4. Стовп Силинія.
Після того як я пройшов 10-12 кілометрів, я дійшов до маленького містечка.
Коли я ввійшов у місто, то відчув радість.
- Нарешті я зможу поїсти нормальною їжею. Чорт! Як же я сумував за алкоголем. - Нетерпеливо проговорив Тенґоку. У магазині не продавалися їжі та алкогольних напоїв, а також там взагалі не продавались рідини.
Десь на відстані 20-25 метрів від входу до міста стояла візка, на возі висіла тканина з написом "Удон". Перед візком стояв маленький столик з лавкою на три особи. А ззаду візки стояв загорлий, лисий чоловік. У даний момент він, здається, готував удон.
А в лавці сидів старий чоловік одягнений у уніформу мисливця на демонів і темно жовтим хаорі з трикутними візерунками.
Підійшовши до тенгоку, він сів на лаву.
- Будь ласка мені три порції удона.-Сказав Тенгоку.
-Так. Сью минуту. - Сказав лисий чоловік.
Поки Тенгоку чекав свій Удон. Старий що сидів поруч подивився на нього.
« Хмм... Юначе? Виглядає сильним. Що у нього меч? Він мисливець за демонами?" (Д спальгоро Куваджіма- дідусь зеницю).
Тенгоку взагалі не хвилював Дґлоро, а лише Удон. Протягом років він їв м’ясо диких тварин, без солі та приправ. Це було занадто жахливо. Спробуйте два роки їсти лише прісне м'ясо, це дуже жахливо.
- Ось ваша локшина удон з овочами. - З посмішкою сказав лисий чоловік.
Узявши палички Тенгоку, почав їсти удон.
« Чорт! Як смачно! Два роки, я терпів два роки! Нарешті те, що було б щастя, зі сльозами на очах подумав Тенгоку.
Через деякий час Тенгоку почав сплітати четверту чашочку білядона Д паліро вже не стерпелив і розпочав розмову.
-Парень, ты мисливець? -Дльгоро.
-Нет. Ще ні. - Сказав Тенгоку.
- Аа до речі старий ти не знаєш, як мені стати мисливцем без випробувань? -Запитав Тенгоку.
Спекотно подивився на Тенгоку і після роздумів сказав.
-Іди за мною хлопець.
Тенгоку пішов за ним. Вийшовши з міста, вони вирушили в бамбуковий ліс неподалік від містечка.
- Я вдарю один раз якщо ти зможеш відбити атаку я допоможу тобі стати мисливцем без випробувань.
- Я згоден. - Без роздумів сказав Тенгоку. Він тренуватися два роки плюс його техніка дихання стоїть на рівні з подихом сонця.
Палгоро кивнуть Тенґоку поставив руку на меч.
Раптом все стало тихим. Було чути тільки дихання двох людей.
- Дихання грому Перший стиль: Грім і Блискавка. - Сказавши цей він різко зірвався з місця, і з надзвичайною швидкістю пішов до Тенгоку.
Спостерігаючи за Джегоро Тенґоку, я думав, що він дуже сильний. Палгоро був набагато досвідченішим за Зеницю.
- Дихання Неба Перший стиль: Святий Вітер. - З цими словами мій клинок зіткнувся з клинком Доро.
Після зіткнення двох клинків навколо розлетілася іскри.
У цій тиші пролунав голос Тенгоку.
- Здається я переміг...
Після його слів клинок Джесторо, починаючи від середини і до рукоятки, з’явилися тріщини.
- Хлопець твоя сила і швидкість неймовірні. Ти навіть не поступаєшся мені стовпом блискавки. - Сказав Доро з здивованим тоном.
-Старик раз я переміг ти повинен допомогти мені стати мисливцем. - Тенгоку.
- Звичайно, я допоможу тобі, але для цього ми повинні відправитися в штаб-квартиру мисливців. - Сказав Гольдор з нетерпінням. Йому справді не терпілося показати Господареві та іншим стовпам цього хлопця.
Коли вони вже збиралися піти прилетів дивний чорний ворон.
- Палгоро Куваджіма, Спекотора Куладжима, терміново в штаб. Збір Стовпів Терміново, терміново! -Прокричав Крук.
- Який збіг. Ходімо хлопець ми повинні поспішати. - Сказав Доро і побіг на південь.
Через чотири дні ми нарешті досягли штаб-квартира мисливців на демонах. Нам довелось пройти через кілька пасток і таємні стежки. Хоча я нічого не розумію у будівництві, але той, хто побудував цей будинок просто геній.
Зайшовши в особняку, ми обступили його з лівого боку і досягли саду. Звичайно, я відразу дізнався це місце, це те саме місце де Танджіро вдарив лобом стовпу вітру. Я був схвильований і з нетерпінням чекав зустрічі зі стовпами.
https://literna.net/uk/books/640-pererodzhennya-u-sviti-klinka-demoniv-shcho-rozhanyayetsya