Я думала, це був звичайний ісекай

Мало того, що її підставила колега на роботі, покинув хлопець, вона ще й загинула від рук свого брата, залежного від азартних ігор. Перш ніж вона встигла пошкодувати про свою нещасну смерть, вона зрозуміла, що потрапила в тіло персонажа у романі, який щойно прочитала. Вона стала лиходійкою, якій судилося померти від рук свого чоловіка. Що за кліше! Що б вона не робила, вона не могла відхилитися від первісного розвитку подій роману. Для головної героїні Ліззі це була чудова історія, але це не що інше, як кривава історія для Едіт, лиходійки, якою вона стала. «Та попри все, я – головна героїня свого життя. Якщо я помру, я повинна хоча б поцілувати свого супергарного чоловіка! В оригінальній історії Едіт дуже зневажає її чоловік, але кого це хвилює, я все одно помру тому зроблю це!» Однак... –Спробуй задовольни мене, все-таки ти квітка світського суспільства, змія Рігельгофа. Хто знає? Можливо, мене зацікавить твоє тіло. «Стоп, з якого моменту початковий сюжет почав змінюватися?»