Едер змахнув булавою, влучивши в останнє вціліле щупальце.
Потужний удар!
Бах!
"Потужний удар" спричинив крихітний вибух, і жалка частина щупальця Гуреко впала на підлогу.
Гуреко втягнуло те, що залишилося від щупальця.
Кура!
Гуреко заверещало, його очі засяяли, а тіло почало здригатися.
Псссс!
Раптом з боку хвоста Гуреко почувся звук, схожий на здуття повітряної кулі.
"Воно випускає газ" — вигукнув Едер.
Це було не просто випускання газу.
Гуреко випускало чорний дим зі свого хвоста. Це був той самий дим, що утворювався при контакті кислоти Тарденсів із водою.
Звичайно, це було ще не все.
Гуреко, яке раніше залишалося нерухомим, почало рухатися.
Воно перебирало плавцями по мулу, наче риба-стрибун, люто мчачи на Едера.
Подумайте самі. Що б ви відчули, якби на вас раптом кинувся п'ятиметровий бос, який був ширшим, ніж заввишки?
До того ж, воно мчало на швидкості, яку ви вважали неможливою!
Туп-туп-туп!
Земля здригалася під його натиском.
"Ухиляйся!" — крикнув Кан О Едеру.
Кан О знав, що вони не можуть дозволити собі прийняти таран Гуреко лоб у лоб.
Едер був тієї ж думки.
Він нарешті отримав тіло, яке йому подобалося, тож не міг дозволити собі втратити його, потрапивши під удар монстра, схожого на морського чорта.
Едер біг щодуху, але Гуреко опинилося прямо за ним.
Воно роззявило свою величезну пащу, готове проковтнути Едера.
"Ух!"
У цей момент Едер кинувся вбік.
Бам! Бам! Бам!
Гуреко пронеслося через місце, де він щойно був, залишаючи по собі величезні сліди свого натиску.
Оскільки воно безперервно випускало чорний дим із хвоста, дим піднімався в повітря густими хмарами.
Кура, куха!
Гуреко, якому не вдалося проковтнути Едера цілком, зупинилося і важко задихало, наче йому бракувало повітря.
Саме тоді Кан О рушив.
"Атакуйте його, поки воно не почало знову рухатися!"
Серед людей чи монстрів не буває абсолютних істот. В обмін на руйнівний таран Гуреко деякий час не могло поворухнутися.
Все ж таки воно не було беззахисним.
Його наріст продовжував випускати кислоту.
Кан О підібрався ближче, ухиляючись від кислоти, і зробив випад демонічним мечем.
Гуп!
Він ударив з усієї сили, проте меч не ввійшов глибоко.
"Шкіра товста і міцна!"
Його тіло зовсім відрізнялося від щупалець, які він так легко розсікав.
Кан О, залишивши лезо в тілі Гуреко, потягнув його крізь плоть до пащі істоти.
Ррраз!
Його демонічний меч пройшов по нерівній шкірі Гуреко, проте залишив лише невеликий слід.
Кан О продовжив рух до пащі Гуреко.
Кура, кура!
Коли його лезо досягло пащі Гуреко, що важко дихало, звідти вирвався сморід, схожий на гниле молоко.
"Боже, чувак, почисти зуби".
Кан О насупився і приготувався знову змахнути лезом.
У великій пащі було кілька гострих зубів.
Якби воно закрило рота, все, що потрапило всередину, було б розтрощене на шматки!
Проте Кан О побачив у його горлі щось схоже на червоний бутон квітки із зеленими плямками.
- Слабке місце!
Його "Гіперінтуїція" вела його до цього бутона.
У цей момент бутон розквітнув.
До його носа долетів запах набагато гірший за попередній сморід гнилого молока.
Із цієї розквітлої квітки вилізли Куріма та Тарденс, вкриті липкою рідиною.
- Чудово!
Кан О мав гарну ідею.
Кухеонг!
Він використав "Рев Барамута".
За його спиною на мить з'явився силует тигра і незабаром зник.
"..."
Кан О затамував подих, щоб не відчувати цього жахливого смороду, і замахнувся донизу.
Вжих!
Його демонічний меч випромінював золоте світло, за яким одразу послідувала аура тигра.
Тигр Буревію!
Аура увійшла всередину Гуреко.
Бам! Бам! Бам!
Тигр пронісся крізь Тарденса та Куріму і вдарив по бутону.
У пащі Гуреко почався хаос.
Тіла Куріми та Тарденса розсипалися осколками світла!
Бутон затремтів і випустив великі червоні осколки світла.
Іншими словами, у роті Гуреко вибухали петарди.
Куруарарара!
Гуреко забилося в агонії.
Воно роззявило пащу, викидаючи Тарденса та Куріму назовні, а за ними вилетіли осколки світла, що ще не встигли зникнути.
Гуреко закрило свою порожню тепер пащу і зосередило погляд на Кан О.
Воно знову почало готуватися до тарана. Його атака була ще лютішою та смертоноснішою, ніж раніше!
Поки "Тигр Буревію" все ще був активним, вітряні батоги продовжували лютувати. Проте їх було недостатньо, щоб зупинити просування Гуреко.
Кан О і Гуреко були занадто близько один до одного.
Куди б він не побіг, Кан О потрапив би під удар Гуреко.
"Дідько".
Кан О прикрився своїм демонічним мечем.
Вигляд Гуреко, що мчало на нього, нагадав йому зіткнення з вантажівкою.
Кан О зціпив зуби.
"Я вірю в тебе, Барамуте!"
Віра в те, що ефект його набору обладунків Барамута активується і анулює смертельний удар по власнику!
На щастя, він знайшов руку допомоги, вірніше, ногу допомоги в несподіваному місці.
Грано простягнув руку до неба.
У його руці був одноразовий магічний пристрій. Він був зроблений зі скла і мав форму пташиного кігтя.
"Кіготь яструба!"
Грано вигукнув ключові слова, які активували магічний пристрій.
Магічний пристрій наклав заклинання, схоже на кран-машину, що підхоплює союзника або ворога в небо!
Тріск!
Скляний магічний пристрій тріснув. Водночас активувалася одноразова магія.
Кан О відчув, ніби щось підхопило його, і його тіло злетіло вертикально вгору.
Туп-туп-туп!
Одразу після того, як він злетів у повітря, Гуреко пронеслося своїм гігантським тілом через місце, де він щойно був.
"Хуу".
Кан О подивився вниз і полегшено зітхнув. Гуреко повністю розтоптало землю під ним.
"Ефект «Кігтя яструба» скоро закінчиться" — крикнув Грано.
Як він і сказав, відчуття, що щось тримає його тіло в повітрі, поступово зникло.
Тоді він почав падати з неба!
Кан О безпечно приземлився на землю.
Після своєї атаки Гуреко знову роззявило пащу і важко задихало.
"У нього в роті слабке місце. Містере Грано, зарядіть по ньому чимось потужним!" — крикнув Кан О.
"Магією води?"
"Так!"
Грано діяв негайно.
Його сфера почала шалено обертатися.
Закінчивши заклинання, Грано виставив руку зі сферою вперед.
Потік!
Зі сфери вирвалися шість потужних водяних гармат.
Грано цілив влучно.
Водяні гармати влетіли прямо в пащу Гуреко.
Воно швидко закрило рота, але було запізно; воно зазнало серйозної шкоди до того, як встигло це зробити.
Звичайно, за використання магії води довелося платити.
Кислота Гуреко зреагувала на його водяне заклинання, і почала підніматися велика кількість чорного диму.
"Є спосіб це обійти".
Кан О кинувся вперед до Гуреко.
Туп-туп!
Гуреко почало таран, щоб перехопити Кан О.
Здавалося, воно досі не могло забути той сильний шок, який отримало від Кан О раніше.
"Все за планом!"
Щойно воно кинулося на нього, Кан О вишкірився.
У центрі цієї зали був круглий купол.
Іншими словами, там була ділянка, куди дим не поширювався.
Якби він заманив Гуреко туди, їм не довелося б турбуватися про дим, створений магією води Грано.
Гуреко переслідувало Кан О з неймовірною швидкістю, і відстань між ними поступово скорочувалася.
На відміну від минулого разу, коли він не міг ухилитися від тарана самотужки, тепер він міг це зробити.
У потрібний момент Кан О швидко розвернув тіло на 90 градусів і стрибнув.
Через свій великий розмір Гуреко не могло миттєво розвернутися.
Зрештою, Кан О ухилився від удару, і Гуреко знову стало беззахисним.
Грано, який слідував за ними, випустив ще одне потужне заклинання.
Водяна куля!
Він вистрілив водяною кулею прямо в пащу Гуреко.
Кура!
Тіло Гуреко затремтіло від болю.
"Ще зовсім трохи".
Кан О відчував, що скоро все закінчиться.
Він знову використав себе як приманку і побіг прямо перед ним.
***
Кінець Гуреко був більш безглуздим, ніж він очікував. Навіть Кан О був здивований результатом.
Використання тарана коштувало йому частини НР.
Гуреко знову кинулося на Кан О, але раптом зупинилося і впало, наче навушники, в яких сіли батарейки.
[Ви перший, хто переміг Насіння Лиха, Гуреко.]
[Як нагороду, з монстра випадуть предмети найвищого рангу.]
"Яка комедія".
- Подумати тільки, воно кинулося в атаку і померло на півшляху.
Кан О посміхнувся такому несподіваному фіналу.
"Все було б інакше, якби воно було у воді" — підійшов Грано і сказав.
"Це правда".
Море було володінням Гуреко. Проте воно було рибою без води, тож те, що воно загинуло, було цілком природним.
Кан О підійшов до тіла Гуреко. Після смерті воно залишило три предмети.
Одним із цих предметів було гігантське насіння.
Кан О підняв його та оцінив.
[Ядро Гуреко]
[Ядро Насіння Лиха, Гуреко. Воно випромінює неймовірно зловісну ауру і жахливо смердить.]
Це насіння було не чим іншим, як Ядром Гуреко.
Це був той самий предмет, який королева Лупенії, Роан, просила його принести.
Грано, який підійшов поруч, зацікавився ядром.
"Це ядро?"
Оскільки він був магічним інженером, що спеціалізувався на створенні магічних пристроїв, його особливо цікавили матеріали.
"Так. Хочете поглянути?"
Кан О передав ядро Грано.
Грано взяв ядро і ретельно його оглянув. Поки він це робив, Кан О оглядав інші предмети.
[Кислотний міхур Гуреко]
[Цей міхур містить потужну кислоту. Схоже, цей предмет зацікавить алхіміків.]
[Ранг матеріалу: BB]
Міхур, що за формою нагадував шлунок, був матеріалом, який містив кислоту Гуреко.
Кан О передав його Грано, запропонувавши подивитися.
Нарешті, Кан О підняв перстень.
Поверхня персня була вкрита рідиною, що затверділа, наче камінь, тож він не міг сказати, як той виглядав спочатку.
[Невідомий чорний перстень]
[Перстень, що мандрував тілом Насіння Лиха, Гуреко. Перстень втратив свою первісну форму через темряву та кислоту Гуреко і в результаті отримав абсолютно нові здібності.]
Виклик щупальця: Викликає щупальце, яке допомагає вам у бою.
Кислотний монстр: Викликає монстра, що випліскує кислоту.
[Ранг: A]
[Здібності:
Основні характеристики +20,
Харизма -20]
[Мінімальні вимоги: Рівень 150]
"Це перстень виклику..." — промовив Кан О, вертячи перстень у руках.
Були люди, які божеволіли від предметів, що викликають певних монстрів, як цей.
"Містере Грано" — покликав Кан О.
"Так?"
"Можна мені взяти цей перстень?"
Коли їхнє полювання закінчиться, Грано забере 30% прибутку як свою частку. Очевидно, Кан О не міг просто взяти перстень, як йому заманеться.
"Бери".
Грано навіть не став придивлятися і великодушно погодився.
"Натомість я візьму цей предмет".
Грано потряс міхуром з кислотою, який тримав у руках.
"Добре, бери".
Після цього Кан О та Грано розділили мотлох, отриманий у лігві демона, у співвідношенні 70 на 30.
Кан О одразу ж згодував своєму демонічному мечу непотрібні предмети.
"Їж".
Демонічний меч випустив темряву, і ця темрява поглинула зуби та присоски Куріми, око Тарденса тощо.
Кан О погладив свій демонічний меч.
"Вже скоро".
Щоразу, коли його демонічний меч отримував предмети, його ситість зростала, а коли вона досягала 100%, меч ставав ще сильнішим.
Зараз ситість була понад 90%. Невдовзі вона досягне 100%, і його демонічний меч стане ще сильнішим, ніж раніше.
"Подивимося".
Кан О прикріпив демонічний меч до спини і почав обшукувати кожен куточок другого підземного поверху лігва демона.
Він відчував, що тут можуть бути якісь багатства, які накопичило Гуреко.
Проте нічого особливого не було.
- Можливо, воно в озері...
Кан О подумав про те, щоб обшукати озеро, але він не міг туди зайти.
Озеро було забруднене кров'ю Гуректурона, відомого як Лихо Моря, тому воно було чорним, як смола.
Він не міг навіть уявити, як заходить всередину.
Все було б інакше, якби він був упевнений, що всередині є якийсь цінний скарб.
"Хуу, містере Кан О, повертаймося до Кришталевого палацу Лупенії" — сказав Едер.
Йому потрібен був відпочинок.
"Містере Грано, вам все ще потрібно оглянути труп Гуректурона?" — запитав Кан О.
"Я побачив достатньо".
Грано посміхнувся. Поки Кан О був зайнятий оглядом озера, він ретельно вивчав труп Гуректурона.
"Я розумію".
Кан О почав рухатися.
- Думаю, все гаразд. Адже скарбниця Лупенії чекає на мене.
Він не так багато отримав від підкорення лігва демона. Проте на нього чекала скарбниця Лупенії.
Група Кан О залишила трупи Гуректурона та Гуреко і покинула другий підземний поверх.