Піщаний замок!
Захисне заклинання Карін створило гігантський піщаний замок, який захистив як її саму, так і її союзників.
Бам! Бам! Бам! Бам!
Піщані стовпи піднялися навколо Карін і Сорен. Однак бумеранги полетіли в них ще до того, як заклинання було готове!
"Таємничий закон природи, що збільшує вагу... Сфера гравітації!" — Сорен випустила Сфери гравітації у бумеранги, що наближалися.
При контакті бумеранги помітно сповільнилися. Зрештою вони перестали обертатися і впали на землю. Однак Сорен вдалося влучити лише в три з них. Залишалося ще п'ять бумерангів.
Свист! Свист!
Штормові стріли Сефіро швидко пролетіли в повітрі. Він випустив лише дві стріли, але обидві влучили прямо в бумеранги. Яка вражаюча влучність!
Бам! Бам!
Тепер залишалося лише три стріли!
- Я зможу це зробити! — Карін доклала ще більше зусиль, щоб завершити своє заклинання.
Завершити піщаний замок було неможливо. Пісок ледь набув форми замку і утворив стелю. Потім вдарили бумеранги.
Бам! Бам! Бам!
Піщаний замок миттєво розсипався, і піщана хмара, що утворилася, приховала Карін і Сорен.
Чесно кажучи, потужність цих бумерангів була безглуздою. Як взагалі їх бумеранги могли бути такими вибуховими, як бомба?!
Попри це, Кан О був упевнений, що Карін і Сорен пережили напад Тусламів.
- Вони не настільки слабкі, щоб померти від цього.
Найкраще, що він міг зробити — це подбати про ворога перед собою. Він розмахував Аканхоффом і Блад один за одним.
На даний момент Сефіро зосередився на іншому Тусламі. Він добре знав, що помре, якщо розслабиться хоча б на секунду. Зрештою, він уже помирав від них раніше!
Свист!
Туслам Кан О володів сокирою. Рукоятка була зроблена зі стегнової кістки Амтауруса, а лезо — з міцного екзоскелета Королівської сталевої багатоніжки.
Дзень! Дзень! Дзень! Дзень! Дзень!
Кан О неодноразово гатив по його сокирі, маючи намір розбити її на шматки. З його досвіду, ламання зброї Туслама було найефективнішим способом їх перемогти.
Тріск!
Сокира тріснула, коли дві зброї зіткнулися, і Туслам широко розплющив очі. Після цього Туслам щосили намагався уникати Аканхоффа.
Як і очікувалося, Туслами були майстерними в бою. Зрештою, Туслам підготував контрзахід для Аканхоффа, як тільки його зброя тріснула.
Однак це дало Кан О можливість. Він вдавав, що цілиться у зброю Туслама, а натомість завдавав удару по життєво важливих органах.
Удар!
Білосніжне лезо Блад залишило невелику рану на жорсткій шкірі Туслама. Потім Блад поглинув осколки світла, що висіли в повітрі! Завдяки Перу Фенікса він висмоктував життя набагато більше, ніж зазвичай.
- Поїхали!
Він або вдавав, що цілиться в сокиру, а потім бив в інше місце, або робив прямо протилежне. Кан О не міг програти в бою 1 на 1 з Тусламом.
Кан О набрав обертів і почав перемагати Туслама. Таким чином, Туслам не міг не отримувати рану за раною.
З іншого боку, бій Сефіро з Тусламом стояв на місці. Тому він виграв для Кан О стільки часу, скільки зміг.
Туслам Сефіро володів списом. Кінчик списа був зроблений з пазурів Гігантського Крюгера, тому він був більше схожий на косу, ніж на спис!
'Коса' полетіла на Сефіро зверху, як орел, що пікірує на свою здобич. Сефіро відскочив убік.
Абсолютне ухилення!
Спис Туслама вдарив у землю, і Сефіро швидко витяг стрілу, схожу на гарпун. Бували випадки, коли справжня стріла, а не Штормова стріла, була кращою. Зараз був саме такий час.
Стріла-міна!
Стріла влучила в землю під ногами Туслама.
Бум!
Земля вибухнула, і Туслама засипало брудом. У той же час стріла розлетілася на шматки, розкидаючи гострі уламки всюди.
Неочікувано Туслам не відступив. Навпаки, він кинувся на Сефіро.
П'ять уламків пронизали його передпліччя, але Сефіро виглядав набагато стурбованішим.
- Це недобре!
Туслам проштрикнув його списом, а Сефіро відреагував занадто повільно. Зрештою, спис пронизав горло Сефіро.
Бам!
Величезні осколки світла вирвалися з тіла Сефіро.
Туслам негайно підняв спис і з силою розмахнувся вниз.
Бам!
Тіло Сефіро впало на землю. Він був на межі смерті. Однак раптово Сорен і Карін повернулися на поле бою. Як і думав Кан О, вони обоє вижили.
"Ні!" — Карін вдарила своїм посохом об землю.
Зникнення піску!
Земля під тілом Сефіро перетворилася на пісок і засмоктала його тіло. Зазвичай маг використовував би це заклинання, щоб заманити ворога в пастку з піску, але його також можна було використовувати так.
Не бажаючи втрачати свою ціль, Туслам встромив спис у пісок. Однак його притиснула неймовірна фізична сила.
Тупіт гіганта!
Сорен наклала заклинання гравітації на Туслама. Завдяки її та Карін зусиллям Сефіро зміг безпечно врятуватися.
Тим часом Кан О розмахнувся Демонічним мечем Аканхофф, розтрощивши сокиру Туслама.
- Зараз!
Фестиваль Крові!
Меч Шаленого Вітру!
Кан О люто атакував Туслама обома мечами, як зграя вовків, що накидається на поранену здобич. Плем'я Тусламів також було талановитими майстрами бойових мистецтв. Вони не вибували з бою, навіть якщо ви їх роззброювали.
Він розмахував обома кулаками, відповідаючи на атаки Кан О. Однак з Демонічним мечем Аканхофф не слід було боротися голими руками.
Бах! Бам! Бам!
Кан О неодноразово різав його знову і знову, поки той не впав на коліна! Тоді активувався Удар Темряви. Дві хвилі, що нагадували криваво-червоного кажана та фіолетового птаха в польоті, полетіли на Туслама одна за одною.
Туслам схрестив руки, але це було майже безглуздо. Зрештою, Удар Темряви був занадто потужним, щоб його заблокувати!
Навіть так, Туслам чинив опір до самого кінця. Він ухилився від Блад, а потім розмахнувся кулаком. Якби не Гіперінтуїція Кан О, то це б спрацювало. Але Тусламу не пощастило.
Кулак Туслама летів прямо в нього! Його Гіперінтуїція вже попередила його, тому він ледве встиг ухилитися. Це був останній шанс Туслама.
Свист!
Аканхофф розрубав Туслама навпіл. Це стало його кінцем.
Кан О негайно повернувся в позицію. Залишався ще один Туслам, з яким треба було розібратися.
Через деякий час група Кан О зосередила вогонь на останньому Тусламі, що залишився, і покінчила з ним.
"Вау, це божевілля". — плюхнулася на землю Карін.
"Хух". — спокійно перевела подих Сорен.
Це був їхній перший досвід боротьби з Тусламами. Їхня сила була поза межами їхньої найсміливішої уяви.
"Я не думаю, що ми можемо впоратися з трьома", — сказав Сефіро.
"Так. Давайте поки що зосередимося на двох", — сказав Кан О.
Сефіро подивився на старі будівлі, споруди, статуї тощо.
"Де ти збираєшся розмістити магічне коло? У тебе є місце на думці?"
"Ні. Ми просто повинні його знайти".
***
Північна частина Арта була світом снігу та льоду. Суворе середовище (інтенсивний холод) не дозволяло більшості живих істот вижити там.
Однак були істоти, які адаптувалися до тих суворих умов. Наприклад, Єті, які мали дві руки і ноги, обличчя і руки, як у людей, але були вкриті хутром. Вони не були монстрами; вони насправді були нелюдями, як ельфи чи дворфи, які пристосувалися до сильного холоду.
Вони жили на півночі і володіли унікальною культурою.
Одного разу одне з їхніх племен, плем'я Холодної хуртовини, об'єднало племена і готувалося до війни з континентом.
Тим, хто завадив їм це зробити, був Хранитель Континенту Валан. Після того, як Валан знищив їхні елітні війська, Єті, які володіли найбільшою силою на півночі, були повністю розбиті.
Після цього на півночі не відбувалося нічого важливого. Звісно, це не означало, що насправді нічого не відбувалося.
На самому північному краї континенту...!
Існував гігантський замерзлий храм, який виходив на замерзле Північне море. Великий храм Північного моря! Цей храм був більшим за будь-який храм в Арті.
Єті, Юкі-Онни, білі ведмеді, тюлені тощо. Усі нелюди, які жили на півночі, вірили в 'Крижану душу', яка знаходилася в храмі.
Казали, що Крижана душа — це джерело холоду. Вони вірили, що причина, чому на півночі так холодно, полягає в тому, що Крижана душа залишається в стані спокою.
Очевидно, Великий храм Північного моря був одночасно святою землею і забороненою зоною. Хоробре, міцне плем'я тюленів і плем'я білих ведмедів охороняли храм, а Єті отримали завдання обслуговувати храм, оскільки вони були вправні зі своїми руками.
Певних Юкі-Онн обирали як жінок-шаманок. Вони або виконували родові обряди, або різноманітні церемонії.
Однак велика сила була спокусливою. Одна шаманка забажала силу Крижаної душі для себе. Її звали Сайла. Вона була майбутньою Великою шаманкою.
Вона була дочкою нинішньої Великої шаманки, що було еквівалентно верховним жерцям церкви, і одного разу мала успадкувати цю посаду.
Однак вона не хотіла ставати Великою шаманкою. Ні, вона ненавиділа саму посаду шаманки. Вона хотіла покинути північ і вільно блукати континентом.
На жаль, роль шаманки була спадковою. З цієї причини вона була змушена залишатися в храмі і стати шаманкою. Попри це, Сайла не відмовилася від своєї мрії.
- Якщо я використаю частину сили Крижаної душі, то зможу покинути це місце! Тоді я зможу дослідити величезний світ!
Її посада була досить високою серед шаманів. Зрештою, вона була дочкою Великої шаманки і майбутньою Великою шаманкою!
Вона використовувала свою владу, щоб входити і виходити з найпотаємнішої частини храму, де Крижана душа була частково відкрита, і поступово поглинала її силу.
Спочатку вона планувала поглинути достатньо сили, щоб покинути північ, і не більше того. Але все змінюється. Сила викликала звикання. Сайла не могла стриматися.
Вона поступово поглинала все більше сили Крижаної душі. У певний момент вона поглинула так багато сили, що її тіло не змогло витримати, вона втратила розум і почала лютувати.
Воїни храму намагалися зупинити її, але їхній опір був марним. Сайла також заморозила Юкі-Онн, які притягли її сюди проти її волі, і розбила їх на шматки. Ніхто не міг її зупинити.
Маючи таку велику силу під рукою, Сайла втекла з храму і попрямувала на південь. Хоча вона втратила розум, вона, мабуть, не втратила з поля зору свою мрію. Вона завжди хотіла побачити континент Арт на власні очі, тому вона рухалася відповідно.
Це було лихо. Зрештою, сила Крижаної душі заморожувала все навколо неї. Вона заморозить щонайменше половину континенту на своєму шляху!
***
Кан О, Сефіро, Сорен і Карін перемагали будь-якого Туслама на своєму шляху і шукали відповідне місце для встановлення магічного кола.
Однак знайти потрібне місце було не так просто, як здавалося. Було кілька умов, які робили місце придатним. Це мало бути місце поза досяжністю Тусламів, і досить віддалене, щоб вони не почали битися одразу, як тільки вийдуть з магічного кола. Крім того, їм має бути легко пересуватися туди і назад. Усі ці умови робили складним пошук правильного місця.
У той момент...
Кухаахк!
Жахливий рев пролунав через Таластрум, і Карін та Сорен широко відкрили очі.
"Щ-що це було?"
"Хеок!"
Кан О залишався спокійним, оскільки чув це багато разів. Сефіро був таким же.
"Тут точно щось є..." — пробурмотів Кан О.
"Оппа". — смикнула його за рукав Карін. — "Що це був за шум?"
"Я не знаю. Але ви можете почути його час від часу".
"Це бос Таластрума?" — запитала Сорен.
Кан О знизав плечима. — "Може бути, а може й ні. Ми повинні побачити це самі".
"Так". — Сорен кивнула головою.
"Спочатку давайте знайдемо місце для встановлення магічного кола!"
"Так!"
Через деякий час...
"Це те місце!"
Група Кан О знаходилася всередині каналізаційної системи. Місце тхнуло. Але через жахливий запах Туслами не ступали сюди. Крім того, тут було кілька виходів, які вели до різних частин руїн.
Це було найкраще місце для встановлення магічного кола переміщення!
"Там є невелика кімната". — Вказала на кімнату Сорен.
"Це ідеальне місце для цього". — Зазирнувши у двері, розплився в задоволеній посмішці Кан О.
"Я негайно встановлю магічне коло переміщення", — сказала Сорен.
"Дякую. Я розраховую на вас".
"Це займе деякий час".
"Гаразд".
Сорен зайшла в кімнату і почала встановлювати магічне коло. Він іноді спостерігав, як Едер створює магічні кола переміщення, тому він не був особливо зацікавлений у процесі. Він прихилився до стіни, схрестив руки і чекав, поки Сорен завершить свою справу.
Однак...!
"Майбутній Хранитель Континенту!" — Тихий голос раптом прошепотів йому на вухо. Це був Шепіт Землі.
- Чорт забирай. Місії Хранителя Континенту. Вони пожирають час, але вони не винагороджують вас і вони складні, як лайно! — Кан О нахмурився.
Він справді, справді не хотів цього робити.