- Даова банда! - Привітаючись з усіма, потиснув руки братам і Боту. - Всі у зборі. Ви так і ходите скрізь?
- Даова, бро! - Молорік був дуже ентузіазмом. - Звичайно! Ритм життя, ну ти розумієш.
- У видав. - Я подивився на Сунгора і Дона, додаючи: Ви чим його там годувати стали, що він поумнів?
- Эээе... Я ж образився можу! - Молорик, поки всі бігли.
Прохід по всіх рівнях семерки не зайняв багато часу. Хлопці знали що робити, і ніхто не смикався. Дону не пощастило на важкому рівні, не прокнув багато з станів і він впав. Але заклинання швидкого воскресіння підняло його.
- Ого. Майже половина досвіду повернулася. - Здивовано сказав Дон.
- Прокач..
- Так, так ми зрозуміли, що у тебе « вправні » - перерозподіл мене Молорік. - Придумав би хоч щось нове.
- Прокачав біцепс, але випадково кинув очко в уміння. - Похмульившись, видав я.
Посміявшись з незатемнілою жартома, брати вирушили фармацевтику і Бот попросив затриматися.
- Слухай, Джі. Немає бажання на постійному фундаменті до нас, в якості основного хила? - Він запитав.
Ти про гільдію чи про Гільдію? - Я вирішив уточнити в нього.
- По-перше, про любов. - Усміхнувшись, відповів він.
- Не проти. Тим більше з вами я найдовший у групі граю. - Кивнув йому.
У хлопців були восьмі і грали вони майже у той же час, що й я. Відмовлятись від такої пропозиції було нелогічним.
- Добре. - Бот плескнув мене по плечу. - Я знав, що можна на тебе покластися. Я на годину відлучуся, а потім ми йдемо в замок.
- Навіть так? Ти мене заінтригував!
- А то! Треба якось утримати перспективного гравця! - Хохотнувши, сказав він і вийшов з гри.
ГЛОБАЛЬНЕ ІГРУВАННЯ!
Альянс « Боги Ігри», у складі гільдій « Бога », « Кривава Місяць » (англ.), "Чорні Пси" і“Звіди" - "БратЗамбра", знищили некроманта Жовец Ду Сілісса!
Їхнє досягнення зафіксовано в історії людської раси!
Підземне « Дворец Жаль Ду Сіліса» перетворено на "Дірка Некроманта".
Доступ у зовнішній світ відкритий!
Столиця чекає гравців!
Громодоласний голос, який супроводжувався фанфарами та спалахом салюту. Величезні літери дублювались у небі. Після того, як відзвучали останнє слово мені програли ролик. У ньому розмовляли Король і його придворний маг:
- Ваша величність! Мій експеримент вдався! - Вбраний в м'яту мантію, яка переливалася золотим кольором, маг збуджено говорив. - Гравці з Ду Сілісом, яких було запрошено у цей світ!
- Це всього лише некромант недоучка. - Небримним жестом, король перекинув у себе келих з вином. - Але для покликаних букашок, вони непогано справилися. Може й буде від них штовхнути.
- Буде, ще як буде, ваша величність! - Маг підскакував на місці, не дивлячись на свій солідний вік. - Дозвольте їм вступити до столиці?
- Дозволяю. - Сказавши це, король барським жестом відмахнувся від мага. - Тобi за них і відповідати Мелін.
На цьому ролику закінчувався. Подивившись у гільдії, побачив море обурення і матерних слів. Люди по цілому світі вітали одне одного, але дехто з них приймав альянс « Боги Ігри» як щурів.
Поруч зі мною з'явився Бот, який на хвилину стояв із відсутнім поглядом, а потім видав:
- Бл*дські виродки! Снюхалися, значить, з чорними суками! - Не припиняючи маятися, Бот витягнув меч і почав бити їм все навколо. Через пару хвилин, він затих і втомився упивши на дупу. - Всі зусилля відлетіли в дупу.
- Да, ладно тебе Бот. - Присів поруч, спробував його потішити. - Подумаєш, вбили боса. Їх ще буде багато.
- Ти просто не в курсі ситуації. - Помахаючи рукою, він вийшов з гри.
Через деякий час у чаті з’явилися написи:
Гравець ВеселкиБрат вийшов з гільдії...
Гравець БонДрон вийшов з гільдії...
Такі написи з’являлися дедалі частіше. Поки я йшов до палацу, щоб продовжити фарм'яти. Список гільдії зменшився в половину. Кількість людей зменшилась до 110, а виходи з гільдії припинилися. Міла була вдалий момент, але після виходу відразу ж відписала:
Це що було? *смайлик недоумства*
Сстав із сіна і обіцянок. Було провалитися раз, як всі розбіглися.
Так, ну. Як би не було погано, втекти так швидко? *Смайлик сумніви*
А що ми знаємо? Всього то тут пару днів.
Може я і пару днів, але коли мені після переходу данжа відразу ж прийшло запрошення в інший від Лізи...
Эм... Що?
То, то .. З'являється напис і мені вийти з дантики, як вона відразу ж почала писати, заманюючи до себе. Ще й тебе говорила захопити.
Ось як це буває. *Смайлик розчарування*
Сам-то що думаєш? Йдемо? *смайлик злодія збираючи речі*
Навіть не подумав про це. Вони добре поставилися до мене, як мінімум я б хотів повернути цей здогадок. *смайлик лицаря*
Эх.. Тобі добре. Тут залишилися майже всі 7+. А ось мені...
Вибач, не подумав. *Смайлик б'є поклони*
Дивись мені... Якщо мене ігнорують, я сяду на твою шию і поки не прокачаю мене, не відстану. *Смайлик скачучий на конячиці*
Я вірю в тебе!
"Ситуація справді не дуже..." - подумав я, вбиваючи чергового моба.
***
Через годину в гру повернувся Бот. Коли він побачив, що його нік на світілився, то відкрив чат - кімнату.
Жора: Уникнули всі, хто дивився на місце в топі.
Сангор: Я відписався в личку Жор.
Жора: Бачив. Знаю. Я нічого не можу зробити.
Ролік бачив? Ці шл*хи просто закинули боса трупами. Два з половиною косаря трупів!
Жора: П*здець, звичайно, але вони все ж змогли це організувати і зробити.
Люби. Дядьку, мб того? Вендету влаштуємо через пару днів?
Жора: Класи беріть освоїтися. Нам надерли дупу, але тепер відкрита столиця.
Люлі. Поки що туди. З 10-кі тільки можна топешнутися. Ви краще в новий данж зійдете. Здивуйтеся.
Жора: В чоло.
Люлі: *Смайлик образи* Сходи не полені.
Після цього вони вимерли в гільдії, але мені написав Бот:
Бот: Йдеш до палацу?
Я не дуже добре почуваюся.
Бот: Піди до головного входу, там п'ятіркою підемо, а то елітка 15, чи знаєш боляче б’є.
Джі: ОК.
***
Зустрівшись з хлопцями знову, він помітив їхній пригнічений стан і не ліз у серце. У тиші, без вигуків Молоріка, було як неприємно. Пройшовши звивистим шляхом, минаючи міні- босів, які бродили між могилами та гробницями і дійшли до входу в підземелля.
- Люба розповіла тільки про першого боса. - Він глибоко зітхнув. - Нам його вистачить за очі.
Підійшовши до каменя входу, він застиг.
- Гей, Бот, ти що? - штовхнув його Молок, але він не зреагував.
Уся п'ятірка, ми підійшли до каменю і торкнулись:
Виберіть рівень складності:
Легкий.
Звичайний.
Середній.
Важкий.
Швидка.(тільки для 10 рівнів.)
- Хлопці. У грі є спіндран данж.... - З благоговінням сказав Бот.
(Прим. Автора: Спідран данець — перебування підземелля на час. У Бм, кожне підземелля має свій унікальний рівень спідрану, на якому можна спробувати встановити рекорд).