Підкорення Громового Птаха – Інтерлюдія
Це сталося саме тоді, коли Ісаак боровся з Громовим Птахом у Залі Карлі.
«Це ж той чорний монстр!»
Учасники загону підкорення, підходячи до Зали Карлі, одразу впізнали ворога — Чорного Монстра — і його армію фамільярів.
Істота, що з’являлася щоразу разом із демонами. Якщо й існувала істота, здатна творити крижану магію такого масштабу, — то це міг бути лише «Чорний Монстр».
Сіель, яка брала участь у загоні, примружила очі: їй раптом сплив у пам’яті чоловік із сріблясто-блакитним волоссям.
Попри відносно невеликий запас мани, у нього було сприйняття мани, яке не йшло ні в яке порівняння з її власним.
Сприйняття мани зазвичай пропорційне максимальному запасові мани людини.
Сіель дивувалася: як він міг мати таке жахливо сильне сприйняття, залишаючись при цьому фактично слабким? Одна думка намагалася пояснити це протиріччя.
«Невже…»
А що як Чорним Монстром виявився той самий чоловік зі сріблясто-блакитним волоссям, який зовсім недавно принижено повзав?
У Залі Карлі розгорнулася жахлива битва.
Сіель завжди вважала себе талановитою й сильною, але подумала: якби їй довелося вступити в ту битву, її кінець був би ще більш марним, ніж життя одноденки¹.
Навіть смерть комахи, розчавленої випадковим перехожим, здавалась би більш видовищною.
Звісно, це могла бути й помилкова підозра — можливо, вона надала невинній людині ранг могутньої істоти.
«Та це було б занадто абсурдно».
Через відразу до бігу Сіель трималася в тилу загону, повільно підіймаючись на пагорб.
Нарешті її фамільяр, якого вона таємно відправила у небо, повернувся.
«Забет» — фіолетовий кажан-фамільяр зі стихією блискавки — приземлився їй на плече й здивовано мотав крилами.
[Сі-Сіель! Ти мала рацію! Це він! Той, хто був з тобою раніше!]
Забет поспіхом спустився вниз і підтвердив ситуацію безпосередньо перед зіткненням Ісаака з Громовим Птахом. Хоч його й зачепила шалена буря, спричинена боєм, серйозних поранень він не зазнав.
Сіель ледве прикривала очі, спостерігаючи за метушливим Забетом. У цей момент її підозра переросла в упевненість.
Кажуть, що щороку до Академії Мерчен вступають надзвичайно могутні особистості. Схоже, цьогорічні першокурсники не стали винятком.
Більше того — не Люс Елтанія, а хтось зовсім не порівнянний із найсильнішим першокурсником.
Лише тепер Сіель усвідомила це.
Після завершення подій. Над старою Академією Мерчен.
[Бу─, бу─.]
У небі гойдався круглий демон, схожий на повітряну кулю.
Руки й ноги були втягнуті в роздуте тіло, а потворне багатошарове обличчя відштовхувало погляд.
Жовто-коричнева шкіра мала візерунок, схожий на тріщини висохлого рисового поля.
З його рота виривався лише дурнуватий звук «Бу».
Від підсумкової оцінки семестру й до самого Підкорення Громового Птаха цей безсилий демон-повітряна куля спостерігав за всім за допомогою [Ясновидіння].
Повільно піднялися закриті повіки. Холодні, налиті кров’ю очі вперше подивилися вниз, на землю.
Хайнкель Скупар. Зараз безсилий, та вважався одним з найстрашніших лих. Він мовчки спостерігав за Ісааком, що милувався [Деревом Сяйва].
[Бу─, бу─.]
Невдовзі Хайнкель Скупар сховався за хмарами.
Після появи демона та Підкорення Громового Птаха співробітникам академії довелося пройти через безліч труднощів: польові розслідування, з’ясування правди, опитування постраждалих, переконання інвесторів, які мали значну частку в фінансах академії, аналіз причин інциденту, розробка заходів із підвищення безпеки тощо. Академія кинула на це всі сили.
Цей інцидент був не просто значним — він був надто масштабним. Якби щось пішло не так, могло загинути безліч людей.
Врешті-решт, коли настануть літні канікули, до Академії Мерчен прибудуть імперські лицарі, які чули про цю подію. Ситуація лише загостриться, і співробітники академії ламатимуть голову до крові.
Люс викликали до Комітету з розслідування правди як власницю Громового Птаха Галії. Але оскільки було очевидно, що демони примусово викликали Галію проти волі Люс, підстав карати її не знайшлось.
Проте Громовий Птах Галія — це 8-зірковий магічний звір. Якби істота, здатна зруйнувати державу, влаштувала хаос з причин будь-яких, академія не могла цього залишити без уваги. Потрібно було впевнитися, що фамільяр перебуває під контролем.
Проблема полягала в тому, що Люс була в стані виснаження мани й не могла навіть найпростіших стихійних заклять, не кажучи вже про виклик фамільяра.
Якою б великою не була кількість її мани, швидкість відновлення після повного виснаження різко падає. Ні — «різко» це занадто м’яко сказано. Люс знадобиться приблизно тиждень, щоб повернутися до нормального стану.
В результаті академія попросила Люс про розуміння й помістила її на карантин до повного відновлення.
Також призначили наглядальну особу.
«Це й є кімната тієї безпорадної молодшої, через яку я так намучилася~?»
Зала Чарльза — розкішний гуртожиток, призначений лише для студентів найвищого рангу Академії Мерчен.
Люс у зручній сукні сиділа на ліжку, накинувши на голову ковдру. Лише коли до кімнати увійшла жінка з лавандовим волоссям у відьомському капелюсі, від тієї почала вириватися густа, подібна до туману, загрозлива аура.
Наглядова — Дороті Хартнова. Вона трималася відчужено щодо дитячого погляду Люс; між ними атмосфера чітко розділила кімнату навпіл.
Дороті називали стихійним лихом — істотою, яку не могли приборкати ніякі закони чи правила. Вбивчий погляд Люс для Дороті був не страшніший, ніж мураха, що повзе.
Дороті зав’язала очі хустинкою й блукала кімнатою Люс, наче мандрівниця, що досліджує ще не відкриту територію.
Люс дратувалася від такої поведінки.
Але, виснажена маною, вона не мала засобів протистояти Дороті й тільки мовчки скрипіла зубами.
«Ня-ха-ха! Ця кімната ідеально відображає твою особистість! Який інтер’єр — тут немає жодного милого куточка!»
«…»
«Навіть плюшевого ведмедика немає! Ти бідна? Хочеш, позичу мого?»
«…»
«Кя-я-я, а це що? Лялька для чорної магії! У молодшої такі темні хобі~ Ой, можна я коли занудьгую засуну туди волосся молодшої? Нормально ж, правда?»
«Якщо прийшла сваритися — йди геть».
Люс нарешті не витримала і заговорила. Це були її перші слова за десять хвилин з моменту появи Дороті. Вона говорила прямо, не зважаючи на статус співрозмовниці.
Але Дороті, ніби знала, що так буде, розплющила очі-місяці й із пустотливою усмішкою підійшла до Люс.
Вона сіла на край ліжка й нахилила голову. Люс навмисне відвела погляд.
«Молодша, ти ж помітила щось дивне, правда?»
«…»
«Тобі більше не потрібно стримувати того електричного курчати».
Люс насупила брови й нарешті зустрілася поглядом із Дороті.
Зіниці Дороті завжди сяяли, мов всесвіт, розшитий зорями. Під впливом контракту з зоряною феєю Стеллою її очі набули унікального вигляду — зіркоподібні зіниці, нереальні і блискучі.
Люс чула цю історію ще під час перебування з Ісааком.
Було очевидно: ця «неприємна» старшокурсниця — надзвичайно сильна.
Люс не дивувалася, що Дороті дізналася — вона постійно витрачала половину всієї блискавкової мани, щоб стримувати Громового Птаха.
Люс відреагувала лише на те, що тепер їй не потрібно стримувати Громового Птаха.
Господиня Громового Птаха Галії відчула: він звільнився від ланцюгів проклять і повернувся до стану слухняного фамільяра. Який стан він матиме після відновлення мани — поки невідомо.
Але одне було точно.
Тепер Люс зможе використати всю свою силу.
Принаймні це остаточно закріпило за нею статус найсильнішої першокурсниці магічного факультету.
«…Галія тепер вільний».
«Я знаю, електричне курча — хороший хлопчик».
«Перестань називати його електричним курчам. Галії від цього стає сумно».
Люс лишалася холодною.
Проте, окрім Ісаака, Дороті була тією, хто найбільше говорив із Люс. Та в свою чергу Люс зазвичай ігнорувала те, що казали люди.
Мабуть, тому, що обличчя Дороті вона бачила часто.
«Ні-хі-хі».
Дороті невинно засміялася, підвелася з ліжка й попрямувала до дверей.
«На цьому нагляд закінчено».
«Так швидко…? Академія казала, що нагляд триватиме три дні…»
«Це надто нудить!»
Коротка й чітка відповідь Дороті миттєво переконала Люс.
«Тож, молодша, сиди тут тихо, добре?»
Дороті пустотливо посміхнулася, відчинила двері й вийшла в коридор.
Коли вона зникла, у кімнаті запанувала тиша. Люс глибоко і з полегшенням зітхнула.
Плюх.
Вона лягла на ліжко й тихо втупилася в стелю. Розум наповнився думками.
Грьонг. Він знову прийшов її рятувати. Як і очікувалося, це був чоловік, що приховував зовнішність за Плащем Магічного Маскування; схоже, маскування злетіло, коли плащ пошкодився в бою з демонами.
Тоді її зір був настільки розмитий, що вона не могла чітко розгледіти його риси.
Однак за розміром руки Грьонга, що торкалася її, та обрисами плечей Люс могла думати про одну людину.
«Ісаак…»
Вона хотіла негайно взяти Ісаака за руку й порівняти відчуття з тим, що збереглося в пам’яті.
Раціонально було ясно: ці двоє не могли бути однією людиною.
Припустимо, Ісаак — могутня особистість, як Грьонг. Тоді як пояснити його запас мани, магічні навички й те, що він щодня ретельно тренується?
«Але ж…»
Крижаний елемент. Розмір руки. Обриси плечей.
Люс, яка запам’ятовувала все, не покладалася на інтуїцію, але саме зараз її внутрішнє відчуття кричало найгучніше.
Вона хотіла вірити, що справжній Грьонг — це Ісаак.
Можливо, вона відчувала це ще з часу розподілу на класи. Інтуїція, якої вона довго не надавала уваги, весь час шепотіла: Ісаак — Грьонг.
Можливо, саме тому вона відчувала до Ісаака таку близькість… вона й сама не знала.
«…»
Нарешті, прислухавшись до інтуїції, Люс швидко встала й підійшла до дверей.
Її двічі рятував той загадковий чоловік. Вона не могла не відчувати до нього потягу.
Кожного разу, коли думала про нього, серце шалено калатало. Навіть для Люс, яка не мала спілкування, це відчуття було очевидним.
Груди її пульсували. Здавалося, вона сходила з розуму. Тільки дізнавшись істину про Грьонга, вона могла заспокоїти свій внутрішній хаос.
Давай швидко з’ясуємо, чи Ісаак — це Грьонг. Час покласти край конфлікту між розумом і відчуттям.
Щойно вона простягла руку до ручки…
Чара-ра─!
«Ай!»
Руку обпекло; вона різко відсмикнулася. Біля ручки на мить спалахнули малесенькі зірочки й згасли.
Від поштовху маленький папірець, що ледь тримався під ручкою, впав на підлогу. Підібравши його, Люс побачила короткий напис і намальовану фігурку в капелюсі відьми.
[Хіба я не казала не виходити? Відпочивай! Я принесу тобі їжу!]
У кутиках очей Люс з’явилася тінь. Вона стиснула кулак і безжально зім’яла записку.
Після цього вона спробувала втекти через вікно — та марно. Роздратування тільки загострилось.
[Статус]
Ім'я: Ісаак
Рівень: 60
Стать: Чоловіча
Рік: 1-й
Титул: Першокурсник
Мана: 1800/1800
– Швидкість відновлення мани (C)
– Витривалість (B-)
– Сила (B-)
– Інтелект (C+)
– Сила волі (A-)
Потенціал ❰❰Деталі❱❱
[Бойові навички]
Стихійна серія 1: Крига
– Стихійна потужність (B-)
– Стихійна ефективність (B-)
– Стихійна синергія (B-)
Стихійна серія 2 (Заблоковано)
[Власні навички]
Активні
– (★1) Створення криги (B-) / (★5) Чорна крига (B-)
– (★2) Крижана завіса (B-)
– (★1) Холодне розходження (B+)
– (★1) Базова захисна магія (D+)
– (★4) Морозне полум'я (C+)
– (★4) Крижана стіна (C+)
– (★5) Крижаний вибух (C-)
– (★2) Снігові гранули (C)
Пасивні
– (★7) Психологічне проникнення
– (★5) Виявлення демонів
– (★9) Дерево навичок Крижаного Суверена ❰❰Деталі❱❱
[Унікальні характеристики]
– Мисливець
[Потенціал]
Очки характеристик: 0
◈ Швидкість зростання
– Ефективність фізичного тренування (B+): 56/100 [UP]
– Ефективність магічного тренування (A): 71/100 [UP]
– Ефективність навчання (B+): 51/100 [UP]
◈ Опір стихіям
– Опір вогню (D-): 10/100 [UP]
– Опір воді (D+): 16/100 [UP]
– Опір кризі (C+): 34/100 [UP]
– Опір блискавці (B-): 39/100 [UP]
– Опір каменю (D): 12/100 [UP]
– Опір вітру (C-): 18/100 [UP]
– Опір нейтральній магії (D+): 18/100 [UP]
◈ Бойова сила проти рас
– Проти людей (E): 4/100 [UP]
– Проти інших рас (E): 1/100 [UP]
– Проти небесних істот (E): 0/100 [UP]
– Проти демонів (S): 100/100 [MAX]
[Фамільяр]
Еден (Рівень: 50)
Ранг: ★3
Раса: Магічний звір
Стихія: Камінь
Зв'язок: 65
Синхронізація: 20
Витрати мани на виклик: 40
– Власні навички
Минуло чотири дні з моменту завершення Підкорення Громового Птаха та початку карантину Люс.
За цей час співробітники академії зібрали студентів і детально пояснили, що саме сталося під час підсумкової оцінки семестру для першокурсників. Було оголошено про перескладання; бонусні бали надавали тим, хто вже успішно пройшов підсумкову оцінку або мав Карту Падіння до інциденту.
Природно, ті, хто вже пройшов оцінку, спочатку заперечували, але зрештою неохоче погодилися з думкою більшості: це була небезпечна подія, яка загрожувала життю студентів.
У ❰Магічному Лицарі Мерчен❱ також оголосили перескладання — я це й передбачав.
У будь-якому разі підсумкові оцінки за перший семестр формувалися на основі суми балів за попередні іспити й активність. Тож наявність бонусних балів при перескладанні давала величезну перевагу.
Звісно, найбільше бонусів отримав я. Однак, оскільки я здався під час оцінки дуелі, розраховувати на високий підсумковий бал було важко.
До того ж інтуїтивно я відчував, що крижаний баф [Чорна крига], наповнений темною маною, погано поєднується з [Крижаним Сувереном].
Особливо важко застосовувати [Чорну кригу] до крижаної магії 7-зіркового рівня і вище — це було наче примусове з’єднання несумісних кіл — просто неефективно.
Іншими словами, співвідношення витрат і результату при посиленні магії високого рівня було невигідним.
Більше того, витрати мани майже потроювалися. Якщо б бій не був коротким, [Чорну кригу] треба було застосовувати вкрай економно.
Я вніс 5 очок характеристик у [Ефективність фізичного тренування] і 16 очок у [Ефективність навчання] із 21 нового очка, що отримав.
Опір стихіям зріс на 10 пунктів для кожної стихії завдяки досягненню під час Підкорення Громового Птаха. Мінімальна вимога для отримання Крижаного Косаря Хільде — [Опір крижаній стихії] 60 або вище. З Елементальним Браслетом я тепер міг перевищити цей поріг.
Це стало можливим насамперед через ранню появу Ілюзорної Ліфи, яка мала з’явитися лише у другому семестрі. Я планував отримати її до кінця першого курсу, але умова виконалася ще до початку другого семестру.
Іншими словами, я планую отримати Крижаного Косаря Хільде — легендарну зброю крижаної стихії — вже під час цих канікул. Просто володіння цією легендарною зброєю значно підвищить силу крижаної магії.
«Люс Елтанія, ти готова?»
Сонячний день. Пляж.
Пляж біля Академії Мерчен був настільки красивим, що його можна було назвати закритою туристичною пам’яткою. Дрібний білий пісок відбивав сонячне світло, а вид смарагдового моря заворожував.
Єдина людина, що замочила ноги у воді, — дівчина-студентка з трояндово-золотим волоссям, що розвівалося на вітрі. Це була Люс Елтанія.
Під пильним наглядом співробітників академії Люс кивнула на запитання професора Фернандо.
Академія привела висококласних чарівників і Дороті Хартнову, одну з найсильніших у навчальному закладі. Це зробили для безпеки 8-зіркового фамільяра — Громового Птаха Галії. Треба було бути готовими до будь-яких боїв.
Люс відновила достатньо мани, щоб викликати Галію. Те, що вона змогла викликати 8-зіркового фамільяра всього за чотири дні після повного виснаження, свідчило про шалено високу швидкість відновлення її мани.
А я, сховавшись за деревом неподалік пляжу, потайки спостерігав.
Люс простягнула ліву руку в бік моря.
Професор Фернандо наказав їй викликати Громового Птаха.
Печатка на лівому зап’ясті Люс почала випромінювати фіолетове світло.
Вуууууууу─── КА-БООООМ────!!!
Небо миттєво затьмарилося, і фіолетова блискавка люто загриміла.
З колихання фіолетової, скупченої блискавкової мани в повітрі з’явився чорний Громовий Птах. «Громовий Птах Галія» звявився.
────────[Киииияяяя────!!]
[Громовий Птах Галія] Рівень: 175
Раса: Магічний звір
Стихія: Блискавка
Небезпека: X
Психологія: [Він полегшено зітхає, бачачи, що з Люс Елтанією все гаразд.]
Громовий Птах Галія приземлився на мілководді й зустрівся поглядом із Люс.
Поки всі затамували подих, лише Люс виявляла очікування.
Галія ніжно торкнувся її щоки верхньою частиною великого дзьоба.
Тоді Люс ніжно обійняла голову Галії.
«Чому… ти повернувся тільки зараз… Чому…?»
Зазвичай холодна й байдужа Люс опустила голову й тихо розридалася.
Для неї Галія був єдиним, хто поділяв спогади про час у Цукерковому Будинку. Навіть коли Гансель помер, а Відьма Цукеркового Будинку загинула, Галія вижив, незважаючи на прокляття.
Тому одним із найзаповітніших бажань Люс було повернути Галію до нормального стану.
І це бажання здійснилося саме в цей момент.
Галія опустив очі. Після багатьох років, коли його поглинали руйнівні інстинкти від Прокляття Злого Дракона, він, мабуть, відчував величезний жаль за тягар, який поклав на Люс.
Співробітники академії мовчки спостерігали за возз’єднанням. Люс довго й міцно обіймала Галію.
Колись вона стане високопоставленою Майстринею вежі, матиме величезний вплив в Імперії й увійде в історію.
Саме цей момент — повернення Галії — став початком тієї подорожі.
…
Темна ніч. Доріс Хол — гуртожиток для студентів нижчих рангів.
Я витираю рушником мокре волосся; щойно прийшов після щоденного тренування.
Повернувшись до кімнати, у голові спливли думки, які не приходили під час тренувань.
Найчастіше я думав про Каю.
Хотілося висловити їй вдячність за використання [Дерева Сяйва], навіть опосередковано.
Але останнім часом Кая, здається, навмисне уникає мене.
Не в поганому сенсі. За [Психологічним проникненням], вона завжди радіє, бачачи мене.
Вона також червоніє й виглядає збентежено щоразу, коли зустрічає мене. Здається, у неї з’явилися почуття до мене.
«Мабуть, тому що ми з Каєю разом пережили багато».
Я приблизно пам’ятав, коли саме завдав Каї смертельного удару по серцю. Напевно, це відбулося, коли ми йшли в мурашник і під час підсумкової оцінки.
Того дня, коли ми йшли перемагати Відлюдника Гарзію, нам довелося ночувати разом — інакше не вийшло.
Під час запеклого бою на підсумковій я передав Каї Жезл Армани ззаду. Тоді в мене не було вибору…
Правда в тому, що я був недбалий до людини, що не мала імунітету до чоловіків. Я це усвідомлюю.
Звісно, якби така гарна дівчина, як Кая, стала моєю, я був би настільки щасливий, що роздягся б, зробив гран-жете², оберт головою на 360° і повітряне сальто, кричачи «Хууу!» на весь голос.
Але зараз я не в такому становищі, щоб спокійно заводити стосунки. Принаймні доти, доки не переможу Злого Бога.
До того ж із Каєю ще багато заплутаних питань, які потрібно вирішити.
Насправді я не відчуваю до Каї викиду нестримного потягу. Заглиблюватися в це зараз заважатиме тренуванням. Тому питання Кає залишу на потім.
З такою думкою я одягнувся.
「Створення води (Водна стихія, ★1)」
Шшшшш────!
«…?»
Раптом із вікна долинув звук ллється води. Це не була раптова злива — хтось просто вилив воду.
Я підійшов до вікна й різко його відчинив.
Під нічним місяцем біля гуртожитку стояла дівчина з трояндово-золотим волоссям і махала мені маленьким літаючим Белло.
Я й подумати не міг, що Люс прийде самостійно…
Хоч літо, ніч була прохолодна. Я накинув тонку куртку й вийшов.
На вулиці з кам'яним покриттям, освітлений ліхтарями, Люс стояла у платті й кардигані.
Щойно вона побачила мене, прибрала Белло й зайняла трохи скромну позу. На її губах з’явилася звична ледь помітна усмішка.
[Люс Елтанія] Рівень: 150
Раса: Людина
Стихії: Вода, Блискавка
Небезпека: X
Психологія: [Вона рада тебе бачити.]
Рівень Люс різко зріс; статусна панель відобразила її силу — 150 рівень.
Тепер, коли Галія повернувся до норми, вона могла повністю відновити природну блискавкову ману.
Іншими словами, вона повернулась до свого справжнього рівня. Люс від природи була дуже сильною.
До речі: коли гравець підвищує рівень, він отримує потенціальні очки й трошки менше шкоди від ворогів нижчого рівня.
Але рівень інших персонажів базується на бойових здібностях; критерії визначення різняться.
«Давно не бачились, Люс. Твій карантин закінчився?»
Люс кивнула.
«Що сталося?»
«Я сумувала за тобою, Ісаак».
Я глибоко вдихнув. Іноді такі фрази Люс завдають смертельного удару моєму серцю.
Це не була заявка на стосунки; Люс просто мала звичку відверто відкривати серце, коли воно трохи прочинялося.
Через минулі події вона збудувала стіни у стосунках, тому не завжди розуміла, яку дистанцію тримати з друзями.
Отож я міг сприймати легкий флірт Люс як щось невинне.
«Ти в порядку? Чув, що тобі довелося багато пережити. Я хвилювався, але не міг прийти, бо ти була на карантині».
«…!»
[Люс Елтанія] Психологія: [Вона рада, що ти за неї хвилювався.]
…Мабуть, мені теж треба бути обережнішим із словами.
«Я в порядку. Ісаак, можу попросити про послугу?»
Люс, яка завжди починала з нудних фраз, серйозно попросила — отже, прохання важливе.
Останнім часом у неї сталося багато емоційних змін. Через інцидент підсумкової оцінки вона ненавмисно завдала шкоди іншим, але й здійснила мрію — повернула Галії нормальний стан. Зараз вона намагається розібратися в почуттях.
«Яке прохання?»
Я готовий допомогти з будь-чим, що скаже Люс.
Якщо виконаю її прохання, сподіваюся, вона зможе розплутати емоції й знов розповідати мені нудні дрібниці.
Я уважно слухав далі.
«…Можна я потримаю тебе за руку?»
Цвірінь-цвірінь─
Цвіркуни голосно співали. Я втратив дар мови.
Люс тихо простягла праву руку: ніби просила, щоб я якомога швидше взяв її. Дивлячись на тонку ніжну руку, я ледве міг розплющити очі.
Вона опустила голову й уникала мого погляду.
«Я хочу потримати Ісаака за руку».
Літня ніч. Її голос був м’який, ніби місячне світло.
У цей момент моя раціональність похитнулася; я міг лише довго дивитися на простягнуту руку Люс.
Ми стояли під ліхтарем, тихо, з опущеними головами.
Примітки:
¹ Це відсилання до того, що одноденки живуть максимум 24 години.
² Гран-жете — елемент балету: танцюрист робить стрибок у повітрі, розводить ноги в протилежні сторони (майже шпагат), виконує оберт головою на 360° і завершує повітряним сальто.