Я похитала головою.
-Для початку почекаємо.
Те, що я отримала, було періодом "тробних роздумів".
Іншими словами, оскільки законодавство - це період відокремленого проживання, після якого нас знову запитають про наші наміри і судять або до розлучення чи продовження подружнього життя.
Тому все, що я зараз роблю і як живу, не повинно зашкодити моєму престижу герцогині. Мабуть, буде погано, якщо я буду покладатися на цю перемогу, бо це викличе небажаною думкою.
Отже моя поведінка, як герцогині не дуже відрізняється від мого колишнього образу. Це не означало, що я вдаю себе так, ніби люблю свого чоловіка.
Навіть якщо мені скажуть, це було б неможливо. Безумовно. Не таким чином.
- Побачимося через чотири тижні.
Я повинна дуже мудро провести ці чотири тижні, дані імператором. Отже, період ретельних роздумів може стати фіксованим.
Але я хочу внести невеликі зміни. Я повинна просто дуже і дуже весело провести цей час. Щасливо, не бачачи обличчя свого чоловіка?
Закінчивши думати про це, я підняла голову.
- Роза, забери всі ці запрошення.
Дата на запрошення варивалась у межах одного тижня. Іншими словами, всі вони були написані за 2-3 дні. Так, все як діти.
Я постукала по столу.
- Ввічливо відкажи всім.
Я згадала тих, хто був зацікавлений і стурбований цією історією.
Причина, чому знаменитість не відразу визнає злочин і відкладає пояснення причин того, що вони чекають поки всі навколо заручини. Але деколи, незважаючи на свої наміри, тривала тиша може призвести до збільшення зацікавленості. А що, коли головний герой цих величезних чуттів раптом зникне?
А що, коли з дня на день постійно відкладається заявка?
Слухи про мого чоловіка-кастрата будуть тільки рости, і в один момент можуть просто вийти з-під контролю.
Я буду просто безтурботно жити і чекати цього.
- І добавь в кінці, що я вже домовився про дати, які проведу у батьківському домі.
Чутки, які швидко розв’язалися, зникають.
Як щодо zippin fire, щоб охолонути їх?
Я з радістю була готова вдавати, що моя дружина плаче за чоловіка - імпотент і через ці важкі новини захворіла. Не надто сильно, але до такої міри, що розум і тіло ослабли. Ослаблі розум і тіло, як гарно звучить!
Насправді, які обов'язки герцогині коли розлучення на носі?
У мене було відчуття, що хочу все кинути.
У момент, коли я так думала двері зі скрипом відчинилися.
- Жорна!
Особа людини, яка тільки що увірвався з низьким голосом, було дуже знайомим.
Боже мій, хіба це не великий кастрат Імперії?
Сьогодні мій чоловік знову був у центрі уваги. Що ж він дозволяє собі вдивлятися вночі?
Згідно з наказом Імператора, я мала право жити за межами особняка, хоч прямо зараз. Однак я залишилась в особняку ще на кілька днів, оскільки мені треба було розібратися з деякими справами. І, чомусь, мій чоловік, що заявився зараз, нахмуріл брови, дивлячись на мене і на мить зробив нещасний вираз обличчя.
Сьогодні також його червоні очі і їхні погляди були незрозумілими. Це можна було помітити після того, як недавно нас засудили на розлучення.
Звичайно, я вирішила не загострити на цьому увагу. Мене не цікавило, про що він думає.
Він не намагався наблизитися, але раптом здригнувся. Несвідомо, я теж подивилася туди, на чому застиг його погляд.
Вплив "імпотенту" - героя Імперії на економіку...
Боже мой. Я ніжно доторкнулася щоками. На мить мій чоловік став ще жорстокішим.
Я думала, він розрве газету в клочику одним лише поглядом.
-Як тобі бачити це?
- Якісь проблеми? Ти і раніше часто читав газети?
Коли я нахилила голову, ніби запитую, що не так, зморшки між бровами мого чоловіка стали глибшими.
Звичайно, він не знає, чи я завжди читала газети, або ж недавно почала. А втім, ці слова не були брехнею.
Мені не подобалося бути в незнанні, що і як відбувається у країні, тому я завжди читала газети.
Зрозумівши, що до чого, я сама себе кивнула головою.
-Ах так, ти ж не знаєш, чим я зазвичай займаюся. Я читаю газети.
https://literna.net/uk/books/495-lyubii-chomu-ti-pro-tse-zhalkuyesh