Стовп світла зник.
Кан О, який виглядав точнісінько як Чже У в реальному житті, з'явився в убогому одязі новачка.
Він опинився посеред площі, що кишіла людьми.
"Запрошуємо дамаг-дилера та цілителя для цвинтаря Альхайц. Рівень не менше 100. Бажано з досвідом. Полюємо довго."
"Продаю сутану лише для жерців, Сутана, благословенна Алісою. Будь ласка, пропонуйте ціну. Якщо не знаєте ринкових цін, не турбуйте."
"Набір у гільдію «Нумо бігати». Рівень від 50. Лише для активних гравців!"
Кан О озирнувся навколо. - "Це площа Джавен."
За ті пів року, що Чже У провів, тренуючи своє тіло, він забив голову всілякою інформацією про Арт.
У його мозку зберігався величезний обсяг знань про цю гру.
Тому він точно зрозумів, де знаходиться, щойно побачив статую на площі.
"Найближчий тренувальний центр звідси — центр Рейна."
Як він і планував заздалегідь, Кан О попрямував до тренувального центру.
Оскільки він вивчив географію Альтейна напам'ять, ніщо не завадило йому знайти дорогу.
"Інформація про персонажа."
Дорогою до тренувального центру він перевірив свої показники.
→
[Рівень 1 Кан О]
Професія: Безробітний
Схильність: Нейтральна
Титул: Новачок
Слава: 10
HP та MP: 110/100
Витривалість: 100
[Основні характеристики]
Фізична сила: 11 (Сила тіла)
Психічна сила: 11 (Сила розуму)
Магія: 10 (Здатність використовувати магію)
Чуття: 11 (Здатність використовувати навички)
Залишкові очки: 0
[Другорядні характеристики]
Немає. (З'являються за певних умов. Ці показники будуть зростати або падати залежно від дій користувача.)
←
Дивлячись на кожну характеристику окремо, можна було дізнатися детальнішу інформацію про можливості.
Наприклад, фізична сила включала м'язову силу, спритність, рефлекси тощо.
Кан О вже знав специфіку кожної основної характеристики, тому йому не потрібно було їх вивчати.
Розподіл бонусних очок теж непоганий.
Зазвичай основні характеристики починалися з десяти, але його показники — фізичний, психічний та чуття — були вищими.
Це сталося завдяки скануванню.
Dreamgate заохочували гравців сканувати свої фізичні дані та переносити їх на персонажів.
Це пояснювалося тим, що скановані персонажі, на відміну від звичайних, створювали менше стресу для організму гравця.
Тому створення сканованого персонажа давало бонусні очки.
Ніби розробники казали: "Просто зробіть це!".
Хоча не так багато людей це роблять.
Багато гравців віддавали перевагу кастомізації персонажа замість сканування. Адже так вони могли виглядати крутішими або красивішими.
Кан О був у гарній формі, мав змогу отримати бонусні очки та зберіг своє треноване тіло, тож у нього не було жодних причин відмовлятися від сканування.
- Я на місці.
Кан О, який уже дійшов, відчинив двері тренувального центру Рейна.
Проте...!
"Га?"
Щойно він відчинив двері, він відчув щось обличчям...
Гіперінтуїція. Це точно була Гіперінтуїція!
...
Кан О пригнув голову.
Це сталося тому, що тренувальний меч полетів прямо йому в голову.
"О?"
Старий, який напав на нього, посміхнувся.
- Зачекайте, хто цей старий із примруженими очима?
Кан О насупився.
"Спробуй ухилитися і від цього."
Старий змахнув мечем.
Кан О знову відчув це холодне відчуття.
Він швидко витягнув меч зі свого інвентарю, блокуючи місце, де відчув холод. Старий вдарив своїм мечем саме туди.
Його Гіперінтуїція, яка відчувала небезпеку, безумовно активувалася.
Даак.
Їхні мечі зіткнулися.
Кан О використав силу віддачі, щоб відступити.
- Я відчуваю Гіперінтуїцію навіть у грі.
Кан О думав, що існує велика ймовірність того, що його здатність не працюватиме.
Зрештою, це лише гра.
Однак Гіперінтуїція активувалася.
Якби не старий перед ним, він би, мабуть, почав стрибати від радості.
Але старий не дав йому і шансу порадіти.
"Ха-ха-ха."
Старий сміявся, атакуючи Кан О. Його вираз обличчя був схожий на вираз дитини, яка грається своєю іграшкою.
Ддак.
Кан О блокував атаки старого, поєднуючи Гіперінтуїцію та свій бойовий досвід. Він також миттєво зрозумів поточну ситуацію.
Це подія, де бос сам тебе навчає.
Зазвичай гравець отримував квест від одного з інструкторів центру, а потім, вдаривши дерев'яну ляльку близько ста разів, отримував другорядну характеристику — Стійкість.
Однак, коли з'являвся бос, у кожному з тренувальних центрів спрацьовувала особлива подія.
У Рейна це, мабуть...
"Прокляття," — вилаявся Кан О.
- Подія Стійкість до фізичних атак!
Бос, Рейн, битиме гравця знову і знову, що в результаті дасть другорядну характеристику — Стійкість!
- Прокляття, чому саме це?
- Чому саме подія Стійкості!?
Це могла бути будь-яка інша подія, але йому випала одна з найгірших. Йому нічого не залишалося, крім як насупитися.
"Отримуй удари, поки я ще добрий."
Рейн підійшов до Кан О, нахиливши голову, як бандит.
Поки що треба триматися.
Кан О довірився своїй Гіперінтуїції та самому Арту.
Арт був справді дивовижною грою.
Кожен NPC мав своє власне життя, характер, історію та родину.
Вони були як справжні люди.
Ці NPC повністю відрізнялися від тих, що були в Warlord; ті робили лише те, що було запрограмовано, і всі результати були однаковими!
Тому в Арті не було нічого заздалегідь визначеного. Були лише вибори. А також нескінченна кількість результатів, заснованих на цих рішеннях!
Має існувати результат, за якого Рейн тебе не поб'є.
"А ти тримаєшся, га."
Меч Рейна не зупинявся.
Кан О ледь ухилявся або блокував атаки Рейна.
"А як щодо цього?"
Чим довше це тривало, тим швидшим ставав меч Рейна.
Кан О зрозумів, що так він довго не протримається. Різниця в їхніх здібностях була занадто великою.
Треба це закінчувати.
Кан О вирішив атакувати замість того, щоб захищатися.
Але Рейн, як і належить босу, не залишав прогалин. Тому Гіперінтуїція, яка мала б спрямувати його на слабкі місця суперника, мовчала.
Більше того, меч Рейна був справді швидким.
Навіть якщо він заздалегідь знав, звідки прийде удар, він ледь встигав блокувати випади Рейна.
У якийсь момент він досяг своєї межі; він більше не міг блокувати меч Рейна. Зрештою, він отримав удар по ногах.
"Угх."
Оскільки це була гра, біль не був нестерпним, але Кан О втратив рівновагу і впав на підлогу.
Тепер Рейн з ентузіазмом почне його гамселити. Він буде сильно бити його за всі завдані неприємності!
Однак він не втратив пильності навіть під час падіння.
У бік!
Рейн став трохи необережним, і Гіперінтуїція Кан О сфокусувалася на його вразливому місці.
Він зробив випад, вклавши в нього всю свою силу!
Він атакував під час падіння, тому сили в ударі майже не було. Але все ж він таки торкнувся тіла Рейна.
Плюх.
Кан О впав остаточно.
"Хмм. А ти досить непоганий," — сказав Рейн, дивлячись на свій бік.
[Вас визнав Майстер Блискавичного Меча Рейн. Ваша слава зросла, і Рейн більше не буде на вас нападати.]
Ооо!
Кан О різко підвівся, почувши запевнення, що на нього більше не нападуть.
"Та нічого особливого."
Він дуже хотів сказати: Ти, божевільний старий!, - але стримався.
Було очевидно, що якщо він зараз його вилає, то замість відповіді отримає мечем. Терпи. Терпи це.
"Ех, з тобою зовсім не весело."
Рейн швидко розвернувся і пішов, ніби повністю втратив інтерес до Кан О.
[Створено другорядну характеристику — Непохитність.]
[Чим вищий рівень Непохитності, тим краще ви можете долати свої страхи і тим успішніше діяти проти ворогів, які набагато сильніші за вас.]
"Ти, клятий дідугане!"
Щойно він переконався, що Рейн пішов, він випустив довгоочікувану лайку.
Він просто робив те, що хотів!
Він плюнув на підлогу, а потім зайшов у тренувальний центр.
"Ласкаво просимо. Це тренувальний центр Рейна..."
"Цього досить. Будь ласка, просто дайте мені квест."
Кан О, який отримав квест від інструктора, вдарив дерев'яну ляльку сто разів і отримав другорядну характеристику — Стійкість.
[Створено другорядну характеристику — Стійкість.]
[Чим вищий рівень показника Стійкості, тим важче вашим здібностям впасти.]
"У тебе талант до бойових мистецтв. Чи не хотів би ти стати учнем нашого..."
Це було точнісінько те, що вчитель гри на піаніно сказав би батькам. "О боже, ваша дитина така талановита!".
"Ні, дякую!"
Кан О негайно відмовився і покинув тренувальний центр.
***
Ворота Альтейна були відчинені як завжди. Кан О вийшов через ворота на трав'янисті рівнини.
Новачки були зайняті вбивством монстрів.
Такі монстри, як яблучні слайми, динні слайми, хворі щури, повільні кролики тощо...
Кан О підійшов до найближчого мандрівного динного слайма.
І вдарив мечем новачка у вразливе місце, на яке вказала Гіперінтуїція.
Так!
Слайм випустив осколки червоного світла.
В Арті замість крові використовувалися осколки світла.
Очевидно, чим більше було осколків і чим вони були більшими, тим більшої шкоди зазнавав монстр.
Якщо червоні осколки світла розліталися, як зараз, це вказувало на критичне влучання.
Тонг тонг!
Динного кольору слайм люто подивився на Кан О і кинувся на нього всім тілом.
Таран!
Кан О змістився так, щоб не відчувати холоду, і уникнув атаки.
У результаті Кан О отримав нуль шкоди.
Як і в реальному житті, якщо по ньому не влучили, він не отримував шкоди.
Ухилення! Критичний удар! Ухилення! Критичний удар!
Використовуючи свою Гіперінтуїцію, Кан О безперервно повторював дії: ухилявся та атакував.
[Ви перемогли динного слайма.]
- Цілячись у слабкі місця, я отримую критичні удари. І я можу уникати атак до того, як вони влучать у мене!
Гіперінтуїція.
В Арті ця навичка була найкращою. І це також була навичка, якою володів лише він.
- Гіперінтуїція! Якщо я буду використовувати це правильно, то...
***
Хоча був будній день, Чже У пішов до додзьо Майстра Меча.
"Хіба ти не казав, що не зможеш заходити по буднях?" — сказав Док Бе, дивлячись на нього.
"Інструкторе, будь ласка, допоможіть мені."
"З чим саме?"
"Будь ласка, проведіть зі мною спаринг, поки я буду з пов'язкою на очах."
Чже У думав, що той скаже щось на кшталт: "Ти з глузду з'їхав?", але Док Бе лише посміхнувся і нахилив голову.
"Бій із зав'язаними очима. Це класика."
Закриття зору для того, щоб тренувати інші чуття, було класичним методом тренування для майстрів бойових мистецтв.
Метою Чже У було не тренування чуттів, а виконання певного квесту.
"Добре, почнемо негайно."
"Так. Дуже дякую."
Спочатку Чже У спарингував проти Док Бе з закритими очима, а Док Бе стримувався.
На щастя, він не губився завдяки своїй Гіперінтуїції. Він реагував природно, рухаючи своїм тренованим тілом відповідно до вказівок інтуїції.
Коли він звик битися з однією людиною, Чже У поступово додав до поєдинку більше людей.
Ось так минув цілий тиждень.
За цей час він навчився битися з кількома супротивниками одночасно, не бачачи їх.
"Думаю, цього достатньо."
Чже У знову увійшов до Арту.
***
Альтейн.
Столиця імперії Альтейн, яка колись об'єднала весь континент Арту.
Колись його називали священним містом Альтейн.
Після того, як народ повалив імперію, Альтейн став найбільшим містом на континенті. Це було незалежне місто, яким керував обраний мер.
Хоча імперії більше не існувало, все ще залишалися деякі величезні будівлі часів її величі.
Однією з таких будівель був Холізей!
Він мав форму колізею, але був повністю білосніжним. І якщо придивитися ближче, можна було знайти й інші відмінності.
Але це все одно була будівля з тією ж метою, що й колізей.
Бойові матчі!
Бої в Холізеї, які проходили у вихідні дні, були найулюбленішою розвагою жителів Альтейна.
Матчі в Арті були не місцем різанини чи кровопролиття, а способом продемонструвати свої вміння.
Відомі гладіатори були улюбленцями жителів Альтейна, як зірки спорту.
Крім того, раз на чотири роки в Холізеї проводився Карнавал Ракан, де визначали найсильнішого.
Коли наставав цей час, сюди з'їжджалися сильні воїни та ті, хто хотів на них подивитися.
Звичайно, Кан О не збирався брати участь у боях чи фестивалі Ракан.
Була інша причина, чому він прийшов до Холізею.
"Ось воно, значить."
Кан О зупинився перед сходами, що вели під Холізей. Звідти дув прохолодний вітер.
Коли він спустився, його зустрів арочний прохід.
"Ти претендент?"
Чоловік у гладіаторському шоломі сидів на стільці посеред проходу.
Шолом "Гордість Ракана", створений майстром-ковалем імперії Альтейн! Отже, це, мабуть, Буркан.
Цей шолом був достатньо величним, щоб носити ім'я Ракана, бога перемоги та війни, а його власником був Буркан — гладіатор, про якого казали, що він ніколи не програвав.
"Саме так, великий гладіаторе."
Майстер гладіаторів, Буркан!
Якби це було можливо, він би хотів зблизитися з ним.
"Йди за мною."
Кан О пішов за Бурканом.
Смолоскипи, що прикрашали стіни з обох боків, освітлювали прохід, як вуличні ліхтарі. І прохід вів усе глибше й глибше під землю.
У якийсь момент Буркан зупинився.
Наприкінці проходу були щільно зачинені залізні ворота.
"Щойно ти відчиниш ці ворота і ввійдеш, почнеться Бій проти ста чоловік. Ти знаєш правила, так?"
Бій проти ста чоловік!
Це був той самий квест, якого прагнув Чже У.