༺ Оцінка мани (1) ༻
[Вітаємо! Ви перемогли демона [Тревіон Злий (Рів. 80)] та отримали досвід!]
[Рівень підвищено!! Ваш рівень зріс до 25!]
[Ви відкрили досягнення ❰Початок легенди❱! Ви отримали додаткові 15 бонусних очок характеристик!]
«Ого.»
Одразу +5 рівнів.
До того ж, з кожним підвищенням рівня всі мої характеристики зросли на 2. Нагороди за досягнення, схоже, нараховуються як зазвичай.
До речі, надто високий рівень того ворога був саме через те, що цей сценарій проходить на рівні складності «Пекло». Іншими словами, навіть при величезній різниці в рівнях, такого дикого стрибка рівнів не мало б бути.
[Статус]
Ім’я: Айзек
Рівень: 25
Стать: Чоловіча
Рік: 1-й
Титул: Першокурсник
Мана: 305/320
– Швидкість відновлення мани (D-)
– Витривалість (D-)
– Сила (D)
– Інтелект (D)
– Сила волі (B)
«Виглядає так, що мана зросла на 20… А всі інші характеристики залишилися такими ж, як і були.»
Однією з унікальних особливостей ❰Магічного Лицаря Мархен❱ було те, що на відміну від більшості фентезі-ігор, підвищення рівня гравця не мало прямого впливу на характеристики.
Так, чим вищий рівень — тим вищий ліміт характеристик персонажа, але це не та механіка, про яку варто турбуватися.
В підсумку, щоб реально підняти характеристики, доводилося відчайдушно тренуватися.
Очки характеристик, що накопичувалися при підвищенні рівня, можна було вкладати в «ефективність зростання», завдяки чому з часом характеристики починали стрімко зростати по кривій.
Тож можна сказати, що характеристики Айзека незабаром почнуть різко підніматися.
Повертаючись до суті: ще одна механіка гри полягала в тому, що чим вищий рівень супротивника — тим меншої шкоди він отримує. Але оскільки Тревіон був лише 80-го рівня, а я в той момент — 120-го, вся шкода, яку я йому завдав, була застосована повністю.
«О, то ще й партійний досвід дає?»
Я глянув на Іана, який досі лежав непритомним на землі.
[Іан Фейрітеїл]
Рівень: 31
Раса: Людина
Елементи: Світло
Небезпека: X
Раптове підвищення на 1 рівень.
У ❰Магічному Лицарі Мархен❱ союзники, які разом брали участь у бою, отримували досвід залежно від своїх дій.
Якщо персонаж — дамагер, то від завданої шкоди, якщо хілер — від відновленого здоров’я тощо.
До того ж, чим більше учасників у партії — тим більша загальна кількість досвіду. Тобто досвід не ділився між учасниками.
Схоже, система партійного досвіду залишилася такою ж, як і раніше, навіть після цієї непередбачуваної події з моїм перенесенням у гру.
«Перший поганий фінал запобіглено, а тепер…»
Треба поспішити на церемонію вступу.
Те, що я вже третій день застряг у цьому світі, мене вже не лякало. Мені необхідно було належним чином зустріти всі майбутні події та розібратися з кожною з них самостійно.
«…А, точно. Кая.»
До речі, Кая Астреан досі не з’явилася. За сюжетом вона мала вийти на сцену, коли Іан вже певний час тримався проти Тревіона.
Я озирнувся навколо, але не відчув і не побачив її ніде.
Однак…
Коли я подумав глибше — це мало сенс. У грі Кая з’являлася лише після того, як Іан протримався певний час.
А я ж знищив Тревіона миттєво. Тобто Кая ще просто не встигла дістатися до цього місця.
«Добре.»
Я відчув полегшення, що мене не застали посеред бою.
Якби Кая, яка займає друге місце серед усіх першокурсників, побачила, як я одним ударом знищив демона 80-го рівня… навіть уявити не можу, чим би це обернулося.
Якщо я збираюся жити в цьому світі надалі, мені потрібно запобігати всім можливим поганим фіналам у майбутньому. Не можна вже на самому початку зіпсувати всі плани через випадкове розкриття справжніх здібностей.
Перш за все — я дуже сильно нашумів, коли використовував [Вибух морозу]… Тож краще швидко покинути місце події, поки мене ніхто не помітив.
Розібравшись із думками, я почав повертатися до академії на церемонію вступу.
«Зачекайте… що?»
Кая Астреан, яка зараз ховалася за деревом, не могла закрити рота від шоку.
Вона вешталася лісом Йосени, коли раптом відчула потужне джерело мани та швидко примчала сюди на вітряній магії.
Прибувши на місце, вона побачила протистояння між дивним демоном і якимось хлопцем.
По-перше, випадкова поява демонів зазвичай вважається стихійним лихом. У віддаленому місці, як це, нічого дивного в появі демона не було.
Відчуваючи кількість мани, яку випромінював той демон, було зрозуміло, що він досить небезпечний. Але тоді що за чорт той хлопець, який знищив такого демона за одну мить?
Зовні це був молодий студент-чоловік зі сріблясто-блакитним волоссям і парою криваво-червоних очей, навколо яких клубочився блакитний ореол. Зріст — середній, загальне враження — миле.
Але щойно він почав битися, його очі стали холодними. Атмосфера навколо нього змінилася кардинально — ніби перевернули долоню. Повітря довкола нього наче замерзло.
І справді — атака була вражаючою. [Вибух морозу], заклинання льоду 5 зірок. З такою силою було очевидно, що рівень майстерності в нього неймовірно високий. Замість заздрощів у Каї виникло щире захоплення.
До того ж, у момент, коли той хлопець використав [Вибух морозу], Кая відчула від нього кількість мани, значно більшу за її власну.
Кількість мани була тим, чим Кая особливо пишалася. Саме завдяки цьому таланту вона вступила на магічний факультет престижної Академії Мархен на друге місце серед першокурсників.
Але той хлопець… хто він, чорт забирай?
«Дивлячись на форму — він теж першокурсник, як і я…?»
Він однозначно був у формі академії. На плечах акуратно лежав темно-синій плащ із срібною облямівкою, а маленький брош на краватці розсипав червоний блиск, що символізував перший курс.
З першого погляду було зрозуміло — першокурсник, як і вона.
«Може… це „Перше місце“?»
Побачивши таку явну різницю, Кая раптом відчула себе жабою в колодязі.
У голові промайнули дні, коли всі навколо хвалили її, називаючи генієм, народженим із магічним талантом.
— Тепер ці слова викликали в ній сильний скептицизм.
«Хап!»
Вона затамувала подих, коли побачила, що сріблястий хлопець почав рухатися.
Кая Астреан швидко розвернулася й сховалася за іншим деревом.
Її світло-зелене волосся, зав’язане у два хвостики чорними стрічками, на мить майнуло в повітрі.
Вона затримала дихання. Сила того хлопця лякала її до жаху.
А сріблястий хлопець тим часом спокійно покинув галявину, ніби взагалі не помітив її присутності.
Церемонія вступу в реальності була схожа на ту, що була в грі.
Вона проходила посеред сонячного дня, коли нарешті розійшлися важкі дощові хмари, а студентів зібрали на відкритій площі.
Я сів серед інших студентів на звичайний стілець. Завдяки тому, що викладачі заздалегідь підготували місце й встановили легкий бар’єр, площа залишилася сухою після ранкового дощу.
За трибуною стояли Люс Елтанія — перше місце серед першокурсників магічного факультету, та Кая Астреан — друге місце поруч із нею. Вони якраз отримували нагороди разом.
З якоїсь причини Кая постійно переводила погляд між другим місцем і студентами в залі, з підозрілим виразом обличчя. Невже вона досі в шоці від того, що опинилася на другому, а не на першому місці?
У грі обличчя першого й другого місця в цій катсцені були приховані, тому я ніколи не знав, що в них можуть бути такі вирази обличчя. Це відчувалося як щось нове й свіже.
На щастя, головний герой Іан Фейрітеїл встиг прибути на церемонію вчасно. Судячи з того, що його фізичний стан був у нормі, Кая Астреан швидко вилікувала його зцілювальною магією після того, як я пішов.
Завдяки його унікальній конституції, Іанові достатньо було навіть невеликої кількості зцілювальної магії, щоб повернутися до ідеального стану.
Потім, небагато поговоривши зі своєю рятівницею, він раптом вигукнув, що йому терміново треба поспішити на церемонію вступу.
До речі…
«Не можу повірити, що головний герой вже з самого початку має такі проблеми.»
Зловісне передчуття повільно поповзло по моїй спині…
Хоча основна історія ще навіть не почалася, Іан Фейрітеїл уже отримав від Тревіона Злого добрячого прочухана.
Іншими словами, невідомо, чи зможе він взагалі перемогти безліч ворогів, які з’являться в майбутньому.
Оскільки моя душа перенеслася в цей світ, я навіть не уявляю, яка катастрофічна доля чекає мене, якщо Іан Фейрітеїл загине й станеться поганий фінал.
З урахуванням усього цього, найнадійніший спосіб уникнути передчасної смерті — пройти основну історію ❰Магічного Лицаря Мархен❱, долаючи цей пекельний рівень складності й запобігаючи поганому фіналу.
«Хоч і відчуття досить складне…»
Разом із передчуттям з’являється й страх перед невідомим.
Те, що я відчував зараз, було схоже на те, що я переживав, коли скуповував усі акції якоїсь електронної компанії, сподіваючись, що їхня ціна підскочить до 100 000, тоді як графік ціни невпинно падав.
Це було відчуття одночасного очікування й тривоги — таке, що змушує думати: «Колись воно таки підніметься».
Орієнтація для першокурсників мала відбутися одразу після церемонії вступу.
Перевіривши дошку оголошень біля входу в будівлю й знайшовши своє ім’я «Айзек» у списку тимчасового 3-го класу, я попрямував до лекційної зали тимчасового 3-го класу.
Після безлічі проходжень гри я вже знав планування величезної Академії Мархен як свої п’ять пальців. Завдяки цьому я без проблем знайшов потрібну аудиторію.
Це була терасна лекційна зала, схожа на університетську. Навколо вже сиділо приблизно 50 студентів. Ще десь десять місць заповняться пізніше. На магічному факультеті академії максимальна кількість студентів на курс — 300 осіб, поділених на 5 тимчасових класів.
Я приблизно проштовхався крізь натовп і сів на місце в центрі.
Головний герой Іан Фейрітеїл ще не прибув, але я вже помітив кілька знайомих облич.
[Матео Джордана]
Рівень: 75
Раса: Людина
Елементи: Камінь
Небезпека: X
Матео Джордана — той, хто в історії стане раннім лиходієм, слугуючи трампліном для розвитку Іана Фейрітеїла. Його каштанову чубчика зачесано назад, відкриваючи напружене чоло, а разом із м’язистою статурою це робило його досить загрозливим.
[Трістан Гамфрі]
Рівень: 71
Раса: Людина
Елементи: Вітер
Небезпека: X
Трістан Гамфрі — марнославний аристократ, який любить зневажливо дивитися на тих, кого вважає слабкими, і на простолюдинів. Типовий білявий аристократ із постійно зарозумілою посмішкою.
[Кая Астреан]
Рівень: 90
Раса: Людина
Елементи: Вітер, Лід
Небезпека: X
Друге місце серед першокурсників і одна з героїнь гри — Кая Астреан — також була тут. Вона виглядала мило з двома чорними стрічками, якими були зав’язані її світло-зелені волосся у стилі двох хвостиків.
– Зачекай, чому я зараз відчуваю збентеження, коли ми вже зустрілися обличчям до обличчя? Невже я соромлюся?
В будь-якому разі, Кая Астреан мала добросердну й широку натуру. Так, у неї були гострі куточки характеру, але це радше захисні механізми, щоб приховати свою сором’язливість і незручність.
Вона також схильна слідувати за тими, ким захоплюється, як загублене цуценя. Це саме той тип дівчини, якого треба захищати від шарлатанів-псевдорелігійників будь-якою ціною.
До того ж вона дуже любить роздувати дрібниці до розмірів трагедії. Це мила героїня, яка кожній дії Іана бездумно приписує глибокий сенс і сама від цього захоплюється.
«Ух…»
Побачивши наживо всіх персонажів гри, якими я колись насолоджувався, я раптом відчув дивне хвилювання в серці.
«Ласкаво просимо, майбутні чарівники.»
Нарешті двері лекційної зали відчинилися, і увійшов наш викладач.
Щойно він з’явився, багато дівчат почали вигукувати: «Ой…», «Боже мій…», «Який красень…»
Викладач підійшов до трибуни серед галасу, холодно глянув на студентів і мовчки стояв.
[Фернандо Фрост]
Рівень: 98
Раса: Людина
Елементи: Лід, Вода
Небезпека: X
На відміну від студентської форми з срібною облямівкою, темно-синя форма із золотою облямівкою — це одяг викладачів академії. Його доглянуте сріблясте волосся, блакитні очі й високий зріст випромінювали ауру професіонала.
Фернандо Фрост.
Холодна людина, яка завжди тримала непроникне покерне обличчя, ніби в його тілі не було ні краплі крові чи сліз.
Насправді ж він був безкорисливим гуманістом, чиї думки завжди були зосереджені на безпеці та турботі про студентів.
Саме завдяки цій привабливій рисі характеру він посідав 5-те місце в рейтингу популярності персонажів ❰Магічного Лицаря Мархен❱.
Рівень 98. Хоч він і був значно вищого рівня за більшість студентів, для чарівника це був середній показник. Для довідки: рівень персонажів у цій грі визначався переважно за їхньою безпосередньою бойовою силою. Знання також мають певний вплив, але найважливішим фактором була здатність добре використовувати магію.
Якби критерій рівня персонажа був орієнтований на теорію — рівень Фернандо був би набагато вищим. Насправді так само було б із більшістю викладачів тут.
«Я — професор Фернандо Фрост. Цього тижня я відповідальний за тимчасовий 3-й клас.»
Професор Фернандо сказав це спокійним, рівним тоном. Дівчата в класі, здається, просто вмирали від його гладкого шарму.
Я впевнений, він знав, наскільки він гарний. Для нього така реакція — це норма.
– Завидую.
«Припинімо розмови на сторонні теми й перейдімо до суті. Орієнтація триватиме протягом наступного тижня. Потім, коли завершиться оцінка розподілу класів і класи будуть остаточно сформовані, заняття почнуться по-справжньому залежно від рівня кожного класу.»
Професор Фернандо продовжував говорити з тим самим байдужим виразом обличчя.
«З огляду на це, для майбутньої оцінки та щоб ви усвідомили свій поточний рівень, я зараз виміряю кількість мани у кожного з вас.»
«Нашу ману?»
Ах, точно. Під час першої орієнтації вимірюють кількість мани у всіх. Це незначна частина сюжету, тому я завжди швидко прокручував цю подію під час проходження, через що зовсім про неї забув.
В будь-якому разі результати оцінки мани стануть у пригоді для моїх майбутніх іспитів.
На початку історії головний герой Іан Фейрітеїл отримує оцінку «E» — найнижчий рівень мани, через що стає ізгоєм серед студентів.
Але згодом, коли Іан стрімко зростає протягом історії, студенти все частіше переоцінюють його.
«Добре. Виходьте по одному, коли я назву ваше ім’я.»
За вказівками професора Фернандо студенти тимчасового 3-го класу безпечно дісталися до тренувального майданчика разом з іншими.
Це був просторий тренувальний майданчик із трибунами для глядачів і дрібним піском на підлозі.
Окрім мого тимчасового 3-го класу, на поле також вийшли кілька інших тимчасових класів. Особливо впали в око Іан та героїні.
«Тут я виміряю кількість мани кожного першокурсника магічного факультету.»
Професор Фернандо за допомогою маленької палички з зачарованим підсилювачем голосу пояснив правила натовпу першокурсників магічного факультету, які стояли в акуратному порядку. Простіше кажучи — це був мікрофон, хоч тут він називався «заклинанням підсилення голосу».
Тим часом інші викладачі тимчасових класів сиділи на трибунах, спостерігаючи за потенційними студентами.
«Для початку візьміть це.»
За його словами помічники почали роздавати студентам предмети, схожі на ручні еспандери.
Звісно, я теж отримав один. Напівпрозорий пристрій відчувався міцним у руці.
«Цей магічний інструмент вимірює максимальну кількість мани користувача, аналізуючи концентрацію мани. Просто міцно стисніть його, дозволяючи мані всередині вас текти, і ваш ранг автоматично відобразиться перед вами. Цей ранг визначатиме ваше поточне місце в академії, тому це буде важливим орієнтиром для майбутніх оцінок.»
Як завжди, професор Фернандо виголосив це абсолютно беземоційним тоном.
«Коли ви намагаєтеся пропускати ману для вимірювання її кількості, часто виникає магія. З огляду на безпеку студентів, вимірювання проходитиме на відкритому просторі без людей. По п’ять осіб з кожного класу виходять по черзі, починаючи з найнижчого номера.»
Так розпочалася наша перша оцінка мани.