Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
20Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Безмежний світ

Розділ 107. Слова нуба.

0% of chapter read

- Эм... Тобто? - Я запитав Мілана.

- Говорячи ігровим терміном, ти нуб. - Мілана завела нас на друге коло, і продовжувала свою думку. - Так, ти відхопив дуже сильний і корисний досвід, який дозволив тобі виділитися з сірої маси. Ти, мабуть, думаєш про те, як я виконував роль хіла і приносив користь, а той самий восьмий чи Сем не зробили нічого, просто йшли? - Побачивши моє обличчя, вона посміхнулася. - Це і говорить про тебе, як про дуже свіжого та недосвідченого гравця. - Мілана поглянула на ситуацію, де навіть без її команд, люди справлялися без особливих проблем. - Волна! - Раптом крикнула вона.

У цей же момент Агата і Вейрон побігли прямо через натовп мобів, глибоко данцю. На них висіла велика юрба мобів. Я не звернув уваги, а в цей час Сем прокинулася і почала читати заклинання. Навколо неї з’явилися зависи вогню, які піднімали розтоплений камінчик із підлоги. Агата і Вейрон не могли втекти від такого натовпу, точніше Вейрон ніколи не міг, я вже хотів кинути на нього бабл, як був зупинено рукою Мілани. Вона показувала на вісімку. Той в скаженому темпі домальовував щось, і на Вейрона зверху впала залізна коробка, закриваючи його від атаки мобів. Агата в цей момент пішла в інвіз, але так як я був групі, побачив, що вона немов спайдермен повзе у невидимості по стіні, поруч з босом.

Тим часом, перед Семом з'явилася величезна вогняна пентаграма, яка постійно оберталася. З пентаграми зі двигуном з гулом виринуло полум’я, яке заповнило весь простір печери і боса. Моби гинули один за одним у вогняному пеклі. Нарешті я побачив, що у Сем пішла вся мана, і зараз вміння припинилося. Бос вижив, але втратив п’яту життя, тоді як майже всі моби померли в вогняному пеклі.

- Бачиш? - Мілана показала на Семі, що сиділа в позу медитації і випивала зілля мани. - І це вона може робити по заповненню мани. Точність її навиків далеко не ідеальна, але вона сповнилася ідеально таймінгом. Аґата встиг залізла вище, а батько Восьмка накрив своєю версією баблу. — Розпочався удар і залізна коробка розвалилась, а в центрі неї стояв неушкоджений Вейрон. - Кинь ти свій бабл, навіть з неймовірною навичкою, він міг би не вижити. - Пояснювала мені Мілана. - У твоїх очах стоїть питання, навіщо все це? - Я кивнув. - Що б ти зрозумів свою помилку. - Вона показала руками на всіх б'яних боса. - Ти нічого не знаєш про наші навички, ти намагався хілити тих, кому це не потрібно, то думаєш, що в групі є баласт. - Вона жорстоко посміхнулася. - І потім ти говориш, що щось вмієш?

- Кхм... - я був трохи збентежений її напором, але дивлячись їй в очі, відповів. - По-перше, мені було якось сказано, що питати про навички, це поганий тон. Я дотримувався цього правила, і намагався підлаштуватися під групу. Те, що я підхоплював ще раз, адже нікому не пошкодило? Тим більше, ти мені вказала на мої помилки і я надалі намагатимуся їх не допустити. І я не думав про Вісімку і Сем, як про баласте. Я пам'ятав, що Сем є ае-магом, тому мені було цікаво, чому вона просто не атакує. Але побачивши, що вона зливає всю ману на один навик, я зрозумів, це її спеціальність. - Побачивши слабку посмішку Сем, продовжив з великим натхненням. - Я недосвідчений, тому не знав, що навіть мирний клас, такий як у Восьмої, може мати такі навички.

- Ну, нарешті ти став живим. - Сісі засміялася, а потім до неї приєдналась Мілана, прикриваючи рот ладаном.

- Я щось не так знову сказав чи зробив?

- Ні, все гаразд. - Мілана перестало бути злою, і почала розповідати. - У тебе непогані навички, це видно відразу, але ти дійсно нуб. Тобто, ти не знаєш основ і робиш краще більшості з тебе. - Мілана розповідала все це на ходу, час від часу замикаючись, що б дати команди групі. - Ти знаєш, що зробило б 99% гравців, оформивши їх таким умінням як у тебе?

- Фармілі б сама, але це нереально, якщо у тебе немає хоча б одного помічника. – запропонував я.

- Ти занадто вузько думаєш. - Мілана кинула дебаф на шамана і його прибічників. - Навіть витративши день, на зарядку навичок в дуелі, ти міг піти на високорівневу локцію і використовуючи свої базові навички та фізичні здібності зібрати велику натовп мобів. Така поведінка дуже висока. Плюс один помічник і ти втрачаєш, якщо не розраховуєш свій прибуток та швидкість прокачки. Після отримання навичок, ти був у Імперії, так? - Побачивши мій кивок, вона продовжувала говорити. - Я зустрічалася з Жорю в інших іграх, і там він був куди напористе й захопленіше, ніж у БМ. - Вона сумно зітхнула. - Не знаю причин, чому тебе там не опрацювали, але вони серйозно зіпсували твої погляди на гру. Група це добре, але в БМ соло прокачка, особливо при старті гри, куди важливіше. Кинь на Агату свій бабл. - Вона різко попросила, я негайно виконав наказ. Агата в цей час у соло намагалася вбити прихованого боса-трусу, але на неї сигрілося занадто багато мобів, яких тільки-тільки зміг забрати Аброхам. - На чому я зупинилася? Ах, да. Зараз ти бачиш себе тільки в групі, але це неправильно. - Під обуреним поглядом Сісі, Мілана видужало. - Сісі хоче змінити свій клас на мага, тому активно шукає собі заміну.

- Мілана! - Сісі обурилася.

- Заспокойся, Сісі. Він і так це зрозумів би рано чи пізно. - Заспокойтеся по голові Єретики, сказала Мілана. – Так от. Якщо ти продовжиш грати з нами, ми зможемо в найближчі кілька місяців стати першопрохідцями данжерів. - Мілана ностальгічно подивилася у світну стелю. - Але для цього потрібно буде навчати тебе з самого початку.

- Я так-то не проти вчитися. - Посміхнувшись, сказав я. - Качатися соло не цікаво. Коли я влаштувався працювати у дядька Грега, я міг витрачати вільний час на ігри. Спочатку було весело грати самому, але задоволення я став отримувати лише граючи з кимось у групі. - Мілана уважно мене слухала. - Я не дурень, розумів, що з допомогою Інь і Ян я могли б бігати сам та організовувати геноцид мобам, а також гравцям. Але який від цього сенс і задоволення, якщо це буде тільки заради грошей? Куди краще згадувати ігри з друзями або новими знайомими, ніж робити це наодинці.

- Добре сказано, молодий чоловік! - Абрехам гукнув.

- Справді добре. - Посміхнувшись, сказала Сісі. - То ми знайшли нашого хіла? - Вона подивилася на Мілану.

- Так. — Щасливо посміхаючись, відповіла їй Мілана.

https://literna.net/uk/books/569-bezmezhnii-svit

Previous chapterNext chapter