Посилання на патреон автора: https:/ww.patreon.com/NavyKing66
***
Коноха.
Кабінет Хокаґе.
- Ти маєш на увазі, що вони раптово втратили свідомість? - Запитав Сарутобі, дивлячись на Абу, який доповів йому про ситуацію раніше.
- Так! Пане Хокаґе, я обшукав усе навколо, але не зміг знайти винуватця. - Відповів Абу, в його голосі лунало розчарування.
- Не варто хвилюватися, ти намагався з усіх сил, продовжуй в тому ж дусі. - Сарутобі всміхнувся, змусив пригніченого Абу знову оживитися, після чого він вийшов з кімнати, ще більш рішучий на виконання своїх обов'язків.
Як тільки Анбу пішов, усмішка на його обличчі змеркла, змінивши похмурим виразом.
- Сарутобі підійшов до вікна і подивився на обличчя Великого Хокаґе, думаючи про Козуки.
Анбу розповів йому все, що сталося, тому він знав, як Козукі був там зі своїми товаришами.
Почувши, що вони раптово знепритомніли, він пригадав ситуацію, яка сталася два роки тому біля будинку Білого Іклака.
Сьогоднішня ситуація була подібна до ситуації двох років тому, і Сарутобі вирішив, що справа дворічної давності зробила те саме.
- Хто б ти не був, ти вже довго не зможеш сховатися. - Сарутобі остаточно спростував версію про те, що Козукі був винуватцем, оскільки було неможливо, щоб дитина уклала двох джоунiнів Учиха.
___ назва_
6 місяців по тому.
Глибоко в лісі, який простягався на багато миль.
*пуф*
- Справу зроблено. - Сказала Куренай, витягаючи кунай з серця бандита. Бандит впав, очевидно мертвий, його кров пошкодила землю в червоний колір, а на її спокійному обличчі не відображалося криваве видовище.
- Я закінчила. - Роздався голос позаду Куренай, коли Козукі стояв позад себе, тримаючи в руках пов'язку села Песка.
- Нарешті ми можемо поїхати додому. - Сказала Шизуне, за спиною якої лежали два холодних трупи.
Пройшло шість місяців відтоді, як вони утрьох закінчили Академію.
Провівши цілий місяць у місіях рангу D, вони почали виконувати місію високого рівня.
За цей час вони виконали 4 місії рангу C і одну місію ранга B.
Курена і Шізуна також зустрілися з правдою про світ ніндзя.
Після першого вбивства вони швидко звикли до цього, бо це все що їм залишалось, якщо хотіли вижити в Мірі Ніндзя.
- Ваша командна робота покращилась. - Сказав Шинку, що причаївся неподалік, спостерігаючи за виконанням завдання.
- Я стала кращою, так, Отче? - Сказала Куренай своєму батькові.
- Ви всі троє значно покращились. - Зробив комплімент Шинку, бачачи зростання трьох.
- Козукі, ти вжаханий. Ти сам здолав ніндзя-відступника Джоуніна. - Шізуне підійшла до Козуки і подивилася на нього з повагою в очах.
- Ти теж добре справилася. - Сказав Козукі, погладивши її в голові, і вона підійшла ближче з задоволеним виразом обличчя.
- Хмф...
Роздався сердитий голос , І Козукі помітив, що Куренай дивиться на них з злодієм виразом обличчя.
- Ти теж справилася на відмінно. - Сказав Козукі, погладивши її по голові, і Куренай відразу ж стала поводитися як приручна кішка.
Шінку постійно гнівався на свою доньку і її ученицю, але він нічого не міг зробити, бо ніколи не завдавав шкоди своїм учням.
Козуки та інші невдовзі залишили ліс, прямуючи назад до села, бо вони виконали ще одну місію рангу С.
___ назва_
Наступний день,
Тренування.
- Що? Екзамен на чуунина? - Крикнула Куренай, тримаючи в руках бланк, переданий їй батьком.
- Так, я бачив твої результати за ці шість місяців і вважаю, що ти досить сильна, щоб брати участь у екзамені. - Відповів Шінку. - Генини з Сунагакуру і Кириґакуре теж там будуть.
- Але хіба на кордоні не йде війна? - Запитав Козукі, трохи спантеличений тим, як у такий неспокійний час можна проводити подібне захід.
- Це скоріше причина для його проведення, всі села потребують розвідуваних про ворога і хочуть дізнатися про їх молоде покоління, природно, нам, Конохі, теж потрібно знати про ворога. - Пояснив Шинку справжню мету іспитів на чуунина.
Козукі кивнув, почувши його слова, і з нетерпінням чекав генінів з інших сіл.
Він нікого не боявся, оскільки знав, що ніхто його не зможе перемогти, але йому було трохи цікаво, чи здаватимуть іспити ті, кого він знає по сюжету, або ні.
- Отже, ви хочете здавати іспит? - Запитав Шинку після того, як пояснив все, що стосується іспиту на чуунина.
- Звичайно, хочемо, вірно? - Відповів Козукі, дивлячись на Шизуна і Куренай в очікуванні відповіді.
- Поки з нами Козукі, я нічого не боюся. - Власно сказала Куренай.
- Я теж буду битися разом з Козукі. - Підтримала Шизуне, а Шінку в цей час стримував невдоволення, заявляючи, який великий вчинок вчинив той хлопець у попередньому житті, щоб йому так пощастило.
- Екзамен почнеться через півмісяця, я буду спеціально тренувати вас в ці дні, так що готуйтесь. - Сказав Шинку, тримаючи в руках підписані бланки.
Йош! Давайте тренуватися. - Крикнула Куренай, після чого почався зворотний відлік до екзамену на чуунина.