"Це..."
Любачі втупився на Послідовників Злого Бога, що танули, і насупив брови.
Це світло було ніби природним ворогом для кожного, хто володів силою Злого Бога. Воно належало одному з чотирьох Первісних Богів: Богу Життя, Лухану!
Світло Лухана знищувало будь-кого, хто ніс у собі силу Злого Бога.
"Що нам тепер робити?" — запитав один із Послідовників Злого Бога.
Любачі негайно жбурнув його в пристрій, що випромінював світло.
"Ухак!" — закричав Послідовник Злого Бога.
У той же час пристрій випустив світло Лухана, яке поглинуло Послідовника Злого Бога.
"Це працює більше ніж один раз."
Вираз обличчя Любачі був спокійним, попри те, що він щойно використав свого підлеглого як піддослідного щура.
Що гірше, решта Послідовників Злого Бога вважали його дії виправданими.
Як би там не було, Любачі простягнув руки і випустив енергію Злого Бога.
Енергія полетіла до пристрою. Однак пристрій відчув злу енергію, і світло Лухана знову наповнило печеру.
Бам!
Любачі сподівався, що його енергії вистачить, щоб зламати пристрій.
Однак це була марна спроба. Ще до того, як вона досягла своєї цілі, сила Злого Бога повністю зникла.
"Тц, як дратує. Лорде Срака," — сказав Любачі чоловікові в бронзовій масці.
"Я подбаю про це." — Срака ступив вперед і витяг дворучний меч із-за спини.
Свист!
Він змахнув мечем, вивільняючи похмуру, злу енергію Злого Бога.
Пристрій знову випустив світло Лухана.
При контакті удар Сраки послабшав, але не зник повністю. Це був настільки величезний і потужний вибух сили Злого Бога!
"Як і очікувалося від вас, Лорде Срака!" — Любачі був у захваті.
Бам!
Пристрій розлетівся на друзки. Прозора сфера, яка контролювала світло Лухана, була знищена, тому їм більше не доводилося боятися випаровування.
"Ходімо."
Любачі та його люди просувалися печерою. Їм доводилося знову і знову мати справу з пристроями, що випускали світло Лухана.
Проте Срака знищував кожен із них. Хоча він був Послідовником Злого Бога, його силу та майстерність неможливо було заперечити.
Зрештою, він убив Майстерного Воїна Королівства Байян, Гейнеля.
Вбивство Гейнеля перетворило битву на однобічну різанину на користь Послідовників Злого Бога.
Як би там не було, пастки не могли стримати Сраку. Зрештою, учень та його люди дісталися труни Аксіона.
"Священний скарб точно тут," — схвильовано сказав один із Послідовників Злого Бога.
Густа енергія піднялася з труни й просякла всю кімнату.
"Покваптеся і дістаньте його. Ми повинні повернути священний скарб лорда Джайли якнайшвидше," — сказав Любачі.
Тоді четверо Послідовників Злого Бога стали по чотирьох кутах труни й потягли.
У той момент...
Світло Лухана просочилося з труни, наповнюючи світ світлом.
"Гуааахк!"
"Ух."
Усі Послідовники Злого Бога випарувалися, окрім Сраки, який захистився своїм дворучним мечем, і Любачі, який сховався за спиною Сраки.
Туп!
Оскільки Послідовники Злого Бога, які відкрили кришку, були випарувані, вони знову закрили труну, і світло зникло.
Грр!
Любачі зціпив зуби.
- Подумати тільки, що в самому кінці буде пастка такого масштабу!
Але тут була більша проблема. Якщо вони хотіли відкрити труну і повернути священний скарб Джайли, то їм треба було якось впоратися зі світлом Лухана.
Срака знову розв'язав проблему. Його дворучний меч випустив гігантську, липку енергію, яка поглинула труну.
Бум!
Щойно енергія Злого Бога знищила труну, світло Лухана вирвалося назовні. Срака натиснув ще сильніше, наповнивши свій меч ще більшою силою Злого Бога, і повністю придушив світло Лухана.
Тріск! Тріск!
Зрештою, світло Лухана повністю зникло, а труна була знищена. Аксіон помер давно, тому його тіло не збереглося. Натомість там лежав священний скарб Злого Бога.
Це був бронзовий ритуальний ніж.
Це був священний скарб, відомий як Ніж Джайли. Це було лезо, яким чотирирукий Джайла володів однією зі своїх бронзових рук!
"Ооо!"
- Лорде Джайла! Ми нарешті повернули ваш священний скарб!
Щойно він побачив скарб, Любачі став на коліна і вдарився головою об підлогу.
Срака також став на коліна і вклонився так низько, що його бронзова маска торкнулася землі.
Вони виявляли надзвичайний рівень поваги до священного скарбу Джайли.
Через деякий час...
Срака шанобливо загорнув Ніж Джайли в тканину і поклав його у внутрішню кишеню. Його груди були найбезпечнішим місцем у світі для нього.
"Ми виконали нашу місію, тож ходімо. Демони чекають на нас зовні," — сказав Любачі.
"Гаразд."
Срака і Любачі безтурботно покинули могилу Аксіона.
Однак...!
Хтось зовсім неочікуваний чекав на них.
"Ухак!"
"Лорде Джайла!"
К'яаахк!
Не всі Послідовники Злого Бога увійшли до печери. Навпаки, було більше тих, хто залишився зовні.
Однак усі вони та їхні верхові тварини були вбиті лише одним чоловіком.
Срака та Любачі не могли зрозуміти, що відбувається.
Послідовники Злого Бога зазвичай влаштовували різанину, а не навпаки.
"Грр! Лорде Срака, я подбаю про це. Будь ласка, йдіть вперед і доставте священний скарб у безпечне місце," — сказав Любачі.
"Гаразд. Зрештою, немає нічого важливішого за священний скарб."
Срака підняв руку, і два жахливі демони злетіли вниз. Після цього двоє сіли на них.
Срака піднявся вище в повітря, а Любачі спустився на землю, щоб вбити того, хто був відповідальний за загибель його людей.
У той момент...
Вжух!
Раптом довга лінія, яка нагадувала сам горизонт, пролетіла крізь повітря. Ця лінія пройшла прямо крізь літаючого демона Сраки.
Свист.
Це було так швидко, що літаючий монстр продовжував махати крилами, не підозрюючи про свою смерть. Однак незабаром він розпався на дві частини, і Срака стрімко впав на землю.
Любачі швидко підхопив Сраку своїм демоном.
"Ти в порядку?"
"Так."
"Я спочатку спущу тебе." — Любачі скинув Сраку на землю.
Туп.
Чоловік середніх років, який убив усіх Послідовників Злого Бога та їхніх демонів, підійшов до Любачі та Сраки.
У нього було зачесане назад волосся, гостра лінія підборіддя, вперті очі та губи, а на обличчі — зморшки!
Чоловік тримав у руці меч, проте він не здавався особливо хорошою зброєю. Ні, насправді він здавався дешевим мечем низької якості.
У цьому світі був лише один чоловік, здатний завдати такої потужної атаки таким нікчемним мечем.
Валан!
Він був одночасно Хранителем Континенту та наймогутнішим мечником континенту.
"Хто ти такий!?" — гнівно закричав Любачі.
"..." — Валан мовчав, перевівши всю свою увагу на Сраку.
"Ти послідовник фальшивого бога, який не знає свого місця. Як ти смієш ігнорувати мене!?" — Любачі витріщився на нього налитими кров'ю очима.
Однак раптом Срака схопив Любачі за плече.
"Відступай."
"Прошу?"
"Ти не зможеш його перемогти. Це вперше, відколи я воскрес, я бачу когось настільки сильного."
"Мг."
Це його зачепило. Хоча він був Третім учнем Злого Бога, він був далекий від сили Сраки.
Туп, туп.
Срака ступив вперед.
"Ти теж Послідовник Злого Бога?" — запитав Валан.
"Саме так. Я Перший Меч Джайли, Срака."
Валан насупив брови.
Він знав, хто такий Срака. Ось чому він був збентежений.
Срака не повинен був стояти тут. Чому, запитаєте ви? Він був мертвий уже сотні років.
"Ти справді Меч Диявола, Срака?"
"Саме так."
"Як ти повернувся?"
"Лорд Джайла — єдиний справжній бог. Його сила безмежна." — Іншими словами, Злий Бог Джайла воскресив його.
У нього в голові спалахнула здогадка. — "Змія Ілунаті!"
Змія Ілунаті була, як і Ніж Джайли, одним із священних скарбів Злого Бога. В обмін на життя тисяч або навіть десятків тисяч, Змія Ілунаті була здатна воскрешати мертвих.
"Тож ти знаєш," — сказав Срака.
"Послідовники Злого Бога вже повернули один зі своїх священних скарбів, так?" — Очі Валана яскраво спалахнули. Він добре знав, що станеться, якщо вони повернуть усі свої священні скарби.
- Як мінімум, десятки тисяч помруть. Вони пожертвують ними, щоб повернути Джайлу в цей світ.
Священні скарби Злого Бога, такі як Череп Немета, Ніж Джайли та Змія Ілунаті, були призначені для того, щоб привести Джайлу в цей світ.
Це була їхня кінцева мета; привести Джайлу в Арт.
"Віддай мені священний скарб, поки я ще добрий." — Голос Валана раптом став грубим.
"Навіть не сподівайся!" — закричав Любачі.
- Як ти смієш вимагати, щоб ми повернули священний скарб!?
"Любачі. Візьми це і йди."
Щойно Срака витяг Ніж Джайли та передав його Любачі, Валан змахнув своїм мечем.
Розсікання моря!
Це був найвеличніший розріз, здатний розрізати що завгодно!
"Ухеок!"
Діагональна лінія полетіла в Любачі. Він уявив, як його тіло розрізають навпіл.
Якби Срака не змахнув своїм дворучним мечем, то видіння Любачі стало б реальністю. Однак Срака заблокував Розсікання моря, дозволивши Любачі вийти неушкодженим.
"Йди. Я подбаю про нього."
"Так, пане."
Любачі зрозумів, що Валан — не той, з ким він може змагатися.
Він покликав свого літаючого монстра, але Валан спробував зупинити його. На жаль, Срака не дозволив йому втрутитися.
Дзень!
Дворучний меч Сраки та сталевий меч Валана зіткнулися.
Минуло багато часу відтоді, як меч Валана був заблокований.
Мах!
Любачі сів на свого верхового звіра, і демон розпростер свої крила, схожі на воронячі.
Валан знову змахнув мечем у бік Любачі. Однак Срака знову заблокував його.
- Чорт. Мені слід було взяти Буркана або навіть Кан О з собою.
Валан пошкодував, що прийшов сюди сам. Якби він взяв одного з них із собою, то не втратив би священний скарб.
Зрештою, Валан не зміг зупинити Любачі, який тікав зі священним скарбом.
Меч Диявола, Срака!
Він був мечником, який став Гросмейстером сотні років тому. У свій час казали, що Срака вбив більше ніж десятки тисяч людей.
Звідки було знати Валану, що вони воскресять легендарного мечника, щоб зупинити його!?
- Хай там як, я мушу вбити цього хлопця. — Валан зосередився виключно на Сраці.
Панувала повна тиша, і жодна зі сторін не поворухнула ні м'язом. Однак насправді вони були втягнуті в запеклу, невидиму битву.
Скільки часу минуло? Здавалося, минуло багато часу.
Одна крапля поту стікала з чола Валана і потрапила йому в око.
Валан інстинктивно кліпнув!
У той момент...
Срака змахнув мечем, і Валан із запізненням зробив те саме.
Усе сталося миттєво. За цей короткий проміжок часу бій було вирішено.
Туп.
Ліва рука Валана впала на землю. Потік червоних уламків світла вилився з рани.
З іншого боку, Срака виглядав цілком нормально.
"Це те, на що ти цілився з самого початку?" — запитав Срака.
"Рука за вбивство Гросмейстера. Яка дешева угода," — байдуже сказав Валан, попри втрату однієї з кінцівок.
"А як щодо поту?"
"Я не так сильно пітнію."
"Неймов..."
Срака не зміг закінчити речення. Червона лінія з'явилася на його горлі, і його голова покотилася на підлогу.
Тільки тоді Валан скривився. Не було нікого, хто був би в порядку після втрати руки!
"Ух."
Валан зціпив зуби, перетерпів біль і пішов геть із відірваною лівою рукою.
***
Валан сказав йому прийти й знайти його, як тільки демонічний меч буде готовий.
Принісши йому меч, Валан офіційно визнає його своїм наступником і почне серйозно навчати його.
Кан О, який відчув свій новий демонічний меч, згадав слова Валана і прийшов до Холізею.
На щастя, він прийшов вчасно. І Валан, і Буркан були тут.
"Майстре Валане, я нарешті створив демонічний меч, як ви й доручали."
- Тож, будь ласка, навчіть мене Розсіканню моря, — залишилося невимовленим, але очі Кан О розширилися. Зрештою, однієї руки Валана не було!
"Га? Майстре Валане, що сталося з вашою рукою?"
"Якийсь хлопець відрубав її," — байдуже сказав Валан.
"Хіба це можливо?"
- Подумати тільки, що хтось міг відрубати руку Валану. Хто це був?
"Замовкни. Підходь сюди й сідай." — Валан вказав ногою на стілець перед собою.
"Так."
Кан О зробив так, як він просив, і сів. Він не хотів злити Валана, особливо коли той з відрубаною рукою. Не було жодної причини загострювати ситуацію, чи не так?
"Дай мені демонічний меч."
"Так!"
Кан О шанобливо подав йому меч обома руками.
Валан погладив меч своєю однією рукою, що залишилася.
"Він занадто хороший для тебе," — сказав Валан, дивлячись на нього з недовірою.
"Хе-хе." — Кан О почухав потилицю.
- Не посперечаєшся. Цей демонічний меч досить імбовий.
"Ех, обіцянка є обіцянка. З цього моменту ти мій наступник," — проголосив Валан.
Кан О нарешті став наступником наймогутнішої людини континенту.
______
Ой ржу неможу з Сраки, але там справді СРАКА!!! але не забуваймо, що це корейська новела і їхня Срака це не та ж, що і наша) але капець, як смішно! 3 години ночі, а я ржу як кінь😂😂😂😂😂