У відповідь я почув звук грюкання дверей.
Ю Вень Жвей підняв завісу свого ліжка, виглядаючи розгубленим.
— Що вже сталося так рано вранці?
Стримуючи усмішку, я відповів:
— Джов М’яо пішов у ванну.
Ю Вень Жвей позіхнув:
— І чому так гучно?
Коли Джов М’яо вийшов, він вже був одягнений у піжаму. І ще й в таку, що прикриває кожен сантиметр шкіри. Все як завжди.
Я поклав рюкзак і попрямував до ванної кімнати.
Коли я проходив повз Джов М’яо, він раптом зупинив мене.
— Куди ти йдеш?
Я подивилася на його руку, що перегородила мені шлях, потім на його обличчя, все ще червоне після душу.
— У ванну?
Очі Джов М’яо спалахнули.
— Там повно пари, зачекай трохи.
Це було дивно. Він фактично зупинив мене від входу до ванної кімнати.
Коли речі незвичні, завжди є причина.
Я подивився на Джов М’яо і помітив, що його шия почервоніла аж до вух.
Гаразд, я розумію.
Для хлопців нормально бути трохи гарячими рано вранці.
15
Вихідні пролетіли швидко.
У другій половині дня я прямував до класу з книжкою, коли хтось покликав мене.
— Шень Мо?
Я обернувся, і побачив знайоме обличчя.
Я ввічливо привітався:
— Старший.
Цим старшим був Ґу Сі, той самий, що запропонував мені їжу в поході кілька днів тому.
Ґу Сі підійшов і почав зі мною розмовляти:
— Який збіг! У мене заняття на третьому поверсі. Куди ти прямуєш?
— На п'ятий поверх.
— Повний розклад на сьогодні?
— Так.
— Ти вільний сьогодні ввечері? – недбало запитав Ґу Сі.
Я скоса глянув на нього:
— Так.
Коли Ґу Сі усміхнувся, його брови та очі були вигнуті, як сонце, що сходить взимку, дуже ніжні.
— Тоді можеш дати мені шанс пригостити тебе їжею?
Я не відмовився.
— Звісно.
Домовившись про вечерю, ми розмовляли, поки не піднялися на третій поверх і не розійшлися.
Коли я знову підняв голову, Джов М’яо стояв на сходах і дивився на мене з холодним виразом обличчя.
У чому його проблема?
Я проігнорував його і зайшов прямо в клас.
16
Того вечора, після вечері з Ґу Сі, ми обмінялися контактами у WeChat, і він навіть провів мене до мого гуртожитку.
Тоді ж Бай Мао відправив мені крадькома емодзі, а потім написав повідомлення:
[Як пройшло побачення?]
Я відповів: [Все пройшло добре.]
[Він тобі подобається?]
[Не впевнений.]
[Не зупиняйся! Швидше заводь стосунки!]
Я друкував відповідь, поки йшов нагору, але потім помітив щось перед собою.
Піднявши голову, я побачив темну постать.
Чорт, як же я злякався.
Я викинув з голови всю свою раціональність і закричав:
— Джов М’яо, ти збожеволів? Чому ти стоїш тут замість того, щоб спати?
Джов М’яо був у піжамі, затуляючи собою більшу частину сходів, з напруженим поглядом в очах.
17
На мить запала тиша.
Я відклав телефон і роздратовано перепитав:
— У чому справа? Якщо тобі нічого сказати, не заважай.
Джов М'яо раптово схопив мене за зап'ястя і потягнув нагору.
Захоплений зненацька, я спіткнувся.
— Ой! Що ти робиш?
Я боровся, але моя спина вдарилася об стіну.
Джов М'яо підняв мої руки над головою, тримаючи їх однією рукою, а іншою схопив мене за підборіддя, змушуючи дивитися на нього.
У цей момент він був схожий на розлюченого тигра, що вишкірив зуби.
— Ти ходив з ним на побачення?
— З ким? Ти маєш на увазі Ґу Сі? А тобі яке діло? Відпусти мене!
Обличчя Джов М'яо було за кілька сантиметрів від мене, його дихання торкалося мого обличчя, і мені нікуди було сховатися.
Потім я почув, як Джов М'яо сказав дещо, чого я не міг зрозуміти.
Він сказав:
— Ти маєш взяти на себе відповідальність за мене.
Я був у повній розгубленості.
— Взяти відповідальність? За що?
Джов М'яо зробив павзу.
— За мій перший поцілунок.
Я засміявся від розчарування.
— Як я можу взяти на себе відповідальність? Поцілувати тебе ще раз?
Після моїх слів я відчув, що дихання Джов М'яо стало важчим.
Не може бути… Він серйозно?
Побачивши, що Джов М'яо наближається, я поспішно промовив:
— Зупинись! Що ти намагаєшся зробити?
Його голос став хрипким.
— Поцілувати тебе.
— Поцілуй мене в дупу! Відпусти мене!
— Ні, ти чітко сказав, що я можу тебе поцілувати.
— Коли я таке казав?
— Тієї ночі.
— ...У що ти граєш?
Джов М'яо трохи відступив назад, але його погляд не відривався від мого обличчя. Його горло помітно здригнулося, а потім він чітко сказав:
— Ти мені подобаєшся.
Його раптове зізнання приголомшило мене.
— Що ти щойно сказав?
Джов М'яо повторив слово за словом:
— Ти мені подобаєшся.
18
Його рука ослабла, і я інстинктивно помацав його чоло.
— У тебе немає лихоманки. Тоді чому ти говориш нісенітниці?
Джов М'яо не рухався, його очі були прикуті до мене, нагадуючи мені про ту ніч у приватній кімнаті.
Моє серцебиття почало прискорюватися, і якраз перед тим, як це стало очевидним, я відштовхнув Джов М'яо і втік.
Наступного дня Джов М'яо повністю змінився.
Він вийшов на ранкову пробіжку і навіть приніс мені сніданок.
Він також перестав носити піжаму після душу, натомість дефілюючи в одному рушнику.
Очі Ю Вень Жвей розширилися:
— Що це з ним? Він перезбуджений чи одужав від хвороби?
Я роздратовано потер лоб.
Я взяв сніданок і поклав його назад на його стіл, запитавши:
— Чого ти домагаєшся?
Джов М'яо спокійно застебнув сорочку, у повітрі витав аромат шампуню, і серйозно відповів:
— Я хочу залицятися до тебе.
Він навіть не знизив голос.
Ю Вень Жвей, який їв булочку поруч з нами, ледь не подавився від шоку.
Я глибоко вдихнув і пробурмотів:
— Ти збожеволів.
19
Коли я прийшов до класу, Бай Мао помахав мені зі свого місця.
Бай Мао не гаяв часу.
— Чому ти не відповів вчора ввечері? Я хотів почути подробиці твого побачення!
Думки про побачення нагадали мені про Джов М'яо, і я розчаровано потер чоло.
Перш ніж я зміг пояснити, хтось сів поруч зі мною.
Увесь клас миттєво замовк.
Навіть Бай Мао випростався.
Я повернув голову і подивився вбік.
Джов М'яо поклав підручник на стіл, виглядаючи так, ніби нічого не сталося.
Мій телефон задзвонив.
Це Бай Мао засипав мене повідомленнями.
[Що за чортівня? Що з ним?]
[Хіба він не уникав тебе, як чуми? Що між вами сталося?!]
Я коротко пояснив Бай Мао.
Він раптом замовк.
[Ти ж... нічого йому не зробив, правда?]
Я втратив дар мови.
[Що я міг зробити? Він 1,9 метра зростом і може збити мене з ніг одним ударом.]
[Ух, ух. Коли натурал стає ґеєм, він або здається, або бореться. Схоже, він пірнає прямо вглиб. Пощастило тобі!]