Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsMangaIllustrationsFandomsNews
Літерна
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
22Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Божественна система Духа

Розділ 60

0% of chapter read

Глава 60:

Вушах!

Луччі і Смокер почали битися.

Вибух! Бабах! Вибух!

Навіть коли Луччі боровся зі Смокером голими руками, він не тільки не відставав, але й мав перевагу у швидкості та силі і стримував смокера.

Коли ж фрукт Смокер зникав, він, мабуть, програє швидкість.

Усі в таборі були приголомшені тим, що Луччі досконало володів Рокушкі. Серед них не було нікого, хто б досяг його рівня, включаючи Смокера.

"Ти тут найсильніший?"

Луччі виступив проти нападу Смокера і несподівано рвався до нього. Хоча у Смокера був його диявольський фрукт, він не міг порівняти швидкість з Луччю.

Тіло Смокера підлетило в повітря, він ховкнув кров’ю і впав на землю.

Смокер з усіх сил намагався піднятися, але він уже втратив здатність продовжувати бій. Тільки дурень міг не помітити, що у Смокера не було шансів на перемогу.

"Навіть Смокер не зміг протистояти йому?"

"І справді обурливо ... Хто чорт забирай цей хлопець?"

На обличчях усіх присутніх з елітного табору появився жах.

Луччі молодий, занадто юний, в елітному таборі не було нікого молодшим від нього.

Але навіть так, немає нікого, хто міг би бути його противником, навіть Смокер не може.

"Ти занадто сильно покладаєшся на здатність свого фрукта. Це все, що у тебе є?"

Луччі не став бігти за Смокером. Він виглядав байдужим, поки Смокер з усіх сил намагався встати.

"І це так званий найсильніший з елітного табору? Рекрути з штаб-квартир дійсно розчаровують."

Тон Лучі був байдужий.

У віці тринадцяти років. Королівство, що править світовому уряду було захоплене і п’ять сотень солдатів зловили як заручників для того, щоб погрожувати королю. Отже, світовий уряд послав його розібратися з цим.

Він вважав, що це вина солдата, бо вони надто слабкі, і пізніше може повторитися те ж саме.

Так

Луччі дійшов висновку. Такий слабкий солдат не мав права вижити. Тому він убив усіх п'ятсот солдатів, а потім вирізав піратів. )

Слабкість - це їхній гріх.

Світовий уряд послав його перевірити еліту Морського Варта. Він не очікував, що вони будуть настільки слабкими. Якби не наказ, він би просто вбив їх.

Він вважав, що присутність таких людей у рядах морських дозорних.

"Зручний!"

"Не заривайся!"

Демонстрація сили Луччі не розлютила їх так, як його слова. Здавалося, що кожен в елітному таборі втратив терпіння.

Луччі холодно озирнувся і вимовив: "Я сказав ви слабкі. Ви розчаровані через це? Тоді як щодо такого, я дам вам шанс. Можете нападати всі разом, що щодо цього? "

"Високомірний!"

Дехто розлютився і не міг стриматися, але вони прямо накинулись на Луч.

Але вони не могли протриматися другий раунд, їх відразу відправляли в політ, і пролилася кров.

Ті елітні рекрути не могли зберігати спокій і кидалися на Луччі, але вони не були йому противниками. Це було великим розривом.

Побачивши, як Луччі розправиться з їхніми товаришами, члени елітного табору наче вилили відро холодної води, а їхні серця похолодили.

Занадто сильний!

Навіть Смокер зазнав поразки, і навіть усі разом вони нічого не могли зробити. У них не було і шансу на перемогу.

"Хто-небудь хоче продовжити?"

Коли Луччі побачив, що ніхто не наважився піднятися, він похитав головою і стирав кров з пальців.

Хтось, помітивши його мимовільне обличчя, поспішив до нього, і сказав: "Краще, не марнуючи час на цих хлопців."

"Еті елітні дозорі не коштували поїздки. Наше завдання завершено."

Джабур та інші знехтували і зневажали членів елітного табору. Вони похитували головами і відвернулися. Луччі подивився на елітних рекрутів, щоб подивитися, чи знайдеться хто, який хоче битися, але похитав головою і теж розвернувся.

Члени елітного табору посідали, і вони не хотіли дозволяти їм піти просто так. Після всіх насмішок їхні серця дійсно не бажали.

І в цей час деякі з них подумали про Ло Я.

Хоч ці три місяці він практикувався поодинці, і вони майже не бачили його, але три місяця тому Ло Я переміг Лао Джі.

"Не будь таким зарозумілим. Якби Ло був тут, ти б не був таким буйним."

Луччі та інші почули сказане, зупинили свої кроки і знову обернулися.

“Кто такий Ло Я? ”

...

Штаб-квартира Морського Варта. Другий поверх фортеці, в одній з кімнат у тренірових кімнатах заповненої товстими металевими пластинами.

"Віло Воброєні"

Ло я спокійно стояв там і тримав меч. Раптом його очі спалахнули, і чорний колір раптово з'явився і обернувся навколо клинка.

Вух!

Меч з’явився у темному кольорі металевого відблиску.

“Гецуга... - Теншоу!

Вушах!

Раптом спалахнула енергія у формі червоного півмісяця. Атака розрізав товсті сталеві пластини і залишила глибоку тріщину на стіні.

"Навіть Ґецуга Теншоу стає сильніше з Волею. Я нарешті навчився прояснення."

"Усі мої атаки потужніші, ніж раніше. Я не знаю на якому зараз рівні. Але контр-адмірали мені не вороги".

Оцінивши свою власну силу, Ло Я досить посміхнувся.

Він витратив півмісяця, щоб вивчити Волю Озброєння, а потім вдосконалював її володіння, доводячи процес Проникнення до ідеалу. Він також повністю тренував своє тіло!

Тепер його сила не та що була три місяці тому. Все що йому зараз потрібно - це перевірити свою нову силу.

https://literna.net/uk/books/618-bozhestvenna-sistema-dukha

Previous chapterNext chapter