Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Хижак Підземелля

Розділ 247 - Серце Дескейна.

0% of chapter read

Кан О кинувся на найближчого триметрового Духа Лави.

Вуш!

Дух Лави змахнув кулаком, випускаючи темно-червоний стовп вогню.

Полум'яна гармата!

Кан О змахнув Демонічним мечем Убістом зверху вниз.

Подих Блискавки!

Трісь!

Іскри затанцювали на його вугільно-чорному клинку.

Бух!

Розряд блискавки прошив вогняний стовп і вцілив Духу Лави в обличчя.

Бам!

Дух похитнувся від удару. Кан О швидко наблизився і змахнув мечем горизонтально.

Шух.

Кан О розсік його талію так легко, ніби різав тофу. Червоні осколки світла полетіли в повітрі. Проте він не зміг розрубати його повністю. Всередині його тіла був міцний мінерал, який зупинив клинок.

"Тц." — Кан О клацнув язиком. Лезо Безодні не змогло продемонструвати свою повну силу.

Куооох!

Дух Лави простягнув руки, намагаючись схопити його за горло. Кан О відступив, але...

Пхх!

Раптом з-під його ніг вирвалося полум'я. Це була робота навички Духа Лави "Виверження".

Кан О зціпив зуби і розвернув корпус убік. Вогонь обпалив йому бік і стегно. Хоча він отримав певне пошкодження від вогню, це не було критично.

"Не намагайся робити все сам."

"Так, будь обережним із великими."

Дворфи-воїни підійшли і оточили Духа Лави.

"Залишаю його вам!" — Кан О розвернувся.

Мати справу з триметровими Духами Лави було важко. Проте він міг вбивати менших (два метри або менше) Духів Лави одним ударом.

Якщо так, то він залишить більших Духів Лави Дворфам-воїнам, а сам вбиватиме стільки маленьких Духів, скільки зможе!

- Ось цей!

Кан О кинувся до Духа Лави, який був трохи більше метра заввишки, і миттєво розрубав його на шматки.

Тоді...

"Відступаємо!" — різко наказав Рандельгофф.

- Що? — Кан О озирнувся навколо. Битва явно була на користь експедиційного загону. Зараз був не час для відступу.

"Йде лавова хвиля!" — крикнув Бук.

- А, лавова хвиля! — Кан О зрозумів, чому Рандельгофф наказав відступати.

Лавова хвиля з'являлася випадковим чином і проносилася над частиною мосту. Будь-хто, хто потрапив би під неї, загинув би без жодних варіантів.

"Швидше, відступаємо!" — вигукнув Рандельгофф.

Кан О, Едер та Дворфи-воїни кинулися до початку мосту.

Пхх!

Гігантська хвиля лави накрила частину мосту. Це було воістину захоплююче видовище.

"Ух, якщо потрапиш у таке, то ти 100% мрець," — сказав Едер.

"Так, напевно." — Кан О тримав фразу "Остерігайся лавової хвилі" на самому видному місці у своїй голові.

Коли лавова хвиля пройшла, на мосту залишилося кілька калюж лави. Також там залишилися мінерали, яких раніше не було видно! Коли проходить лавова хвиля, вона залишає по собі рідкісні самоцвіти.

"До справи!" — вигукнув Рандельгофф.

"Гірнича група, за мною."

Десять Дворфів побігли по мосту до щойно утворених мінералів. У той же час лава кілька разів піднялася, породжуючи нових Духів Лави.

"Захищайте гірничу групу! Не дайте духам поглинути мінерали!" — крикнув Бук.

Якщо Духи Лави поглинуть мінерали, вони еволюціонують у іменованих монстрів.

"Уааах!"

"Атакуйте!"

Дворфи-воїни кинулися в бій. Навіть Рандельгофф і Бук, які до цього зосереджувалися виключно на командуванні військами, вступили в битву.

* * *

Дворфи Чорного Молота довгий час були рабами Інаріуса. Більше того, їхні тіла були змінені без їхньої згоди!

Дворф-воїн Ігріхам. У його тіло було пересаджено м'язи огра, що дало йому неймовірну фізичну силу. Проте, як побічний ефект, його обличчя стало надзвичайно потворним.

Колись він вважався найвродливішим з усіх, але один експеримент перетворив його на найпотворнішого. Ось чому він не знімав шолом, навіть коли не був у бою. Раніше він був веселим і товариським, але тепер став холодним і замкнутим.

"Вороги. Атакуйте, поки вони не помруть." — Ігріхам змахнув молотом у бік Духа Лави. Це був удар з фізичною міццю огра!

Вуш!

Бам!

Його атака була настільки потужною, що Духа Лави розплющило, як рисовий коржик.

Рев!

Дух Лави люто замахав руками, і вогонь, що спалахнув, обпалив Ігріхама. Незважаючи на це, Ігріхам залишався спокійним. Він просто гатив по Духу Лави своїм молотом знову і знову.

Гуп! Гуп! Гуп!

Обоє швидко втрачали очки здоров'я. Проте Дух Лави помер першим.

"Хмм." — Ігріхам змахнув полум'я зі свого обладунку, ніби це була дрібниця.

Дворф-воїн Бук. Його ліве око було не його власним. Оригінальне око Бука замінили оком Василіска, яке перетворювало на камінь усе, що потрапляло в поле його зору.

Шолом Бука частково відкрився, відкриваючи його ліве рептилоїдне око.

Зле Око: Скам'яніння!

Дух Лави, що нападав, раптом завмер. Його нижня частина тіла почала тверднути і сіріти.

Рев!

Все, що він міг робити — це бити його, тож він так і зробив. Його кулаки палали могутнім полум'ям.

Вогняна булава!

Бук у свою чергу змахнув молотом.

Бам!

Кулак Духа Лави та молот Бука зіткнулися! Вони зіткнулися вдруге і втретє. Бук продовжував гатити молотом, а Дух Лави продовжував бити його кулаками.

Минув час...

Дух Лави здався першим. Все його тіло перетворилося на камінь, тож він більше не міг рухатися.

"Спочивай з миром." — Бук змахнув молотом, розтрощивши голову Духа Лави.

Трісь!

Дух Лави розлетівся на шматки.

Чорна луска, схожа на діаманти, подекуди вкривала обличчя Рандельгоффа. Рандельгоффу імплантували клітини Гермаділа, що дало йому цю сталеву луску.

Так чи інакше, ця луска дозволяла Рандельгоффу відбивати сталеву зброю власним тілом. Більше того, він ретельно виготовив свій обладунок і навіть носив із собою щит. Таким чином, Рандельгофф мав тут найвеличніший захист. Він, очевидно, був їхнім танком — тим, хто приймав на себе всі атаки ворогів.

"Це навіть не лоскотно, ви, виродки!"

Рандельгофф віддавав накази своїм військам, танкуючи трьох триметрових Духів Лави.

"Гірнича група, швидше! Решта — захищайте їх і не підпускайте Духів Лави до рідкісних мінералів! Бук, стеж за лавовою хвилею!"

Кожен із Дворфів-воїнів мав незвичайну здібність. Зрештою, всі вони були жертвами нелюдських експериментів! Ці незвичайні здібності давали їм перевагу на полі бою.

До того ж Кан О та Едер робили більше, ніж просто свою частку роботи. Кан О швидко вбивав будь-якого Духа Лави зростом два метри або менше, а Едер захищав гірничу групу своєю кістяною магією.

Очевидно, експедиційний загін перемагав!

"Можу я поглянути на мінерал?" — Кан О підійшов до одного з Дворфів. Дворф якраз збирався покласти мінерал у свою сумку.

"Прошу." — Дворф передав йому мінерал.

- Подивимось...

Кристал був переважно червоним, але мав хвилястий жовтий візерунок.

"Оцінка предмета."

[Дорогоцінний Кристал Лави (Самоцвіт)]

[Мінерал, який довгий час конденсувався в лаві. Всередині нього міститься потужна енергія вогню.]

[Ранг матеріалу: AA.]

- Хмм. Нічого особливого. — Кан О подивився на мінерал, сподіваючись, що його Гіперінтуїція може активуватися, але нічого не сталося.

"Дякую, що дозволили поглянути." — Кан О, втративши будь-який інтерес до мінералу, негайно передав його назад Дворфу.

Тоді...

"Знову просуваємося!" — вигукнув Рандельгофф.

Експедиція важко рушила вперед.

* * *

"Йде лавова хвиля!" — крикнув Бук.

"Звідки вона йде?"

"Ззаду. Ми маємо продовжувати йти вперед."

"Всі чули? Вперед!" — вигукнув Рандельгофф.

Через деякий час...

Лавова хвиля пронеслася над частиною мосту. Але цього разу хвиля була набагато більшою, ніж раніше. Таким чином, на мосту з'явилася купа мінералів.

Незліченні Духи Лави прийшли по мінерали, маючи намір поглинути їх і стати іменованими монстрами.

"Їх забагато. Поки відкладіть видобуток і зосередьтеся на битві!" — вигукнув Рандельгофф.

"Ооо!"

"Ходімо!"

Дворфи-воїни билися з одним або двома Духами Лави одночасно. Кан О та Едер спочатку розібралися з тими Духами, що були поруч.

Оскільки навколо було так багато лавових кристалів, кільком Духам Лави вдалося поглинути їх і еволюціонувати.

[Дух Лави еволюціонував.]

[Розлючений Дух Лави, Куріс!]

[Дух Лави еволюціонував.]

[Розлючений Дух Лави, Балтіон!]

[Дух Лави еволюціонував.]

[Розлючений Дух Лави, Кесарман!]

Іменовані Духи Лави! Вони були понад п'ять метрів заввишки і мали міцну верхню частину тіла. На їхніх руках були золоті браслети, а від їхніх тіл піднімався чорний дим.

"Будьте напоготові!" — грубо вигукнув Рандельгофф.

Вуш!

Щоразу, коли іменований Дух Лави змахував кулаком, з нього виривалося полум'я.

"Ухиляйтеся!"

"Нам потрібне підкріплення сюди!"

"Спершу вбивайте маленьких!" — сердито крикнув Дворф-воїн.

Дворфи-воїни прикривалися щитами, проривалися крізь полум'я і хоробро гатили своїми молотами.

Едер був зайнятий по самі вуха. Зрештою, він був єдиним учасником експедиції, який міг забезпечити підтримку на дальній дистанції.

Він змахнув своєю косою.

АоЕ Прокляття: Уповільнення!

Ланцюги полетіли врізнобіч. Будь-який Дух Лави, на якого це подіяло, почав рухатися повільніше, ніж раніше.

"Рости!" — Едер атакував, використовуючи Кістяні списи, і створив Кістяну стіну, щоб полум'я не поширювалося. Він не забував також час від часу використовувати Кістяну бомбу.

- Тепер це справді схоже на небезпечне підземелля — Очі Кан О заблищали.

Хоча це місце називали одним із трьох найнебезпечніших підземель у вулканічному регіоні, до цього часу це так не відчувалося. До цього моменту! Серце Дескейна нарешті почало показувати своє справжнє обличчя.

- Подивимось, наскільки ти небезпечний.

Кан О спрямував свій меч на Розлюченого Духа Лави, Куріса. Він чітко давав зрозуміти: "Я твій супротивник!".

"Ходімо!" — Кан О прорвався крізь полум'я і кинувся на нього!

Previous chapterNext chapter