Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsMangaIllustrationsFandomsNews
Літерна
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
20Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Моя Вампірська система

Розділ 51. Сильніший боєць

0% of chapter read

Розділ 51. Сильніший боєць

Сонце вже клонувалося до заходу сонця, так що для Вордена і Квінна настав самий час повернутися в академію. Так само, як і в магазині, це була кімната, заповнена рядами капсули та ряди капсул, а осторонь був невеликий магазин і прилавк, де студенти могли купити закуски й напої.

Зараз кімната була заповнена студентами, як і говорили Ворден та Лео, гра була надзвичайно популярною. Квінн дуже хвилювався перед учнями і був засмучений. Він відчував, що існує світ, в якому він ніколи не був, тільки тому що був бідний.

Вони підібралися до невеличкої кафедри, що неподалік.

- Привіт, чи можемо ми взяти напрокат дві капсули? - Запитав Ворден.

- Одна капсула обійдеться вам 10 кредитів за годину. - Відповіла жінка.

Почувши цю цифру, Квінн сковтнув. З якоїсь причини він очікував, що капсули будуть безкоштовними, але звичайно ж, їм доведеться заплатити за їх оренду. З десятьма кредитами , Які Квінна отримував в день, він міг грати у цю гру не більше години.

Йому не потрібно було ні грошей, ні на що інше, зрештою школа давала їм житло і триразове харчування.

- Добре, ти готовий? - Запитав Ворден.

- А скільки ти заплатив?

- Та не хвилюйся ти так, погнали.

Жінка за стійкою простягнула Вордену дві бірки з номерами 23 і 24. Вони удвох пройшлися по кімнаті, поки не знайшли дві капсули поруч один з одним, на них обох були великі цифри, виведені на лицьовому боці камери, великим і жирним шрифтом.

- Ось ми і тут, - сказав Ворден, — ці капсули, здатні зв'язуватися тільки з військовими серверами. Ти можеш битися з іншими людьми в інших школах, але ти не зможеш під'єднатися до цивільних серверів, тобі потрібно буде купити свою власну капсулу для цього. Коли ти ввійдеш в гру, ти можеш грати як гість і просто приєднатися за ID, сконцентруй свій VB та приєднуйся до мого лобі, коли будеш готовий.

З цими словами вони вдвох повільно потрапили в капсули віртуальної реальності. Коли машина відчула, що вони обидва зручно влаштувалися всередині, кришка капсули повільно почала закриватись. Потім, перш ніж вони зрозуміли це, їх розум був повністю перенесений в інший простір.

Тепер Квінн знаходився у великій порожній білій кімнаті. Тут не було видно жодних стін і здавалося, що кімната була нескінченною. Раптом перед ним з'явився екран.

- Ласкаво просимо до гри "Великий боєць", виберіть пункт?

<Війти> <Регістр > <Іграть як гість>

Як і думав Ворден, тепер Квінн вирішив грати в ролі гостя. Потім він пройшов через систему і почав шукати ID Вордена. Коли він відправив заявку на приєднання до лобі, то терпеливо чекав, поки Ворден прийме його заяву.

- Запрошення в лобі прийнято, переміщення через 3 ...2... 1...

Потім в одну мить Квінн перемістився до іншої пусту білу кімнату, тільки на цей раз там був Ворден, але Word не був схожий на себе. Він виглядав зовсім іншою людиною. Обидві руки обмотали бінтами, а на обличчі фарбувався шарф.

Він був схожий на стародавнього ніндзя.

- Ей Ворден, це ти?

- Ох, вибач, - сказав Ворден і в наступну секунду він став схожий на звичайного Вордена, як у школі.

- І що ж це було? - Запитав Квінн.

- Ця гра дозволяє тобі створити свого персонажа, так що ти можеш стати ким завгодно. Одяг, який на мені була, всього лише скін, хоча він і коштував мені кредитів, але це дрібниці.

Коли я це чула, гра ставала все кращою і краще для Квінна. Користувачі можуть створювати персонажа і використання його в грі, це означало, що ніхто не буде знати, чи він є лише якщо вони не дізнаються про нього псевдонім у грі.

- Може ти хочеш подивитися, як я зіграю кілька ігор, щоб ти розібрався як працює ця гра? - Запитав Ворден.

- Звичайно.

Потім Ворден влаштував виставу, на якій Квінн міг спостерігати за тим, що відбувається. Раптом у білому просторі з’явилися чотири трибуни, які формують форму арени і Квінн було телепортовано в ділянці відпочинку на одній із трібунів.

У грі були навіть пропрацьовані місця для глядачів, щоб зробити її

більш схожою на реальність. Як тільки Квінн зручно влаштувався, Ворден запустив пошук матчу. Ворден обрав другий рівень потужності. Таким чином, йому будуть потрапляти гравці другого рівня.

Був також варіант швидкого бою, де він битиметься з тим, хто вибрав той самий варіант, незалежно від рівня потужності.

Він тепер мав здатність володіти землею. Ворден вибрав цю здатність, тому що сам хотів краще вивчити її, щоб коли Пітер стане сильнішим, Вордент допомагав йому у розвитку цієї здатності.

Коли знайдено ворога, його також телепортувало в простір, де стояв Ворден. Вони удвох розійшлися по протилежних сторонах залу і тут Квінн побачив, як над ареною з'явився великий лічильник часу.

Коли відлік досяг нуля, матч відразу почався. Ворден бився проти іншого користувача з елементом Землі.

Користувачі землі були найпоширенішими, які можна було зустріти скрізь.

Однак поєдинок тривав недовго, оскільки було очевидно, що Вордена має більший досвід у бійках. Матч тривав лише п’ять хвилин, але коли Квінн спостерігав за грою, то почав розуміти, як це працює.

Над головою кожного гравця висіла смуга здоров’я. Але не було показано, скільки здоров’я кожен з гравців мав. Судячи з того, що сказав Ворден, це було через те що у кожного був різний набір здоров'я в залежності від головного тіла гравця, яке просканувала VR-гарнітура.

Квінн знав про це завдяки своїй здатності та перевірці. Кожного разу, коли він дивився на статистику іншої людини, деякі з них мали різну кількість характеристик і це включало його самого. Наступне, що він помітив, був той факт що насправді ніякого шкоди гравецьу не було завдано.

Коли Ворден завдавав удару, система змушувала гравця відчувати біль кожного разу, коли він отримав урон, але це не заважало йому постійної шкоди, як було б в реальному житті. Як і в іграх, удари по життєво важливих частинах будуть розглядатися як критичні ударки, але гравець може продовжувати битися як зазвичай до тих пір, поки його HP не досягне 0.

Квінн продовжував спостерігати за тим, як Ворден грає ще кілька партій, перш ніж вони зрозуміли, що їхній час закінчився.

Хоча Квінна не мав часу грати сьогодні, він був готовий спробувати машину завтра.

https://literna.net/uk/books/588-moya-vampirska-sistema

Previous chapterNext chapter