Глави 131 - 140

Розділ 131.

Угода. (Часть 5)

Лу Шен сильно вдарив кулаком у металеву підлогу. На кожному боці розійшлася прозора, ледь помітна брижі. У підлозі з'явився виразний відбиток кулака.

Кімнату наповнив низький гул.

- Хуу...! - Відчинивши рот, він виплюнув згусток гарячої Ци. Потім, схопивши руки і зтиснувши їх в кулаки, почав бити ними у підлогу, стягаючи на нього серію сильних ударів. Тремтіння, піднімаючись від підлоги до стін, розходилися в сторони повітряними хвилями.

Тиск всередині кімнати збільшувався, а удари ставали дедалі сильнішими.

Його шкіра почала деформуватися і викриватися, наче щось зсередини намагалися вирватися назовні.

Дедалі частіше врізалися в землю Кулаки Лу Шена. Сильні поштовхи зливаються у величезну хвилю, яка відбивалася від стін і стрімголов підштовхувала його до того ж тіла.

Несподівано все замерло.

Під тиском сильного тиску, що проникали крізь тіло хвилями, масивні об’єми внутрішнього Ци Головної Багряної Техніки Дев'яті Яростей сильно стискалися в центрі його грудей. Врешті-решт, вони застигли прозорою та блискучою каплею.

За першою краплею пішла друга, потім третя.

Внутрішня Ці була під великим тиском. Перша крапля, яка кружляла у долі секундах і вібрувала, осіла на грудях Лу Шена. За нею утворилась друга й третя краплини.

Три краплі рідкої внутрішньої Ци почали повільно циркулювати в грудях Лу Шена.

Лу Шен кілька разів енергійно видихнув. Довкола нього повисла хмара, яка перетворилася на білий туман стелі.

Він відчував порожнечу всередині тіла. Вся внутрішня Ци основний Багряної Техніки Дев'яті Яростей перетворилась на три краплі кришталево чистою, світло-червоною рідини.

Але ці краплі рідкої внутрішньої Ци були в дуже нестабільному стані, ніби могли вибухнути від будь - якого навіть найменшого дотику.

- Три краплі рідкої внутрішньої Ци ... З мого досвіду культивації центральної Багряної Техніки Дев'яті Яростей, звичайній людині для досягнення восьмого рівня потрібно прожити двісті років - він відчував загальний об"єм внутрішнього Ци, яким зараз знаходився. Після останньої модифікації, він збільшився приблизно на третину.

"Виходячи, перетворити внутрішню Ци на три краплі рідини, якими я зараз володію, звичайна людина зможе тільки через 3ста років культивації?"

Його погляд впав на екран Модифікатора. Основний Багряний Техніки Дев'яті Яростей з восьмого змінився на дев'ятий.

"Знова Багряна Техніка Дев'яті Яростей: дев'ятий рівень. Спеціальні ефекти: вибух внутрішньої Ці, Всилена Крива Павутина".

"Здивувавши Внутрішньої Ці?" - Лу Шен був здивований. Він вдосконалював багато технологій, включаючи мантри внутрішньої сили та вміння укріплювати тіло. Але не міг зрозуміти, який з них дав головному Техніку Дев’яті Яростей таким дивним ефектом. Але, знову поглянувши на вибух Внутрішньої Ци-і, він першим замислився над трьома краплями зжиченою внутрішньою Цією.

Ці три краплі виглядали дуже нестійко. Найменше збудження могло призвести до їхнього вибуху.

"Вигук внутрішнього Ци... Я отримав Екстремальний режим Ян і досягнув вершини майстерності в культивуванні навичок у зміцненні тіла. Що станеться, якщо я активую вибух Внутрішньої Ци в цьому стані?" - Лу Шен відчував, як у ньому зростає цікавість.

"Ну можливо спробувати..." - закривши очі, він подумки торкнувся однієї краплі внутрішньої Ци.

*ХЛОП!*

Крапля рідкої Ці в мить ока зникла. Лу Шен здригнувся. Його тіло різко роздулося. На хребті виступили шипи, зробивши його схожим на драконячий хребет.

"Це... це..." - відчуття великої сили, до цього ні разу не випробуваної, заповнило його тіло до кінців.

Опустивши голову, він побачив, що шкіра на його руках покрилася зеленими-червоними лусочками.

Лу Шен помахнув рукою. Повітря перед ним здригнувся, наче щось масивне викликало його хвилювання

Тіло стоячого в центрі кімнати Лу Шена було вкрите щільною чорною бронею. М’язи спини випірували, як драконячі колючки. Він більше не був схожий на людину - швидше на демонічного монстра.

Його зріст становив три метри, ширина — два. Здалека він здавався надмірно м'ясистим, сіро-червоним монстром з виступаючими на спині шипами.

"Моя сила знову збільшилася... Хоча я точно не впевнений, наскільки. І, схоже, це ще не кінець. Хоч і дуже повільно, я відчуваю, як моя внутрішня Ці постійно витрачається".

Лу Шен відчував, як величезна сила ширяючи, розпірає його тіло, бездумно намагаючись вирватися назовні.

"З використанням однієї краплі внутрішньої Ци дозволило мені стати набагато сильніше. Цікаво, що буде, якщо я вибухну відразу три краплі? Одне можна сказати з упевненістю - я подолав рівень третьої Гранді. Можливо, він досяг четвертого. Однак, не маючи досвіду в бою, я не можу бути абсолютно впевненим у цьому. Після вибуху внутрішньої Ці, моя сила різко зросла. Хоча такий ефект діє недовгий час, він може відігравати вирішальну роль у бою. Це можна використовувати в якості другого козира».

Триметрова фігура Лу Шена, вислизнувши з голови, швидко змінювалась. Незабаром він знову став лисим м’ясистою людиною, трохи вище середнього зросту. Колір шкіри також повернувся до початкового стану.

До того ж Лу Шену вважали, що структура відновленої шкіри стала помітнішою. Тепер вона нічим не відрізнялась від шкіри Молодого Господа, який ніколи не зайнявся бойовими мистецтвами і звик жити як принц.

"За легендою, досягнувши найвищого рівня зміцнення тіла, людина повернеться до свого первинного виду. Однак до сьогоднішнього дня люди не мали можливості спростувати або підтвердити цю теорію. Можливо, зі мною зараз сталося саме це", - промайнуло в голові Лу Шена. - "Навіть перевірити, який ефект дасть періодична детонація відразу трьох крапель внутрішньої Ци".

***

= Таємнича Долина =

Коричові гострі скелі з чотирьох сторін оточували невелику долину, зі світло-зеленим ставком у центрі.

У центрі ставка висів серебристо-серий павільйон.

Будова з сірбристо-сірого каменю, здавалося, ніяк не сполучалася із берегом - принаймні, не було видно мостів.

По мирних водах потиху повільно ковзало кілька маленьких човнів.

На вершині однієї з башт, на видовженому, наче гострий ріг балкону, стояло кілька чоловіків і жінок, одягнених у світло-зелені шати.

Один з чоловіків спав на талію. Очі були виразними і ясними, а шкіра тонкою та прозорою. Одягнений він був у зелений халат з нагрудником, який виконував роль броні.

З погляду зовнішності, цей чоловік був прекрасний - навіть нефритовий Лотос не міг змагатися з ним в красу. Якщо нефритовий Лотос був вродливим, як жінка, його краса була зовсім іншою.

Витончені риси, бездоганна шкіра, блискучі чорні волосся, що випаровуються до талії. Його тіло оточувало аура м'якої елегантності.

Це був ніхто інший, як заступник Майстра Військового Альянса Цінь Умінь. Саме йому вдалося об’єднати деякі заможні сім’ї та звичайні смертні союзи, які не розпадаються протягом багатьох років. Союз проти Помести Ашока.

Ум’яня була дуже талановитою і вмілою.

Шуньсі, також одягнений в зелені шати, стояв трохи осторонь від Ціні ум’яня. Він роздумував над цим незвичайним юнаком, другим за силою майстра Воєнного Альянса.

- Отже, Майстра Секти "Багряних Кітів" зацікавило нашу пропозицію? Ви навіть уже призначили час і місце зустрічі? - Обернувшись, запитав Цінь Ум'янь.

Чи Шуньсі кивнув.

- Так. Брат Лу охоче погодився надати нам зерно в обмін на техніку бойових мистецтв рівня Владіння Ціллю.

- Я думаю, це справедливо. Цінь усміхнувся. - Можливо, Воєнний Альянс не володіє великими ресурсами, але ось руководства бойових мистецтв у нас в збитці. Отже, пан Лу Шен готовий до співпраці. А що сказати про довгострокову угоду?

Згадавши Лу Шена, Лі Шуньсі висміявся.

- Боюся, що ні. Мій друг надто егоїстичний і владний. Він вірить лише у силу. Хоча я знаю його не так вже й давно, все ж мені вдалося добре вивчити його складну вдачу. Дехто вважає, що Люсі Шен — смілива людина. Хтось може сказати, що він імпульсний, не знаючи що цей хлопець ретельно розраховує кожен свій крок. Він робить хід тільки будучи впевненим, що досяг успіху. Інакше він терпеливо чекатиме.

Цінь Ум'янь схвалено кивнув.

- Справді, дракон серед людей. Було б добре, якби така людина приєднався до нашого військового Альянсу.

- Пане, ви ще навіть не впевнені, що він з благородної сім'ї, але вже готові прийняти його в Альянс, - роздратовано сказав один із чоловіків. - Мені здається, якщо цей майстер Секти Лу відбувається з благородної сім'ї і в той же час підкоряється родині Шанян, він буде охоче співпрацювати з військовим Альянсом. Але не може бути й мови, що стосується приєднання до нас.

- Старший брат Чен правий, - Лі Шуньсі згідно кивнув. Благородні, що входять до складу військової Альянси, дотримуються помірних поглядів. Вони не тільки виявляють вірність до себе самих, але також мають справу з звичайними людьми. На відміну від них, більшість благородних охоче використовують спеціальні привілеї при народженні. Вони звикли до влади та високого статусу. Ніхто не сподівається, що вони позбудуться своїх забобонів і припинять нав’язувати людям свою волю за допомогою погроз та насилля.

- Шуньсі правий. У його венах тече кров відомої сім'ї, яка створила династію Сун. Звичайно, він може бачити багато речей. Якщо демонська фракція, як - от Помста Ашока, хоче подібної влади, то чому б не бажати цього для порядних родин?

- Нічого, скоро прийде наш час, Цінь Ум'янь впевнено кивнув. - До речі, Шуньсі, вам вдалося зустрітися з нашим шпигуном в секті "Багряних Кітів"?

Чи Шуньсі кивнув:

- Так. Ми з ним не розмовляли, але він дав мені циліндр, віїв відкрити його тільки після повернення на базу.

Витягнувши з рукаву довгий бамбуковий циліндр, товщиною із зап’ястя, він простягнув його Цінь Умяню.

Глава 132.

Угода. (Часть 6)

- Ви добре попрацювали, тепер можете відпочивати - Цинь Ум'янь клацнув пальцями.

У наступну мить тонкі нитки внутрішньої Ци, знявши в повітря, впали у праве плече кожного із присутніх. Внутрішня Ці повільно потекла під шати.

- Шуньсі, нам доведеться тебе ще раз потурбуватися, коли прийде час робити угоду з зерном.

Шуньсі відчув хвилю дріжджів, що пронеслася по тілу. Усі його створіння заповнили відчуття тепла і комфорту. Це був дар ремісника Альянса, який міг не тільки зміцнити тіло, але й зцілити рани. Зклавши долоню на знак поваги, він вклонився, після чого пішов слідом за іншими.

Такий вид оптики вимагає великих затрат часу і зусиль. Він знищував південні плоди культивування Цінь Ум’яня. Проте це було нормою у військовій Альянсі.

Після того як всі пішли, Цінь Умінь ніжно погладив пальцем сургову печатку на циліндрі. Від дотику фарба перетворилась на порошок і розсілась у повітрі.

Перегорнувши циліндр, він витягнув з нього сгорнутий в трубочку блідо-жовстий лист.

Обличчя Цінь Ум’яня не виражало жодних емоцій, поки він читав листа. Тільки закінчуючи читати в очах з'явився натяк на посмішку.

Блоп.* - паперовий сувій, перетворившись в кульку, був подрібнений на порошок. Прокинувшись крізь пальці, він знісся геть.

- Охорона! - Викрикнув Цинь Умінь.

- Вітаю майстра Альянса! - фігура в зеленому одязі, з закритим маскою обличчям, наче з нізвідки виникла на балконі. Опустившись на коліно, чоловік вдарив кулаком у груди і привітав Цінь Ум’яня.

- Покличте майстра Чжан Уя, - посміхнувся Цінь умінь.

- Так, пане. Зелена фігура піднімалася на ноги, і через мить вона ніби розчинилася в повітрі.

***

Чжен Уя нерухомо сидів у центрі залу. Його обличчя було безсердечним, хоча в думках царював сумбур. Невеликі хвилювання видавали тільки побілені очі й суглоби міцно стиснутих пальців.

Військовий Альянс був об'єднанням для боротьби з благородними сім"ями, демонами та привидами "кровової" фракції. Він був заснований двома майстрами Божественного Начальства, незадоволеними зіпсованим світовим порядком. Вони вже не могли спокійно дивитись на світ, який творить без діла.

Ці майстри Божественного Нача, за статусом в альянсі, були рівні благородним. Але коли говорити про силу, між ними була глибока прірва. Незалежно від того, були це місії або якісь інші доручення, у них не було іншого вибору, крім як просити допомоги в благородних.

Візьмімо для прикладу старого чінґа Уя. Будучи майстром Божественного Начальства, він так і не зміг досягти рівня Уз. Тому для Благородних він як і раніше залишався звичайним смертним, через що йому завжди призначали місії, основані на матеріально-технічній підтримці та розвідці. З часом вони стали синонімом "слабої групи".

Найгірше, що поступово, не тільки благородні, але й багато майстрів "Божествого Начала" почали вважати це положення нормою. Смертні були приготовані тільки другорядні ролі, такі як матеріально-технічне забезпечення і збирання розвідуваних. Хоч би скільки зусиль вони докладали, ніколи не могли стати порядними.

"Якби не хороші новини, отримані майстром Альянса, з плином часу ситуація справ у військовому Алянсі продовжувала б погіршуватися. Боюся, незабаром, не тільки звичайні смертні, але майстер Божествного Начала б вважати себе слабкими і нікчемними.

"Боєві мистецтва напевно стануть шляхом надії для смертних", - проміло в голові Чжен Уя.

Він взяв до рук написаний майстром Альянса наказ так ніжно, ніби це була якась цінність.

- Пане Чжан, ваші люди готові? А як щодо маршруту? Керівництво повинно бути оригінальним екземпляром - це розпорядження майстра Альянса, - перервав його роздуми чоловік середніх років. За ним слідували кілька хлопців у світло-зелених доспеках. Кожен з них покривав білу пов’язку із зеленим, розміром з ніготь — нефритом.

Це були воїни, обрані майстром Альянса Цінь Умянем для супроводу каравана. Лідера цієї групи, яка носить назву "Зеліний загін", звали Гуань Нянь.

- Все вже давно готово. Ця подорож залежить від того, чи отримає долина зерно. Звичайно, що в цьому питанні не слід робити поспішних висновків! - Піднявшись, відповів Чжен Уя.

Цього року йому виповнилося вісімдесят дев’ять. Десять років тому його призначили головою усіх подібних до нього майстрів. Він контролював всю фінансову базу організації. Крім того, він був видатним майстром рівня Божественного Начальства в Альянсі.

- Добре, добре. Старий Пане, чому б вам цього разу не залишитися вдома? Я зможу забезпечити безпеку каравана. Можете не сумніватися, зі мною йому не загрожує жодна небезпека, - Гуань Нянь вдарив себе кулаком у груди.

Хоча він був справді вдячний цим поважним практикам бойових мистецтв рівня Божественного Начала, які ставилися до своїх обов'язків з усією відповідальністю і старанністю, ці вперті старші його не захоплювали. Вони відмовлялися визнавати свою неповноцінність і далі наполягати, що їхній статус рівний стану благородних.

"Чому відмовляються визнавати, що значно поступаються благородним в силі? Якщо ви слабкі, просто зосередьтеся на матеріально-технічній підтримці! Хіба це не правильно, коли кожен виконує свою роль у команді? Залишіть битву нам, а самі займайтеся здобиччю їжі та торгівлі. Що в цьому поганого?"

Але ці старі диваки ніяк не могли цього зрозуміти. Очевидно, що їх не було достатньо, але вони відмовлялися визнавати це. Щодня вони хвалилися, що серед них з'явився ще один геніальний майстер бойових мистецтв.

Вони з піною в роті доводили, що ця людина є найкращим майстром бойових мистецтв серед людей.

Одного разу він не витримав і послав людей перевірити правдивість їхніх слів. Цей так званий майстер не зміг вистояти проти найслабшого їхнього бійця, який бився однією рукою.

Їхній боєць був майстром сили Уз Першої Грані. Але навіть не з’явилось сумніву, хто виграє у цій битві.

Кожного разу, коли Чжен Уя бачить сяючі очі і говорить про прогрес чергового світила, він ледве стримувався від бажання відкрити йому жорстоку правду. Люди... Вони повинні мріяти, щоб жити.

- Старий Пан... Тільки не кажіть, що у вас з'явилася нова зірка. Так само, коли ви знайшли Чжен Сун'юя - сказав Гуань Ньян.

- Чжен Сун'юй недавно усамітнився для культивації. Мабуть, він отримав натхнення. Є шанс, що він досягне великого прогресу і подолає межі смертних! - Чжен Уя, пальцями розчісавши бороду, посміхнувся.

Гуань Нянь безпорадно похитав головою. Він не хотів говорити, що Чжен Сун'юй знаходиться в усамітненні через травм у бою з одним із його підлеглих. Якщо б він розповів, цей старий, напевно, гуркотів би в непритомності. Він міг навіть піти до майстра Альянса скаржитися.

Він не хотів втрачати кілька годин на суперечки з цим старим.

- Добре, добре. Просто чудово. До речі, з ким ми на цей раз будемо співпрацювати? Де особистий наказ майстра Альянса? Це рідкість, що він доручив місію одночасно мені і Чжун Юньсю?

- Цього разу... - Чжен Уя не міг приховати хвилювання. - Людина, яка згодилася з нами співпрацювати, майстер номер один Північних Земель. Справжня надія для всіх смертних практик бойового мистецтва! Майстер секти "Багряних Кітів" - Лу Шен.

- Лу Шен? Майстер секти "Багряних Кітів"? Хіба голова секти "Багряних Кітів" не Гун Мінцзи? Я пам'ятаю, як у минулому заімував в нього одну рідкісну карту.

- Лу Шен - новий майстер школи "Базаряного Сонця". Він унику, що досягнув культивації "Основної Багряни Мантри" небачених висот. Кажуть, він також культивує навички зміцнення тіла і сабельної техніки...

- Добре, добре. Давайте не будемо говорити про бойові мистецтва, мені це не цікаво. Повернемося до справ, - перервав монолог Чжен Уя Гуань Няні. Він був зацікавлений тільки в могутніх таємних мистецтвах, що активуються силою роду. Що стосується звичайних бойових мистецтв - який сенс їх обговорювати, якщо вони набагато гірше найслабшого таємного мистецтва.

Щіки перерваного Гуаня Няна Чжен Уя запилювали від гніву. Але він не насмілювався що-небудь сказати у відповідь.

- Я просто хотів нагадати капітану Гуаню, що майстер секти Лу володіє надзвичайною силою. Можливо, вдасться переконати його приєднатися...

- Старик Чженян. Цей майстер секти Лу досяг найвищого рівня Божественного Нача. Чи це має якесь значення, чи він приєднатися до нас?

Гуань Нянь розумів, що ці старі майстри рівня Божественного Начала все ще сподіваються, ніби хтось з них зможе якось подолати поріг, який відділяє їх від благородних. Але це були лише мрії. Прийняття того, що ви хочете за реальність.

- Гаразд, більше ніяких затримок. Збирайтеся, нам пора виступати - сказав Гуань Нянь. - І покажіть мені ще раз наказ. Хочу уточнити час і місце.

Кивнувши жан Уя, кинув книгу Гуань.

Як один з провідних знавців Альянсу, а також найкращого вбивцю серед Блародних рівнів Другої Грані, Гуань Нянь був близький до Чжан Вем і міг говорити відверто. Але, як і інші експерти, він не мав ілюзії щодо майбутнього всіх цих майстрів Божественного Начала та їхніх бойових мистецтв.

По правді кажучи, це не виходило за рамки очікуваного. Щоразу, почувши про новий майстер бойових мистецтв і ретельно розпитавши його, що цей майстер або з роду Благородних не має жодного значення. Після деяких таких випадків він уже не мав чого очікувати в цьому плані.

Цінь Ум’янь вирішив довірити цю місію Гуань Нюню і Чжун Юнішу тому, що вони були найбільш вірні до смертних. А що щодо Чжен Уя - у його присутності їм буде простіше налагодити контакт з Лу Шеном, смертним культиватором без благородних коренів.

Гуань Нянь прочитав наказ, пропустивши ту частину, де описувалося бій Лу Шена з заступником Держі Округа "Чорних Районів". Докладний опис цієї битви він вже читав в одному з звітів - не важко було зрозуміти, що все це повна нісенітниця. Він би ще повірив, якби жінка з парасолькою билася з кимось із Семи Чжень.

***

Настав вечір. У небі висіла повний місяць, освітлюючи землю засліпленим світлом.

У гавані, де була пришвартована база "Багаряних Кітів", біля причалу товпився десяток великих теленовин. Великі мішки з зерном були заховані під накидками зверху тюків із одягом.

Це був обіцяний Лу Шеном п’ять тисяч циней зерна. Кожен мішок містив по п’ятдесят цзіней. Загалом виходило рівно сто мішків.

- Готові? - Обернувшись, подивився на своїх супутників Лу Шен.

- Готові, - підтвердив Нін Сань. - Майстер Чен Ін і Старший Дуань запитують, коли ми підемо? Бики рухаються повільно. Якщо ми не вийдемо зараз, доведеться чекати світанку.

- Значить, давайте виступати, - спокійно відповів Лу Шен.

Якщо в цій поїздці він зможе налагодити контакти зі стоячою за спиною Лі Шуньсі фракцією, можливо, незабаром, він може отримати керівництво з більш потужних бойових мистецтвах. У бібліотеці секти не залишилось цікавих йому бойових мистецтв. Усі вони були для нього марними. Тепер йому підходили тільки високорівні технології зміцнення тіла.

Коли Лу Шен задумався над цим, він мимовільно нахмурився. Всі його думки зараз були зайняті культивуванням.

"Навики укріплення тіла схожі на посудину. Внутрішня сила - це вода, яка міститься в судині. Чим міцніша внутрішня Ці, тим більше її вміститься в судинах. До цього слід готуватися заздалегідь, зробивши сильніші навики зміцнення тіла. Щоб моє тіло не вибухнуло, коли я наступного разу досягну межі".

- Підготовка закінчена. Підготовка закінчена. Підготовка закінчена. - Один за одним кричали послідовники секти, що стояли біля воза.

Лу Шен повільно підняв руку:

- У дорогу!

Розділ 133.

Угода. (Часть 7)

Караван запряжених биками возів важко ступаючи, піднімав у повітря клуби сірого пилу. Неврівноважений стукіт копит, що б'ють у землю, був схожий на прибою.

На чолі каравану, на величезному цвяхі жеребця, сів Лу Шен.

Різкі пориви вітру завалювали в небі деяких членів команди тремтячи від холоду. Час від часу, то з одного боку чувся приглушений кашель.

Покинувши базу секти "Багряних Кітів", караван рушив в сторону Безвітренної Долини, у супроводі принаймні п'ятдесяти чоловік.

Коли він минув піщану кар’єру, то увійшов у ліс. Оскільки загони були досить великими, їх оточували звірі та бандити.

Лу Шен був одягнений в шовковий халат, розшиваний чорними і червоними кольоровими мотивами. Кожен зроблений ним жест або крок був у великій мірі значущим - він все більше нагадував лідера наймогутнішої в Північних Землях секти.

У густому лісі караван, що прямував по периметру, оточували учні секти з смолоскипами.

Разом з трьома старшими Лу Шен пильно стежив за дорогою, боячись пропустити ворога в нічній мглиці.

Приблизно через годину, попереду, між дерев, замерзнув подібний на світло вогник.

Показавши каравану залишатися на місці, Лу Шен пришпорив коня, виїхавши в околиці лісу. Побачив Лі Шуньсі, що стояв на маленькому піщаному пагорбі.

Незважаючи на темряву ночі Лі Шуньсі відразу помітив Лу Шена. Чоловік, йдучи вперед, склав у привітність руки.

- Брат Лу!

Лу Шен повернув вітання.

- Брат Лі, ти привіз що обіцяв?

Чи Шуньсі посміхнувся. Гуань Нянь, що стояв поряд з ним, ступив уперед і простягнув маленький металевий ящик.

Усі, хто супроводжував Лі Шуньсі, із захопленням дивилися на особу, яка вважалася майстром номер один Північних Земель.

Перед ними стояв молодий чоловік з привабливим обличчям. Його шкіра була тонкою і ніжною. Квадратний капелюх, висічений червоним нефритом, акуратно сиділа на голові. Вдягнутий в довгий шовковий халат Лу Шен виглядав скоріше, як молодий пан з багатої родини, а не відомий майстер бойових мистецтв. Хоча він був м’язистим і міцним, але на майстра Божествного Начальства зовсім не схожий.

У свою чергу Лу Шен спостерігав за групою Лі Шуньсі. Тіла деяких з них оточувала токсична аура сили Уз. Вони не були смертними. Мабуть, ці люди були членами франційської організації, до якої приєднався Лі Шуньсі.

- Телеги з зерном стоять в лісі. Сподіваюся, ви взяли з собою достатньо людей? - Грімко запитав Лу Шен.

- Досить! Гуань Нянь швидко забрався на поблизьке дерево. Вдивився у ліс. Його очі загорілися, коли він побачив більше десятка запряжених волами віз.

У долині залишилося зовсім мало зерна. На його думку, було вдалим конвертувати таку кількість провізії на абсолютно безкоштовну для Благородних бойових технологій.

Боячись, що Лу Шен передумає, він жестом послав Чжен Уя вперед, до місця де стояли телеги.

Лу Шен пішов слідом за ним. Жест наказав своїм людям відступити. Дочекався, поки їхні місця зайняли люди з Лі Шуньсі.

Поки обидві сторони займалися передвиробництвом, Лу Шен з лідерами іншої групи відійшли в сторону і обговорили деякі питання.

Ми вдячні, що майстер секти відгукнувся на наше прохання і зробив це з радістю запропонувати йому ще одне керівництво бойових мистецтв. Теж рівень Владики Ціллю, - заявив стоїть позаду Лі Шуньсі Чжен Уя.

Очі Лу Шена загорілися.

- Ви жартуєте?

Чжен Уя пильно дивився у вічі Лу Шена, ігноруючи погляди Гуаньня Няні та Чжун Юньша.

- Я просто звичайний старий, але в моїй колекції є кілька руководів з бойових мистецтв рівня Владики Ціллю. Вважайте це моїм особистим подарунком. Але у мене є питання до Майстра Секти Лу.

- Запитання? Якщо це не пов'язано з таємницею нашої секти, я безумовно, радий відповісти, - посміхнувся Лу Шен.

Чжен Уя посміхнувся у відповідь.

У цей момент тишу лісу порушив нестройний рев вола. Незважаючи на спроби прихильників секти заспокоїти їх, то кожна хвилина розпалювалась.

- Що відбувається? - Нахмурився Лу Шен.

*Бум! Бум! В небі над лісом вибухнуло три подібні до феєрверків червоні кульки, освітлюючи все довкола.

*Свист!* - раптом один з чоловіків, що стояли позаду Гуань Няня, вдарив свого товариша по команді мечем. Наступної миті по землі прокотилася кров'яна голова.

- Чжен Пэн, ты... ! - До того часу, як Гуань Нянь огадався, зрадник, злетівши в повітря, відстрибнув на десять метрів у сторону. По лісі рознісся його божевільний сміх.

Гуань Нянь, розлючений і роздратований, хотів ритись у погоні.

- Давно не бачилися, Гуань Нянь. На цей раз, ти від мене не підеш... - З темряви вийшла неймовірно красива дівчина в короткої чорної спідниці. Я була на мечах, що загинули з мечами.

- Бай Цзин...! - Обличчя Гуань Няня потемніло.

- Гуань Нянь, Чжун Юнясю... Непогано, непогано. Нам дуже пощастило. Ми можемо позбутися від кількох щурів одним махом, - з іншого боку із лісу вийшов світлолицький молодий чоловік.

Усміхнувшись, чоловік помахав паперовим віялом, який був розмальований кольоровими мотивами. Його обличчя було вкрите шаром білої пудри, яка витіснила легкий аромат.

- Цюань Хунь! - Гуань Няня витягнулося.

Якби Бай Цзин була одна, вони б з Чжун Юньсю змогли її подолати. Але тепер це нянь Хуня. Він не був новачком рівня третьої Грані, як Бай Цзин. Ім’я Цеань Хуня стало відоме двадцять років тому завдяки його вумі та навичкам. Кожного разу він змучився виходити неушкодженим із бітів і майстрами, які значно переважали його силу.

- Це проблема... - Тіло Гуань Няна напружилося, наче пружина. Він змінив своє ставлення до Чжун Юньса і невдовзі почав робити те, що міг. Їм потрібно було якось відволікти цих двох і дати шанс смертним врятуватися.

Але коли на тіні вийшли ще дві фігури, серця Гуаньня Няня і Чжун Юньшу стали більш пригніченими.

Їхні надії розбилися в друзки.

Після стількох сутичок з пометинням Ашока, вони знали в обличчя всіх їх емісарарів. Кожен з них, подібно до Сяо Хун’є, був висококваліфікованим майстром для контролю кожного свого регіону. Хто б міг подумати, що вони зіткнутися тут відразу з чотирма з них.

Лу Шен, помачивши, подивився на Лі Шуньсі:

- Брат Лі, схоже серед вас є зрадник.

Обличчя Лі Шуньсі поблідло, коли він зрозумів, що бою не уникнути. Він гірко посміхнувся:

- Брат Лу...

Він не зміг підібрати слів.

Лу Шен по черзі оглянув чотирьох своїх противників. Його погляд був холодним і відокремленим.

- Я не можу провалити цю угоду, а значить, всі четверо повинні померти.

- ...? - Всі четверо, включаючи Бай Цзин, були приголомшені. Чоловік, що стояв ближче до Лу Шену, дивився на хлопця як на дурня.

- Хлопче, ти... - Коли він дивився на Лу Шена, його очі розширювалися.

- Ты... Ты...?

- Не звинувачуйте мене. Коли кого і слід звинувачувати, то тільки вас! - Лу Шен витягнув з наспинних ножен обидва меча. Його м’язи почали різко надуватися. За кілька хвилин він з звичайного смертного обернувся на триметровий гігант!

Найжахливішим було те, що навколо його тіла циркулювали розжарені потоки внутрішнього Ци. Він стояв за 10 метрів від нього м’язистого тіла, і його бронзове тіло вражало як палючий жар Лу Шена.

- "Основна Багрянна Техніка Дев'яті Яростей"... Божественна Сила!

*БУМ!

- Пшш!

Кінь під Лу Шену, жалібно заіржавши, впала на землю і не витримав його зміни вазі.

Відштовхнувшись від землі, юнак встромив у повітря. Велетенська фігура врізалась у землю, як валун.

Приземлився він поруч з місцем, де стояв мускулистий красен.

Посмішка хлопця миттєво згасла. Він виставив вперед руки, намагаючись заблокувати несподіваний удар. Одна ногою вперся у землю. Швидко активував чорну мембрану, другу шкірку, яка покрила його тіло.

Його очі загорілися червоним, коли він активував своє таємне бойове мистецтво. Поверхня тіла покрилася срібними лусочками.

!* - Мечі Лу Шена люто врізалися у передпліччя мускулистого красунчика. Звук вийшов, наче дві велетенські валуни.

Кілька секунд стояла напружена тиша, після чого вух кожного торкнувся гучний кришталик. Відрубані руки впали на землю, мечі прокололи груди.

Ще один удар, який спричинився до удару тіла чоловіка на дві половини від макушки аж до промежини.

Дві частини тіла, розділившись, впали на землю.

Перед тим як він повернувся, Лу Шен розчавив його голову ногами.

Запалюючи внутрішню Ци, яка покриває лезо клінка Лу Шена, за лічені хвилини перетворила тіло мускулистого красеня на чорний попіл.

Лу Шен, поклавши клини собі на плечі, повернувшись подивився на решту трійці.

- Всього лише троє, - один куточок його рота поповз вгору.

Смертельна тиша опустилася на ліс.

- В-великий демон! - Спина Гуаньня покрилася холодним потім. Він здригнувся, як тільки розглянув перемінений Лу Шена.

З якого боку не подивися на це триметрове, покриті сірково-червоною лускою тіло, воно нічим не нагадувало людське тіло. Натомість він був схожим на тіло одного з демонів, які поміщали Ашоку.

Демона, який зміг зламати чорну мембрану емісара помеття Ашокка одним ударом.

Така сила!

Якби Великий Демон не стояв на їхньому боці, всі вони вже давно були б мертві.

- Нет... Він не може бути Великим Демоном... - На відміну від Гуань Няня, Чжен Уія був переповнений хвилюванням - його очі світилися фанатичним блиском. - Навики укріплення тіла... Це результат вивчення навичок зміцнення тіла. Кілька повністю вивчених навичок у зміцнення тіла, якось об'єднані в одне ціле! Якось під час одного зі зборів ми думали, що таке можливо. Неймовірно! Неоптимальовано! Не думав, що це дійсно існує! Просто неймовірно!

- Думаєте, ця людина покладається виключно на бойові мистецтва? Що він розправився з Емісаром за допомогою бойових мистецтв? - Недовірно подивився на нього Чжун Юньсю.

- Ця людина унику! Безприкладний, неперевершений геній! Не думав, що на землі є хтось, хто міг культивувати до вершини кілька технік для зміцнення тіла! Ха-ха-хо! Бойові мистецтва мають надію! - Говорячи це, Чжен Уя ледве не танцював.

Розділ 134.

Угода. (Часть 8)

Якщо союзники Лу Шена відчували хвилювання і подив, то Трійця, дивлячись на це ... Ні, не людини... монстра, відчувала страх.

Бувши розслаблений, без сліду зникнувши змінився страхом.

Коли ми думали про те, як легко Лу Шен розділив тіло соратника на дві частини, їх кидала в тремтіння. Навіть у Бай Цзин і Ціань Хуан, найсильніших з присутніх тут емісарів, не було шансу подолати його.

- Майстер секти Лу... Ви дійсно хочете почати війну з пометиєм Ашока? Це позиція секти "Багряних Кітів" чи родини Шан'ян? - Відступивши на два кроки назад, запитала Бай Цзин.

Лу Шен крокнув вперед, як і раніше стискаючи в руках мечі. Кожен крок залишав глибокі западини в землі. Товстий трав’яний килим прогинався під його величезною вагою.

- Позиція? Що це означає? - Він підняв меч. Внутрішня Ци оточила клінок язиками невидимого полум'я. - Важливо те, що зараз ви помрете!

*БУМ!*

Наступну мить Лу Шен зник з місця, на якому стояв. Його масивне, громіздке тіло виявилося на подив швидким.

БУМ!

Цезюань Хуана вразила не менше, ніж інші еміссари. Два мечі оберталися, як лопаті гігантського вентилятора.

Тіло Лу Шена матеріалізувалося в повітрі над Бай Цзин - дівчину накрила велетенська тінь. Потім обидва його воїни обвалилися на її голову.

Якби удар досяг мети, її голова розлетілася б на частини, як переспелий арбуз.

Навіть якщо вона має здатність швидко зціляти, то не виживе. Єдина доля, яка б її чекала, у випадку зіткнення з обпалюючим Ци Лу Шена - смерть.

- "Ласточкино Гніздо!" - не думаючи, закричала Бай Цзінь. Вона з гуманоїди перетворилася на птаха, що виростає у висоту. Завдяки цьому, хоч і важко, вона змогла уникнути удару.

*БУМ!

На місці, де вона стояла, з’явилася велика яма. Здійснились ком’ячі землі, засмагані внутрішньою Ци Лу Шена.

- Ні! ТИ НЕ МОЖЕШ МЕНЕ ВБИТИ! - Закричала Бай Цзин, зітхаючи в повітря.

Але вона не встигла пролетіти і кілька метрів, як Лу Шен встромився кігтями в її ногу. Один ривком скинув її на землю.

БУМО! * - пролунав гучний звук. Одна нога птаха залишилась у руці Лу Шена.

Пташиний птах перетворився на кривавий фарш. У великій ямі на землі змішалися кров, тіло і земля.

Змахнувши рукою Лу Шен відкинув пташину ногу в сторону. Потім, посміхнувшись, попрямував в сторону двох інших емісарів - Цюань Хуаня і незнайомої жінки середніх років.

- Майстер секти Лу! Майстер секти Лу! Давайте поговоримо! - І без того бліде обличчя Цюань Хуаня стало ще світлішим. - Помста Ашока не ворогує з вами. Не потрібно нас вбивати. Якщо вам завгодно, я готовий віддати всі свої заощадження - срібло, золото, коштовності, реліквії... Все...

Не встигши закінчити фразу, Хуан Цюань раптом перетворився на змащену чорну тінь.

Але втекти занадто далеко він не зміг. Догнавши його, Лу Шен стрибнув згори по пояс вбиваючи чоловіка до землі. Протягом наступних декількох секунд верхня частина тулуба чоловіка перетворилась на непідвладну ідентифікацію месиво.

Очі тих, хто спостерігав за цим, наповнилися розпачем. Витягнувши ніж, вона вдарила їм себе між очей. Її тіло підірвалося і перетворилось на лужу слизом.

- Намагаєшся мене провести? - Усміхнувшись, Лу Шен піднявши ногу, наступив на лужу. Активував свою внутрішню Ци. Незабаром, коли блукаючий жіночий голос слизу став кучкою чорного попелу.

Намагаючись відтворити смерть, вона навряд чи очікувала, що її трюк буде так легко розгорнуто. У результаті вона згоріла, позбавлена будь-якої можливості чинити опір.

Тільки знищивши всіх емісарів, Лу Шен зміг розслабитися. Коли хлопець повернувся додому, то подивився на Лі Шуньсі та компанію.

- Вибачте, що змусив вас чекати. Продовжимо? На чому ми зупинилися? - Він подивився на старого майстра Чжен Уя, який буквально упустив щелепу.

Різниця в їх силі була занадто велика. Швидкість Лу Шена була такою, що від нього неможливо було втекти.

Велика різниця в силі зробила всі навички та технології чотирьох Емісарів абсолютно непотрібними. Вони помирали перед тим, як зреагували. Навіть Бай Цзин не змогла врятуватися в критичні моменти, коли діяла бездумно.

Усі були вражені силою і швидкістю Лу Шена.

Гуань Нянь сковтнув, дивлячись на лисого мускулистого хлопця, що наближається до нього. У душі він проклинав дурних старших людей з розвідувального відділу, які не могли зрозуміти, ким насправді є Майстер Лу.

За даними розвідки, Лу Шен був звичайною практикою бойових мистецтв. Але хіба може простий смертний вбити емісара Поместь Ашока рівня Другої Грані одним ударом?

Але якщо відкопати в сторону всі підозри, він був безмірно вдячний цьому юнаку. Якби не він, все могло б закінчитися смертю або ще гірше — полоненим.

- Дякую за допомогу, пане секти Лу... - Гуань Нянь вдарив себе кулаком у груди.

Шуньсі, не відводячи від Лу Шена приголомшеного погляду, повторив його рух.

- ... Брат Лу, - він запнувся без відповідних слів. Сила Лу Шена була жахливою. Те, що для них вважалося смертельною загрозою, було лише дитячим грою.

Різниця була занадто великою. Він більше не міг ставитися до Лу Шену, як раніше. Хіба міг він як і раніше називати його "братом"?

- Забудь про це. Ми просто повинні завершити угоду, - махнув рукою Лу Шен. Він зміг перевірити свою силу після останньої зміни. Признатися, він не очікував настільки великого прогресу.

Все це було результатом активації Екстремального режиму Ян. Йому навіть не довелося битися в повну силу, щоб знищити чотирьох емісарів помеття Ашокі. Між кожною Гран’ю сферою Уз була величезна прірва.

Бай Цзин була приблизно на одному рівні з заступником Пані Округа "Червоних Районів". Але вона не встигла застосувати проти нього навіть половину своїх навичок. Зрештою, вона померла.

- Брат Лу, як представник сім'ї Шан’ян, ти вже стикався з місією Ашока. Чому, тоді ...

Почувши запитання Лі Шуньсі, Нюань кивнув і показав, що йому теж цікаво почути відповідь.

На відміну від них, Лу Шен був чоловіком родини Шан’ян, яка в деяких питаннях співпрацювала з пометеєм Ашока. Навіть якщо його угода з військовим Альянсом була відкрита, йому не потрібно було вбивати чотирьох Емісарів, щоб врятувати своє життя. Лу Шан був у безпеці, враховуючи його статус і підтримку.

Спочатку Лу Шена відвідала таку думку. Але коли він відчув загрозу, спрямовану на нього з боку емісарів, зрозумів, що вони прийшли не тільки за Лі Шуньсі, але й за ним.

У нього не було вибору, тому довелося діяти рішуче - потрібно завдати їм нищівний удар перш, ніж вони зможуть адаптуватися до його сили і швидкості в Екстремачному Режимі Ян.

Вони вже намагалися промахнути його раніше. Крім того, один з лідерів Ашока навіть наважився з’їсти його довіреного помічника!

Він сприйняв це, як ляпас!

У той день він присягнувся собі, що одного дня, ставши достатньо сильним, наріже цього Лорда-Служителя на лоскути!

Що стосується можливої загрози стати для них мішенню, він уже думав про це. Ворог і так вже стукав у його двері - він буде дурнем, якщо залишиться пасивним.

- Звичайно, у мене є на те причини. Оскільки наше місце проведення стало публічним, давайте швидше його покинемо.

- Ви маєте рацію. Ось ви обрали оригінальне керівництво - Чжен Уя, крокнувши вперед, простягнув Лу Шену металевий скриню. Потім, діставши з кишені халат пожовтілий буклет, простягнув його юнакові.

- Це оригінална копія керівництва, яку цей старий зберігав протягом багатьох років. Мій вам подарунок, майстер секти Лу в подяку за допомогу.

Ківнувши, Лу Шен прийняв керівництво. Потім підійшов до інших, вирішивши проконтролювати передачу зерна.

Частина лісу, де стояли візки з зерном, не постраждала під час бою. За твердженням трьох старих конфесії "Багряних Кітів", передачу проходила гладко.

Очевидно, вони навіть не помітили, що їх лідер щойно з кимось воював. Вони чули дивні звуки, але не надавали їм належного значення.

- Брате Лі, з приводу цих людей з пометия Ашока... Сподіваюся, ви всі збережете це в таємниці - подивився на Лі Шуньсі Лу Шен.

- Звичайно ж, порозуміло кивнув молодий чоловік.

Гуань Няня та інші були похмурими. Якби не зрадник в їхній групі, який приїхав сюди емісара Помеса Ашока, Лу Шену не довелося б розкривати себе.

Він виступив проти Помісця Ашока, щоб врятувати їх. Було б невдячністю зробити щось, що може йому зашкодити.

- Не хвилюйтеся, пане секти Лу. Ніхто не дізнається, що тут сталося сьогодні. Я, Гуань Нянь, клянуся життям! - Гуань Нянь вдарив себе кулаком у груди.

Лу Шен кивнув.

- Добре. У такому разі, настав час нам розійтися. Якщо у майбутньому я буду радий знову працювати з вами.

- До зустрічі, пане секти Лу! - Гуань Нянь та інші по черзі попрощалися з Лу Шеном.

Лу Шен прикрив курткою голий торс. Шуньсі та його супутники мали подібні погляди, і жестом він наказав своїм підлеглим слідувати за ним.

Усе, що відбулося сьогодні, для Лі Шуньсі було схоже на сон.

По-перше, серед них з'явився зрадник, який втік, вбив одного із братів. Відразу після цього була атака чотирьох емісара Помеса Ашока.

У той момент, коли він вирішив, що сьогодні прийде його кінець, Лу Шен показав свою справжню силу і вбив чотирьох неймовірно сильних противників. Всі вони були елітними майстрами області Уз, принаймні рівня Другої Грані.

Однак не думайте, що еміссари слабкі. Насправді, це Лу Шен був занадто сильним.

Одного разу Лі Шуньсі бачив бій емісара Помеса Ашока. Хоч би скільки його вбивали, так і не змогли повністю знищити. Навіть втративши голову, він зміг легко відновитися. Щоб його вбити, противник мусив повністю знищити тіло.

Кожен з емісарів маєток Ашок насправді був демоном, зі своїми винятковими навичками.

Окрім того, що демони не мали захисту від них, їх було дуже важко вбити.

Поки на їхньому шляху не вставала сила, яка могла б повністю знищити чорну мембрану, весь гній був легко вилікований.

А чорна мембрана могла знищити тільки сильнішу чорну оболонку, яка була не лише захисним шаром. Швидше це сила, що пронизує кожен дюйм організму. Без нейтралізації цієї сили всі атаки просто зникали даремно.

Розділ 135.

Повернення. (Часть 1)

- Вперед! Потрібно скоріше розповісти майстереві Альянсу про майстра секти Лу. Смертний не може мати такої руйнівної сили! Мабуть, цей хлопець з благородних, - сказав зазвичай трохисловний Чжун Юньсю.

- Чому це не може? - Відказав Чжен Уя. Бойові мистецтва призначені для того, щоб за допомогою важкого навчання збільшити силу і вийти поза людське тіло. З допомогою бойових мистецтв, слабкі можуть стати неймовірно сильними. Чому сильні не можуть стати ще сильнішими?

- Неважливо, наскільки сильна людина. Немає способу смертному досягти таких висот. - Гуань Нянь похитав головою. - Сила Майстра Лу занадто велика. Навіть могутні емісари змогли протриматися проти нього лише кілька секунд. Боюся, він рівний за силою самого майстра Альянса. Це не те, про що варто будувати здогадки. Идемте уже.

- Ви дурні! Дурні! - Хтон Уя, люто затонув ногами. Протягом того часу він пильно спостерігав за Лу Шеном. Усі його техніки були культивовані до вершини навченими внутрішньою та зовнішньою силою. Як майстер Божественного Начальства, який добре знався на бойових мистецтвах, він був упевнений - Лу Шен спирається виключно на свою внутрішню Ци і техніки зміцнення тіла. У нього не було зв'язку ні з Божою зброєю, ані із Дьяольським Клінком. Все, що він використовував, було наслідком вибраного ним шляху вивчення бойових мистецтв!

- Я повинен негайно донести до співрабів цю звістку. Ці старі будуть в шокі, коли я їм про все розповім, - його обличчя почервоніло від нетерпіння. - Це надія для всіх експертів бойових мистецтв! Я знав це! Це мало статися! У нас з'явився майстер, який досконало володіє кількома технологіями бойових мистецтв!

- Незважаючи ні на що, майстер секти Лу сьогодні нас врятував. Ми не повинні розголошувати те, що сьогодні відбулося! - Гуань Нянь подивився на Чжен Юншу та інших.

- Не хвилюйся, брате, ми мовчатимемо.

- Заради нашої перемоги у війні з пометом Ашока про це ніхто не повинен дізнатися.

Всі по кивнули.

- Крім того, залишається відкритим питання про зрадника... Ми повинні повідомити про цього майстра Альянса і спробувати виявити інші неблагополучні елементи! - Наостанок додав Гунь Нянь.

***

Чен Пен біг з максимально можливою швидкістю. Мимо проносилися силуети дерев і темно-зелена листя. Проходячи через густі крони ранкового сонця, ми освітлювали ліс.

Він важко дихав, обличчя почервоніло від хвилювання.

- Ну що, задоволений? - пролунав поруч з ним незнайомий тихий голос.

Не чекаючи на це, Чжен Пен втратив свою концентрацію. Він згадав корінь дерева, що росте неподалік. Зробив кілька кроків інерції, зупинився.

- Хто тут? - Обвів ліс суворим поглядом.

Перед ним розірвалися гілки густого куща, пропустивши двох чоловіків.

Першим йшов схожий на вченого старий з білим волоссям. Його дихання було важким, на лобі виступала кілька крапель піт.

Оглянувшись, він відійшов від свого супутника.

Коли він побачив другого чоловіка, у погляді Чжен Пена промайнула паніка.

- Ты... Як ти зміг мене наздогнати?

Другою людиною був Лу Шен, який тільки - но зустрів Гуаннем і Лі Шуньсі.

Він стояв, склавши руки за спину і з цікавістю спостерігав за Чжен Пэном.

- Так збігало, що цей старий чоловік з моєї секти є досвідченим слідопитом. Хоча ти швидко, але залишив занадто багато слідів. Тебе було не складно знайти.

Спина Чжен Пена покрилася холодним потім. Він вже бачив, на що здатний Лу Шен, коли ненадовго зупинився, вирішив насолодитися видовищним боєм. Звичайно, він не сподівався побачити цю жахливу сцену.

Цей чоловік був дикою звіриною, бо не міг зрозуміти людей. Він вдарив Емісарів, наче набридливих мурашок.

Хоча його серце мало не вистрибувало з грудей, Чжен Пен намагався начепити привітну посмішку.

- Майстер секти Лу, чому ви мене переслідуєте? Якщо ви хочете отримати якусь інформацію про маєток Ашок, я, Чжен Пэн, з радістю вам її представлю...

Усміхнувшись, Лу Шен попросив старшого Ченя піти. Потім підійшов до джанґа Пена.

Його кроки були неквапливими, але Чжен Пэн не наважувався навіть на дюйм зсунутися з місця. Він розумів, що йому нічого протиставити. Отже, єдиний спосіб вижити - це покірно стояти і чекати.

Через кілька секунд старший Чен розчинився в лісі, залишивши Лу Шена і Чжен Пэна наодинці.

- Чому б тобі не розповісти мені все, що знаєш. Якщо твоя інформація здасться мені цікавою, так і бути, відпущу, - Лу Шен зупинився на відстані декількох кроків, дивлячись на Чжен Пэна, як на кумедні тварини.

Весли чоловіки встали дибки. Він відчував себе помилкою, яку могли виправити в будь-який момент. Засоромлений, Чжен Пан не сміявся витерти піт, що стікає з його лоба.

- Я... Я... Я знаю... у помеши Ашока в Військовому Альянсі є ще кілька агентів! - голос Чжен Пена тремтів, коли він дивився на Лу Шена. Він, наче виноградна лоза, повзав від ніг до голови.

- Да? Розкажи детальніше, - зацікавився Лу Шен. Цю інформацію він міг використовувати для обміну на керівництва бойових мистецтв.

Заїкаючись, Чжен Пэн назвав кілька імен, які Лу Шен ніколи не чув.

Упевнившись, що вони добре засіли в пам’яті, юнак подивився на Чжен Пена:

- Це все?

- Помста Ашака обіцяла дати мені осок Божественного Орузия після того, як все закінчиться! Я...

- Осколок Божественного Орузия? - Зацікавився Лу Шен. - Це ще що?

- Це уламки зруйнованого Божественного Орузія. В тілі лідера Військового Альянса застряг такий фрагмент. Ось чому він зміг зберегти свої сили від занепаду. Він культивує свою внутрішню Ці і шукає спосіб замінити чимось Рітуальне підношення, - поспішно пояснив Чжен Пэн. Це здивувало Лу Шена, який з повагою говорив про Майстра Альянса і навіть шкодував за скоєним.

- Я не мрію про велику частину, достатньо буде крихітного шматочка, щоб не дати моїй сім'ї деградувати, - схиливши голову, пробурмотів Чжан Пэн. Хоча Лю Шен був здивований, коли поставив такі запитання, він охоче відповідав.

- Що ще? - запитав у нього хлопець.

- Це все, що я знаю...

ВАЖЛИВО, в наступну мить долоня з неймовірною силою зарізалась йому в обличчя.

Тіло Чжен Пена, злетівши в повітря, зіткнулось із деревом позаду нього. Хрустнувши, зламався хребет. З гучним стуком тіло впало на землю.

- Кхе-кхе! - З рота хлинула кров. В мить оку його чорна мембрана була розорвана в клочиці. Кров, набита отрутою Уззу, залила траву, яка відразу ж пожахла, а після цього і зовсім нишпорила.

Лу Шен опустив руку, усміхнувся на його обличчі.

- Ти безполезенний. Я витратив стільки часу на нісенітницю. Це все, що ти можеш мені розповісти?

- Твій слуга... Твій раб... - Чен Пейн говорив з великою важкою працею.

- Добре подумай. Я люблю цікаві історії, Лу Шен посміхнувся. - Не підведи мене. - Лу Шен повільним кроком підійшов до поваленого Чена Пена.

- Я... Я... - Страшно затонув очі Чжен Пена.

- Лу Шен! Хто дав тобі таке право? - Раптом через спини Лу Шена пролунав гортанний рик.

Цей молодий чоловік повільно обернувся в зненацька. Побачив знайому, трохи божевільну посмішку.

- А я все задавався питанням, хто слідкує за мною. Виявляється, це сам Верховний, - він спокійно дивився на найвищу з-за дерев фігуру.

На нього дивився сивий старий, позбавлений лівого вуха.

- Якби я не прийшов особисто, ніколи б не здогадався, що саме ти причина цієї невдалої засідки! - приємний голос Верховного ніяк не зв'язався з його відштовхуючим зовнішнім виглядом. Старий виглядав грозно. З бронзовою палицею в руці і напівтонною бронею на торсі. Зелений дракон, зображений на доспіхі фіолетово-золотому, відображував яскраве сонячне світло.

- Що змушує вас так думати, Верховний? Я просто проходив, - посміхнувся Лу Шен.

- Проходил мимо? - Верховний Жрец подивився на ледь живого Чжен Пэна. Його очі стали похмурими і зловісними. - Я думав, це сім'я Шаньян вирішила нам протистояти. Ніколи не думав, що це будеш ти.

Повільно піднявши бронзову палицю, він загострив Лу Шена.

- Моя палиця Фіолетово-золотого Дракона ніколи не бачив денного світла. Щоб впоратися з тобою, йому вистачить декількох ударів, - білі волосся Верховного несподівано почали рости, подовжаючись буквально на очах. Навколо густі потоки світної Ції, піднявши у повітря опалу листя і розмішавши його по - різному.

- Верховний, хіба я міг піти проти вас? - спокійно подивився на старого Лу Шена.

- Ти продовжуєш танцювати? - запитав Верховного, волосся якого, продовжуючи рости, вже досягли талії. Його очі розрослися червоним. Трохи вигнувши спину, він різко крутив палицю. Один кінець палиці тепер впивався у його плече, другий дивився по діагоналі вниз.

- Але вже не важливо, ти це був чи ні...

Кінець його палиці, націлений у землю, помаранився червоним.

- Звивається Дракон - Дев'ята Тайна! - Проревів Верховний Жрец. Червоне сяйво на кінці палиці стало ще інтенсивнішим. Він вдарив палицею в землю.

БУУМ! атакував Лу Шена.

Дерева навколо задрижали. Перед тим як Лу Шен зреагував, велетенський земляний дракон протаранив його тіло.

ЛИШЕ - велика купа землі, розверзившись, поглинула Лу Шена.

Тим часом Верховний Жрець підійшов до дракона і вдарив його посередині.

ВІЗЬКИЙ! Тільки зараз стала помітна пара сіро-чорних рук, які міцно вчепилися у кінець бронзової палиці. З місця, де руки торкалися палиці, в повітря з’явилася хмара білого пилу.

- Ну, ви мені теж набридли... Добре, давайте справді б'ємося! - Лу Шен активував Екстремальний режим Ян. З звичайної людини він перетворився на триметрового велетня.

Розділ 136.

Повернення. (Часть 2)

- Восьмою! Вибух! - Закричав Верховний.

БУВОМ! *** - біля Лу Шена вибухнуло кілька вогняних куль. Сильна вибухна хвиля відкинула його на кілька кроків назад.

- Сьомою! Вибух! - Червоне світіння в очах Верховного посилилося. Посох заскочив горизонтально, зліва направо.

ЛИШЕ полум'я врізався у тіло Лу Шена. Сила вибуху була величезною навіть за мірками Лу Шена. Незважаючи на вміння укріплювати тіло, вибух залишив з лівого боку його живота глибоку рову рану, з якої почала складатися алая кров. Повітря наповнило їдкий запах гарі.

- Шостий! Вибух! - цього разу, затиснутий в руках Верховного Жреца палиця сягнувся повністю, від одного кінця до іншого. З кожним хвилином світляння ставало дедалі яснішим.

ЛИШЕ - велетенське тіло Лу Шена, відкинуте назад з силою врізалося у товстий стовбур дерева. Через мить дерево розвалилося на шматки.

- П'ятий... - Верховний глузливо подивився на Лу Шена. - Вибух!

ЛИШЕ - це ще одна куля, яка за розмірами перевищила всі попередні, врізався у груди Лу Шена. Осліплений спалах закрила верхню частину тіла.

- Час закінчувати! - Піднявши палицю, Верховний вказав одним кінцем на Лу Шена. - Взр...

- УМРІ, ТВОРЬ! - Зриваючись з місця, Лу Шен наче дикий звір напав на ворога. Його очі налились кров'ю. Обома ладонами він вдарив Верховного в груди.

У той же час величезна вогняна куля вибухнула біля його тіла.

*КА-БУМ!* - Противник розмітало в сторони.

Рот Верховного наповнився кров'ю. Щоб утриматися на ногах, він мусив випереджати світлий червоною палицею. Раптом його тіло почало різко роздуватися, збільшуючись і в ширину.

- Третій дракон, що звивається! - Викрикнув він. Світлий малюнок на його броні ожив. Коли світло, яке він отримав від нього, то воно обернулося на бронзову палицю і перетягло зображення дракона з доспіхом на зброю. Цього разу Верховний вирішив використати свою палицю як палицю.

- "Основна Багрянна Техніка Дев'яті Яростей"! Божественна Сила! - Масове тіло Лу Шена рухалося з неймовірною швидкістю. Після того як він зник з місця, де стояв, то ось - ось виник перед Верховним юнаком. Обидві ладони вчепилися до бронзової палиці.

*БУМ!* - коли його долоні торкнулися палиці, прогрівся потужний вибух. Кусти і дерева в окрузі наче зрізали невидимим клинком. З костуру в бік розійшлася невидима неозброєним оком хвиля енергії.

- Ты... - на чолі Верховного зеленими прожилками здулися вени. Він пильно вдивився у обличчя Лу Шена. - Ти так глибоко сховав свою силу, що навіть я не зміг її відчути. Яка мета такого могутнього чоловіка — стати провідником звичайної секти?

- Хех... - Лу Шен посміхнувся. М’язи на його тілі збудилися ще більше. - Ти слабший... Чим я очікував... - В наступну мить він підірвав одну краплю зжиченої внутрішньої Ци. За його тілом прокотилася хвиля жару.

Перед тим як усвідомити значення слів Лу Шена, які він промовив у Версі, цей чоловік відчував сильний тиск.

Від тіла Лу Шена в сторони розійшлася хвиля обпалюючої гарячки.

*Пуф* - Лу Шен ще сильніше вчепився рукою до палиці. Другий потягнувся до голови Верховного.

- Ты... Як це можливо? - обличчя Верховного Жреца виражало крайній ступінь нерозуміння.

- Прощай, - на закривавленому обличчі Лу Шена з'явилася посмішка.

*БУМ!* - його рука, різко прискорившись, пробивши обличчя, вийшла з затилки Верховного.

- Р-Р-П! - одночасно з цим ліс оголосив божевільний, дикий рев.

Драконячий мотив на броне Верховного раптово вибухнув. Вибухова хвиля з силою врізалась у тіло Лу Шена. Юнаку було важко встояти, але наступного разу він мусив ухилитися від палиці, яка опускається на голову.

Удар був занадто швидким, відстрибнути він не встигав, тому просто прикрив голову руками.

***!

- Ха-ха-хо! Чудово! Просто відмінно! - Права рука Лу Шена повисла битвою. Зрозуміло, що вона була зламана. Ритні рани настільки глибокі, що були видно кістки, покрили тіло.

Що стосується Верховного, його голова перетворилася на місиво. У даний момент всі свої регенеративні можливості він зосередив саме на цій частині тіла, намагаючись відновити її якомога швидше.

- Сьогодні один з нас помре, і це явно буду не я! - Захотів Верховний, кидаючись в атаку. На той час його голова змогла частково відновитися.

ЛИШЕВИЙ БУМ БУМ! Противники воювали відчайдушно. Тому що вони неймовірно швидко і сила таємних технік, то не мали жодного значення для ухилення від них. Отже, ці двоє зосереджувалися виключно на побиттях один одного.

На щастя, вороги забули про нього і Чжен Пейн почав повільно відповзати. Він не сподівався, що куля з чистою енергією, випущена Верховними людьми, приближить його до землі.

Йому не залишалося нічого іншого, крім спостерігати поєдинком рвучих один одному тіло монстрів.

Жорстоких, холоднокровних та незамінних умов.

Навіть для благородного, який став свідком багатьох битв, цей бій був чимось неймовірним.

Протягом століть дерева, що росли неподалік від них, падали одна за одною. Земля покривала різні розміри ями. Ліс палав вогнем. Коли він поширився, вверх почали підніматися клуби густого диму.

Бой Лу Шена і Верховного Жреца досягли свого апогею.

Хлопець бився в повну силу - він навіть використовував краплю зжиченої Ци. На полі бою склалась патова ситуація. Обидва вони наносили удари і отримували поранення - перемогу тепер залежала від неймовірної стійкості борців.

Лу Шен міг втекти, але розумів, що не можна залишити Верховного в живих. Це було рівнозначно смертельному вироку. Як тільки він повернеться в маєток Ашока, на Лу Шена буде оголошено полювання.

Він не був настільки сильним, щоб протистояти цій величезній фракції. Отже, у нього був тільки один вихід - нерозсудлива перемога!

Ще один оглушливий вибух розтрощив противники.

На бедрі Лу Шена зіяла велика рана, розміром з кулак. Плоть всередині рани зникла, немов її вирвав іклами якийсь звір.

Верховний також був важко поранений. З почорнілих країв ран, нанесених ладонами Лу Шена, перетинала живіт.

- Ху... ху... О, чёрт! - Лу Шен, важко дихаючи, дивився на швидко зціленого Верховного.

Цей старий чоловік, що досяг рівня Шестиї Гранді, був видатним майстром. Його швидкість регенерації, на фоні таких важких ран насправді вражала.

« Ось що значить благородний...» - Лу Шен подивився на свою зламану руку і зіячаючу рану.

Не було навіть натяку на прискорене регенерацію.

Верховний теж це помітив. Він здивовано дивився на хлопця.

- Твоя чорна мембрана... Я ж її не зруйнував. Чому ти не лікуєшся?

Піднявши голову, Лу Шен посміхнувся.

- А ти спробуй здогадатися!

- ХОТІШСЯ МЕНІ ОСКОРОБИТИ? - люто зревів Верховний.

- Знущатися? - Лу Шен підвів брови. М’язи на його тілі знову почали роздуватися. Неймовірно, але його триметрове тіло стало ще більшим. - Думаєш, мені більше нічого зайнятися?

Дивлячись на спантеличене обличчя Верховного, хлопець криво посміхнувся:

- Я не можу зцілитися, тому що...

- Пш! - З обох боків його голови виросло два рогоподібні нарости, причому один з них був помітний довший за іншим. М’язи на спині здулись. Подвір’я покрилась поруч сіро-червоних шипів.

Протягом кількох подихів він летів на висоту п’яти метрів.

- Пш! - кутки губ Лу Шена, піднявшись вгору, виявили два гострих, як бритва, клика. Вони більше не були схожими на людські зуби. Швидше, нагадували зуби лютого плотоїдного змія.

- Справжня причина... в тому...

Наступної миті фігура Лу Шена, зникши з місця на якому стояла, виникла перед Верховним.

- У МЕНІ НЕМАЄ НІЧИЙ ЧЕРНОЇ МЕМБРУНИ!

- Кa-БУМ! - Земля затремтіла. Усі живі істоти в радіусі десяти чи відчували тремтіння, що пронісся по землі.

Товсті чорні руки Лу Шена, кожна довжина якої сягає двох метрів, притисли Найвищого Жреца до землі.

У землі з’явилася глибока яма - близько восьми метрів у діаметрі.

У центрі лежали розчавлене тіло Верховного Жреца - недоторканими залишилися тільки голова і ноги.

Бронзова палиця в руці була дуже помита. На грудях змішалася жовте тіло, яке було настільки щільним, що їх вже не можна розділити.

- Думаєш, вбив мене, зможеш себе захистити? - Обличчя Верховного спотворилося. Лорд помеття Ашока за мене помститься! Ты умрешь! Дуже скоро! Я тебе чекатиму!

- Це твої останні слова? - Невидима куля внутрішньої Ці, що вилетіла з долоні Лу Шена, обгорнув вогнем тіло Верховного Жреця.

Зі свистом до неба захиталося полум’я. Незабаром тіло старого чоловіка повністю розчинилось у полум’яному вогні. До самого кінця Верховний не зводив насмішок із Лу Шена.

Після того як ворог залишився тільки попіл, Лу Шен згадав про Чжен Пєна.

*АМ! він наче кивнув його в Чжен Пенні.

Чорна мембрана зрадника вже давно була знищена. Після того як у його тіло врізався важкий стовбур, рот Чжен Пена наповнився кров’ю. Його зіниці розширилися, і невдовзі він втратив свій фокус.

Після кількох зітхань тіло Лу Шена почало швидко зменшуватися, невдовзі після того як він повернувся до звичайного розміру.

Придивившись, Лу Шен помітив жовтувато-зелений шматок бронзи - все, що залишилося від Верховного і його бронзової палиці. На відміну від емісарів, після яких не залишилося жодного предмету, що містить ці.

Лу Шен, взявши в руку мідний обломок, підійшов до тіла Чжен Пена. Знявши з нього одяг, він покрив її голому тілу. Потім, знову оглянувши поле бою на максимальну можливу швидкість рушив в напрямку бази секти "Багряних Кітів".

До місця добрався приблизно за годину. Ні з ким не розмовляла, він негайно вирушив у приміщення для культивації.

ЛИШЕ - світ перед його очима потемнів, і він обличчям впав на підлогу.

Він був занадто виснажений.

І дуже довго терпів нестерпний біль.

Невдовзі після того, як вибухнула перша крапля внутрішньої Ци, йому довелося підірвати й дві інші. Навіть для його організму, що має інтенсивні навики укріплення тіла, такі навантаження були немірними. Додати до цього ясний до божевілля бій з Верховним... Дивовижно, що він взагалі зміг протриматися так довго.

Розділ 137.

Зцілення. (Часть 1)

Лу Шен повільно відкрив очі. Відчув щокуватість покритої кавернами підлоги.

- Води... - Йому здавалося, що тіло засохло, а в горлі оселився ощетинений голками їжак.

Всередині приміщення царювала скажена тиша - тут не було нікого, хто міг би йому допомогти.

Як важіль, юнак спробував піднятись.

- Бум! - Сила залишила його руки.

- Води... - Простонал він.

Відповідь не пішла. Для них було розроблено звукову обробку цієї кімнати. За металевими листками йшли товсті дерев’яні дошки, між якими було заповнено пластівці. Це приміщення вилетіла йому в копечку, але воно того коштувало.

Він суворо застеріг своїх охоронців - якщо не трапиться нічого екстраординарного, ні в якому разі не слід турбувати його під час усамітнення. Хоч би які звуки доносилися зсередини, охоронці не повинні були заважати йому.

Тому навіть покликати когось на допомогу, ніхто не відгукнувся б.

Лу Шен, незважаючи на численні спроби, так і не зміг піднятися. Йому нічого не залишалось, крім того, як чекати на відновлення сил.

Інтенсивна гостра біль прошивала стегна, спину та руки. Повернувши голову, він побачив, що з рани на його стегні почали рости серебристо-сече волосся.

- Прокляття! Цей Верховний справжній демон! Його отрута неймовірно токсична! - Серце Лу Шена затремтіло. Швидко активована техніка "Нефритового Журавля Інь-Ян", прискорилась, і почала активно стимулювати імунну систему організму.

Він не знав, скільки часу минуло, перш ніж його сили трохи поновилися. З трудом сіяння юнак потягнувся до полиці, де лежала заздалегідь приготовлена їжа. Взявши невеликий бурдюк, жадібно ковтнув води.

Це навіть була не поличка, а заглибина в стіні, де лежала не тільки повільно псуюча їжа, але й деякі лікарські порошки та трави.

Лу Шен, взявши з полиці білий пакетик із ліками, висипав його в рот. Запив водою.

"Надеюсь, спрацює", - згідно з дослідженням брата-наставника, цей порошок був ефектний проти звичайних отрути, але безполезен проти яда Уз. Незважаючи на це, Лу Шен сам за одним ковтав їх водою.

З’ївши кілька смуг в'яленого м'яса, він трохи відновив сили. Знісши біль, він почав обробляти рани на тілі.

Першим було стегно. Рана була настільки глибокою, що витягала кістки. Але найгірше те, що з неї виростає сиве волосся.

Лу Шен, згорнувши зуби, достав маленький ніж і почав вириватися в рані.

- АХАХ! - Він здригнувся. Зрізування частини м’язів, з яких росло волосся, було таким же сильним, як кров.

Лу Шен з силою накинув на рану, зупинивши кровотечу. Інша рука потягнулася за бинтами, які теж лежали на полиці. Коли порошок всипав у рану, то туго забинтував його.

Опрацювавши інші рани, швидко наклав на них пов'язки.

Після того як вони заснули, він почав вивчати стан тіла.

На кілька секунд закрив очі, знову їх відкрив. На губах з’явилась гірка усмішка.

« Дьєрмо... На цей раз рани досить серйозні, а мені нічим їх вилікувати. У мене немає регенеративних здібностей. Одна радує - від Верховного я позбувся. У цьому відношенні я себе побоювався. Поки немає ніяких доказів моєї причетності, і сім'я Шан’ян мене підтримує, я точно не буду принесений в жертву."

Усередині його тіла царював повний бедрам. Внутрішня "Основна Багряня Техніки Дев'яті Яростей" була майже вичерпана - залишилося кілька тонких ниток, що циркулюють всередині. Якщо колись це була повна ріка, то тепер вона перетворилася на тоненьку водопровідну трубу.

Усередині Ці техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян" катастрофічно не вистачало. Тепер уся енергія, яку вони створюють, йшла на зцілення ран. Будь то пригнічення отрути або виліковування, все це вимагало величезної кількості Ці "Нефритового Журавля Інь-Ян".

Єдиною доброю новиною було те, що його навички зміцнення тіла були надзвичайно ефективними - зовнішні рани не були великою проблемою. Його більше турбували внутрішні пошкодження.

Головним чином, в усьому був винен вибух його зжиченої внутрішньої Ци, що пошкодив меридіани. Це дуже перешкоджало поповнювати енергію. Швидкість заповнення внутрішньої сили майже 10 відсотків від свого звичайного стану.

Лу Шен спокійно сидів у центрі свого сховища. Коли юнак прийняв жменю таблеток, він роздумував.

Хоча він зміг перемогти Верховного, однак сам зазнав чимало страждань. Відокремлення в цій ситуації не матиме жодного результату. Коли юнак прийняв рішення, то пішов до виходу.

Знаряди його чекали Нефритовий Лотос і один зі старійшин. Побачивши Лу Шена, чоловіки підходили до вітання.

- Відчитаюсь перед майстром секти - маєток Сіо прислало вам запрошення на бенкет.

- Я не піду. Скажіть, що я в усамітненні культивую бойові мистецтва. Якщо щось важливе, нехай напише лист - природно, Лу Шену зараз було не до банків.

Він тільки що убив чотирьох емісарів помеття Ашоко і за компанію, їх Верховного. Хіба він не нарікає на себе лиха, якщо його зараз викриють?

Нефритовий Лотос кинув.

- Є ще дещо. Майстер Чен Ін повернувся з Фен Шуанчена. Він привіз з собою єдиного хлопчика, який вижив після смерті цілої сім’ї. Схоже, він хоче взяти його в учні.

- Можете зареєструвати його. Перевірте здібності дитини. Якщо все гаразд, не варто більше про це турбуватися. - Лу Шена ніколи не хотів займатися такими питаннями зараз. - Ах, так. Що щодо посланих на завдання Емісарів Зовнішніх справ. Вони ще не повернулися?

- Один повернувся. Від решти вістей, - відповів Нефритовий Лотос.

Минуло багато часу, але як і раніше немає ніякої звістки. Лу Шен похитав головою. Показники смертності серед емісарів зовнішніх справ секти надзвичайно високі, через що у вищих ешелонах влади відзначається висока тенденція до постійних ротаціях.

Ще й він був серйозно поранений. У такому стані він не був упевнений, що витримає навіть проти майстра Першої Грані, не кажучи вже про когось сильнішого. Якби на них зараз напали...

Лу Шен нутрощі здригнувся.

Відпустивши Нефритового Лотоса і старшого, юнак попрямував до Бібліотеки Боївого Возвання.

Той, хто сидів за конторкою бібліотекаря, спокійно спав. Минувши його, Лу Шен увійшов всередину. На першому і другому поверсі зустрів кількох послідовників секти, третій був абсолютно порожній.

Не забуваючи, юнак відразу пішов на четвертий поверх.

Спочатку він повернув на свої місця вже вивчені ним технології зміцнення тіла. Крім того, він вирішив залишити тут своє керівництво. Потім повернувся на перший поверх, де спав бібліотекар.

- Пане бібліотекар, чи є тут якісь керівництва внутрішніх сил, корисні для зцілення ран? - Дихання Лу Шена було нерівним. Можливо, причина була в тому, що він втратив багато крові. Його бліде обличчя відразу ставало зрозумілим, бо він отримав серйозну травму.

Він вирішив порадитися з бібліотекарем, не роблячи нічого приховувати.

Старик окинув Лу Шена уважним поглядом - вираз його обличчя різко змінився.

- Ви билися зомбі?

Лу Шен був збентежений.

- Зомбі?

- Так. І не просто зомбі, а із лускато-червоним генералом-замби! - Обличчя бібліотекаря помричело. - Майстер секти, райдужна оболонка твоїх очей стала чорною, а віки пупнурно-червоними. Шия покрилася блідо-серими плямами. Скажи чесно, з твоєї рани вже почали рости сиве волосся?

Лу Шен не очікував, що цей старший може про таке знати. Всього один погляд і він зрозумів характер травм, отриманих ним. Не намагаючись щось приховати, хлопець кивнув:

- Ви маєте рацію. Пане бібліотекар, скажіть, є спосіб нейтралізувати цей отрута?

Старий бібліотекар деякий час мовчав.

- Я бачу єдиний вихід: приймати ванни з серцемвинами Лотоса Дев'яті Деревень. У той же час, споживати розсіваючий жар Порошок чотири рази на день, щоб зняти запалення. Приймайте ліки протягом одного року. Що стосується результату це залежить від швидкості вашого регенерації. Але не сподівайтесь, що це допоможе. Яд Чешуйчо-Красного Зомбі дуже токсичний.

Бібліотека Боївого Возвання Лу Шен покидалася в пригніченому настрої. Він не очікував, що отрута Верховного виявиться настільки сильною.

Повернувшись у свої покої, він наказав слугам приготувати ванну з серцемвинами Лотаоса Дев’яті Деревень. Після прийняття ванної відчув себе набагато краще, наче з тіла пішла велика частина токсинів.

Хоча стан його меридіанів не змінився, рана вже більше не була такою сильною.

Повернувшись у кімнату для медитації, він витягнув шматок від Верховного металу. Уважно оглянув його.

У тьмяному світлі на поверхню металу з’явилася ледь помітна жовтуватива поверхня. На його поверхні були схожі на маленьких змій, живих і звивачів. У ньому відчувалося багато потужного Інь Ці.

"Я не маю іншого виходу, окрім того, як поглинути цю Інь Ці, якщо я все ще хочу оправитися від травм", - Лу Шен злегка придивившись, дивився на шматок ліпленого на долоні металу.

Розбивши рану на стегнах, приклав до неї метал.

- Пшш... - Вгору піднявся стовп білого диму. Море Інь Ці, як потоп, хлинуло в його тіло.

Він не був заморожений, але дуже обурений.

"Все, що я зараз можу зробити - це модернізувати технологію "Нефритового Журавля Інь-Ян" - єдиний мій навик, який має властивість зціляти рани. Як добре, що я підібрав цю залізницю, інакше зараз моє становище було б зовсім не видно", - намагаючись дихати розмірально, Лу Шен терпляче чекав, поки потік Інь Ці вичерпається.

Час тривав повільно, відраховуючи секунду за секундою. Минуло більше 20 секунд, а потік все не зменшився. Його тіло отримало вже близько 20 одиниць Інь Ці.

Раніше такого не було.

Лу Шен раптом згадав про осколку Божественного Орузія, згаданого раніше Чжен Пэн.

- Тільки не кажіть, що це і є осколок так званого Божественного Орузия! - Він був приголомшений.

Потік, який ллється в нього Інь Ці почав повільно вичерпатися.

- Лу Шен не вірив своїй вдачі. Це було нереально!

« Deep Blue! »

Йому потрібно було якомога швидше екстраполювати і модернізувати техніку "Нефритового Журавля Інь Ян". Інакше, як тільки з'ясувати, що він перебуває в такому жалюгідному стані, по його душу прийти не лише дівчина з парасолькою. Кожен, хто хоче збудуватися, має чергу.

Як би там не було, а фракція "Чорних Районів" не так вже й боялася сім'ї Шан’ян. Крім того, вони були присутні в Північних Землях тільки на словах. Вони ніколи не направлять сюди більше кількох майстрів.

Перед його очима спалахнула блідо-блакитна рамка модифікатора.

Погляд швидко знайшов техніку "Нефритового Журавля Інь Ян".

Коли він побачив її, то з подивом зрозумів, що ця техніка була лише на четвертому рівні. В той час, як "Знова Багряна Техніка Дев'яті Рівннів" вже досягла дев'ятої. Як це сталося? Він не міг відповісти на це запитання.

Глава 138.

Зцілення. (Часть 2)

"Техніка "Небесний Журавля Інь-Ян": четвертий рівень. Спеціальні ефекти: Прискорене сходження Ці, прискорена Регенерація, Баланс Інь і Ян".

- Я занадто захопився збільшенням сили... - Прошепотів хлопець, зтиснувши кулак. - При рівномірному розвитку сили та техніки "Нефритового Журавля", мої регенеративні здібності були б зараз набагато ефективнішими.

"Навчати екстраполяцію бойових мистецтв?" - Висхнула нове діалогове вікно.

Зітхнувши, Лу Шен викинув з голови всі сторонні думки.

- Так, впевнено сказав він.

***

Блискавки-жовсті ліхтарі гойдалися на вітру.

Сяо Хун’є, стоячи на подвір’ї, дивився на висяче в нічному небі повний місяць.

- Ще не повернувся? - Шепотом запитав він.

- Старший Гей вже поїхав на його пошуки. Думаю, незабаром будуть новини - нахмурившись відповів даосець Бай Фэн. - Четверо емісарів пішли досить давно і до цих пір не повернулися. З Верховним Жреком, який відправився за ними, також втрачено контакт. Коли північні Землі стали такими небезпечними?

Бай Фен похитав головою:

- А якщо і старший Хей не повернеться? - Подивився він на Сіо Хун'є.

- Додам, як є, - відповів чоловік.

- Верховний - один з кращих експертів, пропав без вести разом із чотирма емісарами. Думаю, для пометия Ашока це буде важкий удар, - прошепотів Бай Фен.

Сяо Хун'є замовк.

Насправді, завдяки своїм зв’язкам і розвідувальним агентурам ці двоє вже перевірили місце засідки та по решті слідів зрозуміли, що стався кривавий бій. Крім емісарів пометия Ашок і послідовників Військового Альянса, тут більше не було кому боротися.

Вони влаштували засідку Військовому Альянсу, але несподівано самі потрапили у облогу.

- Можливо, Голова Військового Альянса, нарешті, зважився зробити зворотний хід, - Сіо Хун'є непереконливо похитав головою.

- Якщо з ними насправді сталося нещастя, місце Ритуального Підношення доведеться змінити. Північні Землі стають дедалі неконтрольованішими, пробурмотів Бай Фен.

- Да... - З ним Сяо Хун'є.

- Скорбот Алого Дракона, втеча сім'ї Чженень, догляд фракції "Чорних Районів" ... Окрім військових союзів Альянса, у Північних Землях зараз немає іншої сили, яка могла б справитися з Верховним, похитав головою Бай Фен.

- БУМО! - Їхня розмова перервали різкі двері. В зал зайшов горбатий одноокий старий. Іскоса зірвався на Сяо Хун’є, кинув мішечок з кров'ю.

- Повідомте в маєток Ашока: всі чотири емісара загинули у бою, Верховний пропав безвісти. Найімовірніше, вбито. Нехай пришлють підкріплення!

Закінчивши пропозицію, він, розвернувшись, швидким кроком попрямував до дверей.

Побачивши, що горбатий старий майже досяг дверей, Сіо Хун'є його гукнув:

- Старший Хей, куди ви йдете?

- На пошуки злочинця! Відомсти за свого пана! - Обернувшись, відповів старий. Потім з ненавистю подивився на Сіо Хун’є. - А ти, напевно, щасливий? Майстри більше немає - нікому претендувати на твою владу. Північні Землі знову ваша територія!

Обличчя Сяо Хун'є побагровіло.

- Старший Гей, про що це ви? Якби мене це турбувало, я з самого початку відкинув пропозицію Верховного. І ніхто нічого не зміг би з цим зробити!

- Звучить правдиво, але хто знає, що ти насправді думаєш! - Холодно засміявся старий. - Може, це ти зрадив нашого Майстра і попередив Військовий Альянс про засідку!

- Старший Хэй! - Обличчя Сяо Хун'є спотворилося. - Як ви можете таке говорити?

- Тільки твоє серце знає правду! Не дай бог, я дізнаюся, що це ти вдарив його в спину! Якщо це так... - Червона іскра проминула в очах старого. Розірвавшись, він швидко зник за дверима.

Даосець Бай Фен, йдучи вперед, розрізав мішок довгим мечем. Усередині лежали відрізані кінцівки і зрізане мечем пташиної лапи.

- Це... ? - Бай Фэн не міг не дізнатися.

Обличчя того, хто заглянув у мішок Сяо Хун'є поблело. Він глибоко зітхнув.

- Це залишки Бай Цзин і Ціань Хуан!.

Раніше їхні здогадки були лише припущенням. Тепер, коли вони побачили останків, на них впала сумна правда.

- Це не міг бути лідер Військового Альянса... - Уверенно сказав Сяо Хун'є. Майстер Альянса занадто м'який, він не міг використовувати такі жорстокі методи навіть для вбивства ворога.

Вони з Бай Феном переглянулися - Північні Землі з кожним днем ставали дедалі небезпечнішими... і загадковими...

- Новини! - На подвір'ї увірвався мускулистий, одягнений в багровий солдатський мундир чоловік. Опустившись на коліно, він передав Бай Фену воском запечатане. - Термінове повідомлення від розвідки!

Бай Фен швидко розгорнув записку. Уважно прочитав.

Його обличчя затремтіло.

"Значить, майстер секти Лу був поранений під час виконання місії. Якщо ми хочемо дізнатися правду, треба запитати в нього особисто, що там сталося".

Зклавши листа, він подивився на Сяо Хун'є.

- Майстер секти Лу повинен знати, що сталося. Я щойно отримав донесення, що цієї ночі, у супроводі групи воїнів він вирушив в Безвітряну Долину, на підніжницю Східних гір. Саме в цьому місці готувалася засідка.

- Схоже, цей майстер секти Лу не так просто, як здається, - посміхнувся Сяо Хун'є.

***

У сховище.

Очі Лу Шена були щільно закриті. Він пильно дивився на рядок техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян" в модифікаторі.

"У мене тепер достатньо Інь Ці, я можу значно покращити техніку "Нефритового Журавля ін-Ян". В іншому випадку, будь-який Том, Дік або Гаррі зможе мене зараз вбити. Це надто небезпечно".

Не задумуючись, він натиснув світлу поряд з технікою кнопку "змінити".

- Хуу... - Модифікатор розмився.

Це неймовірне вміння, яке є результатом об'єднання кількох навичок життєвої сили, прискорившись, змусило тіло Лу Шена задрожати.

Раптом він зрозумів, що маршрут руху внутрішньої Ці техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян" трохи нагадує шляхи руху нещодавно ініціованої Водолія.

"Може, варто об'єднати ці технології? - Задумався Лу Шен.

Побоюючись передумати, він поспішно втілював свою ідею в життя.

"Невідомий уміння: п'ятий рівень. Спеціальні ефекти: Спротив Яду, прискорене Виснування Ці, Баланс Інь і Ян, Передача Ци".

"Ем? Що ще за передача Ці?" - Лу Шен насупився. Намагався згадати опис технології "Передача Ці" в мобільній грі, яку грав у попередньому житті.

"Якщо пам'ять мені не змінює, я тепер зможу перекачувати свою Ци в чуже тіло. Оскільки це об'єднане вміння життєвої сили... Чи це означає, що тепер я зможу зціляти людей?"

Сидячи зі скрегоченими ногами, він відчував, як всередині його тіла циркулює потужні внутрішні Ці техніки "Нефритового Журавля". Її відсвіжна прохолода стала набагато м’якшою, ніж раніше. Коли вона торкалася його ран, він відчував оніміння і свербіж.

На жаль, це тривало недовго. Внутрішня Ци техніка "Нефритового Журавля Інь Ян" вичерпалася, ледь встиг поповнюватися. Кожна унція Внутрішньої Цеї, виготовляючись умінням, жадібно поглинала його ранами.

- Та що за...! - Судячи з відчуттям, на цю зміну Лу Шен витратив п'ять одиниць Інь Ці. Розізившись, знову натиснув на кнопку "зміняти".

Модифікатор знову розмився.

Цього разу він залишався розмитим понад десять зітхань, перш ніж знову став звичайним.

"Невідома техніка: рівень шість. Спеціальні ефекти: високошвидкісне виповнення Ці, Усили Спротив Ядам, Високоскорий Регенерація, Вмирення Інь і Ян, Передача Ци".

Лу Шен відразу відчув різницю.

Ледь завершилась екстраполяція, як величезні об'єми внутрішньої Ці техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян" сконцентрувалися в районі його грудей. Утворювали повільну кульку Ци, розміром з гусове яйце.

Найдивовижніше, що здивувало Лу Шена - жар у його ранах миттєво вірш. Це означало, що вогняна отрута в його тілі була повністю нейтралізована.

В результаті останньої екстраполяції, технології "Нефритового Журавля Інь-Ян", асистемавшись з "Ці Водолія" успадкувала сильні сторони цього вміння.

Він відчував, як прохолода наповнює його тіло і звільняє від болю. Лу Шен знову подивився на рядок техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян".

"Після поглинання Технології Водолія", у неї зникло ім'я... Як же мені її назвати?"

"Техніка Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея!" - юнак вирішив не бути мудрим і йти звичайним шляхом.

Коли його мисленнєве завдання стало відоме, техніка відразу змінила свою назву.

Він відчував постійні прохолодне оніміння і зуд. Обережно розв'язав бинти. Його рана на стегні практично повністю очистилась від картоплини-червоного токсину!

Лише кілька хвилин тому рана носила явні ознаки отруєння, від яких тепер майже не залишилося сліду.

- Вражає! - Вигукнув Лу Шен.

Хоча технологія "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея" не мала атрибута Ян і не могла завдати шкоди привидам та Аномаліям, але її голчастій формі Ци була ефективною у лікуванні ран та нейтралізації Ядов.

"Можливо, за допомогою ефекту Передачі Ці, я тепер зможу зціляти інших людей. Потрібно знайти когось, на кому це можна перевірити", - підбадьорився Лу Шен. - "З моєї нинішньої швидкості зцілення я зможу повністю відновитися приблизно через два місяці".

Нарешті камінь, що лежав у нього на серці, зник.

Якби він не міг швидко вилікуватися, це стало б великою проблемою.

"Мабуть, а можна цей процес ще швидше прискорити?" - Лу Шен згадав про жахливу здатність зцілятися у носіїв сили Уз. Придивившись, знову подивився на технологію "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея".

В останньому бою він зібрав непоганий урожай Інь Ці - не менше 50 одиниць. Трохи більше десяти одиниць пішли на дві останні зміни.

"Подивімось, що станеться, якщо я поверну її ще на один рівень. Оскільки вона перейняла всі сильні сторони "Ці Водолея", можливо, з її допомогою я зможу досягти балансу в Екстремального режиму Ян!" - Не схиблюючись, Лу Шене, зібравши ноги, сів на землю. Трохи перекусивши, знову занурився в медитацію.

Подивившись на екран Модифікатора, натиснув кнопку "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея".

- Пшш... - Модифікатор, здригнувшись, розмився.

Час повільно цикаво. Десять зітхань... Двадцять... Тридцять... Потім сорок. Лише через шістдесят подихів до модифікатора повернулася чіткість.

"Техніка "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея": рівень Сім. Спеціальні ефекти: високошвидкісне Виповнення Ці, Вґрунтоване Спротив Ядам, Високоскорий Регенерація, Подавання Інь і Ян, Передача Ци, Ассіміляція".

"Асиміляція?" - Лу Шен почувався обманеним. Окрім збільшення загального об'єму Внутрішньої Ці та появи незрозумілого ефекту, ця зміна не принесла ніяких значних змін.

Правда, інстинкт наполегливо підказував йому, що з цією "Ассиміляцією" все далеко не просто.

Після збільшення об’єму внутрішнього Ци, нестерпне відчуття в його тілі Екстремальній Режимі Ян зникло. Легка прохолода окутала тіло, прибравши весь дискомфорт.

"Хватить на сьогодні. Найважливіше зараз, зосередитися на зціленні. Не варто більше що-небудь робити. Я буду вдосконалюватися лише після того, як мої рани повністю загояться. Здається, проблема зайого Ян Ці в навичках зміцнення тіла легко вирішується. Мені просто потрібно не забувати регулярно оновлювати технологію "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея". - В даний час зцілення було його найголовнішим завданням. Він не вірив, що маєток Ашока після таких втрат вирішиться на які-небудь серйозні кроки.

Звичайно, рано чи пізно вони помітять, що в ту ніч він їздив до підніжжя Східних Гор і спробують з ним розібратися, але це буде не сьогодні, і навіть не завтра.

Розділ 139.

Зцілення. (Часть 3)

Лу Шен кілька днів відпочив, і він відновив здатність нормально пересуватися.

Раніше він не міг довго стояти на ногах, рухаючись в межах суворо обмеженого простору. Яд занадто глибоко проник у його тіло. Крім того, вона також мала велику крововтрату.

На щастя, технологія "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолея" його не підвела. На сьомому рівні внутрішня Ці стала компенсуватися набагато швидше, значно пришвидшивши відновлення. Важливу роль у цьому відігравало добре харчування і прорва тонізуючі напої, які він постійно їв.

За чотири дні Лу Шен знищив запаси рідкісних лікарських рослин на суму 10 000 таелів. Він їв багатовіковий женчик, наче звичайний рис.

Як майстер Секти "Багряних Кітів", він міг забезпечити себе такою кількістю лікарських рослин. Будь на його місці хтось інший, хай навіть людина заможний, він не зміг би дістати так багато цінних ліків за такий малий термін.

Після того як його пошкодження трохи зажили, Лу Шен нарешті залишив сховок. Вирішив поки пожити на головній базі секти "Багряних Кітів".

Він не виглядав важко пораненим. Як і раніше, продовжував час від часу заглядати в аптеку та бібліотеку Бойового Возвання. Іноді я ходив на саблеї, що неподалік берега.

Кілька днів промайнуло непомітно...

Тишину порушив далекий розкот грому.

Зиґзаго перекреслило небо багряним блиском. За допомогою цієї системи пронизували свинцеві хмари.

Хвилі Кіпарісового Озера з силою билися об корабель.

Сидячи в Ласточкиному Залі, Лу Шен, Чен Ін і Гун Мінцзи спостерігали за своїми послідовниками секти.

Там були двоє учнів Гун Мінцзи - Лінь Хунлянь і Юань Чжун, троє дітей Чен Іна та група молодих послідовників секти. Вік перегонів не перевищував 20 років.

Окрім учнів, був майже весь керівний орган секти.

Це було звичайне змагання сектою раз у три роки. Усі, хто міг би брати участь у цьому виді служіння віком до 20 років. Той, хто входив у десятку найкращих людей, отримував грошовий приз і одне з рук воєнних мистецтв. Крім того, вони потрапляли в поле зору керівного складу і могли претендувати на ключові пости секти "Базарного Кіту".

Виглядало так, ніби Майстра Секти Лу Шен сидить у кріслі і уважно спостерігає за поєдинком, хоча насправді він був зараз дуже далеко.

Дзинь дзень!

У даний момент на арені билися дві молоді дівчата. Обидві використовували саблі та елементи рукопашного бою. Хоча їм бракувало фізичної сили, це компенсувалося високою швидкістю й відточуванням ударів.

Ці дівчата були першими милами секти. Вдягнутих, один у фіолетовий, інший в бірюзовий халат, вони немов танцювали на арені.

- Сповнення кроків техніки "Великий Золотий Саблі" у Су Юе'ер дуже гарне, та й швидкість вражає. Шангуань Юн також значно поліпшила свої навички. Щодо культивованої нею "Мантри Лілової Страсті", знання дівчини стали набагато глибшими. Упевнений, одна з цих красуня точно займе десяте місце, - посміхнувшись, сказав Чен Ін.

- Старший правий. Обидві вони досягли рівня Владики Силою. Навіть за мірками нашої секти, їхній талант залишається незаперечним. Особливо Суе’єр. Ця дівчина неймовірно комунікабельна, легко може знайти спільну мову з будь-якою командою. Це місто потребує такого таланту, і він посміхнувся у відповідь Хун Мінцзи. - А ти що думаєш, брат-ученик?

- Емм... - Розсіяно пробурмотів Лу Шен. - Ідея хороша, брат-наставник. Давайте призначимо Су Юе’єр керівником філіалу в Цзі Луні.

- Брат-учет... - Хун Мінцзи зрозумів, що Лу Шан зовсім не стежив за боєм. Після цієї подорожі його думки постійно вдиралися у хмари. А це було найважливіше змагання сект! Він зосереджувався на багатьох сподіваннях.

У Ласточкиному Залі були присутні приблизно 30 членів молодшого керівного органу секти. Усі вони були або керівниками, або заступниками керівників філіалів, розкиданих по просторах Північного Земля. Через свою неморальну поведінку Майстер Секти міг негативно відбитися на них.

- Що стосується Шангуань Жун, ми можемо призначити її головою філіалу в Бянь Сін. Оскільки це місто межує з землею Цзюей Джун, керівник філіалу повинен бути досить розумним і гнучким, щоб на короткий час запланувати його.

Він говорив негромко. Але всі присутні були майстрами бойових мистецтв, найслабший з яких вже досяг рівня Владики Силою. Хіба вони не розчули його слів?

Відверто кажучи, всі вони помітили відволікання стану Лу Шена. Але після битви з Замісником Держі Округа "Чорних Районів", в якому секта понесла значні втрати і змогла вижити тільки завдяки зусиллям цього дивовижного хлопця, провідники секти вважали його майже богом. Вони цілковито довіряли йому і без жодних вагань слухались його. Отже, його відволікання не відіграло жодної ролі в їхньому ставленні до нього.

На той час бій між дівчатами закінчився. Була оголошена нічия. Сили бійців були приблизно рівні. Навіть продовжіть вони бій, результат навряд чи б змінився.

- Дуже дякую Майстеру Секти за надану милість, почувши Лу Шена, вклонилася Шангуань Жун. На її обличчі розцвіла щаслива усмішка. Нарешті вона досягла успіху. Саме до цієї мети вона йшла кілька років.

У секті "Багряного Кіту" було багато жінок. Багато з них були добре знаними батьками і користувалися бойовими мистецтвами. Вона повільно виконувала своє ім’я, привертаючи увагу на керівництво своїм неохайним розумом і привабливою зовнішністю.

Зрештою її зусилля були винагороджені.

На відміну від Шангуан Жун, обличчя Су Юе’ер не виражало радості.

- Майстер секти, Суе'ер не хоче бути головою відділення.

- Не хочете бути головою філіалу? - Лу Шан з Хун Мінцзи були здивовані. Це було мріє багатьох послідовників секти - отримати владу над іншими. Неймовірно, що в секті був хтось, хто відмовився від такої посади.

Для Лу Шена це було дуже цікаво. Він згадав, що ця дівчина - онук одного з Старих.

Після смерті діда їй довелося стати опорою для сім’ї. На щастя, вона мала надзвичайний талант і була поблагословлена успіхом. Під час нападу на секту дівчина з парасолькою уникнула смерті.

- Тоді чого ви хочете? З якою метою вони брали участь у змаганнях? - Запитав Чен Ін, не приховуючи цікавості.

Суе’Ер підірвала губи і зробила крок уперед. Униз подивилася на Лу Шена.

- Су Юе хоче, щоб майстер секти став її вчителем! - Раптом впавши на коліна, вона доторкнулася лобом землі.

Зал занурився в тишу. Ніхто з присутніх не очікував такого.

Сила майстра секти була відома всім. Він був публічно визнаний майстром номер один Північних Земель. Його сабельною та ладонною технікою захоплювалися всі учні секти.

Безсумнівно, він був першим серед майстрів не тільки Північної Земли, але й Центральної Рівини.

Багато хто в секті здогадався, що їхній дивовижний лідер уже досяг рівня Божественного Нача.

Що стосується Гун Мінцзи та інших провідників секти, вони були впевнені, що Лу Шан не належить до роду смертних! Очевидно, він потомок однієї благородної сім’ї і може нейтралізувати смертельну отруту та протистояти силі Уз. Після того як він боровся з парасолькою, вони не сумнівалися в цьому.

Вони були впевнені, що цього неможливо навчитися, а отже Лу Шену немає сенсу брати учнів.

Отже, Хун Мінцзи та інших так приголомшили слова дівчини. Вони відразу ж виключили таку можливість - те, що вміє Лу Шен, простому смертному неможливо навчитися.

- Твоє бажання... - Тихо почав хлопець, не зводячи очей з дівчини.

Хоча він видужав дуже швидко, йому був потрібен принаймні один місяць для відновлення цілісності меридіанів. Однак...

- Ведучи в Ласточкин Зал дверей з гуркотом відкрилися! Сила удару була такою, що вони розлетілися в сторони, наче прості дошки.

- Що відбувається? - Чоловік, що стояв у залі м'язистий рудоволосий чоловік схопився з місця. Піднявши Посох Укривача демонів, він кинувся до дверей.

- Убирайся!

ЛИШЕ - мало наблизившись до дверей, рудоволосий чоловік відлетів на десять кроків назад, збивши по дорозі кілька столових і стільців.

- Що за лайно? Це база секти "Багаряних Кітів"! Як ти смієш? - Він схопився зі свого місця Чен Ін. Він знав рудеволосого чоловіка - це був відомий своєю силою послідовник секти. Однак його так легко відправити в політ.

Це показувало, наскільки сильним був напад на них. Хоча Чен Ін був зовсім не впевнений у перемозі, він вирішив вступити в бій. Подолавши внутрішню силу в долоні, він зісков з трибуни. Відштовхнувшись від підлоги, стрибнув до чорної тіні.

*БУМ!!

Після того як на Старшим, ще кілька людей побігли в атаку. В хід пішли мечі, кинджали, кулаки і саблі.

Зброя з дзінь дизинь! Темна тінь, що залишилась цілком неушкодженою, вийшла в центр залу.

- Лу Шен! Дозвольте мені дещо у вас запитати! Розкажіть, що сталося біля підніжжя Східних гір тієї ночі? Куди зник мій Пан?

Тільки тепер Лу Шен дізнався про секту, яка воювала на базі людини. З подивом розпізнав у ньому одноокого горбатого старого, який прибув з Верховним із маєтку Ашока!

Сидячи в кріслі Майстра Секти, юнак мовчки дивився на старого. Його серце забилося частіше.

Він зараз відчував сильний брак внутрішньої Ци. За допомогою "Основної Багряни Дев'яті Яростей", без активації Екстремального режиму Ян, він не зможе вбити цього демона.

Він зараз не міг ні з ким боротися. Йому потрібен був час на відновлення сил і повне зцілення. Звичайно, він не очікував, що хтось з Пометия Ашока так скоро постукає в його двері.

Тепер він не зможе впоратися навіть з майстром сфери Уз рівня Першої Гранді, не кажучи вже про цього монстра.

- Все, що я робив тієї ночі - це завершив угоду з групою тих хто звернувся до мене за допомогою людей. Ваш Пан пропав? Чи міг би прірва безвісти такий сильний майстер? - Спокійно відповів Лу Шен. - І ще... Мені не подобається, коли зі мною розмовляють подібним тоном. Це база секти "Багаряних Кітів", а не маєток Сяо.

Старик впився у Лу Шена ненависним поглядом. Він бачив, як цей юнак діяв раніше. У нього не було шансу впоратися з цим хлопцем. Все, на що він міг розраховувати, це нічия.

Але Лу Шен напевно щось знав про ту ніч!

Старик не рухався з місця, свердли хлопця поглядом. Довкола його тіла лунала смертоносна аура.

- Майстер секти Лу. Ви не хочете говорити або правда нічого не знаєте?

На думку старого Лу Шена зрозумів - якщо він і далі мовчатиме, той атакує.

Він не міг цього допустити. Навряд чи це станеться, стане ясно, що він серйозно поранений.

Лу Шен глянув на своїх товаришів. У разі його поразки, їм теж доведеться битися. На жаль, він заздалегідь знав хто виграє в цій битві і що станеться з сектою "Багряних Кітів", якщо все піде за цим сценарієм.

- Я насправді не знаю. Це також не найкраще місце для таких розмов. Давайте поговоримо в іншому місці, - м'яко сказав Лу Шен.

Розділ 140.

Зцілення. (Часть 4)

Піднявшись з крісла, Лу Шен пішов до виходу. Старий рушив за ним.

Вийшовши з залу, вони скинули в бічній коридор.

Коли юнак наказав іншим залишатися на місці, він повів старого до вузької рушниці.

Піднявшись нагору, вони вийшли на просторий балкон, який стояв у верхній палубі величезного корабля.

Холодний вітер, хвилюючий поверхня озера, сильний пориваючись, намагався відчинити їх халати.

Відіславши присутніх тут послідовників секти, Лу Шен залишився з старим наодинці.

- Недавно ми зустрічалися з Верховним поместю Ашока. Що ви мали на увазі? Верховний пропав? - Здивований, подивився на старого Лу Шена.

- Мій Пан зник тієї ночі, коли ви їздили в Безвітряну Долину Східних Гор. Лу Шен, раджу розкрити карти і припинити перевертатися. Сім'я Шан’ян не зможе вас захистити, - суворо подивився на хлопця горбатий старий.

- Старший Хей, що за дурниці? Верховний видатний майстер. Невже ви думаєте, що я міг бути причетний до його зникнення? - Запитав Лу Шен.

- Я нічого не думаю. Ви просто повинні розповісти мені, що сталося в ту ніч, - подивився на нього старий.

Ненадовго задумавшись, Лу Шен почав детально обговорювати події того дня. Звичайно, це не правдива версія, а історія з погляду простого члена секти, який чув звуки лісу. Зустрінений гучним шумом, він не наважувався підійти ближче. Замість цього він швидко повернувся, сплевши і навіть кидав телевізори. Говорячи коротко, виходило, що він нічого не бачив.

- То ти не знаєш, що сталося тієї ночі і не бачив хто був джерелом того шуму? - Нахмурився старий, вислухавши його розповідь.

- Так і є, - кивнув Лу Шен - чи може зникнення Верховного мати якесь відношення до почутого мною шуму?

- А інші? Хто ті люди, з якими ви торгували? Як вони з вами зв'язалися? - Проігнорувавши його питання, продовжив старший Хей.

- За допомогою одного мого друга. Вони хотіли купити у мене партію зерна. Почувши про цю ціну, я погодився. Це була дуже вигідна для нас угода. Я вирішив провести з ними довгостроковий договір і пішов на зустріч особисто. Хто ж знав... - Лу Шен безпорадно похитав головою.

- Там ви чули пташиний крик чи рев ведмедя? - Запитав старий.

- Птичий крик чи рев ведмедя? - Задумливо простягнув Лу Шен. - Ні, нічого подібного не чув, - він повільно похитав головою. - Чому б вам самому не поїхати в той ліс і не дізнатися, що сталося. Може, там залишилися якісь сліди. Якщо, звичайно, ви впевнені, що ті люди якось пов'язані з зникненням Верховного, - подивився на старого Лу Шен.

- Ви теж так думаєте? - Погляд старшого Хея пом'якшився. Схоже, він почав вірити в те, що хлопець намагається пригадати подробиці того дня.

- Тільки так ви зможете дізнатися, чи причетні вони насправді до того інциденту, - кивнув Лу Шен.

Ви маєте рацію, вам потрібно знову оглянути місце і ретельно все розслідувати, - старшому Хею не залишалося нічого іншого, крім як погодитись. Він не міг завдати шкоди Верховному юнакові, оскільки добре знав його. Між майстерністю верховного та ремісника секти Лу пролягла глибока прірва. Навіть якщо б його Пан не опирався ударам Лу Шена, у хлопця не було шансів зруйнувати його чорну мембрану.

- Почекай... Щось не так! Ти брешеш! - Раптом вираз обличчя старого Хея змінився. Окинувшись, він люто атакував Лу Шена. - Я ВБ'ю тебе!

Його очі палали божевіллям. Ладонами, зігнутими у формі кігтів, він намагався вдарити Лу Шена в груди.

- ХУу...! - Гучний крик пронизив повітря - долоні старого Хея покрилися чорною мембраною. Його тіло почало швидко обрости чорними пір’ями.

У Лу Шена не було часу шукати розв’язання проблеми. На жаль, він зараз не міг використовувати внутрішню Ци "Основну Багряної Техніки Дев'яті Яростей". Все, на що він зараз міг розраховувати - голчаста Ци техніки "Нефритового Журавля Інь-Ян і Ці Водолія", яку він зміг активувати з великою працею. Йому нічого було протиставити божевільної атаки старшого Хея.

Його противник, найменший, був майстром сфери Уз Третьої Грані і Лу Шен, через отримані в минулому бою ран, став перед ним беззахисним, наче кошеня.

Його тіло, підкоряючись рефлексам, різко відскочив назад. Однак, ворог був занадто швидкий. У Лу Шена не було жодних шансів врятуватися. Все, що він міг робити, це широко розкритими очима, наче в уповільненій зйомці, спостерігати, як чорна рука швидко наближається до його грудей.

- Вчи! - У самий останній момент, коли кінець, здавалося, був неминучий, простір розірвав неймовірно гучний і пронизливий крик. Після того як старший Хея помив зелений силует. На плечі старого лягав чиєсь сильна рука.

- Чорний Крук, що тут відбувається?

Його рука застигла на відстані двох пальців від грудей Лу Шена. Відстань була крихітною, але для старого вона стала величезною прірвою, яку йому не призначено було подолати.

Шан'ян...! - Опустивши очі, старший Хей приголомшено дивився на свою груди.

Там, де раніше нічого не було, з'явився сяючий ієрогліф - "$".

- Пшш... - З контурів слова потекли тонкі струмочки крові.

- Пощади... Не забирай моє життя... - Прошепотів почав швидко слабнути старший Хей.

!* Його тіло раптом вибухнуло, розлетівся мільйонний шматок.

Не залишилося жодних слідів, чи то закріпленого тіла або кісткової тканини. Тільки кучка чорних пір'я, якимось чудом уцілілих під час вибуху.

Але перш ніж вони, підхоплені вітром, віднеслися геть, у центрі кожного пера спалахнув уже видлений Лу Шеном раніше символ.

БУУМ!

На балконі стояла Шан'ян Цзюлі. Її обличчя, як завжди, нічого не виражало, тільки в очах застила насмішка. Позаду неї застиг чоловік середнього віку.

Незнайомець був одягнений у білу мантію, в руках тримав півметрову сталеву кисть.

- Старший Хей був особистим слугою Верховного, - вигукнув він, подивившись на дівчину. - Тобі не варто було його вбивати. Хоча ми раніше не були союзниками Помеса Ашока, але й ворогами не вважалися. Очевидно, тепер усе змінилося.

Шан'ян Цзюлі закочувала очі, нічого не відповіла.

Чоловік похитав головою і смілував Лу Шен презирливим поглядом.

- Це всього лише звичайна смертна секти. Ти взагалі розумієш, що твориш? Або чи твоя мати в дитинстві не вчила тебе, як поводитися?

- Я, Шан'ян Цзюлі роблю що хочу. Хто ти взагалі такий, щоб мені вказувати? Як смієш мене відчитувати? - Вигнула брову дівчина. У неї закотилась загрозлива аура. - Хочеш померти?

- Ти! - Роздратований вигукнув чоловік. Він не очікував, що Шан'ян Цзюлі зрадіє його приїзду, але не думав, ніби ставлення дівчини буде таким ворожим. Зрештою, він був її біологічним дядьком!

- Вітаю вас, пані Дзюлі, - шанобливо вклонився Лу Шен.

Шан'ян Цзюлі була другим за силою майстром родини Шан’єн. Її влада була майже необмеженою. Вона, безумовно, була набагато сильнішою за Верховного, оскільки змогла нав'язати свою волю фракції "Чорних Районів".

Ось що означає рівень Седімої Грані.

Повернувшись з Безвітренної Долини, хлопець відразу написав Шан'ян Цзюлі листа, побоюючись, що вона дізнається про щось інше і прийде до небезпечного для нього виведення.

У подробицях описано проблему, з якою зіткнувся в поїздці. Версія була такою ж, як він озвучував слугу Верховного з незначними відмінностями. Вона відповіла, що він сподівався зрозуміти ставлення своєї сім’ї до нього.

Однак він не очікував, що вона прийде йому на допомогу особисто, одним ударом убив слугу Верховного.

Це було дивовижно. Зазвичай, коли благородні або надприродні істоти боролися між собою, їхній бій тривав набагато довше.

Те, що Шан’ян Цзюлі вдалося вбити старшого Хея - майстра третього Граналу, було одним ударом і багато провіщало. Безсумнівно, ця дівчина була надзвичайно сильною.

- Лу Шан, в листі ти був відвертим? - Строґо подивилася на нього Шан'ян Цзюлі.

Лу Шен кивнув.

- Можете не сумніватися. Ваш підлеглий навіть був поранений одним з пролітаючих повз каміння. Це мене дуже непокоїло. Ось чому я вирішив відправити вам листа. Тепер... Ви вбили старшого Хея. Чи це не вплине на вашу сім’ю?

- Нічого. Це просто жалюгідний, нікчемний раб помеття Ашока. Ну, вбила я його... І що з того? Якщо є якісь претензії, лорд помеття Ашока знає, де мене шукати! - Вигукнула Шан'ян Цзюлі. - Ти казав, в цій битві брала участь жінка на ім'я Бай. Скажи, з ким вона билася? Може, це був лідер Військового Альянса?

Ваш підлеглий не знає, - потиснув плечима Лу Шен.

- Гаразд, забудь. Ніколи не думала, що пометь Ашока наважитися погрожував тому, хто знаходиться під моїм захистом. Мабуть, вони втомилися від життя! Якщо вони на цьому зупиняться, так і бути, я не буду їх чіпати. Але якщо ризикнуть знову повстати... Що ж, я не проти трохи попрактикуватися! - Обличчя Шан'ян Цзюлі стало злим і жорстоким. - Хто наважиться сюди прийти - помре!

Яка ж жахлива смертоносна аура!

Лу Шан був приголомшений. Він давно підозрював, що Шан'ян Цзюлі надзвичайно агресивна і жорстока. Він послав цього листа більше для звіту, щоб уникнути непорозумінь. Зрештою, як його начальник, вона могла розлютитися і сховати від неї таку важливу інформацію.

Він не очікував, що вона зробить такий хід.

- Цзюлі, ти уявляєш сім'ю Шан’ян, а не тільки себе! І ти зараз не в землях Цзюй Жун! - Чоловік середніх років більше не міг мовчати.

- ПРОВАЛІВАЙ! - Резко обернувшись, Шан'ян Цзулі вдарила його долонею в груди.

В центрі грудей чоловіка з'явився вже знайомий Лу Шену символ, що ссхнув сріблястим світлом.

Чоловік, який був сильним вибухом відкинуте назад, врізався у металеві балкони.

Шан'ян Цзюлі суворо подивилась на свою праву долоню.

- Ходімо. Де та річ, про яку ти розповідав? - Дівчина перевела погляд на Лу Шена.

Ваш підлеглий скрізь носить його з собою, - Лу Шен обережно витягнув маленький чорний предмет із рукав. - Ось те, що ваш підлеглий знайшов на місці битви в лісі.

На його долоні лежав маленький чорний котел. Його поверхня була прикрашена частими кольоровими мотивами. Шість ручок золота і нефрита оточували котел. Сам предмет був розміром з яйце. Так, це був той котел, що ЛУ Шен хотів виміняти у Чжо Веньюй на предмети з Інь Ці.

Ця річ була витащена з рота загиблої Аномалії і, судячи з усього, містила велику кількість мертвою Ці.

- Невже? - Очі Шан'ян Цзюлі загорілися при вигляді предмета. Вона поспішно вихопила котел з його рук. - Непогано, непогано! Ти молодець! Наступного разу, якщо знайдеш щось подібне, відразу ж повідом мені!

- Радий, що моя пані задоволена! - Лу Шен посміхнувся. - Що щодо помісця Ашока...

- Помести Ашока... Це всього лише маєток Ашока і нічого більше. Навіть якщо їхня хоробрість зросте в десятки разів, думаєш вони відважаються кинути мені виклик? - Шан'ян Цзюлі зневажливо махала рукою.

Ну що ж, врешті-решт Лу Шен саме цього і добився.

https://literna.net/uk/books/570-shlyakh-do-diyavola