслу".
З усіх жерців тут вона була найвправнішою у цілительському мистецтві.
"Почекай з цим..." — Валан кинув погляд на Кан О. Було зрозуміло, чого він хоче.
Кан О дістав зі свого інвентарю святі скарби Злого бога: Череп Немета, Бронзовий ніж Джайли та Змію Ілунаті.
Кожен із них мав величезну силу. Проте їх не міг використовувати ніхто, крім Послідовника Злого бога.
"Буркане".
"Так?"
"Як нам вчинити зі святими скарбами?"
"Зберегти, ні, запечатати їх у різних місцях".
"Правильно".
"Але де нам їх зберігати..." — почухав підборіддя Буркан. Однак він не міг придумати жодного підходящого місця для їх зберігання.
Якби Махакан був ще живий, вони могли б залишити один із них у церкві Ракана. Але Сару, якого щойно підвищили до посади Верховного жерця, зараз не впорався б із такою відповідальністю.
До того ж, святий скарб уже одного разу викрадали з церкви Ракана.
"Як щодо такої ідеї?" — почав Кан О.
"Кажи".
"Ми залишимо один із них Церкві Смерті. Точніше, попросимо їх запечатати один зі святих скарбів".
"Церква Смерті, га..."
"Я досить близький з ними. Якщо я попрошу їх запечатати святий скарб, вони, ймовірно, не відмовлять. До того ж, Деспія — це прихована локація, тож навіть Послідовникам Злого бога буде важко її знайти".
"Це гарна ідея", — сказав Буркан.
"А щодо інших двох?"
"Один я залишу Божественному дракону Гайнусу. Як ти знаєш, скарбниця дракона — це найбезпечніший сейф у світі".
"Чи захоче гордий дракон, та ще й Божественний дракон, погодитися на твоє прохання?"
"Я зараз працюю з Гайнусом, тому він не відмовить мені навідріз".
Вони співпрацювали, щоб убити Майянів, і він планував продовжувати працювати з ним у майбутньому.
"А останній?"
"Думаю, найбезпечніше буде в руках брата".
"Ти хочеш запечатати його в Холізеї?"
"Так".
"Чув, що він каже". — втупився в Буркана Валан.
"Зрозумів". — кивнув Буркан.
На нього поклали важкий тягар, але він не міг відмовитися. Зрештою, він був Верховним головнокомандувачем Захисників Континенту!
"Дій згідно зі своїм планом". — дав свій дозвіл Валан.
Кан О передав Буркану Бронзовий ніж Джайли.
"Гарна робота, молодший брате". — Буркан прийняв ніж і лагідно поклав руку на плече Кан О.
"І тобі теж". — посміхнувся Кан О.
"Майстре, мені потрібно розібратися з наслідками, тож вибачте мене".
"Добре".
Буркан пішов, і Кан О відвів Валана до святої Тасли. Навіть з її святою силою вона не змогла зцілити рану Валана.
"Я не зможу її вилікувати".
Зрештою, Тасла здалася. Валан отримав медичну допомогу від цілителів бригади, але ніхто з них не досяг прогресу.
Тим часом з рани Валана виривалися великі уламки світла.
Обличчя Кан О спохмурніло, хоча, задавалося, Валан не виглядав постраждалим.
"Думаю, мені доведеться покликати Едера", — сказав Кан О.
"Едера?"
"Він легендарний цілитель".
Кан О та Едер були значно більшим, ніж просто знайомими. Однак він не чув про Едера з того часу, як той поїхав вивчати некромантію.
"Роби як знаєш. І не хвилюйся занадто сильно. Я пригнічую енергію Злого бога своєю власною, тож не помру так легко".
"Так".
"Подбай про скарби. Чим менше людей про це знатиме, тим краще".
"Я пам'ятатиму про це".
Потім Кан О покликав Даріона і попросив його подбати про Валана. У нього була робота, тож він не міг вічно залишатися поруч із Валаном.
"Подбай про нього".
"Я зроблю все, що зможу", — відповів Даріон. І його голос, і ставлення були гідними довіри, що було зовсім не в його стилі.
- А тепер.
Першим пунктом призначення Кан О була Деспія. Однак спочатку він оглянув великий меч Сраки.
[Пекельний великий меч]
[Великий меч, яким користувався Меч Диявола, Срака. Подальша інформація обмежена. ]
[Ранг: SS.]
[Здібності: Невідомі.]
[Мінімальні вимоги: Послідовник Злого бога.]
Це була зброя рангу SS, але більша частина інформації була заблокована, тому ніяк не можна було дізнатися, наскільки вона насправді хороша.
Це було ще не все...
[Бажаєте прийняти завдання, яке дозволить вам змінити клас на прихований клас, Послідовник Злого бога?]
Пекельний великий меч був небезпечною зброєю, яка дозволяла стати Послідовником Злого бога.
- Як мені позбутися цього?
Він не міг продати його. Зрештою, роботою Хранителя Континенту було усунення будь-яких загроз для континенту, а Послідовники Злого бога очолювали цей список.
Водночас запечатати його разом зі святими скарбами здавалося марнотратством. Це ж зброя рангу SS, заради всього святого.
- Хм. Чи варто спробувати використати на ньому Обжерливість?
Кан О ніколи раніше не використовував зброю рангу SS як корм для Обжерливості. Зрештою, предмети рангу SS були занадто дорогоцінними, щоб використовувати їх для миттєвого посилення.
Однак він відчув, що Пекельний великий меч можна використати. Хоча це була зброя рангу SS, він не міг продати її чи використовувати сам.
- Поки що просто залишу його при собі.
Кан О поклав Пекельний великий меч у свій інвентар і знову рушив у дорогу.
Він попрямував на північ, оскільки Сіндія знаходилася в північній Гільдії авантюристів Альтейну.
***
Кан О був настільки зайнятий своєю роботою Хранителя Континенту, а також завданням Валана, що зовсім забув про Квест Богині.
Однак Сіндія жодного разу не забувала про Квест Богині. Це було цілком природно. Зрештою, сама богиня дала їй це завдання. Тож вона вклала все, що мала, у його виконання.
У цей момент саме цим вона і займалася.
Вона переглядала інформацію, що надходила з багатьох філій Гільдії авантюристів. За допомогою Гільдії авантюристів вони розклеїли плакати про розшук по всьому континенту. У результаті вони отримували купу інформації щодо Джигона та Орги.
Більшість інформації була або фальшивою, або марною. Однак деяка була достовірною. Таким чином, Сіндія і Церква Смерті змогли знайти схованку Орги.
На жаль, Орга зрозумів, що щось не так. Він покинув свою схованку і зник.
У будь-якому разі, і Кан О, і Сіндія були надзвичайно зайняті, тому вони не спілкувалися досить довгий час.
"Пане Кан О, як ваші справи?"
"Я був зайнятий".
"Я теж". — Сіндія показала йому папери, що тримала в руках.
"У мене є прохання".
"Яке? Чи має це якесь відношення до Майянів?"
Кан О похитав головою. Потім він дістав зі свого інвентарю Череп Немета і підсунув його до неї. На гарному обличчі Сіндії з'явилися зморшки.
"Який неприємний предмет. Я відчуваю від нього неймовірно злу енергію".
"Це святий скарб Злого бога, Череп Немета".
"Мм".
Оскільки Церква Смерті перебувала в Деспії, вони не брали участі у війні з Послідовниками Злого бога в минулому. Однак вони, як і всі інші церкви, ненавиділи їх. Зрештою, вони вірили, що Джайла був єдиним справжнім богом.
Послідовники Злого бога вірили, що навіть Первісна Богиня — це фальшивка!
"Чому ти показуєш це мені?" — схилила голову Сіндія.
"Я хотів би зберегти, ні, запечатати це в Церкві Смерті". — одразу перейшов до суті Кан О.
"Хм". — Сіндія обдумала це.
Щоб схилити її на свій бік, Кан О додав: "Якщо Послідовники Злого бога повернуть собі святий скарб, вони ходитимуть і розповідатимуть, що верховна і первісна богиня, леді Дебора, — фальшивий бог".
Якщо ви хочете переконати вірянина, все, що вам потрібно — це показати свою підтримку богу, якому він служить. Для ченця ви проявите свою відданість Будді, а християнину — розповісте про Ісуса Христа.
"Ху, мабуть, це теж воля богині. Добре, ми подбаємо про це".
Сіндія склала кілька шматків чистої тканини, а потім загорнула в них Череп Немета. Це виглядало так, ніби вона позбувалася чогось надзвичайно брудного.
"У мене є ще одне прохання".
"Ще одне?"
"Це просте. Я хотів би поговорити з Божественним драконом, але в мене немає способу зв'язатися з ним..."
Гайнус дав тим, кому довіряв, дзеркало, яке дозволяло їм спілкуватися з ним.
Сіндія мала одне з таких дзеркал, і Едер, який свого часу врятував йому життя, теж мав одне.
"Чи зв'язатися мені з ним для тебе?"
"Будь ласка".
Сіндія дістала ручне дзеркало з підсумка на талії. Вона кілька разів потерла його зворотний бік, і в склі з'явилося обличчя людини.
З'явився чоловік з довгим білим волоссям, бровами і бородою. Він виглядав точнісінько як відлюдник.
"Що таке, Сіндіє?" — запитав Гайнус.
"Пане Кан О хотів дещо запитати вас, Лорде Гайнусе".
"Кан О?"
Тоді Кан О перехопив ініціативу. — "Минуло багато часу, Божественний драконе".
"Так. Що сталося?"
"Чи можу я спочатку зустрітися з вами?"
"Мм".
Раптом у кімнаті з'явилося сяюче золоте магічне коло.
"Це перенесе тебе до мого гнізда. Іди сюди", — сказав Гайнус.
"Дякую". — Кан О вклонився і увійшов у магічне коло.
Вжух!
Золоте світло піднялося з магічного кола, м'яко огортаючи його стовпом золотого світла.
***
[Ви увійшли в Гніздо Божественного дракона.]
[Слава значно зросла.]
Лігво дракона, або Гніздо Божественного дракона, виявилося зовсім не таким, як він очікував.
Різноманітні ліани утворювали арку, підтримуючи фіолетову стелю у формі півкулі.
Стеля була всіяна зірками. Як не дивно, зірки збиралися разом у певних місцях, утворюючи різні фігури. Наприклад, деякі зірки складали рибу, але вона сіпалася, як справжня риба. Зірки також утворили птаха, який, здавалося, змахував крилами в повітрі. Кан О не міг не захоплюватися побаченим.
Під стелею розкинулося блискуче озеро, яке, здавалося, сяяло над усім творінням, як дзеркало. По воді не пробігли навіть найменші брижі.
Гайнус у людській подобі стояв на цьому озері. Він стояв на воді!
Але перш ніж він встиг це усвідомити, Кан О теж стояв на поверхні озера. Це був досить таємничий досвід.
Це було ніщо інше, як... Гніздо Божественного дракона!
"Яка в тебе до мене справа?" — запитав Гайнус.
"Я збираюся дістати певний предмет. Вам може бути неприємно на нього дивитися".
"Це не має значення".
Кан О дістав Змію Ілунаті.
"Від неї тхне енергією Джайли. Це однозначно один зі святих скарбів Злого бога".
Гайнус точно знав, що це таке.
"Саме так. Буквально нещодавно я вбив учнів Злого бога і вкрав у них святі скарби".
"Хо". — Очі Гайнуса блиснули.
- Як і очікувалося.
Усе йшло за планом.
Більшість драконів були колекціонерами. Святі скарби Злого бога були предметами, які точно привернуть їхній інтерес.
"Я віддам його вам". — Кан О підняв Змію Ілунаті обома руками і шанобливо підніс її йому.
"Ти просто віддаси це мені безкоштовно?"
"Так. В обмін на це ви повинні дотриматися обіцянки".
"Якої саме?"
"Це ніколи не повинно залишити ваше гніздо".
"Отже, ти не хочеш, щоб воно потрапило в зовнішній світ".
"Так".
"Мені підходить".
"І мені теж".
Гайнус взяв святий скарб.
"Це все?"
"Ах, є дещо ще".
"Кажи. Я допоможу тобі, поки це не буде занадто екстремально. Ах, ти не можеш просити про мій скарб".
Схоже, Гайнус був у хорошому гуморі.
"Будь ласка, зв'яжіться з Едером для мене. Я маю дещо йому сказати".
"Це легко".
Гайнус простягнув руку, і на його долоні з'явилося дзеркало. — "Візьми це. Це дзеркало дозволить тобі зв'язатися з Едером і навпаки".
"Дякую".
Кан О потер зворотний бік дзеркала. Потім у дзеркалі з'явилося знайоме, але водночас незнайоме обличчя.
Це був Едер!